Урок. "Службові частини мови. Прийменник як службова частина мови. Прийменник як засіб зв'язку слів у словосполученні"

СЛУЖБОВІ ЧАСТИНИ МОВИ.

ПРИЙМЕННИК ЯК СЛУЖБОВА ЧАСТИНА МОВИ

УРОК 1

Тема уроку. Службові частини мови. Прийменник як службова частина мови. Прийменник як засіб зв’язку слів у словосполученні.

Мета уроку: поглибити знання учнів про службові частини мови; на конкретних прикладах навчити відрізняти службові частини мови від самостійних, пізнавати їх у реченнях, правильно вживати в усному мовленні.

Окремо зупинитися на вивченні прийменника як службової частини мови, його визначенні і вживанні в усному й писемному мовленні.

Розвивати творчу уяву учнів, виховувати інтерес до духовної спадщини нашого народу, потребу тіснішого спілкування з довкіллям та його збереження.

Обладнання уроку: підручник (Українська мова: підручник для 7-го кл. закл. заг. серед. освіти/Олександр Заболотний, Віктор Заболотний. - Київ: Генеза, 2024. – 272 с. : іл.); ілюстрації із зображенням вишневого саду, квіту; збірники фольклору, у яких є твори про вишню.

Тип уроку: урок  вивчення нового матеріалу.

Білий цвіт

На деревах вишневих –

Наче шум весняної води…

                             О.Олесь

Хід уроку

І. Організаційний момент. Підготовка до сприймання нового матеріалу.

ІІ. Пізнавальне завдання

-Чи правильно побудовані речення? Чи, може, чогось у них не вистачає?

Садок вишневий хати,

Хрущі вишнями гудуть,

Плугатарі плугами йдуть,

Співають ідучи дівчата,

Матері вечерять ждуть…

Учні вставляють слова, яких не вистачає, визначають, які це частини мови, називають автора цього твору

Учитель:

•          Які ще твори Тараса Шевченка визнаєте?
•          Чи часто ми тепер бачимо хрущів?
•          Про що це свідчить?

Зовсім іншим настроєм пронизані рядки поезії Ольги Бабій з Коломиї:

Давно хрущів над вишнями нема,

Й садки вишневі сохнуть поодинці,

Й відважний навіть босим по стежинці

Уже не вийде в поле край села…

-Як ви думаєте, чому поетеса говорить, що «й відважний навіть босим по стежинці уже не вийде в поле край села…»

(Учні висловлюють свої міркування)

•          Саме від нас, людей, залежить, якою буде наша планета. Саме ми повинні стати на захист рідної землі, природи, наших животоків.
•          А як ви вважаєте, чи можна обійтися без тих слів, що ви назвали?
•          До якої групи частин мови вони належать)
•          Чому ці найменші слова називаються службовими?

(Відповіді учнів).

-Так, це слова незвичайні, адже вони не називають ні предметів, ні ознак, ні дій. Ми не можемо виділити в них ні кореня, ні суфікса, ні закінчення. Лише в поєднанні із самостійними частинами мови вони знаходять «своє граматичне щастя». У чому ж воно полягає?

Подумаймо, яку роль вони виконують?

(Відповіді учнів).

•          Отже, ми пригадали, що частини мови поділяються на самостійні та  службові та вигук.

•          Чим же відрізняються самостійні частини мови від службових?

/таблиця/

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

Розгляд і аналіз таблиці-опори.

•          Розгляньмо таблицю на стор. 180 у підручнику. Зробімо висновок.
•          Як ви думаєте, яка службова частина мови могла б про себе сказати:  «Вічно при іменнику стою»?
•          А що ви скажете про такі слова: біля мене, у нього?
•          З якими ще частинами мови вживається прийменник?
•          Так яка ж частина мови називається прийменником?

Прийменник — це незмінна службова частина мови, що виражає залежність іменника, числівника, займенника від інших слів у реченні і разом із ними вказує на час, місце, причину, мету, напрям дії. Сама назва цієї частини мови  означає «при іменнику — прийменник».

Прийменників у нашій мові не так вже й багато —близько 200 слів. Проте свою невелику кількість вони  компенсують частотою вживання, адже за нею прийменник посідає четверте місце (після іменника, дієслова й займенника). Дев’ять прийменників (в(у), на, з, до, по, за, біля, із, про) входять до тридцятки найчастотніших слів, причому в(у) — на першому місці, а прийменник на посідає четверте місце.

•          Як ви думаєте, чи з усіма відмінками прийменник живе в злагоді?

Практичні завдання

1.Виконання усно вправи 417 (стор. 182)

- Пригадайте, які дерева вважаються символами України? (калина, верба, вишня, тополя, барвінок). Згадайте прислів’я та приказки про них, запишіть у зошит. Знайдіть і підкресліть службові частини мови  й скажіть, яку роль вони виконують?

Отже, впродовж кількох уроків ми будемо знайомитися з рослинами-символами нашого краю, а почнемо з добре відомої й улюбленої вишні. Зверніть увагу на епіграф нашого уроку. Це рядки з вірша відомого українського поета Олександра Олеся, і нагадують вони про чарівну пору року, коли все навкруги оживає і вкривається білим цвітом вишні. І тоді все здається казкою. Пригадайте, у творах яких українських письменників вам траплявся опис вишні? (Твори Т.Г.Шевченка, усна народна творчість).

2. Вибірковий диктант.

•          Прослухайте речення й випишіть сполучення слів з прийменником, визначте відмінок, з яким уживаються прийменники.

Вишневий сад супроводжує наші оселі з давніх-давен, бо на нашій отчій землі  батьківщина цього чудового дерева. Вишневу деревце, вишневий сад користуються у народу великою пошаною і любов’ю. Найцінніші і найкращі слова присвячені їм. Образ вишні віднесено до символу України. « …любіть вишневу свою  Україну», - закликає В. Сюсюра.

У творчості Тараса Шевченка образ вишні утвердився як символ України.

Дуже багато у нас поселень з „ вишневими” назвами. Вишневе

( аж 40), Вишняки, Вишнівка, Вишнівець, Вишнювате і т.д. Вишневий рід налічує понад 130 видів.

Любов і пошана народу до вишні дуже помітно висвітлюється у

побуті, звичаях, усній народній творчості, оспівана у піснях .Цвіт вишні, вплетений у вінок – це символ материнської любові.

Вишня – оберіг від злих сил. Якщо біля хати росли вишні, то там не буде гуляти нечиста сила.

  3. Творче завдання. Складіть речення, використовуючи слова: прочитати, книга, вишня, в, цікавий, легенда, про.

Визначте відмінок, з яким уживаються прийменники, на що вони вказують?

•          А чи знаєте ви легенди чи перекази , пов’язані з вишнею? Вірші? Пісні? Прислів’я? Приказки?

   4. Виконання вправи 419 на стор. 183 (усно) .

ІV.Закріплення:

•          Яка частина мови називається прийменником?
•          Чи означає прийменник ознаку, предмет, дію?
•          Чи можна до прийменників поставити питання членів речення?
•          Чи змінюються прийменники?
•          З якими частинами мови вживається прийменник? Чому ця частина мови має таку назву?

Ігрова хвилинка.

Відгадайте загадки, випишіть прийменники зі словами, до яких вони відносяться, визначте відмінок.

•          Навесні зацвіте білим цвітом, а в жнива – червоним плодом.
•          Сиджу на дереві кругла, як куля, червона, як кров, добра, як мед.
•          За хатиною в садочку,

      У зеленому віночку

Та в червоних намистах

Стала пава молода.

І збігаються всі діти,                              

Щоб на неї поглядіти:

За намисто кожне – смик!

Та її укине на язик.

V. Підсумок уроку.

VІ. Домашнє завдання:

Опрацювати матеріал п.45 (стор. 181), виконати вправу 418 на стор. 182;

Усно підібрати легенди, перекази, повір’я, вірші, пісні про вишню.