Тема уроку: Сутність принципів дизайну

Мета:

§  навчальна: забезпечити засвоєння знань про головні принципи дизайну; формувати вміння характеризувати принципи дизайну;

§  розвивальна: розвивати логічне мислення, творчу уяву;

§  виховна: виховувати естетичну культуру, інтерес до професії дизайнера. Основні поняття: принцип дизайну, відповідність змісту, цілісність, єдність змісту та форми.

Обладнання: комп’ютер, проектор.

Тип уроку: комбінований.

Хід уроку I. Організаційний момент

§  Перевірка наявності учнів на уроці

§  Перевірка готовності учнів на уроці

ІІ. Актуалізація опорних знань і вмінь

Прийом «Моя гіпотеза» На дошці написано три поняття:

üвідповідність змісту;

üцілісність;

üєдність змісту та форми.

Учні будують свої гіпотези щодо того, що це за поняття, де їх використовують, що вони означають. Учитель заохочує всіх висловлюватися.

Прийом «Проблемне питання»

üЩо потрібно знати та вміти, щоб працювати дизайнером?

üЧому в нас не завжди виходить розробляти цікавий дизайн предметів?

Учні обговорюють питання, висувають гіпотези, висловлюютьвласні думки, сперечаються, формулюють загальну думку класу.

Прийом «Прокоментуй висловлювання»

Учні отримують картки з висловлюваннями відомих людей.

Завдання: уважно прочитати та поміркувати над висловлюванням, відповісти на запитання.

Думайте про зміст, який ви хочете вкласти в створюваний предмет, і лише потім прийде форма. У предмета буде свій дух. А дух, на відміну від форми, скопіювати складно.	Енріко Тонуччі, дизайнер меблів

 

 

ІІІ. Повідомлення теми й завдань уроку Завдання уроку:

§ вивчити сутність головних принципів дизайну; § навчитися характеризувати принципи дизайну.

ІV. Мотивація навчальної діяльності

§  Яка мені користь від знань принципів дизайну?

§  Чому я сьогодні старанно працюватиму на уроці?

§  Якої мети я хочу досягнути на уроці?

V. Вивчення нового матеріалу Розповідь учителя:

Принципи дизайну – це головні правила та закономірності, на основі яких створюють гармонійну, довершену форму предмета.

Їх існує кілька, однак визначальними є відповідність змісту, цілісність, єдність змісту та форми.

Відповідність змісту

Під змістом предметарозуміють сукупність ознак, які визначають, виділяють його з-поміж інших.

У змісті виробу важливу роль відіграє призначення виробу. За призначенням вироби поділяють на декоративні, ужиткові (утилітарні, прикладні) та декоративно-ужиткові.

Декоративність – це сукупність зовнішніх ознак, які підсилюють емоційність та художність виробів.

До декоративних виробів належать ті, які виконують роль прикрас та оздоблення: настінні панно, декоративні тарілки тощо.

До ужитковихналежать вироби, призначені для виконання певної роботи. Їхніми головними ознаками є зручність у використанні та продуктивному виконанні роботи, наприклад: ножиці, голка, різак та ін.

Якщо утилітарні вироби мають оздоблення, то вважають, що вони за призначенням декоративно-ужиткові.

Тренувальна вправа «Для чого виріб?»

Яке призначення серветниці? Розгляньмо декілька екземплярів виробів і визначмо їхнє призначення.

Таблиця 8 Дидактичний матеріал до тренувальної вправи

Цілісність – це відповідна єдність усіх засобів виразності виробу, що відповідають його змісту та функції. Це взаємозв’язок, взаємозалежність та підпорядкованість елементів головному в композиції.

Цілісність форми можна досягти шляхом відбору таких фізичних і геометричних характеристик частин композиції, за яких вона сприйматиметься як єдиний «організм». Невідповідність елементів за одними й тими самими ознаками (пропорціями, фактурою, кольором) призводить до порушення цілісності. Цілісність передбачає також єдність структури й тектоніки.

Гармонії цілісності дизайнери досягають за допомогою «чуттєвої логіки» – інтуїції. Мистецтво сприймають почуттями, а усвідомлюють та пояснюють за допомогою аналізу, мислення. Цілісність тут можна вбачати в тому, що думка має бути керована почуттями, а почуття – контрольовані думкою. Почуття спрямовують думку на позитивне чи негативне сприйняття, активність або спокій. Думка регулює чуттєві вияви в межах необхідного, доцільного, припустимого. Отже, цілісність – це задум, утілений у відповідній чуттєвій формі за допомогою засобів художньої виразності.

Цілісність пов’язана з іншою найважливішою властивістю композиції – підпорядкованістю – як наслідок із причиною: цілісність є результатом умілої, заснованої на дотриманні закономірностей супідрядності елементів. Будь-яку композицію можна розглядати як певну систему, що базується на підпорядкованості другорядних елементів головним.

Цілісність композиції – це внутрішня єдність, що виникає завдяки підпорядкуванню її частин.

Головними ознаками цілісності є неподільність, взаємозв’язок і узгодженість усіх елементів композиції.

Неподільність композиції полягає в тому, що, прибравши елемент або його частину, ми руйнуємо гармонію, єдність, через що виникає відчуття незавершеності твору.

Взаємозв’язок і узгодженість забезпечуються в тому випадку, коли основній формі (основному кольору) відповідають частини й елементи композиції, коли деталі предмета подібні й подібність поєднує їх.

Якщо предмет складається з кількох частин, то кожна з них повинна мати ознаки цілого.

Принцип цілісності композиції вважають дотриманим, якщо в разі охоплення зображення поглядом воно сприймається як єдине ціле й не розпадається на окремі частини. Між елементами має відчуватися «тяжіння», вони повинні «підходити» один одному. Також має чітко виокремлюватися смисловий центр композиції.

                            

                                                 

                           Цілісність                                              Відсутність цілісності

Єдність змісту та форми

Провідну роль відіграє зміст. Він зумовлює зміни форми. Але й форма впливає на зміст: вона може сприяти розвитку або гальмувати його.

Під формою предмета розуміють взаємне розташування контурів предмета й точок у твірних лініях. Форму має будь-який предмет: об’ємний чи плоский, природний або штучно створений. Коли людина цілеспрямовано створює форму, говорять про дизайн-форму.

Принцип єдності змісту та форми визначає залежність форми від змісту.

Характер форми слід відрізняти від стильових особливостей, різностильовість – від різнохарактерності. Форма виробу навіть у межах одного стилю може бути різнохарактерною.

Форма залежить також від стилю інтер’єру, який диктує свої правила утворення форми та особливості оздоблення.

VІ. Закріплення вивченого матеріалу

Самостійна робота за дидактичними картками

Завдання 1. Аналіз предметів інтер’єру за принципами дизайну. Кожен учень отримує певну кількість карток із завданням визначити предмети інтер’єру та проаналізувати дотримання принципів дизайну. 

Питання	Відповіді
Які предмети інтер’єру ви бачите?
Як реалізовано принцип відповідності змісту?
Як реалізовано принцип цілісності?
Як реалізовано принцип єдності змісту й форми?

 

Завдання 2.Визначення рейтингу предметів інтер’єру.

Учні мають проаналізувати предмети за вивченими принципами дизайну та скласти рейтинг, визначивши найбільш удалі дизайнерські задуми.

Після         виконання   завдання     учні   обмінюються        отриманими результатами, складають рейтинг предметів інтер’єру «за версією класу». 

Прийом «Закінчи речення»

§  Я навчився…

§  Було цікаво…

§  Було непросто…

§  Мене здивувало…

§  Я зрозумів, що…

 

ІХ. Домашнє завдання

Проаналізувати предмети інтер’єру у вашій кімнаті й заповнити таблицю.

Таблиця 9

Аналіз предметів інтер’єру власної кімнати