Урок "Суспільний устрій Київської Русі."

     Тема: Суспільний устрій Київської Русі.

Мета:  Висвітлити суть і значення розквіту Київської Русі у ІХ-ХІ ст.; ознайомити із соціальним та господарським життям Київської Русі, розкрити значення розвитку ремісничих професій і їх вплив на розквіт держави; розвивати вміння аналізувати історичні факти й події,оцінювати їх значення, узагальнювати фактичний матеріал, робити висновки, розвивати навички ведення дискусії; виховувати інтерес до історичного минулого української землі та повагу до історичних пам’яток.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

Вид заняття: історична екскурсія «До країни золотих рук майстрів»

Хід уроку

І Актуалізація знань

1. Показати на карті, які площі охоплювала територія Київської Русі.
2. Які країни були сусідами Київської Русі?
3. Який лад у більшості держав Європи?
4. На які стани ділилось феодальне суспільство Європи?

ІІ. Оголошення теми та завдань уроку.

• отже, сьогодні на уроці перед нами стоять  такі завдання:

1. розкрити суть і значення розквіту Київської Русі у ІХ-ХІ ст, процес розвитку ремісничих професій та їх вплив на розквіт держави;
2. ознайомитись із соціальним та господарським життям Київської Русі;
3. проаналізувати історичні факти і події, оцінити їх значення.

Ми розвиватимемо навички ведення дискусії за методом «Акваріум»

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

Головним проблемним завданням на цей урок буде таке:

 Чи можна назвати Київську Русь однією з високорозвинених держав середньовіччя в економічному і політичному плані?

• отже , під час вирішення головного проблемного завдання ми з’язуємо місце Київської Русі серед інших держав середньовіччя.

IV. Інтерактивна вправа.

Історична екскурсія «До країни золотих майстрів».

1. Київ – місто золотих рук майстрів (станція «Кожум’яки»)

Першою станцією ми обрали  «Кожум’яки», і тут нас зустрічає екскурсовод, який розиовідає нам про життя і працю київських ремісників.

• Отже, прослухавши розповідь екскурсовода, перед нами постає питання:
  • Чи можна назвати Київську Русь країною «золотих рук майстрів»?

Висновок: Отже Київська Русь прославилася своїми майтрами – ремісниками.

Види ремесел:

1. ковальство
2. ювелірна справа
3. гончарство
4. шкіряний промисел
5. обробка дерева
6. ткацтво
7. прядіння
8. шиття
9. плетіння.

2. Розвиток торгівлі на Русі(станція «Поділ»)

Наступна наша станція – це Поділ. На дорозі до станціії  ми зустріли купця Ібн Рахіда, який нам розповів багато цікавого.

Торгівля внутрішня:

• ринки
• торжиша
• існував митний збір
• своя грошова одиниця.

А проте якими були гроші в Київській Русі, розповість екскурсовод – нумізмат.

- отже, прослухавши арабського купця, перед нами постає питання:

 Чи можна назвати Київську Русь одним із центрів світової торгівлі?

Вирішити це питання я запрошую 2 у групу «Акваріум»

Обговорення.

1. Що купували й вивозили купці з Київської Русі?
2. Яку роль відіграла торгівлі в соціально – економічному та політичному розвитку Київської Русі?

Висновок: Отже, Київська Русь перебувала в центрі світової торгівлі.

3. Організація влади (станція «Предславино»)

Перед нами феодальна вотчина (станція «Предславино) і тут нас зустрічає екскурсовод, який розповість нам про життя феодалів – князів і феодальної верхівки.

Робота над формуванням поняття «феодальна вотчина»

• Перед нами виступить князь і розкаже про життя в своїй вотничі.
• Отже, перед нами постаж питання

Чи існував в Київській Русі соціальний поділ суспільства та система залежності?

Заповнити таблицю соціальний поділ суспільства та система залежності?

Соціальна структура в Київській Русі.

  Висновок: У Київській Русі існував феодальний устрій і поділ суспільства.

А чи було прогресивно розвиненим с\г у Київській Русі

с\г:

землеробство

скотарство

мисливство

рибальство

бортництво

висновок С\г .   розвивалось прогресивно

закріплення

вирішення проблемного питання

Д\З § 4 скласти кросворд, підготувати коротке оповідання про ремісничі майстерні.

«Записки» Ахмеда Ібн – Фадлана, посланика арбського халіфа при дворі царя камських болгар.

 «Я бачив русів коли вони прийшли із своїми товарами і розташовувалися по річці Ітіль, і я не бачив більш досконалих людей, ніж вони, так ніби вони пальмові дерева; вони руді, не надівають ні курток, ні каптанів, але у них чоловік надіває кісу, якою він обвиває один з боків, і одну руку випускає з – під неї. Кожен  з них має при собі нерозлучно меч, ніж і сокиру; мечі ж широкі, хвилеподібні, клинки франкської роботи. Починаючи від кінця нігтя, кожного з них до шиї, (видно) зелені дерева, зображеня та інші речі. Кожна ж їх жінка має на грудях прикріплену  коробочку чи з заліза, чи з міді, із срібла чи золота, зважаючи на достаток чоловіка і його майно; у кожній же коробочці є кільце, до якого прикріплено ніж, також на грудях. На шиї вони мають золоті  і срібні ланцюги, бо коли чоловік має 10 000 диргемів, робить він дружині ланцюг; коли мав 20 000 , робить їй два ланцюги, так само кожного разу, коли у нього дадається 10  000 диргенів, добавляє він ще ланцюг своїй дружині, отже, часто одна з них має багато ланцюгів на шиї. Найкраща  прикраса у них- зелене намисто з глини, з тих бус, які бувають на кораблях; вони старають за всяку ціну добути їх, купують одну бусу за диргем і нанизують ними намиста своїх дружин…

 Вони приходять із своїх країн і кидають якорі в Ітіль, що є велика ріка і споруджують на її березі дерев’яні будинки; в одному ж будинку збирається їх десять, також менше або більше. У кожного з них є лава, на якій він сидить разом з гарними його дівчатами для торгу.

 Під час прибуття їхніх суден до якірного місця кожен з нихвиходить маючи із собою хліб, м’ясо, молоко, цибулю і гаряче питво, підходить до високого поставленого стовпа, що має обличчя, подібне до людського, а навколо нього малі зображення, позаду цих зображень, вставлені в землю, високі стовпи. Він же підходить до великого зображення, простягається перед ним і говорить: «О господарю! Я прийшов здалека, зо мною дівчат стільки стільки – то голів, соболів – то шкур»; поки не згадає все, що він привіз із собою з  свого товару. Потім говорить: «Цей подарунок приніс я тобі» і залишає принесене ним перед стовпом, говорячи: «Бажаю, щоб ти мені доставив купцю з динарами, який купив би у мене в усього, що я йому не скажу»; потім він іде звідти.

 Якщо продаж буває утруднений і час його триває довго, то він повертається з іншим подарунком удруге, втретє, і якщо бажане ним усе ще загаюється, то він приносить одному з тих малих зображень подарунок і просить його про заступництво, говорячи: «Це є дружини господаря нашого і його дочки», і він не проминає жодного зображення, якого не просив би і не молив би про заступництво і не вклонявся б йому принижено. Часто ж продаж буває йому легкий, і коливін все продає, говорить: « Господар мій виконав моє бажання, треба винагородити його за те». І бере він певне число рогатої  худоби і овець, убиває їх, частину м’яса роздає бідним, решту ж приносить і кидає перед великим стовпом і малими, що його оточують, і вишає голови рогатої худоби і овець на стовпи, встромлені у землю, а коли настає ніч, то приходять собаки і з’їдають те: тоді той, що це зробив, говорить: «Мій господар виявив ласку до мене і з’їв мій дарунок».