Урок "Спілкування людей. Засоби комунікації. Навички спілкування".

Тема: Спілкування людей. Засоби комунікації. Навички спілкування

Мета: формувати уявлення про ознаки вербальної і не вербальної комунікації розширити та поглибити поняття активного і пасивного слухання; навчити уникати непорозумінь у спілкуванні; розвивати комунікативні навички. Виховувати культуру спілкування.

Тип уроку: комбінований.

Очікувані результати: після цього уроку учні зможуть: оцінювати рівень своєї упевненості у спілкуванні з незнайомими людьми; пояснити, як може зашкодити сором’язливість; продемонструвати вміння правильно знайомитися, починати, підтримувати і завершувати розмову, казати компліменти.

Обладнання: підручник, зошит, фото, малюнки, презентація та відеоматеріали за темою.

Хід уроку

Вступ.

Життя — це найбільша цінність, якою володіє людина. А найбільша розкіш у житті — це «розкіш спілкування».                                       

Екзюпері

І. Організація та мотивація навчальної діяльності учнів.

Створення доброзичливої атмосфери, налаштування на продуктивну працю.

Питання для обговорення.

♦ Спілкування людей.

♦ Ефективна комунікація.

♦ Засоби комунікації.

♦ Навички спілкування.

♦ Висновок.

♦ Завдання.

ІІ. Основна частина

1.Актуалізація опорних знань

( демонстрація відео адреса посилання https://youtu.be/83GhA-Sa9ao «СОЦІАЛЬНЕ БЛАГОПОЛУЧЧЯ СПІЛКУВАННЯ І ЗДОРОВ’Я») .

2. Виявлення рівня поінформованості.

Асоціативний кущ.

– Що означає спілкуватися ? (робота в групах)

3. Мотивація навчальної діяльності.

Дитина в момент народження лише кандидат у людину, але вона не може стати людиною в ізоляції: їй потрібно навчитися стати людиною в спілкуванні з людьми.                                                                                              А. Пьєрон.

4. Повідомлення теми та очікуваних результатів.

(слайд № 6) Життя кожної людини від самого її народження і до смерті проходить серед людей. Без їхньої допомоги вона не може навчитися навіть ходити, не кажучи вже про її жит­тєві функції. Жодна людина не існує сама по собі. Кож­ний із нас може жити серед людей і пов'язаний з ними безліччю найрізноманітніших відносин. Формою такого взаємозв'язку є спілкування. Лише у спілкуванні із собі подібними людина пізнає найбільші цінності людського життя — дружбу і любов.

•                     спілкування — це процес взаємодії між людьми, в якому відбу­вається обмін діяльністю, інформацією, досвідом, уміння­ми й навичками, результатами праці. У більш вузькому розумінні спілкування — це процес обміну інформацією та досвідом. Людське спілкування завжди було в основі соціального буття, проте прямим об'єктом психологічного й соціального аналізу воно стало тільки у XX ст. Ми знаємо, що за визначенням ВОЗ: «Здоров’я – це стан повного фізичного, соціального, психічного та духовного благополуччя». Кожній людині тією чи іншою мірою властива потреба у спілкуванні. З одного боку, це потреба у нових враженнях, почуттях, знаннях, а з іншого — це потреба поділитися з кимсь власними переживаннями й думками. Тому спілкування виконує такі функції, як обмін інформацією, можливістю зрозуміти один одного та регулювання спільної діяльності. У більшості випадків кожна людина має певне коло знайомих або друзів, з якими вона спілкується найбільш охоче.

Коли вітаємося, тиснемо одне одному руки, розмовляємо по телефону, відправляємо SMS-повідомлення, спілкуємося в Інтернеті — здійснюємо комунікації. Завдяки їм обмінюємося думками і враженнями, пізнаємо світ, людей і самих себе. Людину, яка доброзичливо спілкується, з якою інші спілкуються із задоволенням, називають комунікабельною. Така людина добре володіє комунікативними уміннями та навичками, уміє ефективно здійснювати комунікації. (слайд № 7)

Комунікація відбувається тільки тоді, коли одна сторона пропонує інформацію, а друга її сприймає.

Ефективна комунікація.

Засоби комунікації.

(слайд № 8)

Спілкування і комунікація здійснюються різними засобами:

Зазвичай, ми з вами спілкуємось мовою слів - вербальне (мовленнєве) спілкування. Але існує інша мова - невербальна, де кожен жест означає слово. Ви, напевно, бачили передачі, де текст диктора перекладається на мову жестів, розроблену для глухих і глухонімих. Існує театр міміки і жестів, де протягом усього спектаклю не вимовляється жодного слова. Вся вистава складається з поз, міміки і жестів акторів. Виразні рухи говорять про почуття, настрій людини та її ставлення до співрозмовника.

♦ вербальними (усно чи письмово); (слайд № 9,10)

♦ невербальними (жести, міміка, пантоміміка, інтонація, тембр і сила голосу тощо). (слайд № 11,12,13)

Іноді співрозмовники сприймають комунікацію за допомогою невербальних засобів краще, ніж вербальне спілкування. Словами передається інформація. Жестами, інтонацією, поглядом можна без слів висловити різне ставлення до цієї інформації.

Буває, що підліткам важко почати або закінчити розмову. Під час розмови вони поводяться нестримно, перебивають співрозмовника, не дослухавши, критикують його, ображаються. Під час такого спілкування може виникнути відчуття непорозуміння, взаємна образа.

Щоб отримувати задоволення від спілкування, треба розвивати навички комунікації, навички ефективного спілкування.

Навички спілкування.

(слайд № 14)

Навички ефективного спілкування допомагають досягти поваги, визнання й успіху. Чи можна навчитися ефективно спілкуватися? Яких навичок треба набути? Яких порад слід додержуватися?

Навички ефективного спілкування.

Робота в групах.

(слайд № 15)

Завдання.1

За допомогою інформації, навички спілкування, розіграйте діалоги, що демонструють відповідний рівень комунікації:

1 група – уміння говорити;

2 група – уміння слухати;

3 група – уміння використовувати невербальні сигнали;

4 група – уміння уникати непорозумінь.

Учні разом з учителем узагальнюють вивчення нового матеріла.

Завдання 2

Розгляньте малюнки, що зображують різні емоції (додаток 1).

• Чи можемо ми невербально зрозуміти настрій людини? (обговорення)

Підсумок уроку.

(слайд 17)

 Слово вчителя.

Багато людей почуваються невпевнено , коли спілкуються із незнайомими людьми .Через це вони нервують і можуть справити негативне враження. Іноді вони думають , що з цим нічого не поробиш .Але ситуацію можна виправити , розвинути у собі важливі соціальні навички

Уміння слухати не менш важливе , ніж уміння говорити . Той , хто слухає , є активним учасником розмови .

Буває, що підліткам важко почати або закінчити розмову. Під час розмови вони поводяться нестримно, перебивають співрозмовника, не дослухавши, критикують його, ображаються. Під час такого спілкування може виникнути відчуття непорозуміння, взаємна образа.

Щоб отримувати задоволення від спілкування, треба розвивати навички комунікації, навички ефективного спілкування.

Навички ефективного спілкування допомагають досягти поваги, визнання й успіху.

• Спілкування — це обмін думками, новинами, враженнями, тобто повідомленнями.
• Спілкуватися можна використовуючи слова (вербально) та без них (невербально), з використанням міміки, жестів, інтонації тощо.
• Міміка — виразні рухи м’язів обличчя людини.
• Жести — виразні рухи частин тіла (рук, ніг, голови).
• Для порозуміння необхідними є: щирість і тактовність; доброзичливість і гарні манери; уміння говорити та слухати, розуміти невербальні сигнали.
• Зайва сором’язливість перешкоджає спілкуванню, але за необхідності можна набути упевненості у різних ситуаціях.

ІІІ. Заключна частина.

Кожна особистість може розвиватись і самостверджуватись в процесі спілкування. За допомогою спілкування людина налагоджує контакти з іншими шляхом передачі їм інформації і впливу своєї особистості.

Позитивне доброзичливе спілкування є важливою складовою поведінки і здорового способу життя всіх людей.

Домашнє завдання.

Опрацювати матеріал підручника. § 16

Написати міні твір, де б розкривався зміст прислів'я «Умієш говорити – умій і слухати».

Додаток 1