урок "Світовий океан"

№ уроку_________           Дата_______________          Клас________

Тема: Загальна кількість води на Землі, її розподіл між частинами гідросфери. Світовий океан та його частини: океани, моря, затоки, протоки.

Мета:

• Навчальна - актуалізувати знання про властивості води, кругообіг води та його наслідки з курсу природознавства; формувати знання про гідросферу та її складові, походження та значення води для усього живого.
• Розвиваюча - розвивати вміння виявляти та розрізняти властивості води.
• Виховна - виховувати бережливе ставлення до водних багатств планети.

Тип уроку: урок  засвоєння  нових  знань

Методи: пояснювально-ілюстративний, бесіда, робота з підручником, метод «мозкового штурму».

Обладнання: підручник, додаткові  джерела  інформації (довідники, енциклопедії), робочі зошити, фізична карта світу.

План уроку

1. Організаційний етап (2 хв.)

2. Актуалізація опорних знань (3 хв.)

3. Мотивація навчальної діяльності (3 хв.)

4. Основний етап (30 хв.)

5. Закріплення навчального матеріалу (5хв.)

6. Домашнє завдання (2 хв.)

ХІД УРОКУ

1. Організаційний етап.

Привітання учнів, перевірка їх готовності до уроку.

2. Актуалізація опорних знань учнів.

1) Особливості яких оболонок  Землі  було  вивчено на уроках географії?

2) У яких агрегатних  станах  перебуває вода?

3) За яких умов вода переходить з одного стану в  інший?

4) Про які властивості води ви дізналися під час вивчення теми «Атмосфера»?

5) Що таке  кругообіг води?

3. Мотивація навчальної діяльності.

Колись давно жила собі планета. Була вона молода, гаряча й дуже самотня. Інші планети Сонячної системи, такі ж молоді та гарячі, розташовувалися далеко, і спілкуватися з ними було важко. Дуже хотілося планеті з кимось товаришувати, про когось дбати. І от одного разу, у результаті дуже складної послідовності хімічних реакцій, у речовині мантії планети почала утворюватися вода. Поступово води утворилося так багато, що вона заповнила западини. А оскільки поверхня планети була теплою, то вода почала активно випаровуватися, утворилися хмари, а із хмар пішов дощ. Одного сприятливого моменту у воді з’явилися перші найпростіші живі організми.

Як із цих найпростіших виникли складні живі системи, поки що нікому не відомо. Але головне, що наша планета відтоді перестала страждати від самотності...

Неважко здогадатися, про що йдеться в цій казці. Звичайно ж, про воду, про водну оболонку Землі, про взаємозв’язки водної оболонки з літосферою та атмосферою. Саме водну оболонку – колиску життя на нашій планеті, ви вивчатимете на уроках, присвячених темі «Гідросфера». На вас чекають простори океанів, загадкові вигини річок та таємничі озера, мальовничі водоспади та холодні льодовики. Тож почнімо ознайомлення з водною оболонкою планети.

4. Основний етап.

1)Вода – особлива речовина.

На фізичні карті світу переважають блакитний і синій кольори. Це вода- найпоширеніший мінерал на Землі. Мінерал, без якого неможливе життя. Вода є у складі всіх живих організмів. Тіло людини, наприклад, на            65 % складається з води. Гриби, водорості та деякі рослини можуть вміщувати до 98 % цієї речовини.                                                                                                                              Отже, вода є основою життя на Землі. Багатство та різноманітність природи пов’язані з водою.

2) Гідросфера – водна оболонка Землі

Гідросфера – водна оболонка Землі.

До складу гідросфери належить води Світового океану, води суходолу (річки, озера, болота, льодовики, підземні води, штучні водойми), вода в атмосфері.

Об’єм гідросфери становить 1533 млн км³. Понад 96 % гідросфери складають солоні води океанів та морів, які вкривають 70,8 % площі земної поверхні.

Гідрологія — наука, яка вивчає води Землі, їхні властивості, розповсюдження та процеси, що в них протікають.

Вода утворює одну з потужних земних оболонок. Більша частина гідросфери припадає на води океанів та морів.

3) Світовий кругообіг води

Вода на Землі перебуває у трьох станах:

• рідкому,
• твердому,
• газоподібному.

Завдяки тому, що вода може переходити з одного стану в інший, у природі відбувається безперервний процес переміщення води зі Світового океану на суходіл, а з суходолу – знову у Світовий океан –  світовий кругообіг води. Розрізняють малий і великий кругообіги води в природі. Малий кругообіг починається з випаровування води з поверхні Океану. Внаслідок цього вода потрапляє в атмосферу, а далі знову повертається в Океан у вигляді опадів. Тобто рух води відбувається за схемою: Океан – атмосфера – Океан. Великий кругообіг торкається ще й вод суходолу. Після випаровування з поверхні Океану через потоки повітря вода в атмосфері потрапляє на материки чи острови. Там випадають опади, після чого вода стікає назад в Океан з річками або підземними водами. Отже, великий кругообіг відбувається за схемою: Океан – атмосфера – суходіл – Океан.

Прийом «Мозковий штурм»

Яке значення цього явища в природі?

Завдяки кругообігу:

• не вичерпується вода на суходолі;

• підтримується існування багатьох форм життя поза океанами й морями;

• відбувається перерозподіл тепла і вологи на планеті.

Усі складові гідросфери взаємопов’язані між собою та утворюють єдиний кругообіг води в природі.

4) Зв’язок гідросфери з іншими оболонками Землі

Завдяки безперервному кругообігу вологи в природі здійснюється постійний зв’язок гідросфери з іншими геосферами Землі. Найтісніше гідросфера пов’язана з атмосферою, звідки на поверхню Землі поступає вода у вигляді атмосферних опадів. Головним джерелом забезпечення атмосфери водяною парою є Світовий океан, з поверхні якого вода випаровується в атмосферу. Пов’язана гідросфера і з літосферою, на якій утворюються водойми, формуються льодовики тощо.

Від характеру поверхні Землі залежить формування озер, боліт, напрямок річок та швидкість їхніх течії. У свою чергу річки та тимчасові водотоки змінюють поверхню, утворюючи нові форми рельєфу. Нерозривно пов’язана гідросфера з біосферою. Живим організмам, крім поживних речовин, потрібні тепло і волога. Для багатьох рослин та істот вода є середовищем проживання. Рослини, особливо лісові, є не тільки споживачами вологи, а й важливими регуляторами річкового стоку, рівня підземних вод.

5) Світовий океан і його частини.

Світовий океан займає 361 млн. км² або 71 % площі земної поверхні.

Залежно від будови дна, обрисів берегів, материків, розташування груп островів, руху води у світовому океані виділяють: 
океани, моря, затоки, протоки.

ОКЕАН – найбільша частина Світового океану, обмежена материками. На Землі умовно виділяють чотири океани. Межами океанів є береги материків, лише у пд. широтах їх межами прийнято вважати лінії меридіанів від крайніх точок               материків.                                                                                                                              Найбільший з океанів – Тихий, площа якого становить 180 млн км², що складає третину загальної поверхні земної кулі і половину площі Світового океану. В ньому розташована найглибша западина світу – Маріанський жолоб (11022м).                                                                                                                                                                         Атлантичний океан – другий за площею, становить ¼ площі Світового океану. Із заходу він омиває береги Північної і Південної Америки, зі сходу – береги Європи й Африки. Він видовжений з півночі на південь на 16000 км.                            Індійський океан -  третій за площею. Його розміри становлять лише 1/5 частину Світового  океану. Проте на його площі можна розмістити пів-Євразії.                                                                                                                                                          Північний Льодовитий океан -  найменший за площею і наймілкіший. Він становить 1/20 площі Світового океану. Його межі проходять по північних узбережжях Євразії і Північної Америки.                                                                                    Іноді вчені виділяють Південний океан – південні частини Тихого, Індійського і Атлантичного океанів, що омивають Антарктиду.                                                        МОРЕ – частина океану, яка більш-менш відокремлена від нього ділянками суходолу, групами островів або підвищенням дна. Море відрізняється від океану, до якого воно входить, температурою і солоністю води, течіями, складом живих організмів тощо. Історично назви морів збереглися і за двома величезними озерами світу – Каспійським та Аральським, хоча вони і не сполучаються зі Світовим океаном.                                                        Розрізняють моря внутрішні, окраїнні, міжострівні.                                                         Внутрішні – це ті, що глибоко вдаються в суходіл і сполучаються з океаном однією або кількома протоками. Серед них виділяють між материкові (Середземне, Червоне) і внутрішньоматерикові (Чорне, Азовське).              Окраїнні – це ті, що трохи вдаються в суходіл і відокремлені від океану островами, півостровами і нерівностями дна (Баренцове, Берингове, Східнокитайське).                                                                                                                                                          ЗАТОКА – частина моря, океану, що глибоко вдається в суходіл. Наприклад, біля берегів України  - Одеська затока, в західній частині Європи – Біскайська, у Північній Америці – Мексиканська та Гудзонова, біля Африки – Гвінейська.                                                                                                                                                          ПРОТОКА – порівняно вузька смуга води, що розділяє які-небудь ділянки суходолу і сполучає суміжні водні басейни або їх частини. Наприклад, Берингова протока розділяє Євразію і Північну Америку і сполучає два океани – Тихий і Північний Льодовитий. Керченська протока відділяє Керченський півострів від Таманського і сполучає Чорне і Азовське моря, протока Босфор відділяє Європу від Азії, Гібралтарська протока – Європу від Африки. Найширшою протокою в світі є протока Дрейка (1120 км), яка сполучає Атлантичний та Тихий океани, найдовшою – Мозамбіцька протока між Африкою та островом Мадагаскар.                                                                                    У безкрайніх просторах Світового океану розкидані різні за своїми розмірами ділянки суходолу – материки та острови.                                                                                    Материк – величезна ділянка суходолу, що з усіх сторін оточена водою. На Землі 6 материків: Євразія, Африка, Північна і Південна Америки, Австралія, Антарктида.                                                                                                                                                          На краях материків виступають півострови -  ділянка суходолу, яка сполучається з материком або островом, а з інших боків оточена водою. Найбільшим півостровом у світі є Аравійський (3 млн км²). На його території могло б розміститися майже 5 територій України. Великими півостровами є Індостан, Малакка, Камчатка, Скандинавський, Піренейський, Апеннінський, Балканський, Мала Азія в Євразії; Лабрадор, Каліфорнія, Флорида у Північній Америці; Сомалі в Африці; Кейп-Йорк в Австралії, Антарктичний в Антарктиді. В Україні найбільший півострів – Кримський.                                                        Острови – порівняно невеликі ділянки суходолу, з усіх боків оточені водою. Якщо острови розташовані групою недалеко один від одного, то таку групу називають архіпелагом (Канадський архіпелаг, Шпіцберген). Найбільший острів – Гренландія. Його площа становить 2,2 млн км², тобто він в 3,5 рази більший за Україну. За утворенням острови поділяють на материкові, вулканічні, коралові.                                                                                                                              Материкові острови – це частини материка, що відділились внаслідок руху земної кори. Розташовані неподалік від берегів материка. Наприклад, Нова Гвінея, Мадагаскар, Британські острови.                                                                                    Вулканічні острови утворилися внаслідок виверження вулканів на дні морів і океанів. Вони невеликі за розмірами, розміщуються групами. До них належать Гавайські, Курильські та інші.                                                                                                                  Коралові острови               утворені вапняковими скелетами коралових поліпів – найдрібніших тварин, що живуть у тропічних частинах океанів. Вони невеликі і невисокі, розташовані в теплих водах між 30⁰ пн. ш. і                   30⁰ пд. ш.                                                                                                                                                                                      Найбільша коралова споруда в світі – Великий Бар’єрний риф біля східних берегів Австралії. Його довжина 2000 км, ширина – до 200 км.                                          Якщо кораловий острів має форму суцільного або розірваного кільця, його називають атол.                                                                                                                                                          5. Закріплення навчального матеріалу.                                                                                    1) Що називають гідросферою? Назвіть її складники.                                                                      2) Які є моря? Навести приклади.

3) Що таке протока? Наведіть приклади проток.

4) Що таке затока? Наведіть приклади заток.

5) Чим острів відрізняється від материка? Наведіть приклади великих островів.                                                                                                                                                                                      6) Які розрізняють острови за походженням?             

6. Домашнє завдання.         Опрацювати п.41, відповісти на запитання в кінці п.(усно), конспект.                                                                                   

ДОДАТКОВИЙ МАТЕРІАЛ ДО УРОКУ

• Серед восьми планет Сонячної системи тільки Земля має рідку оболонку.
• Майже 3/4 поверхні Землі вкрито суцільною завісою вод, і лише 1/4 припадає на суходіл.
• У Північній півкулі нашої планети водою зайнято 61 % поверхні, а в Південній — 81 %.
• В історії Землі існує чимало нерозгаданих таємниць і загадок. Однією з них є питання про те, як утворилися океани.
• Безсумнівним є той факт, що в найдавніший період розвитку Землі їх не існувало. За оцінками вчених, води океанів з’явилися понад 500 млн років тому.
• Сучасні теорії стверджують, що колись майже вся поверхня планети була морем. Теорія про рухи літосферних плит наводить докази змін, що відбувалися з океанами та сушею протягом геологічного розвитку Землі.
• Води атмосфери в результаті кругообігу оновлюються впродовж кількох днів, річок — впродовж тижнів, озер — впродовж місяців і років.
• Склад води Світового океану оновлюється протягом 3 тис. років, організмів — за кілька годин.
• Море без берегів. У Світовому океані є лише одне море без берегів – Саргасове. Це море – справжнє царство одного з різновидів водоростей. Португальські мореплавці з експедиції Христофора Колумба назвали їх «саргасо», оскільки бульбашки повітря на водоростях за своєю формою нагадували сорт винограду з такою назвою. Саргасові водорості не закріплені на дні, а вільно дрейфують у водах Атлантики, утримуючись у межах великого колообігу морських течій тропічних широт. Унаслідок зміни впродовж року меж морських течій межі моря також змінюються і площа його становить 6-7 млн. км².
• «Рекордсмени» Світового океану. Найбільше (5,7 млн. км²) і найглибше (10265 м) серед морів світового океану – Філіппінське, що в Тихому океані. Найбільша затока – Бенгальська (2,2 млн. км²) в Індійському океані. Найдовша серед проток – Мозамбікська (1760 км), що відокремлює від Африки о. Мадагаскар. Найширша і найглибша протока – Дрейка, яка розділяє Південну Америку і Антарктиду. Найширша частина її сягає 1120 км, максимальна глибина – 5249 м. Найбільший з островів – Гренландія (2176,0 тис. км²), розташований у двох океанах (Атлантичному і Північно-Льодовитому) і у 3,5 рази менший за найменший материк (Австралію). Найбільший архіпелаг світу – Великі Зондські острови, який об’єднує понад 13,5 тис. островів! Він розташований на межі Тихого та Індійського океанів.