Урок "Спостереження перспективи, пейзаж за спостереженням (з вулицею, будинками, деревами))

Про матеріал

Перший основний, теоретичний урок з циклу 3-х уроків на тему: "Спостереження перспективи, пейзаж за спостереженням (з вулицею, будинками, деревами)" для здобувачів освіти 6 класів закладів загальної середньої освіти та закладів початкової мистецької освіти. Практична вправа, яка допомагає засвоїти поняття скорочення перспективи в просторі. Головна мета в першому уроці зрозуміти та засвоїти поняття: лінійної перспективи, лінії горизонту, точки сходу.

Перегляд файлу

Завдання з дисципліни

Рисунок

(викладача спецдисциплін Федоришин Т. В. ДДХШ № 2) Тема: Спостереження перспективи.

Практичне завдання: для вправи – формат А4, простий олівець, ластик, кольорові олівці; для роботи – формат А2, матеріал і техніка на вибір учня.

Знайомство з теорією, виконання практичної вправи, розробка власних ескізів (використовуючи вправу намалювати вулицю з будинками у перспективі)

Вітаю, любі учні, в нас нова тема та підсумкова робота Вашого першого навчального року яка буде називатись «Пейзаж за спостереженням» (з вулицею, будинками, деревами).

Розпочнемо знайомство з перспективою. Що це таке? Які значення має перспектива? Як вона стосується художників?

Перспектива — термін, який має кілька значень.

Перспектива (фр. perspective, від лат. perspicio ясно бачу) — термін, що має декілька значень:

• Перспектива — система зображення об'ємних тіл на площині або якийнебудь іншій поверхні, яка враховує їх просторову структуру і віддаленість окремих їх частин від спостерігача.

• Перспектива (геометрія) — в геометрії спосіб зображення фігур , заснований на застосуванні центрального проектування.

• Перспектива — вид у далечінь.

• Перспектива — види, плани на майбутнє.

• Вимушена перспектива — техніка створення оптичної ілюзії.

• Жаб'яча перспектива — спосіб фототехніки.

• Теорія перспектив — економічна теорія. Нам з вами цікава: Перспектива –вид у далечінь.

Лінійна перспектива – це система зображення предметів, які чим далі знаходяться від глядача, тим меншими вони здаються, щоб просторового заглиблення.

Головним принципом перспективи є побудова зображень об’ємних предметів такими, якими ми бачимо їх з певної точки спостереження. Інакше кажучи, на площині паперового аркуша за допомогою перспективних скорочень ми зображуємо ілюзію простору.

Якщо підійти до вікна з пензлем, наповненим фарбою, і обвести на склі контури видимих за вікном предметів, то зображення (рисунок), отримане на склі, буде називатися перспективою. Ці досліди з вивчення закономірностей перспективних скорочень у такий спосіб відбилися в одному із визначень живописної картини - «вікно у світ». Цей простий метод використовували художники вже у XV—XVI ст., коли намагалися теоретично обґрунтувати закони перспективи.

Рисування предметів з натури відбувається на основі видимої (спостережної) перспективи.

Адже людина бачить речі, дивлячись на них двома очима, тобто бачить предмети одночасно з обох боків.

Можна порівняти зображення одного й того самого предмета на фотографії і в дійсності, коли дивимося на нього обома очима. Якщо при цьому примружимо одне око, то те, що ми побачимо, стане більш подібне до зображення на фото. Розгадка проста - фотокамера також «дивиться» на навколишній світ «одним оком». Проте в основі видимих зображень лежать все ж таки закони лінійної перспективи.

Схема перспективних скорочень прямокутних площин, що лежать вище і нижче лінії горизонту, ліворуч і праворуч від спостерігача.

Зміна еліпсів відносно лінії горизонту

Зміна площин відносно лінії горизонту

Потрібно пам'ятати, що в перспективі та площина, що міститься нижче, буде здаватися більш розкритою. Тому і еліпс, який міститься на ній, буде ширший, округліший.

Основне правило лінійної перспективи таке: предмети, що мають однакові розміри, але віддалені від спостерігача на різні відстані, будуть зображені на картині неоднаково. Тобто ті, що розміщені ближче, будуть намальовані більшими, ті, що далі, - меншими.

Пригадаймо, що лінія горизонту - це уявна лінія, яка розміщується на рівні очей. Зображення змінюється також залежно від розміщення лінії горизонту.

Поспостерігаємо, що ми бачимо за вікном своєї квартири: ніби на картині, видно будинки, вулицю і небо над ними (рис. а). Якщо сядемо на стілець, зображення, яке ми побачимо, зміниться (рис. б): збільшиться площа неба, а поверхні землі стане зовсім «мало». З нашим переміщенням по кімнаті праворуч (рис. в) і ліворуч (рис. г) з поля зору зникатимуть відповідні частини пейзажу і додаватимуться нові. Отже, рисуючи з натури, слід завжди обирати визначене положення, тобто, як говорять професійною мовою, обирати собі точку спостереження. Залежно від того, на чому ми хочемо зробити акценти, вибираємо висоту лінії горизонту. Наприклад, якщо лінію горизонту опустити досить низько, то можна підкреслити велич і значущість предметів, споруд тощо.

Перспективна побудова екстер’єру

Інтер’єр метро. Фото

Вигляд пейзажу за вікном залежно від того, в якому положенні перебуває спостерігач: а - стоїть; б - сидить; в - перемістився праворуч; з - перемістився ліворуч

Спостережна перспектива.

Предмети, що мають однакові розміри і розміщені ближче, будуть намальовані більшими, ті, що далі, - меншими.

Учнівські роботи Використовуючи закони перспективи і поглиблюючи свої знання з неї, ви легко зображуватимете у просторі будівлі, інтер’єри, перспективи вулиць.

Отже, правильно побудоване перспективне зображення дасть вам змогу уявити ще не існуючі будинки і предмети такими, як ви побачили б їх у просторі.

1. Що таке видима (спостережна) перспектива?

2. Розгляньте картину Париса Бордоне. Де на цій картині проходить лінія горизонту?

Парис Бордоне 3. Практичне завдання:

Інструменти та матеріали: 2 аркуша паперу А4, олівець, гумка, кольорові олівці. План роботи:

• Візьміть аркуш паперу А4 і розділіть його на умовні прямокутники (дивитись завдання по начеркам, як ділити аркуш).

• Довільно малюємо лінію горизонту, де ваша рука «попросить».

• На першому, другому та третьому прямокутниках ставимо крапочки на лінії горизонту будь-якому місці.

Малюємо вертикальну смужку, з чітким визначенням де початок смужки де кінець (або верх /низ).

• Проводимо лінію від початку та кінця смужки (зверху та знизу) до нашої ТОЧКИ сходу. Малюємо на 1 прямокутнику три різної довжини відрізка. Повторюємо цю вправу на трьох верхніх прямокутниках.

• В другому рядку прямокутників малюємо такі ж самі смужки але кольоровими олівцями.

• В третьому та чотвертому рядках кольоровими олівцями продовжуємо, але нашу смужку робимо об'ємною, малюємо стовпчик, та від 4-х вершин ведемо лінії до точки сходу.

• На другому аркуші А4 малюємо таку саму вправу але з горизонтальними смужками та стовпчиками.

Коли ви відчули впевненість у малюванні скорочення прямокутників в перспективі, пропоную взятись до пошуків ескізу своєї роботи «Пейзаж за спостереженням» (з вулицею, будинками, деревами).

Спочатку визначіться де буде ваша лінія горизонту: вище, нижче, по середині, наприклад, якщо ви малюєте з вікна 10-го поверху багатоповерхівки, то ваша вулиця розміщується нижче лінії горизонту (мал. 2) і так далі.