Урок "Стилістичні особливості простого речення ( на матеріалі тексту новели «Три зозулі з поклоном») "

ТЕМА.  Стилістичні особливості простого речення

( на матеріалі тексту новели «Три зозулі з поклоном»                                                                                               Гр.Тютюнника)

МЕТА: актуалізувати і закріпити знання учнів про просте речення та його види; поглибити знання про двоскладне та односкладне речення, їх  стилістичну роль; розвивати творчі вміння правильно й комунікативно доцільно використовувати виражальні можливості простих ускладнених речень у текстах художнього стилю; продовжити роботу над вмінням учнів аналізувати зміст художнього твору, визначати індивідуальний стиль письменника, сприяти вихованню почуття любові, доброти, милосердя, терпимості.

ТИП УРОКУ: узагальнення та систематизація знань (практичне заняття)

МІЖПРЕДМЕТНИЙ ЗВ'ЯЗОК: українська література, музичне мистецтво.

ОБЛАДНАННЯ:  інтерактивна дошка,опорні схеми та таблиці, картки з індивідуальним завданням, термінологічний словник з розділу «Синтаксис», словник літературознавчих термінів,  двотомник творів Гр. Тютюнника, аудіозапис української народної пісні «Летіла зозуля».

   ЕПІГРАФ ДО ЗАНЯТТЯ:    Очима ти сказав мені: люблю.

                                                   Душа складала свій тяжкий екзамен.

                                                   Мов тихий дзвін гірського кришталю,

                                                   Несказане лишилось несказанним.

                                                                                     Ліна Костенко

ХІД ЗАНЯТТЯ

І. Повідомлення теми та мети уроку

Сьогодні ми пригадаємо все, що вчили, про просте речення, а працювати будемо з матеріалом текстів відомого українського письменника Гр.Тютюнника.  Він сучасник Л.Костенко і Д.Павличка, з якими ми сьогодні дихаємо одним повітрям. Але його життя обірвалося несподівано рано. Саме Гр.Тютюннику та його творчості ми присвячуємо це заняття.

1. Презентація за життям та творчістю Гр.Тютюнника (звучить пісня                         «Летіла зозуля»)

ІІ. Актуалізація знань, умінь та навичок. Практична робота

1. У виконанні Ніни Матвієнко щойно прозвучала українська народна пісня «Летіла зозуля», яку, за словами друзів письменника, Гр.Тютюнник дуже любив. Вона була для нього святинею, до якої мала право доторкнутися тільки добра, чиста душа. «Три зозулі з поклоном» - так називається  його невеличкий, але пронизливий, аж болючий твір, з яким ви нещодавно ознайомилися. З легкістю ми можемо впізнати у головних героях   самого автора  та його батька.

Історія написання: 1937 року батька Григора Тютюнника було арештовано як ворога народу й заслано до Сибіру, а мати подалася його шукати з жінкою-суперницею, яка любила батька. Тютюнник згадував: «Я виношую ще один жіночий образ. Образ жінки, котра дуже любила мого батька. Коли у нас сталося нещастя, мама в горі кинулася саме до неї. Жінка була набагато старша за маму, старша за батька. Але обоє, батько й мати, ніколи не посміли зневажити ту любов, велику і безвзаємну. Отож Марія пекла коржики, збирала все необхідне, бо мама ридала та побивалась. Удвох вони й поїхали розшукувати батька, не знаючи, що слід його загубився вже навіки... Ти подивись, яке благородство й краса обох жінок, самозреченість моєї тоді ще зовсім молодої мами... Мабуть, одна вона в цілім світі шукала підтримки в своєї суперниці, співчувала їй і жаліла. І якщо доля дасть мені таланту... Не дивися так скептично... Не таланту — Бог із ним... Якщо поталанить щось написати — воздам хвалу жінці й красі». У новелі письменникові вдалося втілити в художньому творі безкінечну глибину справжнього кохання й обережне ставлення людей один до одного.

• Як називається твір, в якому є факти із життя письменника та життя його рідних? (автобіографічний твір)
• Що символізує в народній творчості образ зозулі? (схема на дошці)

Досить-таки суперечливий в українському фольклорі образ зозулі. Зозуля — це один із найдавніших персонажів української міфології. Існує дуже давня легенда про походження її від жінки, що вбила сво­го чоловіка, за що й була проклята Родом чи Перуном на довічне одиноке життя без подружньої пари. Існує кілька трактувань значень образу зозулі. В одному випадку — це образ матері, що покинула напризволяще своїх діток, а друге значення зовсім протилежне — символ добра, оберіг, що захищає рід. Ставлення народу до зозулі перш за все простежується із форми звертання до неї, а називають її українці лагідно, з любов’ю: зозуленька, зозулька, зозулечка. Часто її називають сивою зозулею. Зозуля - це символ людської долі. Часто запитують у зозулі,  який вік виміряно людині…

• Чому у творі саме три зозулі? (схема на дошці)

Вони символізують три долі (Марфи, Михайла та Софії), три туги, освячені любов’ю.

На дошці: зозуля       сива зозуля          Зозуля - це символ людської       долі.

Назвіть функції слова, словосполучення, речення. Яке це речення за будовою? (просте).

Саме з простим реченням ми і будемо працювати.

2. Пропоную завдання.

Увага на дошку! «Дослідження-відновлення». Хто швидше впорається з цим завданням?

Зверніть увагу на правильний варіант співвіднесеності терміну та визначення (на дошці).

3.          Назвіть жанр твору «Три зозулі з поклоном". Дайте визначення новелі, користуючись літературознавчим   словником. Пам’ятаєте, у Василя Стефаника є новела, яка так і називається: «Новина»?

• Хто нагадає сюжет новели «Три зозулі з поклоном»?

СЮЖЕТ НОВЕЛИ «ТРИ ЗОЗУЛІ З ПОКЛОНОМ»

1. Заміжня Марфа Яркова кохає одруженого чоловіка Михайла, який має сина.
2. Синові (оповідачеві новели) історію цього кохання розповідає мати Софія.
3. Михайла заслано до Сибіру, звідки він ніколи не повернеться.
4. Один раз на місяць від Михайла дружині Софії надходять листи.
5. Прихід листів інтуїтивно відчуває Марфа, якій поблажливий листоноша дає пригорнути їх до грудей і «подержати».
6. Соня, яка знає про Марфину любов до її чоловіка, не картає за це суперницю.

• Отже, яка тема та ідея твору?

ТЕМА: складність людських стосунків, виражена через історію нещасного кохання.

ІДЕЯ: возвеличення любові як високої християнської цінності, яка вивищує людину над буденністю, очищає її душу.

А коли запитували Гр.Тютюнника: «Над якою темою працюєте?», - він відповідав: «Ніколи не працював над темою. Завжди працював над почуттями, що живуть навколо мене і в мені».

І, мабуть, саме тому ця новела присвячується Любові Всевишній. Прикметник «Всевишній» уживається в українській мові зазвичай у сполученні зі словом «Бог». Поєднання цього прикметника з іменником «любов» формує прозору асоціацію для думки, що «світом править Любов» «Мало – бачити, мало – розуміти. Треба любити. Немає загадки таланту. Є вічна загадка любові», - писав Гр.Тютюнник. Ось цю загадку  він і пробував розгадати у кожному своєму творі.

Саме новела вимагає простих речень для зображення дійсності. Тому  творчість Тютюнника – новеліста  збагатить наше заняття  необхідним матеріалом для роботи.

4.          Речення для аналізу за сюжетом новели «Три зозулі з поклоном» (робота на дошці)

•  Двоскладне речення

          Марфа Яркова веде очима. Марфа серцем чула. Марфа птахою летить.

          Мама радіє. Очі сухі. Голос не здригнеться. Спогади не щемлять. Вони закам’яніли.

• Що ви можете сказати про ці речення?( за будовою вони  прості, двоскладні, повні, непоширені )
• Виділіть граматичну основу в кожному реченні.
• Давайте проаналізуємо ці речення з стилістичного боку. Зверніть увагу , що експресивно-емоційні властивості тут мають присудки, виражені не просто дієсловом,  а фразеологізмом (1,2,3 речення), чи, як в 5 реченні – іменна частина виражена прикметником, а дієслово-зв’язка є пропущено. А якби прикметник сухі стояв перед означуваним словом, речення перетворилося б в односкладне (називне). Для письменника важлива дія, він характеризує персонажів їхніми діями, вчинками. Це важлива особливість стилю Гр.Тютюнника. Надзвичайний лаконізм, чого й вимагає новела.

• Односкладне речення

Творче конструювання

Трансформуйте подані двоскладні речення в односкладні. Користуючись алгоритмом, визначте їх вид (речення на дошці).

1. На галявині постають сутінки.
2. Осінь-чарівниця зробила тут чимало.
3. Вкрилося плесо золотими зірочками листочків.
4. Верхів’я дерев торкнувся вітерець.
5. Цей неповторний краєвид ми не забудемо.
6. Ми маємо вирушати далі.
7. В степу запахло розворушеною лемешами землею.

АЛГОРИТМ «Односкладні речення»

Односкладні речення не є типовими для Гр.Тютюнника, а якщо вони присутні , то це означено-особові речення:

1.  Прийде до пошти, сяде на поріжку – тонесенька, тендітна, у благенькій вишиваній сорочині й рясній спідничці над босими ногами, - і сидить, сяє жовтими кучерями з-під чорної хустки.
2. Сидить на поріжку і обриває пелюстки на ромашці, щось шепоче.

В чому їх стилістична особливість? Автор переносить акцент з виконавця на дію. А в безособових реченнях наголошується на результаті дії, на незалежності певного стану від волі людини, на об’єктивності природних процесів (7 речення). Отже, ще одна особливість стилю Гр.Тютюнника – об’єктивність опису.

• Поширене, ускладнене речення.

Тютюнник творив своєрідно. Кожну новелу він спершу виношував, як мати дитя під серцем. Не раз він говорив друзям: «Мені здається, що спочатку йде робота душі. Часом напружена, інколи прихована. Але постійна робота душі. І колись настає мить, що вигострилась думка до краю, біль серця такий, що воно обкипає кров’ю, а напруга така, ніби кожен нерв, як напнута струна на скрипці, ледь-ледь торкни, і він застогне словом. Цей процес схожий, як ото лінза збирає сонячні промені в один пучок. Так і тут: думка, серце і нерви повинні сконцентруватися в слові». Знаходив таке слово, яке іншим не заміниш. Довгий шлях пошуку потрібного слова не зупиняв його, бо знав, що «у художнього слова одна-єдина функція. Ця функція зветься необхідністю».

Уявне малювання

• Доберіть метафори, епітети, порівняння до образів хмари, сосни, дороги.

Введіть в прості речення утворені художні тропи (по варіантах)

А ось як це виходить у Г р.Тютюнника:

• Над обрієм дотліла і згасла сонячна заграва. - метафора
• Вода блищить, мов мед у щільниках. - порівняння
• Сонце вгрівало дужче і дужче, висмоктуючи з землі гарячу душну вологу. – метафора, епітети
• З кленового пагорба зірвався широкий жовтий лист. - епітети
• На призьбі грається сонце, лащиться до діда тінями од гілля. - метафора
• Хата дихнула на мене теплом і димом. - метафора
• По той бік річки, напроти сосни, заходило сонце, пославши на воду од берега шматок червоного полотна. – метафора, епітет
• Хмара сповзла за річку і зупинилась там, розгорнувши над лісом велетенські вороні крила. – метафора, епітети
• Крони осичок, осяяні низьким місяцем, займаються червоним і тремтять, як полум’я на свічках. – метафора, порівняння

Не можна не звернути увагу на образність, виразність, метафоризацію. І це ще одна особливість індивідуального стилю Гр.Тютюнника.

Синтаксичний аналіз поширених ускладнених речень(по варіантах)

1. Я виходжу з-за клубу в новенькому дешевому костюмі (три вагони цегли розвантажив з       хлопцями-однокурсниками, то й купив) і з чемоданчиком в руці.
2.  Дома мене стрічає мама, радіє, плаче і підставляє для поцілунку сині губи.
3. Сині Марфині очі запливають слізьми і сяють угору на дядька Лева ще синіші.
4. Левко озирається довкола, немічно зітхає худими грудьми і манить Марфу за пошту.
5. Там він  дістає із сумки трикутник і простягає Марфі.
6. Марфа біжить на роботу, птахою летить.

5.          Хочу звернути вашу увагу на художню деталь у творі (робота з літературознавчим словником) – схема на дошці.

Завдання до тексту листа від батька:

Сю ніч снилася мені моя сосна. Це вона вже досі в коліно, а може, вища. Ні ти, ні синок, мій колосок, чогось давно не снитесь. Соню, не суди мене гірко. Десь тут, коло мене, ходить Марфина душа нещасна. Соню, сходи до неї і скажи, що я послав їй, як співав на ярмарках Зіньківських бандуристочка сліпенький, послав три зозулі з поклоном, та не знаю, чи перелетять вони Сибір несходиму, а чи впадуть од морозу. Сходи, моя єдина у світі Соню! Може, вона покличе свою душу назад… Обіймаю тебе і несу на руках колиску з сином.

Як вони чули одне одного – Марфа і тато? Чому вони не одружилися, отак одне одного чуючи?

«Тоді  не було б тебе…» - шумить велика «татова сосна».

Традиційна народна формула-прохання не любити – послати три зозулі з поклоном. Палко закоханій людині, якій не могли відповісти взаємністю, переказували своєрідну магічну формулу-прохання: «Три зозулі з поклоном». Таке прохання означало: «Забудь, покинь, залиш мене, відпусти». Смисл цієї формули мотивований тим, що зозуля гнізда не мостить, а отже, людина, яка чула про зозулю, повинна була зрозуміти, що кохання без відповіді.

• Назвати речення зі звертанням. Охарактеризувати їх.
• Назвати речення зі вставними словами. Чи виступають вони членами речення?
• Знайти речення з уточнювальними словами. Якими членами речення виступають?
• Назвіть речення з однорідними членами.
• В якому реченні ви побачили прикладку?
• Назвати речення з дієприслівниковим зворотом. Яке воно за метою висловлювання?

Навіть в цьому уривку ми відчуваємо прихований психологізм. Автор твору – не абиякий знавець людської душі. І це ще одна особливість індивідуального стилю Гр.Тютюнника.

6. Лінгвістична хвилинка

У творах майстрів слова імена – не тільки звичайне найменування конкретних осіб. У них часто відчувається особливе семантичне наповнення і виразне стилістичне забарвлення.

Михайло – давньоєврейське ім`я – «хто як Бог» (рівний Богові)

Марфа – грецьке ім`я, від арамейського marta – «пані, господиня».

Софія – грецьке ім’я – «мудрість»

7. «Найдорожчою темою, а отже, й ідеалом для мене завжди були й залишаються доброта. Самовідданість і милосердя людської душі в найрізноманітніших її проявах», - говорив Гр.Тютюнник.

       Ключові слова для творчості письменника: любов, милосердя, доброта, життя.

• Зачитування сенканів, підготовлених студентами (поняття сенкан на дошці)

Сенкан — це вірш, що складається з п’яти рядків. Слово ”сенкан” походить від французького слова ”п’ять” і позначає вірш у п’ять рядків.

1. Перший рядок має містити слово, яке позначає тему (звичайно це іменник)
2. Другий рядок – це опис теми, який складається з двох слів (два прикметника)
3. Третій рядок називає дію, пов’язану з темою, і складається з трьох слів (звичайно це дієслова).
4. Четвертий рядок є фразою, яка складається з чотирьох слів і висловлює ставлення до теми, почуття з приводу обговорюваного.
5. Останній рядок складається з одного слова — синоніма до першого слова, в ньому виражається сутність теми, ніби робиться підсумок.

Приклад: Милосердя

                  Очікуване, необхідне.

                 Рятує, дарує надію, освітлює.

                 Ми, черстві, забуває мого про нього.

                 Порятунок.

8. Стилістична робота

Прочитайте уривок із твору за новелою «Три зозулі з поклоном». Урізноманітніть синтаксичну будову речень, ускладнюючи їх, перетворюючи повні речення на неповні тощо(уривок на дошці).

Марфа – красива жінка. Волосся в неї було пишне, біляве. Марфині очі дивували. Стан вона мала стрункий. Карпо був кремезний.  Він дуже любив поїсти. Марфа порівняно з Карпом була дуже маленькою.  Недовго прожила з ним.

Якось відчувала прихід листів від Михайла і швидко бігла до пошти.

ІІІ. Підсумок заняття.

1. Особливості стилю Гр.Тютюнника (схема на дошці)

2. Складання таблиці «Характеристика речення».

ІV. Домашнє завдання

Перекласти уривок з кіноповісті В.Шукшина «Калина красная».

У Егора из-под прикрытых век по темени сползла слезинка, подрожала, повиснув около уха, и сорвалась, упала в траву. Егор умер. И лежал он, крестьянин, в родной степи, вблизи от дома… лежал, приникнув щекой к земле, как будто слушал что-то такое, одному ему слышное. Люба упала ему на грудь и тихо, жутко выла…

«Прочитав словник Грінченка і навіть танцював від радості. Переклав «В сутінки» українською і більше ніколи не писав російською», - так запише в своєму щоденнику Гр.Тютюнник.

Але перекладацькою діяльністю він займався. Дуже любив Василя Шукшина. Велику радість і задоволення приносила робота над кіноповістю «Калина червона». В.Шукшина не можна перекладати буквально. В Гр.Тютюнника це виходило органічно, природно! Мабуть, тому, що це були споріднені душі… Під час зйомок фільму «Они сражались за Родину» В.Шукшин несподівано помирає. Гр.Тютюнник скупив всі чорнобривці, які були на ринку в Києві, і вилетів на похорон до Москви, до того, з ким не вдалося побачитися, але з яким був духовно близький…

ЛІТЕРАТУРА

1. Галич  О. Теорія літератури: підручник. – Вид. четверте, стереотипне  / Галич О., Назарець  В.,  Васильєв  Є. –  К.:  Либідь,  2008.  –  488  с.
2. Дзюба І. Великий людинознавець: До вивчення творчості Григора Тютюнника // Урок української. – К.: Дніпро. – 2003. – №3.
3. Іванишин В.П. Нариси з теорії літератури: [навч. посібник] / Іванишин В.П. – К.: Академія, 2010. – 256 с.
4. Крупчанов Л.М. Введение в литературоведение / Крупчанов. – М.: ОНИКС, 2005. – 416 с.
5. Мороз Л. Григір Тютюнник: Нарис життя і творчості. / Мороз Л. – К.: Дніпро, 1991. – 207 с.
6. Панченко В. Сага Григора Тютюнника // Панченко В. Енергія пошуку. – К.: Факт, 1983. – 204 с.
7. Вихованець І. Р. Граматика української мови. Синтаксис: Підручник.— К., Либідь,  2008.— 368 с.
8. Вихованець І. Р. Нариси з функціонального синтаксису української мови. К.,  2001. С. 35—36.
9. Іваницька Н. Л. Двоскладне речення в українській мові. К., 1986.  С.16—27.
10. Кадонцева Л. О. Українська мова: Синтаксис простого речення.  К.,1985. С. 5—92.
11. Мельничук О. С. Розвиток структури слов'янського речення. 1966.  С.116—190.