Висвітлити суть і значення розквіту Київської Русі у ІХ-ХІ ст.; ознайомити із соціальним та господарським життям Київської Русі, розкрити значення розвитку ремісничих професій і їх вплив на розквіт держави; розвивати вміння аналізувати історичні факти й події,оцінювати їх значення, узагальнювати фактичний матеріал, робити висновки, розвивати навички ведення дискусії; виховувати інтерес до історичного минулого української землі та повагу до історичних пам'яток.
Тема: Суспільний устрій Київської Русі.
Мета: Висвітлити суть і значення розквіту Київської Русі у ІХ-ХІ ст.; ознайомити із соціальним та господарським життям Київської Русі, розкрити значення розвитку ремісничих професій і їх вплив на розквіт держави; розвивати вміння аналізувати історичні факти й події,оцінювати їх значення, узагальнювати фактичний матеріал, робити висновки, розвивати навички ведення дискусії; виховувати інтерес до історичного минулого української землі та повагу до історичних пам’яток.
Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.
Вид заняття: історична екскурсія «До країни золотих рук майстрів»
Хід уроку
І Актуалізація знань
ІІ. Оголошення теми та завдань уроку.
Ми розвиватимемо навички ведення дискусії за методом «Акваріум»
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.
Головним проблемним завданням на цей урок буде таке:
Чи можна назвати Київську Русь однією з високорозвинених держав середньовіччя в економічному і політичному плані?
IV. Інтерактивна вправа.
Історична екскурсія «До країни золотих майстрів».
1. Київ – місто золотих рук майстрів (станція «Кожум’яки»)
Першою станцією ми обрали «Кожум’яки», і тут нас зустрічає екскурсовод, який розиовідає нам про життя і працю київських ремісників.
Висновок: Отже Київська Русь прославилася своїми майтрами – ремісниками.
Види ремесел:
2. Розвиток торгівлі на Русі(станція «Поділ»)
Наступна наша станція – це Поділ. На дорозі до станціії ми зустріли купця Ібн Рахіда, який нам розповів багато цікавого.
Торгівля внутрішня:
А проте якими були гроші в Київській Русі, розповість екскурсовод – нумізмат.
- отже, прослухавши арабського купця, перед нами постає питання:
Чи можна назвати Київську Русь одним із центрів світової торгівлі?
Вирішити це питання я запрошую 2 у групу «Акваріум»
Обговорення.
Висновок: Отже, Київська Русь перебувала в центрі світової торгівлі.
3. Організація влади (станція «Предславино»)
Перед нами феодальна вотчина (станція «Предславино) і тут нас зустрічає екскурсовод, який розповість нам про життя феодалів – князів і феодальної верхівки.
Робота над формуванням поняття «феодальна вотчина»
Чи існував в Київській Русі соціальний поділ суспільства та система залежності?
Заповнити таблицю соціальний поділ суспільства та система залежності?
Соціальна структура в Київській Русі.
Висновок: У Київській Русі існував феодальний устрій і поділ суспільства.
А чи було прогресивно розвиненим с\г у Київській Русі
с\г:
землеробство
скотарство
мисливство
рибальство
бортництво
висновок С\г . розвивалось прогресивно
закріплення
вирішення проблемного питання
Д\З § 4 скласти кросворд, підготувати коротке оповідання про ремісничі майстерні.
«Записки» Ахмеда Ібн – Фадлана, посланика арбського халіфа при дворі царя камських болгар.
«Я бачив русів коли вони прийшли із своїми товарами і розташовувалися по річці Ітіль, і я не бачив більш досконалих людей, ніж вони, так ніби вони пальмові дерева; вони руді, не надівають ні курток, ні каптанів, але у них чоловік надіває кісу, якою він обвиває один з боків, і одну руку випускає з – під неї. Кожен з них має при собі нерозлучно меч, ніж і сокиру; мечі ж широкі, хвилеподібні, клинки франкської роботи. Починаючи від кінця нігтя, кожного з них до шиї, (видно) зелені дерева, зображеня та інші речі. Кожна ж їх жінка має на грудях прикріплену коробочку чи з заліза, чи з міді, із срібла чи золота, зважаючи на достаток чоловіка і його майно; у кожній же коробочці є кільце, до якого прикріплено ніж, також на грудях. На шиї вони мають золоті і срібні ланцюги, бо коли чоловік має 10 000 диргемів, робить він дружині ланцюг; коли мав 20 000 , робить їй два ланцюги, так само кожного разу, коли у нього дадається 10 000 диргенів, добавляє він ще ланцюг своїй дружині, отже, часто одна з них має багато ланцюгів на шиї. Найкраща прикраса у них- зелене намисто з глини, з тих бус, які бувають на кораблях; вони старають за всяку ціну добути їх, купують одну бусу за диргем і нанизують ними намиста своїх дружин…
Вони приходять із своїх країн і кидають якорі в Ітіль, що є велика ріка і споруджують на її березі дерев’яні будинки; в одному ж будинку збирається їх десять, також менше або більше. У кожного з них є лава, на якій він сидить разом з гарними його дівчатами для торгу.
Під час прибуття їхніх суден до якірного місця кожен з нихвиходить маючи із собою хліб, м’ясо, молоко, цибулю і гаряче питво, підходить до високого поставленого стовпа, що має обличчя, подібне до людського, а навколо нього малі зображення, позаду цих зображень, вставлені в землю, високі стовпи. Він же підходить до великого зображення, простягається перед ним і говорить: «О господарю! Я прийшов здалека, зо мною дівчат стільки стільки – то голів, соболів – то шкур»; поки не згадає все, що він привіз із собою з свого товару. Потім говорить: «Цей подарунок приніс я тобі» і залишає принесене ним перед стовпом, говорячи: «Бажаю, щоб ти мені доставив купцю з динарами, який купив би у мене в усього, що я йому не скажу»; потім він іде звідти.
Якщо продаж буває утруднений і час його триває довго, то він повертається з іншим подарунком удруге, втретє, і якщо бажане ним усе ще загаюється, то він приносить одному з тих малих зображень подарунок і просить його про заступництво, говорячи: «Це є дружини господаря нашого і його дочки», і він не проминає жодного зображення, якого не просив би і не молив би про заступництво і не вклонявся б йому принижено. Часто ж продаж буває йому легкий, і коливін все продає, говорить: « Господар мій виконав моє бажання, треба винагородити його за те». І бере він певне число рогатої худоби і овець, убиває їх, частину м’яса роздає бідним, решту ж приносить і кидає перед великим стовпом і малими, що його оточують, і вишає голови рогатої худоби і овець на стовпи, встромлені у землю, а коли настає ніч, то приходять собаки і з’їдають те: тоді той, що це зробив, говорить: «Мій господар виявив ласку до мене і з’їв мій дарунок».