Урок
Тема. Сон та його значення для людини.
Мета:
Освітня: сформувати уявлення про сон як особливу форму роботи головного мозку людини; ознайомити із причинами сну, видами сну, сновидіннями, порушеннями сну; розкрити значення сну для відновлення активності життєдіяльності організму.
Розвиваюча: розвивати логічне мислення, уміння аналізувати отриману інформацію, виділяти головне, робота з підручником.
Виховна: виховувати ціннісне ставлення до власного здоров’я.
Тип уроку: засвоєння нових знань.
Місце уроку в навчальній темі: Поточний.
Методи і методичні прийоми:
а) словесний: пояснення, розповідь, бесіда.
б) наочний: ілюстрація, демонстрація.
Прийоми навчання: пояснення, активізація уваги та мислення, одержання з тексту та ілюстрацій нових знань.
в) репродуктивний: прийоми навчання: подання матеріалу в готовому вигляді, конкретизація і закріплення вже набутих знань.
Міжпредметні зв’язки: медицина, основи здоров’я, психологія, література, хімія, математика.
Обладнання та матеріали: презентація, роздаткові картки, таблиці, плакати, підручники, робочі зошити.
Основні поняття й терміни: сон, фази сну, сновидіння, сезонний сон, гіпнотичний сон, летаргія, електроенцефалограма, полісомнографія, безсоння, онейрологія.
Структура уроку
Організаційний етап…………….2 хв
Перевірка домашнього завдання ……………….6 хв
Актуалізація опорних знань та мотивація навчальної діяльності……………5хв
Вивчення нового матеріалу……………………23 хв
Узагальнення і систематизація…………………..4 хв
Підведення підсумків уроку………………………..3 хв
Домашнє завдання………………….2 хв
Епіграф: «Міцні знання – запорука успіху. А міцні знання з біології – один із засобів збереження здоров’я»
Хід уроку
Вправа: «Я не радий або я радий, що знаходжуся тут, тому що…» ( Кожен учень продовжує запропоновану вправу, вказуючи причину.)
ІІ. Перевірка домашнього завдання.
Вправа «Пароль»
Вправа «Мікрофон»
- Де розміщена ретикулярна формація? (У стовбурі мозку).
- Яка функція ретикулярної формації? (По ній проходять шляхи черепних нервів від усіх органів чуттів, від таламуса і гіпоталамуса. Вона бере участь у циклі сон — активність та у вегетативних функціях, бере участь у руховій діяльності).
- Як влаштована ретикулярна формація?
- Як впливає ретикулярна формація на сприйняття інформації?
- Якими шляхами нервові імпульси від органів чуття надходять у кору?
- У яких випадках ретикулярна формація активізує мозок?
- У чому полягають особливості нейронів ретикулярної формації?
- Чи може кора впливати на ретикулярну формацію?
- Що відбувається в організмі людини при порушенні роботи ретикулярної формації?
Письмове тестування „Вірно – Невірно”. Робота біля дошки.
1. Психіка – це властива конкретної людині картина світу, що існує саме в її мозку. (вірно)
2. Умовні рефлекси – вроджені реакції організму на подразники. (невірно)
3. Вперше поняття „рефлекс” ввів в науку І. П. Павлов. (невірно) Декарт - французький філософ, фізик, фізіолог, математик, основоположник аналітичної геометрії.
4. Знання закономірностей вищої нервової діяльності має велике значення для збереження здоров’я людини. (вірно)
5. Безумовно-рефлекторна діяльність - формування нових рефлекторних реакцій людини в продовж життя. (невірно)
6. Вища нервова діяльність – забезпечує поведінку людини. (вірно)
ІІІ. Актуалізація опорних знань (протягом уроку).
ІV. Мотивація навчальної діяльності
Що солодше від меду, що сильніше від лева?
Коли ви бачите його, то не можете бачити нічого іншого. Іноді він каже правду, іноді ні. Він може навчити вас літати, може переносити куди забажаєте. Його не можна виміряти, не можна зважити, а є в усіх людей, і в усіх різний.
Хто це? Все це сон.
Сон літньої ночі колись мені снився,
Коротка та літняя нічка була,
І сон був короткий, – він хутко змінився
І зник, як на сході зоря розсвіла.
Чудовая мрія, розкішна та ясна,
Кохано в ту ніч обгорнула мене,
Приснилась мені люба доля прекрасна,
Приснилось невидане щастя дивне. Леся Українка
Стомившись працею чекаю ночі,
Щоб любий сон у ліжку віднайти. В.Шекспір
V. Вивчення нового матеріалу
План
1. Сон як функціональний стан організму. Стадії сну.
2. Фази сну.
3. Біологічне значення сну.
4. Розлади сну.
1. Сон – це фізіологічний стан, що періодично настає у людини та тварин. Він характеризується повною відсутністю реакцій на зовнішні подразники та зменшення активності фізіологічних процесів. Розрізняють нормальний фізіологічний сон та декілька патологічних (летаргічний, гіпнотичний).
Засновником науки про сон є М.М.Манасеїна, яка у 1870-ті роки на цуценятах вивчала значення сну для організму. Вона дійшла висновку, що сон важливіше за їжу.
Самостійна робота із схемою у парах
Методами електроенцефалограми (ЕЕГ)і полісомнографії доведено, що існує 5 стадій сну. Під час сну мозок проходить через два якісно різних стани - повільний і швидкий сон, що складаються з п'яти стадій (чотири стадії повільного сну й одна - швидкого).
На першій стадії (період дрімоти) здійснюється перехід від стану бадьорості до стану сну. Це супроводжується зменшенням альфа-активності і появою низькоамплітудних повільних тета- і дельта-эгаиль. Тривалість стадії складає близько 10-15 хв. У її кінці можуть з'являтися короткі спалахи так званих "сонних веретен".
Друга стадія (поверхневий сон) характеризується регулярною появою "сонних веретен" - веретеноподібного ритму у 14— 18 коливань на секунду. З появою перших же веретен відбувається відключення свідомості. У паузи між веретенами людину легко розбудити. Друга стадія займає майже половину всього часу нічного сну.
Третя і четверта стадії поєднуються під назвою дельта-сну, оскільки під час їх на ЕЕГ з'являються високоамплітудні повільні хвилі - дельта-хвилі. Третя стадія характеризується всіма рисами другої стадії, до яких додається наявність в ЕЕГ повільних дельта коливань з частотою 2 Гц і менше, що займають 20-50% всієї ЕЕГ. У четвертій стадії дельта-хвилі займають понад 50% усієї ЕЕГ. Це найглибша стадія сну, що характеризується найвищим порогом пробудження і найсильнішим відключенням від зовнішнього світу. На цій стадії виникає близько 80% сновидінь. Саме на цій стадії можливі напади сомнамбулізму і нічні кошмари. При пробудженні у цій стадії людині важко зорієнтуватися. Стадії дельта-сну більш виражені на початку сну і поступово зменшуються до його кінця. Для них характерне зниження м'язового тонусу, підвищення ритмічності й порідшання частоти подиху і серцевих скорочень. Перші чотири стадії сну, як правило, займають 75-80% усього періоду сну.
П'ята стадія сну ("швидкий сон"). Для цієї стадії характерна повна нерухомість людини внаслідок різкого падіння в неї м'язового тонусу і швидкі рухи очних яблук під зімкнутими віками з частотою 60-70 разів на секунду. Крім того, посилюється мозковий кровотік і на тлі глибокого м'язового розслаблення спостерігається значна активація вегетатики. Відбуваються різкі зміни артеріального тиску, частоти серцевих скорочень і дихання. На цій стадії сну в ЕЕГ переважають низькоамплітудні високочастотні складові, характерні для стану бадьорості. Саме під час "швидкого сну" цієї стадії виникає велика частина сновидінь, що запам'ятовуються.
Перша стадія в дорослих людей у нормі займає близько 10% часу всього сну, друга 35-45%, третя і четверта по 10-15 %, і п'ята - 20-25%.
Самостійна робота із підручником та робочим зошитом у групах
Фізкультхвилинка
Розрізняють сон із швидкими рухами очей – ШРО та повільними рухами очей – ПРО.
Ритм сну і його стадії регулюють нервові механізми, що реалізуються через системи нейромедіаторів мозку: ацетилхолін та два біогенні нейростимулятори - Які грмони регулюють сон і неспання? – серотонін і норадреналін.
Повідомлення учнів
Сновидіння – особливий період, стан сну, коли людина сприймає певну, спроектовану мозком реальність, що може включати в себе всі типи відчуттів. Спляча людина не має змоги контролювати хід подій сновидіння. Наука, що вивчає сни і сновидіння називається онейрологією.
Онейрологія — наука, що вивчає сновидіння.
Безсоння об’єднує різні стани, воно означає нездатність спати, незважаючи на те, що обставини це дозволяють. Безсоння – це порушення відчуття сну, глибини сну, порушення відчуття відпочинку. Безсоння знижує якість життя і впливає на працездатність.
Одну третину свого життя людина проводить уві сні; жоден інший вид людської активності не займає стільки часу, як сон. Жінки у півтора рази більше схильні до дисомній порівняно з чоловіками. Близько 10 % дорослого населення страждають від хронічного безсоння, а 40 % хворих із психічними розладами скаржаться на безсоння. Цілий ряд лікарських засобів також може викликати дане захворювання. Інсомнія може бути ускладненням больових синдромів, астми, гіпертиреозу. Безсоння характеризується поганим засинанням, пробудженням серед ночі і ранніми пробудженнями, що призводить до порушень концентрації уваги, зниження працездатності й погіршення емоційного статусу хворого. У випадках таких симптомів протягом 1 місяця і більше говорять про хронічне безсоння.
Летаргі́я (грец. ληθαργία) — хворобливий стан, схожий на сон. Характеризується повною відсутністю зовнішньої реакції, майже нечутним диханням, слабким пульсом і кров'яним тиском. Приступи летаргії тривають, як правило від декількох годин до кількох тижнів, а в деяких випадках місяців і років. У минулому хворі у летаргічному стані, без ознак життєдіяльності, та серцебиття помилково визнавалися мертвими. Перебування у летаргічному сні може тривати роками: Надія Лебедіна з Дніпропетровщини пробула у летаргічному сні 20 років, фізіолог Павловописував пацієнта, котрий перебував у стані летаргічного сну протягом 20 років.
Гіпнотичний сон дуже схожий на звичайний сон. Гіпнотизер спеціальними методами присипляє свідомість людини, і воно переходить в змінений стан. Справа в тому, що свідомість може перебувати в різних станах, і переходити з одного стану в інше. Наприклад, свідомість може перейти зі стану неспання в стан сну. І тоді кажуть, що свідомість перейшло в змінений стан, приблизно так ж, як і в звичайному сні. Коли дивишся цікавий фільм або читаєш захоплюючу книгу, то свідомість повністю зайнято цією справою. І при цьому як би поринаєш у ту дію, яке відбувається на екрані або про який читаєш у книзі. І тоді свідомість переходить в змінений стан. І ти як би відсутній в цьому світі, і занурюєшся в свій внутрішній світ, в якому панують уява і ілюзії. І в цей час не звертаєш уваги на зовнішні подразники, і не помічаєш того, що відбувається навколо тебе. Під час гіпнотичного сну підсвідомість, так ж, як і під час звичайного сну, продовжує працювати. Підсвідомість реагує на голос гіпнотизера і отримує деяку інформацію. Причому, інформація, що надходить в мозок під час гіпнотичного сну, мине контроль свідомості. Це дозволяє донести до мозку людини інформацію, яку свідомість просто не пропускає, і навчити мозок чомусь новому і корисному У стані гіпнотичного сну людина може повірити у що завгодно, і якщо в цей час він почує установку на одужання або на позбавлення від якоїсь шкідливої звички, то установка починає працювати, і насправді відбувається все, про що було сказано. Якщо установка містить навіювання про те, що має відбуватися після виходу з гіпнотичного сну, то це навіювання теж працює.
Годинник – це ворог сну. Сам факт погляду на годинник заставляє мозок працювати.
Краса приходить уві сні. До речі, у косметології навіть існує поняття - «косметичний сон». Так, деякі відомі красуні, скажімо Клаудія Шиффер, вважають - щоб зберегти свою красу, спати потрібно не менше 12 годин. Можливо, для когось це занадто, але у чомусь топ-модель має рацію. Адже наслідки недосипання відчутно відбиваються як на фізичному стані людини, так і на зовнішньому вигляді, у першу чергу - на обличчі
Основні правила гігієни сну
Основні правила |
Анатомо-фізіологічне обґрунтування |
Спати у затемненій затишній кімнаті з температурою 18-200 С |
|
Під час сну в приміщенні має бути свіже повітря |
|
Спати при різному положенні тіла, але більше – на правому баці |
|
На людині, що спить, має бути вільна білизна |
|
Подушка не повинна бути занадто високою чи занадто низькою |
|
Потрібно лягати в точно визначений час |
|
Не дивитися перед сном телевізор і не займатися важкою працею |
|
Перед сном бажано зробити легку прогулянку на свіжому повітрі |
|
Ми повинні знати, що час сну залежить від віку. Немовля спить до 22 годин на добу, однорічне маля – 13-14 годин, 10-річна дитина – 10 годин. У дорослої людини індивідуальна потреба в сні може коливатися від 3 до 12 годин. Але є люди які сплять 3-4 год. на добу (серед них були: Наполеон, Черчілль) або 9-10 год. (серед них був Ейнштейн). Альберт Ейнштейн говорив: «Я провожу уві сні третину життя, і не найгіршу». Черчилль спав по 6 годин на добу і ще година протягом дня. Наполеон не дозволяв собі відпочивати більше 4 годин. Як стверджують багато істориків, саме від недоліку сну він здійснював свої основні стратегічні помилки. Томас Едісон спав від 2 до 4 годин на добу, а недолік сну компенсував множинними короткими паузами відпочинку протягом дня. Едісон вважав тривалий сон даремною звичкою і спадщиною неписьменних жителів трущоб.
А Шопенгауер і Гете спали навпаки більше звичайного, і цілком могли витратити на сон 24 години підряд.
В психології є думка, що чим більш яскравими та кольоровими є сни в людини, тим в неї багатша уява та фантазія, такі сни властиві людям творчим та дітям (які є творчими від природи). З другого боку яскраві сни можуть бути наслідком затяжної депресії, коли яскраві кольори сновидінь, ніби компенсують чорно-біле сприйняття світу наяву. Повертаючись до снів, варто зазначити, що в людей творчих, часом, саме під час сну приходять найцікавіші ідеї. Видатний композитор Моцарт багато своїх мелодій отримав через сон. Деяким поетам у сні приходять чудові вірші, а хіміку Менделеєву, його відома таблиця Менделеєва теж наснилась уві сні.
Відомо, що людей можна поділити на «сов» (лягають спати пізно і пізно встають вранці) і «жайворонків» (рано лягають спати і встають вранці до сходу сонця). Пропоную провести тестування на визначення, до якої групи людей ви відносетесь:
1. Чи важко вам вставать вранці?
а) так – 3б. б) іноді – 2б. в) рідко – 1б. г) дуже рідко – 0б.
2. В який час ви лягаєте спати?
а) після 1 год. ночі – 3б. б) з 2330год.-1год. – 2б. в) з 2200 год.-2300год. – 1б. г) до 2200 год.- 0б.
3. Який сніданок маєте ви на протязі першої години після пробудження?
а) багатий і різноманітний – 3б. б) некалорійний – 2б. в) бутерброд – 1б. г) чашка чаю чи кави – 0б.
4. Пригадайте неприємності, які трапились на роботі (школі) і вдома?
а) в першу половину дня – 1б. б) в другу половину дня – 0б.
5. Від чого ви могли б легко відмовитись?
а) від ранкового чаю чи кави – 2б. б) від вечірнього чаю – 0б.
6. Як легко під час канікул чи відпустки ви порушите свою звичку, пов’язану з прийняттям їжі?
а) дуже легко – 0б. б) легко – 1б. в) важко – 2б. г) залишається все без змін – 3б.
7. Вранці вас чекають важливі справи. Наскільки раніше звичного ви ляжете спати?
а) більше, ніж на 2 год. – 3б. б) на 1-2 год. – 2б.в) менше, ніж на 1 год. – 1б. г) як завжди – 0б.
Висновки: 0-7 балів – «жайворонок»; від 8до13 балів – «аритмик»; від 14 до 20 балів – «сова».
VІ. Узагальнення, систематизація й контроль знань та вмінь учнів
Графічний диктант «Крива знань»
- В зошиті накресліть олівцем горизонтальну пряму. Я буду ставити питання на які треба відповісти «так» чи «ні». Відповіді ви позначаєте крапками. «Так» на одну клітину віще лінії, «ні» - на одну клітину нижче. З’єднуйте їх лініями.
Так
Ні
Таки чином утвориться крива.
1. Сон – це періодичний функціональний стан організму людини, який характеризується вимкненням свідомості й зниженням здатності нервової системи відповідати на зовнішні подразники. (Так)
2. Перша фаза сну – повільний сон. (Так)
3. Друга фаза сну – шумний сну. (Ні)
4. Біологічне значення сну полягає в скороченні часу відведеного на ніч. (Ні)
5. Сон захищає організм від перевтоми. (Так)
6. До порушень сну відноситься енурез, тахікардія, цукровий діабет. (Ні)
7. Підлітку потрібно спати не менше 10 годин на добу. (Так)
А зараз обміняйтеся зошитами з сусідом та проведемо взаємоперевірку.
Ось як повинна виглядати Крива знань. (Відповідь вчитель вивішує на дошці.)
VІІ. Підбиття підсумків уроку
Школярі самостійно підбивають підсумок уроку, звертаючи увагу на ті нові знання, яких вони набули в процесі цього уроку.
VІІІ. Домашнє завдання
1. Середній рівень: Прочитати параграф , знати визначення основних понять.
Достатній рівень: Скласти кросворд до теми, використовуючи основні поняття і терміни.
Дати відповідь на запитання: Чому люди позіхають? Пояснити фізіологічний механізм позіхання.
Високий рівень: Підготувати повідомлення з прикладами біологічних ритмів людини і тварин.
2. Словник.
3. Творче завдання: Чому ми не завжди пам’ятаємо свої сни?