16 червня о 18:00Вебінар: Збереження здоров’я дітей з особливими освітніми потребами

Урок "Сатирична комедія «Мина Мазайло». Проблема готовності українського суспільства бути український (на прикладі позиції, поведінки дійових осіб). Специфіка комедійного жанру"

Про матеріал
Мета уроку допомогти учням зрозуміти ідейно-художній зміст п’єси М.Куліша «Мина Мазайло» , вчити працювати з текстом твору, робити висновки, читаючи уривки з п’єси; розвивати навички критичного мислення,аналізу, увагу, спостережливість, культуру мовлення, вміння висловлювати власні думки; виховувати толерантне ставлення до думок опонентів, почуття національної самоповаги
Перегляд файлу

Тема. Сатирична комедія «Мина Мазайло».  Проблема готовності українського суспільства бути український (на прикладі позиції, поведінки дійових осіб). Специфіка комедійного жанру: про серйозне легко, грайливо.

 Мета: допомогти учням зрозуміти ідейно-художній зміст п’єси М.Куліша «Мина Мазайло» , вчити працювати з текстом твору, робити висновки, читаючи уривки з п’єси; розвивати навички критичного мислення,аналізу, увагу, спостережливість, культуру мовлення, вміння висловлювати власні думки; виховувати толерантне ставлення до думок опонентів, почуття національної самоповаги.

Обладнання:  плакат «Митці «Розстріляного відродження»», текс п’єси, підручники

Міжпредметні зв’язки: українська мова, історія.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу ( урок критичного мислення)

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ . Актуалізація опорних  знань учнів

Проблемна ситуація .

  • Що це за  плакат, і яким чином він пов'язаний із темою сьогоднішнього уроку?
  • Як пов’язати із цим плакатом слово «українізація»?
  • Українізація – це низка адміністративних заходів, спрямованих на підтримку та функціонування української мови.

ІІІ. Формулювання теми та мети уроку. Мотивація навчальної діяльності учнів.

(запис у зошити) 

ІV. Вивчення нового матеріалу

  1. Сприйняття й засвоєння навчального матеріалу.

Слово вчителя

Друга половина 20-х років була сповнена  різних політичних подій, щоб не двозначно охарактеризувати історичний відрізок часу, який відображено у п’єсі Куліша «Мина Мазайло» давайте звернемося до мови документів: В. Чубарь у квітні 1926 року на сесії ЦВК СРСР  сказав: ( читає учень)«Я заявляю со всей ответственностью, что у нас русский язык так же общепринят, как и украинский, но  надо добиться того, чтобы, когда в учреждение приходит крестьянин, знающий родной язык, ему ответили  на том языке, который он понимает…»

Наче б то досить гуманна  ідея, проте з самого початку визначено, що українська мова – це мова селян. Також чітко окреслено завдання: примусити службовців вчити мову. А у що вилилась «українізація» ми дізнаємося з п’єси Миколи Куліша «Мина Мазайло». Свою комедію М.Куліш писав на живому матеріалі, який давав процес українізації, запроваджуваної у 20-х роках ,

Цей герой не літературний привид , а реальна істота, український тип манкурта, нігіліста.

Дружина М.Куліша зазначає що ще працюючи над своїм «Миною», Микола якось зайшов до загсу і там прочитав список змінених прізвищ. Між іншим там було прізвище Гімненко, змінене на Алмазов. Це його так розсмішило, що він вирішив вставити цей епізод у п’єсу.»

Мина, тьотя Мотя, Баранова-Козино мали й інших прототипів , які належали до найвищих московських та харківських елітних верств. 

 

«Філологічна» комедія Миколи Куліша «Мина Мазайло» тріумфально йшла на сценах багатьох театрів України, але після 1930 року, коли «українізація в Україні була згорнута», навколо п’єси тривала дискусія і вона все-таки стала заборонена. У «Літературному Ярмарку» було навіть надруковано лист службовця Мини Мазайла до наркома освіти М.Скрипника зі  скаргою на українізацію. Цей лист-фейлетон переносить ситуацію із твору М.Куліша в життя.

Тож перед сучасним читачем постає питання: чи готове було українське суспільство 20 –х років ХХ ст. бути українським?

  • Що потрібно брати до уваги, щоб знайти відповідь? (цитати із твору, аналіз їхньої поведінки, вчинків)
  • Поміркуйте: як «філологічна» комедія стала політичною сатирою?

Орієнтовні відповіді:

Микола Куліш зачепив проблеми, які під час коренізаціі були на слуху не тільки літераторів, а політиків, пересічних громадян.

Проблема ставлення до своєї мови українців зачіпала глибоко завжди, а особливо під час українізації.

Почуття меншовартісності українців – це багатовікова проблема, вона не розв’язана і до нашого часу. А час від часу потріпається політиками.

2. робота з літературними термінами. Сатирична комедія – це …ст.169

3.Робота з таблицею «Готовність українського суспільства бути українським за п’єсою «Мина Мазайло» »

Герой твору

Цитата з тексту

Готовий

Неготовий

Висновок

 

 

 

 

 

Висновок: Специфіка п’єси в тому, що жоден із персонажів не може сприйматися серйозно. Всі вони ніби вихоплені з життя, але відірвані від багатовікової національної культури свого народу.

Мина Мазайло – малорос - кар’єрист. Мина, сам того не підозрюючи, продемонстрував три типи чиновників, показавши, що жоден з них не готовий до українізації.

 Мазайлиха і Рина – інтриганки, які вважають українізацію непотрібною. Проблеми вирішують чужими руками.

Мокій закоханий лише у мову, тому українізація поверхова. Захоплення українською мовою робить Мокія відірваним від життя. Він ніби не живе , а грається в життя. Такий патріотизм не витримає випробування.

Дядько Тарас – анахронічний націоналіст

Тьотя Мотя із Курська має великодержавницькі погляди зрусифікованої людини.

Друзі-комсомольці  мають взагалі свою теорію, що скоро прізвищ не буде, а лише нумери.

Кожен з них хоче зробити щось докорінно важливе, але воно таке далеке від них.

І тут випливає риторичне запитання: чи має право на особисте вільне життя Україна, якщо члени однієї родини не можуть жити мирно?

 V. Узагальнення і систематизація виучуваного матеріалу.  Консолідація

Техніка «лінія цінностей»

Ця техніка передбачає висловлювання протилежних суджень, які могли б бути висновком уроку.

  • Я вважаю, що  всі наші сучасники, як і сучасники Мини Мазайла , не готові стати справжніми українцями…

Орієнтовні відповіді: Я вважаю, що наші сучасники готові стати українцями. Вони відстоюють своє право скрізь, навіть на Майдані…

 Я вважаю, що мої сучасники вже готуються бути справжніми українцями, вивчають рідну мову. Для цього їм потрібен час…

  • Займіть ви свою позицію. З ким ви згодні вже зараз? Чию думку підтримуєте?
  • Як добре те , що моя висловлена позиція не знайшла своїх однодумців. Як добре те, що Мокій чи Мина Мазайли змусили вас задуматись над найважливішим питанням багатьох поколінь:

хто ми? Чиїх батьків, чиї ми діти?

VІ. Підсумок уроку

Твір - п’ятихвилинка «Сенкан» Українець

І .Завдання додому

Оправ. ст.. 169-172, скласти літературний паспорт до твору.

Заключне слово вчителя:

П’єса «Мина Мазайло» навчає нас відстоювати свої вподобання та переконання, не боятися сказати вголос думку. Навіть зустрівшись із різними тьотями мотями, минами, ринами, не варто тихо погоджуватися з усім, ними сказаним. Треба вчитися не соромитися себе, передусім свого походження та родини. Мокій і Мина, хоча батько й син, але в житті вони є антиподами. Треба вміти слухати один одного, приймати спільні рішення, шукати «золоту середину».

Отже, автор сміється, і над Мокієм, а не схвалює. Чому?

(Його боротьба за українську мову - не конкретні дії, а захоплення зовнішньою формою проблеми, але не змістом. Любов до свого викликала у нього нехіть до іншого, його ставлення до мови як науковця)

docx
Додав(-ла)
Деркач Іванна
До підручника
Українська література (рівень стандарту, академічний) 11 клас (Авраменко О.М., Пахаренко В.І., Мовчан Р.В.)
Додано
17 березня
Переглядів
126
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку