Урок. "Станіслав Чернілевський "Теплота родинного інтиму", "Забула внучка в баби черевички"

Про матеріал

Розгорнутий конспект уроку української літератури у 6 клас "Станіслав Чернілевський "Теплота родинного інтиму", "Забула внучка в баби черевички"

Перегляд файлу

6 клас

Розгорнутий конспект уроку

Тема:

Станіслав Чернілевський “Теплота родинного інтиму...”, “Забула внучка в баби черевички…”. Настрої та почуття, висвітлені в поезіях. Образ рідної людини та важливість родинних цінностей.

Мета:

предметна: ознайомити з життям та програмовими творами Станіслава Чернілевського та віршовими розмірами на прикладі його поезій; формувати навики виразного та усвідомленого читання поезії та визначення віршових розмірів; розвивати вміння грамотно і грунтовно висловлювати судження про почуття ліричного героя, співвідносити їх з особистими;

громадянська: виховувати повагу та любов до близьких та рідного дому.

Тип уроку: засвоєння нових знань

Обладнання: підручник, зошит, портрет С.Чернілевського.

Форми, методи та прийоми: відповіді на запитання, “Мозковий штурм”, бесіда, “Мікрофон”, складання асоціативного грона, вправа “Хто я“, гра “Третій зайвий”, метод “ Коло думок“

Перебіг уроку

І. Організаційний момент.

ІІ. Перевірка домашнього завдання

ІІІ. Актуалізація опорних знань (“Мозковий штурм”)

Які ознаки віршованого твору?
Що таке рима?
Що таке ритм?
Кого називають ліричним героєм?
Які емоції та переживання може викликати поезія?

ІV. Повідомлення теми та мети уроку. Мотивація навчальної діяльності.

1.Відтворення випереджувального завдання: есе «Коли я вважаю себе щасливим?»

2.«Гронування»: ключове слово – щастя.

Сім’я-це…

(Прикріплюю на дошці картки зі словами «тато», «мама», «я» у вигляді фундаменту будинку).

На світі білому єдине,

Як і Дніпрова течія,

домашнє вогнище родинне,

оселя наша і сім’я.

Д.Білоус

2.1.Завдання до вивчення твору

«Коло ідей»: якою має бути справжня сім’я? Прочитайте вислови про сім’ю .

1.Сім’я – мама, тато, бабу, дідусь…

2. Сім’я- це не просто щось важливе у житті, це і є ваше життя.

3. Наша сім’я - це наче коло сили та любов, і з кожним народженням чи одруженням це коло росте.

4. Якщо ви озирнетесь на своє життя, то зрозумієте, що найщасливіші моменти в ньому це моменти сімейного щастя.

5. Сім’я- це місце, де народжується життя і ніколи не згасає любов.

6. Ніщо не може бути важливішим, ніж усвідомлення того, що у вас є сім’я. І не важливо куди занесе життя, саме ваша сім’я буде джерелом радості, комфорту і піклування.

7. Жоден із нас не має навичок любові. Усі ми вчимося любити, беручи за приклад стосунки в сім’ї та те, як наші батьки виражають своє кохання щодня.

8. Щоб зрозуміти любов ваших батьків до вас, потрібно самим виростити і виховати власну дитину.

9. Сім’я - це маленький світ, створений коханням.

10. Сім’ю не обирають. Вони є Божим даром для тебе, а ти для них.

11. Місце, куди завжди хочеться повертатися – твій дім. Люди, яких завжди хочеться любити – твоя сім’я.

12. Сім’я як гілля на дереві, ми усі ростемо в різних напрямках, але коріння у нас спільне.

13. Наскільки велике серце чоловіка можна визначити за тим, на що він ладен піти заради сім’ї.

Вправа «Хто я».

Учні мають сонце, у центрі вписано слово сім’я, а на проміннях мають записати слова, які на їхню думку асоціюються із поняттям «справжня сім’я».

3. Вступне слово вчителя.

Запам’ятай, мій друже, де б ти не бував,

треба завше знати:

Коріння де твоє і хто життя тобі давав,

Чим славна батьківська родинна хата.

На всі світи й віки ти озирнись,

Де слово перше вимовив колись,

Де пісня мамина і пестила , і гріла,

Ввійшовши в душу і у тіло,

Живила серце соком калиновим!

Не дай забутися , з якого роду

З якого кореня у світі почались!

Зрозуміло, що дуже дорогими, як і для кожного з нас, є батьківський дім, рідна матуся і для сучасного українського поета Станіслава Чернілевського, який з’явився на світ 6 липня 1950 року на Вінниччині.

Родина рано втратила батька-годувальник, і хлопцеві довелося вчитися у школі-інтернаті. Із того “присмаченого” гіркотою розлуки раннього дитинства на усе життя узяв майбутній поет переконання, що найдорожча на світі - мама, найцінніше в житті - щирість і теплота родинних стосунків

“Є такі серця, для котрих розлука з матір’ю - смертне страждання.

З його дитячих мук, з тужби за мамою, перших стражденних почувань народжувалися його вимогливі поняття людини і світу, емоційні хвилі душі, котрі проносилися через усе дитинство і молодість, щоб ударити гучним прибоєм поетичного слова”.(Д.Павличко).

Талант до поетичного слова виявився рано: ще учнем четвертого класу він надрукував свій перший вірш про Т.Шевченка. Як радісно було побачити написані власноруч рядки у районній газаті.

Його творча дорога сповнена невтомного пошуку: філологічний факультет Київського університету, факультет кінорежисури Київського театрального інституту, Вінницький педагогічний інститут. Працював учителем. Згодом, працюючи на кіностудії ім.О.Довженка Станіслав Болеславович узяв участь у створенні багатьох фільмів (зокрема “Дударики”, “Вир”, “Два гусари”).

Нині працює режисером і редактором на ТРК “Студії 1+1”, зокрема відповідає за дубляжі українською мовою іноземних фільмів. Багато уваги приділяє студентам Київського національного університету театру, кіно й телебачення ім.І.К.Карпенка-Карого.

Є у С.Чернілевського ще одне велике захоплення - поезія. Дебютував збіркою “Рушник землі”, яка вийшла 1984 р.

Поет удостоєний премії імені В.Симоненка.

Та якими дорогами не водило його життя, найсвятішою залишиться дорога до маминої оселі, до “зелених кленів Тульчина”- туди, де народився душею.

“Правди є різні, а істина одна. Як і одне дитинство на все життя. Воно завжди - щастя. Може, єдине щастя в житті. Найдорожче. Як матір”.

Мати – втілення народної мудрості, працьовитості, любові до рідного

краю, його мови і звичаїв. Про чуле серце і безкорисливу любов, про

натруджені руки й недоспані ночі, про ніжні материнські пісні складають письменники хвилюючі твори.

Сподіваюся, що вірші «Теплота родинного інтиму..» і «Забула внучка

в баби черевички» допоможуть вам глибше пізнати своїх матерів, відчути їхню втому, ніжність і доброту. Нехай з любові до матері проростає

любов до України.

Опрацювання нового матеріалу

Учитель. Чи помічали ви, як ваші бабусі, дідусі ставляться до

своїх дорослих дітей — ваших мами, тата? Як ви думаєте, чому саме

так?

Для батьків діти, навіть дорослі, завжди залишаються дітьми, тому за

них так само переживають, як і раніше, так само їх люблять і жаліють.

Незвичайні, неповторні вірші Станіслава Чернілевського оспівують

рідний дім, найдорожчих людей, теплі родинні стосунки.

4. Робота над поезією “Теплота родинного інтиму...”

4.1. Виразне читання та усвідомлення емоційного забарвлення поезій.

(Один учень читає виразно поезії, решта - уважно слухають із заплющеними очима)

4.2. Аналіз почуттів, які викликає поезія (бесіда)

Які відчуття переповнювали вас, коли слухали поезії?
Яка картина поставала перед очима?
Які спогади навіяла поезії?
Якого кольору олівці ви б використали, щоб намалювати ілюстрації до віршів? Чому?
Яку б музику ви підібрали для фонового супроводу під час виразного читання віршів? Чому?

4.3. Словникова робота (робота з текстом)

Родинний інтим - затишок, близькість, любов.
Шибка - вікно, віконне скло.
Досвіток -час перед світанком, настання нового дня.
Скрес - розчинився, зник, пропав.
Ляск - клацання, хлопання.
Гіркотина - відчуття гіркоти, неприємні відчуття.
Катує - мучить, заставляє страждати.
Печія - печіння, дискомфорт.
Зело - зелена трава, зелень.

4.4.Аналіз художніх засобів, використаних в поезіях

“Ще на шибках досвіток не скрес” - метафора, порівнюється із замерзлими вікнами взимку, крізь яких нічого не видно.
“Мотузочком диму / Хату прив’язала до небес” - метафора, коли мати розпалила в печі, дим із димоходу нагадав мотузок, який ніби прив'язаний до неба.
“Полум'я гуляє по гіллю” - уособлення, нагадує танець.
“Зникає гіркотина, / Не катує серце печія” - метафора, відчуття внутрішнього душевного спокою.
“Як душа світліє перед днем” - метафора, зникає тривога, розчарування, душевний біль перед материнською любов'ю, опікою та турботою.
“Світанковим маминим вогнем” - епітет.
“Дитячим сміхом бризнувши в зело” - метафора, посміхнутися на прощання.
“Перекотилось літо за село” - метафора, закінчилося літо.
“Курява вляглась” - уособлення, порівнюється з якостями людини.
“Вийшли в небо зорі…” - уособлення, перенесені якості людини.
“Зорі-жаворички” - епітет.
“Спорожніла хата” - епітет.
“І осінь їй ...опустила” - уособлення, перенесення якостей людини.

4.5. Опрацювання ідейно-художнього змісту поезії “Теплота родинного інтиму…”

Тема: опис спогадів поета про дитинство, матір, рідний дім.
Ідея: висвітлити найщиріші почуття любові та турботи між матір'ю та сином, уславити затишок рідної домівки.
Основна думка: дитинство - найщасливіша пора кожної людини.

4.6. Обговорення змісту (Бесіда за запитаннями)

Що символізує вогонь в даному творі?
Які внутрішні відчуття переживає ліричний герой?
Як ви розумієте слова: “Матері розказувать не треба, / Як душа світліє перед днем”?
Яке ставлення ліричного героя до матері?

4.7. Проведення аналогії почуттів ліричного героя з власним життям (Метод “Мікрофон)

Продовжіть речення: “Дякую тобі, матусю, за…”
Любі діти, не забудьте повторити ці слова своїм матерям, коли прийдете зі школи.

5.Робота над поезією“Забула внучка в баби черевички…”

5.1.Виразне читання поезії “Забула внучка в баби черевички…”

5.2. Опрацювання ідейно-художнього змісту поезії

Тема: опис суму прощання бабуся з внучкою, яка гостювала в неї вілтку і забула черевички.

Ідея: уславлення любові, доброти, піклування бабусі про внуків.

Основна думка: бабусі завжди піклуються про своїх внуків, чекають зустрічі з ними.

5.3.Обговорення змісту (Метод «Коло думок»)

Яку пору року описано в поезії?
Що спонукало бабусю заплакати?
Чому автор називає бабусину хату “спорожнілою”?
Що символізують черевички?
Чи приїжджаєте ви до своїх бабусь в гості?

5.4. Проведення аналогії почуттів, описаних у вірші, з власним життям

5.5. (Складання асоціативного грона до образу бабусі, епітетів до слів –руки, сонце, зоря, хатина)

Бабуся — турбота, любов, опіка, канікули, село...
руки (мамині, бабусині, акуратні, красиві, м’які. Натруджені, гарні, гарячі, теплі, безвідмовні, беручкі, вірні, вмілі, вправні, добрі, золоті, невтомні, творчі, хазяйські, чарівні, чудодійні, ніжні, люблячі, ласкаві, щедрі);
сонце (багряне, гаряче, золоте, малинове, пекуче, яскраве, велике, літнє, зимове, веселе, древнє, красиве, ласкаве, променисте, рідне, чисте, праведне);
зоря (блискуча, величезна, гаряча, кришталева. Чиста, яскрава, вечірня, вранішня, літня, небесна, самотня, світанкова);
хатина (батьківська, багата, біла, велика, гарна, добра, красива, материнська, сонцелика, чиста, ясна).

5.6. Гра Третє “зайве”: