Урок "Рушник – оберіг українського народу. Тамара Коломієць «Біле поле полотняне»".

Дата: 21.03.2018р.

До уроку допущено:

Літературне читання

Тема: Рушник – оберіг українського народу. Тамара Коломієць «Біле поле полотняне».

Мета: продовжувати ознайомлювати учнів з творчістю Тамари Коломієць; навчати відчувати емоційний зміст поезії, розкриваючи красу і багатство рідного слова за допомогою твору поетеси; закріпити навички роботи над художніми засобами; вдосконалювати навички свідомого виразного швидкого читання; поглиблювати знання учнів про український вишитий рушник; узагальнити знання дітей про життя поетеси; розвивати зв'язне мовлення учнів, пам'ять, логічне мислення, творчу уяву; виховувати інтерес до культурної спадщини, народних традицій, любов до рідної землі, рідного слова

Тип уроку: ЗНЗ (ознайомлення з новим твором).

Обладнання: рушник, як символ українського народу (наочність), портрет Тамари Коломієць, смайлики, рушники, чистомовка, кубик із запитаннями, ТЗН, відеозапис «Пісня про рушник» А. Малишка, презентація, слова для словникової роботи, фізкультхвилинка (відеозапис «Посмішка»)

Хід уроку

1. Організація класу.

1.1. Привітання.

Добрий, день, в добрий час.

Рада діти бачить вас.

Ви почули всі дзвінок?

Він покликав на урок.

Кожен з вас приготувався,

На перерві постарався.

Зараз сядуть всі дівчатка,

А за ними і хлоп’ятка.

- В кожного з вас на парті лежать смайлики, оберіть з запропонованих той, який найбільше характеризує ваш настрій.

Я вам бажаю, щоб в тих, в кого настрій гарний, щоб він не змінився, а в тих кого поганий, щоб протягом уроку покращився.

2. Мовленнєва розминка.

- Діти, а хто з вас виконував зарядку вранці? Зараз ми зробимо зарядку для нашого язичка.

2.1. Вправи для язичка.

2.1.1. Вправа «Годинник».

(Відкрити рот, губи розтягнути в посмішці, кінчиком вузького язика тягнутися то до правого то до лівого вуха, в різні куточки язика). Слідкувати, щоб щелепа і зуби не рухалися. Рахунок: 1 – 2.

2.1.2. Вправа «Смачне варення»

Облизуємо язичком верхню і нижню губу, ніби забираємо залишки варення.

2.1.3. Вправа «Чистимо зубки»

Відкрити рот і кінчиком язика «почистити зуби з внутрішньої сторони верхнього і нижнього зубного ряду, виконуючи рухи зі сторони всторону та зверху – вниз. Рахунок: 1 – 2.

2.2. Вправи для розвитку артикуляції дихання.

• Вітерець у лісі — ш-ш-ш.

• Повзе вуж у траві — с-с-с.

• Прилетів жук — ж-ж-ж.

• Заспівав комарик — з-з-з.

• Пролетів птах — шух-шух-шух.

• Запихкав їжачок — пих-пих-пих.

• Дзюркоче вода у струмочку — дз-дз-дз.

• Забриніла бджілка — дж-дж-дж.

2.3. Робота над чистомовкою (діти промовляють чистомовку)

Ло – ло – ло – я люблю своє село.

ни – ни -  ни – зветься воно Ясени.

Си – си – си – є зелені в нас ліси.

Бе- бе- бе – є  і небо голубе.

Хи –хи –хи – ми маленькі дітлахи.

3. Актуалізація опорних знань учнів.

3.1. Гра «Кубування».

- Твори якої поетеси розпочали читати?

- Де народилася Тамара Коломієць? (Корсунь – Шевченківське на Черкащині)

- Який твір Тамари Коломієць читали на минулому уроці? (Нагідка)

- Що ви знаєте про рідних Тамари Коломієць? (Батько та дід загинули на війні, мати – лікар, виховувала бабуся Ганна, ще був братик).

- Яку книжку любила читати поетеса? Хто її автор? (Кобзар Т. Г. Шевченка)

- Які твори писала Тамара Коломієць? (Вірші).

4. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми та мети уроку.

Ми продовжуємо ознайомлюватися з творчістю Тамари Коломієць. Щоб дізнатися який твір будемо читати відгадайте загадку:

На портреті висить, красується,

Всі в світлиці ним милуються. (Рушник)

- Сьогодні наш урок буде присвячено українському вишитому рушнику.

5. Сприймання й  первинне осмислення нового навчального матеріалу.

5.1. Підготовча робота.

5.1.1. Розповідь вчителя про український вишитий рушник.

— Український рушник... Оздоблений квітами, зірками, птахами, скільки він промовляє кожному з нас! Від сивої давнини і до сьогодні, в радості і в горі — невід’ємна частка нашого побуту — рушник, його можна порівняти хіба що з піснею. За давнім українським звичаєм у хатах збиралися майстрині, де вони ткали, вишивали, а під час роботи співали пісні. І самому рушникові присвячено багато пісень. Послухайте одну з них.

5.1.2. Перегляд відеоролику «Пісні про рушник» (сл. А. Малишка, муз. Платона Майбороди).

- Яке враження справила на вас пісня?

- Які почуття викликала?

- Що давала мати синові на щастя, на долю?

5.1.3. Перегляд презентації про рушник.

Рушник є одним із найдавніших оберегів українського народу. Він супроводжує людину від народження до смерті. 

З давніх-давен українці вітали найдорожчих гостей духмяним хлібом на вишитому рушнику, щоб було більше добрих друзів у світі.  Шана до хліба особлива, як до батька-матері, тому завжди будь-який, буденний чи святковий хліб клався на рушник або обгортався. (Презентація слайди №2,№3)

 

На весіллі руки молодят зв’язують рушником на щастя, на долю та стелять під ноги молодятам  і на ньому вони дають обіцянку один одному на вірність. (Презентація слайд №4)

У далеку дорогу брали з собою рушник на згадку про рідний дім, з рушником  матері виряджали своїх синів у далеку дорогу. (Презентація слайд №5)

У деяких місцевостях коли будували дім дерево для стелі піднімали на рушниках,  потім ці рушники дарували майстрам. А коли стіни були зведені,у кутку вішали ікону, а поверх неї рушник. (Презентація слайд №6)

 

Коли в сім’ї народжувалося немовлятко, ліжечко прикрашали рушничком. (Презентація слайд №7)

Гарно оздобленими рушниками накривали кошики з паскою (на Великдень) чи яблуками (на Спаса), коли ішли до церкви, та хліб на столі, хлібну діжу після випікання паляниць. (Презентація слайд №8)

В давні часи наші предки використовували  також  рушники для витирання. Ними користувалась вся сім’я, тому вишивали їх більш простими візерунками, називався той  рушник – утирач.  (Презентація слайд №9)

– Діти як ви думаєте чому утирач?  (Відповіді дітей).                                                                                                            

− Так, ці рушники були для дорослих, щоб утирати руки.

А для своїх дітей матусі також вишивали рушничок-утирач, окремо для хлопчика, окремо для дівчинки. (Презентація слайд №10)

«Грайлики» − для хлопчиків. Вишиті по середині чорнобривці, з боку волошки та синій барвінок, а  між ними листячко дуба, листя любистку й вусики хмелю схожі на виноградні. (Презентація слайд №11, №12)

«Росяничка» − рушник для дівчаток, вишивали на них цвіт яблуні та вишні, нижче ромашки й незабудки, а між ними дрібненькі листочки барвінку і вишеньки. (Презентація слайд №13, №14)

 

5.1.4. Розповідь учнів про рушники.

 

Учень. Вся у білих рушниках, 
наша хата - ніби птах.

Мчить вона через віки, 
диво-крила - рушники.

 

Учень. Вишивала їх бабуся, 
вишивала їх матуся...

Я теж птаху помагаю - 
рушничок свій вишиваю.

 

Учениця. На моєму рушничку
Квіти, як у квітничку:
Ружі, сон, лілея біла,
А на мак ще й бджілка сіла.

 

Учень. Мама рушничок 
Шовком вишивала. 
Візерунки з ниточок 
Гарно гаптувала.

 

Учень. Щоб вони, немов живі, 
Квітнули на ньому, 
Ніби роси на траві 
Після зливи й грому.

 

Учениця. Милу пташку — солов'я 
Вишию малого.
Десь йому позичу я 
Голосу дзвінкого.

 

Учень. І повішу на стіні
Рушничок біленький,
Заспіває хай мені
Соловей маленький.

Фізкультхвилинка (Відеозапис «Посмішка»)

5.1.5. Розгляд та аналіз малюнка до твору.

- Відкрийте підручники на сторінці 98. Розгляньте малюнок. Що на ньому зображено?

- Як гадаєте, як стосуються рушника маки, волошки, колоски?

- Прочитайте назву вірша. Як гадаєте, про яке поле йдеться?

5.2. Словникова робота (пояснення значень незрозумілих слів).

У вірші, який ми з вами будемо читати зустрінуться такі слова, як:

Полотно – це тканина з льону, на якій вишивали рушники, з якої шили одяг тощо.

Заряхтять — те саме, що замерехтять, яскраво виділятимуться дрібними плямами на якому- небудь фоні.

Навпрошки — те саме, що навпростець, по прямій лінії, найкоротшим шляхом.

5.3. Перше читання твору. Зразкове читання.

( Твір читає вчитель)

5.4. Перевірка сприйняття тексту.

— Чому присвятила свій вірш Тамара Коломієць?

5.5. Робота над перечитуванням тексту. Ланцюжкове читання.

5. 6. Бесіда за змістом прочитаного.

- На якій тканині вишивали рушник? Як про це сказано в тексті? Прочитайте.

— Чи справді голка вишивала рушник сама?

- Хто так вправно вишивав рушник?

— Які слова вживає поетеса, щоб ми уявили живі квіти, колоски, листочки? Прочитайте.

— Як ви розумієте виділені вислови?

5.7. Вибіркове читання.

- Знайдіть і зачитайте розповідні речення.

- Зачитайте, що вишиває голка на рушничкові.

5.8. Читання у спосіб «Небо і земля».

5.9. Читання у спосіб «Вовк і заєць».

5.10. Читає Незнайко.

6. Опрацювання тексту про рушник (с. 99)

6.1. Гра «Рибки». Самостійне мовчазне читання тексту учнями.

— Чим є рушник для нашого народу?

- Що означає слово оберіг?

6.2. Читання тексту учнями «ланцюжком».

6.3. Аналіз тексту з елементами вибіркового читання.

— Що символізує смуга полотна?

- Коли зростає її захисна сила?

— Яку роль грають рушники в житті українців?

— Які візерунки та кольори є на українському рушнику?

6.4. Відвідання виставкової зали.

Учні підходять до стола, на якому розміщені рушники та роздивляються їх.

- Зараз можете підійти до стола, де в нас розміщені рушники з різними орнаментами та роздивитися їх.

7. Підсумок уроку.

— Чому був присвячений наш сьогоднішній урок?

— Що нового ви дізналися про український рушник?

Підніміть будь ласка той смайлик, який характеризує ваш настрій наприкінці уроку.

7.2. Словесне оцінювання учнів.

Ви сьогодні гарно попрацювали. Молодці. Особливо мені сподобалась робота на уроці… відкрийте свої щоденники та запишіть домашнє завдання.

8. Домашнє завдання.

С. 98 – 99 – виразно читати.

Намалювати український вишитий рушничок.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Ло–ло–ло–

ни–ни-ни–

Си–си–си–

Бе-бе-бе–є

Хи–хи–хи–

 

я люблю

зветься во

є зелені в

і небо

ми малі

 

своє село.

но Ясени.

нас ліси.

голубе.

дітлахи.