Урок систеематизації знань з теми Магнітне поле

МАГНІТНЕ    ПОЛЕ

(9 клас)

 Побудова уроку «Магнітне поле струму».

(Тип уроку: урок систематизації знань)

 На уроці використовується робота учнів в групах. Це сприяє широкому використанню взаємодопомоги і взаємоконтролю, що автоматично приводить до організації навчання як колективного процесу, і таким чином здійснюється активне навчання, поглиблюється потреба неперервної самоосвіти.

 Колективне навчання сприяє гуманізації, виховує почуття відповідальності, розвиває здібності кожного учня.

 Отримуючи окремі різнокольорові скельця, діти будують цілісне мозаїчне панно, перетворюючи процес навчання на мистецтво.

 Дана технологія йде шляхом «психологія – дидактика – методика - фізика», тому дозволяє уникнути багатьох труднощів, пов’язаних з фізичним перевантаженням учня і вчителя.

Хід уроку

 Урок починається з вступного слова.

 Вчитель: Сьогодні ви повинні дати самооцінку своїм знанням з теми, сумісна робота з товаришами допоможе виявити прогалини у знаннях, які до заліку ви ще зможете надолужити.

1.   Почнемо з 2 хв.-го повторення у групах (учні розповідають один одному по черзі тему опори, виправляючи помилки, здійснюючи взаємоконтроль). Старші в групах мають перше уявлення про стан готовності кожного до теоретичного заліку. Оцінка не виставляється.
2.   Фронтальне повторення матеріалу з використанням опорної таблиці, яка є у кожного учня. Під час «проговорення» теми учитель і представники груп відмічають у заздалегідь заготовленій картці «+» чи «-» кожному учню, враховуючи якість відповідей.

3.   Представники кожної групи по черзі ставлять запитання іншим групам з метою перевірки знань позначених фізичних величин – одиниць  вимірювання, основних формул. Результативність знову відмічається «+» чи «-» у картці. Щоб уникнути випадковості, відповідати слід як мінімум двічі.

Робота з картками: на картці позначені основні фізичні величини. Треба знайти зв’язки між ними, показати ці зв’язки. Можна використовувати взаємодопомогу у групах, але при цьому буде знижений бал. Проте, завдання вважається виконаним, коли заповнені всі картки у групі. Така робота сприяє вивченню основного теоретичного

4.   матеріалу, що пізніше буде використано при розв’язуванні задач.
5.   Граємо в гру «Віриш-не віриш». Учні вдома заздалегідь підготували запитання-твердження. Правильні або неправильні. Слухаючи їх, учень відмічає правильне твердження «+», неправильне «0». Оцінюється робота за кількістю вірно даних відповідей (1,2,3,4,5).

 Щоб не було нудно, перед виконанням роботи проводимо жеребкування. Жеребок «довіра» дає право групі зовсім не відповідати, вони автоматично отримують 5 балів, але зачитують питання всім іншим, тому кожна група повинна мати достатню кількість тверджень. Жеребок «демократія» дозволяє групі самій виділити 1 учня, який своєю відповіддю заробить бали для всіх. Якщо ж старший групи витягне жеребок «недовіра», то працюють з картками всі 5 учнів (можна біля дошки, але щоб діти не бачили відповіді один одного).

 Орієнтовний перелік запитань-тверджень може бути таким:

1.   Паралельні провідники з струмом одного напрямку притягуються (+)
2.   Індукція магнітного поля - аналог напруженості електричного поля (+)
3.   Лінії магнітної індукції завжди замкнуті (+)
4.   Сила Лоренца виконує роботу над зарядженою частинкою, що влітає в магнітне поле перпендикулярно вектору В (-)
5.   Дослід Ерстеда підтверджує: магнітне поле породжується струмом (+)

Напрямок сили Ампера визначають за

6.   правилом свердлика (-)
7.   Сила Лоренца діє на нерухомі заряди, внесені в магнітне поле (-)
8.   Магнітне потік - енергетична характеристика магнітного поля (+)
9.   Взаємодію провідників із струмом можна розглянути як кулонівську взаємодію електричних зарядів (-)
10. Сила взаємодії провідників із струмом залежить від швидкості руху зарядів у провідниках (+)
    6.     Робота з тестами (якісні задачі з вибором правильної відповіді. З 5 завдань даємо відповідь на кожне з них, вибираючи 5 варіантів відповідей. Заповнюється картка, яку потім легко перевірити за шаблоном).
    7.   Розв’язування розрахункових задач. Проводимо аукціон задач. На різнокольорових аркушах «продаються» 5, 4, 3, 2, 1 – бальні задачі. 5 учнів групи розв’язують за бажанням по 1 задачі, якщо залишається час, то можна «купити» ще кілька задач. Мета – набрати найбільш можливу кількість балів.
    8.   Під час перевірки розв’язку задач і підведення підсумкових балів кожного учня (це роблять учитель та учні-консультанти), всі інші читають додаткову літературу (М.І. Блудов «Бесіди з фізики» стор. 277, «Волчок и магнит»).
    9.   Підсумки уроку (зачитують учні-консультанти). За загальною кількістю балів вказують, кому слід краще готуватися до заліку, на що звернути особливу увагу. Вчитель називає тих, хто завдяки високій активності на уроці та глибоким знанням теми звільняється від теоретичного заліку.

 За підсумками уроку вчитель фактично знає прогалини у знаннях кожного учня, на що обов’язково зверне увагу під час теоретичного заліку.