Урок "Соціальна структура Суспільства в Україні XVI ст. Економічне становище села та міста.

Про матеріал
Структура уроку з додатковими матеріалами, яку вчитель може доповнити, враховуючи потреби класу.
Перегляд файлу

Урок

Тема Соціальна структура суспільства в Україні ХVI ст. Литовські статути.

Економічне становище села та міста.

 

Обладнання: підручник, карта, контурна карта, атлас _______________________________________________________

Хід уроку

І. Актуалізація та перевірка опорних знань

Див. додатковий матеріал

ІІ. Мотивація навчальної діяльності

План

  1. Соціальна структура суспільства
  2. Литовські статути
  3. Розвиток панського та фільваркового землеволодіння.
  4. Розвиток міст. Самоврядування

ІІІ. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу

Основні дати:

1528 – проведено «попис земський» (перепис шляхти)

1529 – І Литовський статут

1557 – «Устав на волоки»

1566 – ІІ Литовський статут

Основні поняття:

шляхта, привілей, патриціат, бюргерство, плебс, магдебурзьке право, магістрат, бурмістр, війт, цехи,  фільварок, кріпацтво, латифундії.

Опрацювати схему с. 23 підручника

Становище шляхти у ХVI ст.

1. Шляхта остаточно відокремилася від інших верств населення. Невдовзі термін «шляхтич» витіснив з ужитку «бояр» і «зем’ян».

2. Відбувається розширення прав дрібної шляхти, що зумовило консолідацію шляхетського стану

3. Відбувається процес юридично оформленої системи прав шляхти:

а) «Устав на волоки» 1557 р. закріпив виділення шляхти у самостійний стан;

б) Литовський статут 1566 р. скасував всі обмеження шляхетської земельної власності, створив організоване представництво шляхти на загальнодержавних сеймах;

в) Віленський привілей 1565 р. сприяв утворенню повітових шляхетських сеймиків

 

 

Наслідки запровадження «волочної поміри» та фільваркової системи

• Руйнувалася, хоча й не повністю, сільська громада та пов’язана з нею община форма селянського землекористування.

• Зміцнювалася феодальна залежність селян.

• Урізалися селянські землі, пасовища, луки, що перебували в спільному користуванні.

• Зростали повинності, які тепер відбували окремі селянські двори («дими»), тобто кожна окрема селянська сім’я.

• Все господарство селянина підпорядковувалося інтересам фільварку.

• Посилювалося майнове розшарування селянства, бо зростала кількість малоземельних, які вже не могли забезпечити своє існування з наділів.

• Поява «робітних людей», праця яких використовувалася на численних панських промислових закладах, розташованих у фільварках.

• Погіршення становища українського селянства.

• Зростання панщини з одночасним зростанням натуральної та грошової ренти

 

Процеси, які заважали розвитку міст

Панування феодально-кріпосницьких відносин.

Всевладдя магнатів і шляхти: без сплати мита продукція фільварків вивозилася за кордон; у маєтках запроваджувалося промислове виробництво, що призводило до звуження ринку збуту виробів ремісників.

Поява на землях феодалів не цехових ремісників — «партачів», які вели гостру конкурентну боротьбу з цеховими ремісниками.

Великі побори та повинності городян на користь держави

 

Ремесла та торгівля – с. 32-34 – опрацювати матеріал підручника

 

Основні ознаки розвитку українських землях у ХVІ ст.

• Зростання великого феодального землеволодіння.

• Наступ феодалів на права общин.

• Закабалення селян, утвердження кріпацтва.

• Розвиток товарно-грошових відносин.

• Поява нових феодальних господарств — фільварків.

• Поглиблення спеціалізації виробництва.

• Виникнення фахових об’єднань ремісників — цехів.

• Набувають поширення ярмарки.

• У містах запроваджується магдебурзьке право.

• Формування нових станів суспільства.

• Поява особливого соціального стану — козацтва.

 

Магдебурзьке право – обговорення схеми на ст.33

 

ІV. Закріплення вивченого матеріалу

Див. додатковий матеріал

V . Домашнє завдання

Опрацювати відповідний матеріал за підручником (3,4) ___________

 

 

Додатковий матеріал

Матеріал для перевірки та корекції знань

Реставрація тексту

  1. Українські землі – Підляшшя, Волинь, Східне Поділля (Брацлавщина) і Київщина входила до складу………… (Великого князівства Литовського).
  2. Польському королівству належали -  Західне Поділля,  Белзщина, Холмщина і ……….. (Галичина)
  3. Закарпаття до 1526 р. належали …….. (Угорщині)
  4. Молдавське князівство до 1514 р. володіло - …..(Буковиною)
  5. До якої країни потрапило в залежність Молдавське князівство у 1514 р та частина українських земель - ………. ( до Османської імперії)
  6. Які країни розділили між собою Закарпаття у 1526 р. ………… (Австрія та Османська імперія)
  7. Московське царство володіло …….. (Чернігово-Сіверщиною)
  8. Північне Причорномор’я належало …….. (Кримському ханству), ця держава  була васалом……… (Османської імперії)
  9. Історію раннього Нового часу називають також …….(ранньомодерною добою), а в історії нашої держави існує ще й назва ……..(козацька доба)
  10. Хронологічні рамки раннього Нового часу ……… (XVI – XVIII ст..)

 

Матеріал для закріплення знань

Логіка (розрізати і роздати учням, щоб скласти на швидкість)

 

фільварок

маєток, шляхетське багатогалузеве господарство, орієнтоване на ринок

плебс

частина міщанства до якої належали дрібні ремісники і торговці

бюргерство

частина міщанства, середньої за рівнем заможності, до якої належали цехові майстри і більшість купецтва

шляхта

привілейований панівний стан у суспільстві Польщі, Литві, на українських землях

данники

вільні селяни, які сплачували державі чинш (податок)

магістрат

становий виборний орган самоврядування

бурмістр

голова адміністративного органу управління в містах

латифундія

велике приватне земельне володіння

 

 

docx
Додано
17 листопада
Переглядів
56
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку