Урок "Співвідношення на Землі океанів та суходолу. Материки і частини світу"

 

ТЕМА: Співвідношення на Землі океанів та суходолу. Материки і частини світу

Мета:

формувати предметні компетентності:

орієнтуватися у географічному просторі;  користуватися географічними картами; з’ясувати особливості нового курсу, предмет його вивчення; сформувати уявлення про систему географічних наук, що вивчають окремі регіони Землі; розповісти про співвідношення води і суші; дати визначення "материк", "частина світу ","океан"; розглянути материки та частини світу. Працювати з джерелами географічної інформації; критично аналізувати та оцінювати географічні інформаційні джерела, виявляти об’єктивність і необ’єктивність інформації, її достовірність і науковість; користуватися довідковою літературою. Аналізувати, пояснювати, формулювати теоретичні поняття, положення; користуватися науково-географічною термінологією, застосовувати поняття як інструмент пізнання нового. Читати різні види карт, аналізувати їх та використовувати як джерела різноманітної інформації.

розвивати ключові компетентності:

- спілкування державною мовою:

-усно  й письмово  тлумачити  географічні  поняття, факти, явища.

- математична грамотність:

-застосовувати  математичні  методи  для  розв’язання  географічних  проблем  і  задач, розуміти  і  використовувати  математичні  моделі  природних  та  суспільних  явищ і процесів.

- компетентності в природничих науках і технологіях:

-пояснювати  явища  в  живій  природі, використовуючи  наукове  мислення;

-самостійно чи в групі досліджувати живу природу, аналізувати і визначати проблеми довкілля;

-оцінювати  значення  географії  для  сталого  розвитку  та  розв’язання  глобальних  проблем.

- інформаційно-цифрова компетентність:

-використовувати  сучасні  цифрові  технології  і  пристрої  для  спостереження  за  довкіллям, явищами і  процесами  в  суспільстві і  живій природі;

-створювати інформаційні продукти (мультимедійна  презентація)  природничо – географічного  та  суспільно-географічного  спрямування;

-шукати, обробляти і зберігати  інформацію  географічного  характеру, критично  оцінюючи її.

- уміння навчатися впродовж життя:

-організовувати й оцінювати свою навчально-пізнавальну діяльність самостійно  чи  в групі планувати і проводити спостереження,  ставити перед собою цілі і досягати їх.

- екологічна грамотність і здорове життя:

-працювати в команді під час  реалізації  географічних знань.

виховна:

•    виховувати прагнення до активної життєвої позиції; патріотичне виховання почуття любові до своєї Вітчизни

Методи і методичні прийоми: словесні (розповідь, пояснення, бесіда),наочні (демонстрація таблиць, гербаріїв), практичні (робота з таблицями, виконання лабораторного дослідження).

Внутрішньопредметні і міжпредметні зв’язки: природознавство, хімія, фізика історія, біологія, українська література.

Тип уроку. Комбінований

Методи та прийоми:

1). Пояснювально-ілюстративні (інформаційно-рецептивні): бесіда, розповідь, бліц-опитування, презентація.

2). Репродуктивні: робота з підручником, картами, зошитами, складання пазлів,  порівняння, тести.

3). Проблемно-пошукові: дослідження, повідомлення учнів з додаткових джерел, географічний практикум, моделювання.

Наскрізні змістові лінії:

Громадянська відповідальність

Формування діяльного члена громади й суспільства, який:

- розуміє принципи й механізми функціонування суспільства;

- є вільною особистістю;

- визнає загальнолюдські й національні цінності;

- керується морально-етичними критеріями й почуттям громадянської

  відповідальності у власній поведінці.

Екологічна безпека та сталий розвиток

- формування в учнів соціальної активності, відповідальності та екологічної

 свідомості.

Матеріали та обладнання: опорні схеми, малюнки, таблиці.

 

ХІД УРОКУ

І. Організаційний етап

Усміхніться один одному, подумки побажайте успіхів на цілий день. Для того, щоб впоратися на уроці з завданнями, будьте старанними і слухняними. Завдання наші такі:

Не просто слухати, а чути.

Не просто дивитися, а бачити.

Не просто відповідати, а міркувати.

Дружно і плідно працювати.

 

ІІ. Актуалізація опорних знань. Перевірка виконання учнями домашнього завдання

Бліцопитування:

1.                   Що означає слово «географія» в перекладі з грецької мови?
2.                   Скільки материків на Землі?
3.                   Скільки на Землі океанів? Назвіть їх.
4.                   Назвіть джерела географічних знань, які застосовують на уроках географії.
5.                   Перелічіть науки, що вивчають нашу планету.
6.                   З якими методами географічних досліджень ви ознайомилися в 6 класі?

 

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

Географія − наука про природу земної поверхні, населення та його господарську діяльність. Сучасна географія виявляє взаємодію компонентів географічної оболонки, законів, згідно з якими вони створюють єдиний злагоджений організм.

Хто з вас може сказати, що є предметом вивчення материків та океанів ?

 

 

Які ж науки вивчають материки та океани

Курс «Материки та океани» – це ще кілька кроків на шляху до пізнання загальних географічних закономірностей. Вивчаючи материки та океани, ви дізнаєтеся про історію їхнього відкриття й дослідження, особливості природи та населення, згадаєте найбільші країни. Ви переконаєтеся в тому, що наша планета дуже вразлива, неначе жива істота. Вона потребує дбайливого ставлення до себе.

Материки − найбільші масиви суші Землі, більша частина поверхні яких виступає над рівнем моря, а периферійна частина лежить під водою. Материки разом з островами займають 29% суходолу, 149 млн км².

Площа поверхні земної кулі становить близько 510 млн км2. Більшу її частину – 362 млн км2 (71%) – займає Світовий океан. На суходіл (материки й острови) припадає 148 млн км2 (29%) площі

Потужність земної кори на континентах змінюється від 35 до 75 км. Континенти − це гетерогенні тіла, що виникли внаслідок тривалої еволюції. Остання, за концепціями фіксизму, полягала в розростанні древніх ядер консолідації в процесі розвитку геосинкліналей. За іншою гіпотезою, − мобілізму, − сучасні континенти виникли за рахунок розколу колись єдиної континентальної брили − Пангеї, що розділилася спочатку на Лавразію і Гондвану. Контури континентів змінювалися внаслідок розкриття океанів і зіткнення літосферних плит.

Світовий океан – найбільша складова водної оболонки Землі – гідросфери. Він є неперервним, проте не суцільним. Материки та великі острови поділяють його на велетенські частини – океани. Проте цей поділ є умовним, оскільки чітких меж між океанами не існує. Тому в різні часи виокремлювали різну кількість океанів. З 2000 року Міжнародна гідрографічна організація виділяє п’ять океанів. За міжнародними угодами межі між океанами проведені по певних меридіанах або паралелях. Материки, або континенти (від лат. – неперервна земля) – великі ділянки суходолу, які з усіх боків омиваються океанами та морями. Існує шість материків. На відміну від океанів, їхні межі чіткі: де починається океан, там закінчується материк.

Біля материків часто розташовані острови (від давньоіндійського – омивати, обтікати). Вони набагато менші за площею, ніж материки. За походженням розрізняють материкові, вулканічні та коралові острови. Якщо острови розташовані групами, вони утворюють архіпелаги. У межах архіпелагу острови лежать близько один до одного, мають однакове походження та геологічну будову.

Закономірності розташування:

Більша частина материків розташована в північній півкулі, де вони займають понад 100 млн км², майже 67% площі поверхні всього суходолу і 39% площі поверхні півкулі.

Більша частина океанів розташована в південній півкулі, де вони займають майже 68% площі поверхні всього суходолу і 80% площі поверхні півкулі.

Материки і океани за своїм положенням по суті антиподні − суходолу на зворотному боці земної кулі майже завжди відповідає поверхня океану.

Усі материки та частини світу, крім Антарктиди, групуються попарно − Північна і Південна Америка; Європа і Африка; Азія та Австралія.

Материкам властива трикутна форма.

Частини світу − це найбільші глобальні географічні регіони, до яких належать материки чи їхні значні частини разом із прилеглими островами. Зазвичай виділяють шість частин світу:

1. Азія
2. Австралія і Океанія
3. Америка
4. Антарктида
5. Африка
6. Європа

Світовий океан − головна частина гідросфери, суцільний водний простір земної кулі поза суходолом. Світовий океан становить більшу частину об’єму гідросфери (95%) і займає 70,8% (361 млн км2) земної поверхні.

Океани − це великі частини водного простору Світового океану.

Океани це найбільші водні обєкти на нашій планеті. Вони омивають материки і складають близько 2/3 поверхні планети (360 мільйонів квадратних кілометрів). Як і у випадку з континентами, існує кілька варіантів поділу Світового океану.

• Стародавні римляни називали словом «oceanus» всі «великі» води, обмивали відому їм територію. При цьому, вони виділяли:
• Oceanus Germanicus або Oceanus Septentrionalis – Північне море
• Oceanus Britannicus — протоку Ла-Манш

Сьогодні вчені поділяють світовий океан на п’ять частин:

Тихий океан 50% всієї поверхні нашої планети. Назва «Тихий» дав океану Фернан Магеллан. Він перетнув його за чотири місяці і при цьому не зіткнувся з якими-небудь перешкодами.

Тихий океан кілька фактів:

•                         Найглибша точка поверхні землі – Безодня Челленджера
•                         У тихому океані розташована найбільша форма рельєфу – Великий Бар'єрний риф.
•                         Тур Хейєрдал перетнув Тихий океан на примітивному плоті, довівши можливість подорожей стародавніми людьми на великі відстані.
•                         Більше половини всієї водної біомаси розташовується в Тихому океані.
•                         У північній частині океану знаходиться «велика сміттєва пляма». Це скупчення відходів продуктів життєдіяльності людини становить за площею від 700 тис. до 115 млн. км2

 

Атлантичний океан. Другим за площею є Атлантичний океан. З 92 млн квадратних кілометрів поверхні більше 16% припадає на моря, затоки і протоки. Вперше цей океан Атлантичним назвав Геродот. Греки вважали, що в Середземному морі, що належить цьому океану, стояв Атлант і тримав на своїх плечах небо.

Атлантичний океан кілька фактів:

•                         У центрі атолу Белізського знаходиться величезна підводний діра. Це мальовниче місце здається бездонним. Але, насправді її глибина 120 метрів
•                         Океан проходить через всі кліматичні зони нашої планети
•                         У Атлантичному океані знаходиться зона з найскладнішою навігацією. Її називають «Бермудським трикутником». Завдяки пригодницької літератури та кінематографу її наділили міфічної силою
•                         Через цей океан проходить Гольфстрім – тепла течія, яка обігріває європейські країни

Індійський океан. Займає п'яту частину Світового океану. Західну частину Індійського океану Стародавні греки називали Еритрейським морем. Але, пізніше цю частину Світового океану стали іменувати Індійським морем. Остаточне назва Індійського океану «Oceanus Indicus» дав Пліній Старший в I столітті нової ери.

Індійський океан цікаві факти:

•                         Цей океан вважається першим з офіційно відкритих.
•                         Вважається, що в цьому океані найнижчий улов риби.
•                         Омиті водами цього океану острівні держави Мальдіви, Сейшели та Шрі-Ланка багато називають ідеальним місцем для відпочинку.
•                         Вважається найтеплішим океаном на нашій планеті..

Південний океан четвертий за розміром океан планети, 8 червня 2021 року телеканал National Geographic повідомив, що Національне географічне товариство (англ. National Geographic Society) визнало існування п'ятого, Південного, океану як окремого що омиває Антарктиду. Його площа становить 20 327 мільйонів квадратних кілометрів, а найбільша глибина становить приблизно 8 266 метрів. Омиває Північну Америку, Антарктиду, Австралію.  Південний океан є наймолодшим з океанів, оскільки його вік оцінюють всього 30 мільйонами років. Його поява зумовлена розділенням Південної Америки та Антарктиди.

Північний Льодовитий океан14 млн квадратних кілометрів. Був виділений в окремий океан в 1650 році географом Варениусом і названий Гіперборейським (ін-грец. Βορέας — міфічний бог північного вітру). У більшості країн він названий Арктичним.

Північний льодовитий океан цікаві факти:

• Всі ресурси океану поділені між Росією, США, Канадою, Данією і Норвегією.
• Більше 25% запасів нафти припадає на акваторію цього океану.
• Головною візитною карткою цього океану є айсберги.

Материки та океани Землі − найбільші природні комплекси в межах географічної оболонки. Їхня площа становить десятки мільйонів квадратних кілометрів.

Площа поверхні Землі – 510 072 тис. кв. км, у тому числі площа суші – 148 940 тис. кв. км (29,2%), площа водної поверхні – 361 132 тис. кв. км (70,8%). Середня висота суходолу над рівнем океану – 840 м. Середня глибина Світового океану – 3800 м. Найбільша висота суходолу над рівнем океану – 8848 м (гора Джомолунгма, на кордоні Китаю і Непалу). Найменша висота суші 403 м нижче. (рівень Мертвого моря). Найбільша глибина Світового океану – 11 033 м (Маріанський жолоб, у Тихому океані).

 

•      Назвіть і покажіть на карті материки та океани.

Співвідношення і розподіл на Землі материків та океанів

Поверхня Землі	Земля в цілому		Північна півкуля		Південна півкуля
	Площа, млн км²	%	Площа, млн км²	%	Площа, млн км²	%
Вода	361,26	70,8	154,64	60,6	206,62	81,0
Суходіл	148,84	29,2	100,41	39,4	48,43	19,0

Середня абсолютна висота суходолу  = 875 м

Середня глибина Світового океану  = 3710 м

V. Узагальнення і систематизація вивченого

•                         Як з’єднуються океани між собою в Північній півкулі? В Південній? Які наслідки це може мати для течій?
•                         З якими предметами, тваринами, рослинами тощо асоціюються у вас конфігурації кожного материка й океану?
•                         Чим частина світу Австралія відрізняється від материка Австралія?

VI.  Підсумки уроку

Рефлексія

Висловіть свої враження від уроку, починаючи речення з фраз:

Я дізнався ...

Я навчився ...

Мені сподобалося ...

Мене здивувало ...

 

VII.   Домашнє завдання