урок "Вода в атмосфері"

№ уроку___________       Дата______________       Клас_________

Тема: Вода в атмосфері: випаровування, вологість повітря та її зміни. Хмари і туман, відмінності в їх утворенні. Форми хмар, хмарність.

Мета:

• Освітня: сформувати знання про вологість повітря, випаровування та конденсацію водяної пари, про причини утворення хмар і туману; розвивати практичні вміння розв’язувати задачі на визначення вологості повітря; дати уявлення про види хмар;
• Розвиваюча: розвивати логічне мислення, науковий світогляд, вміння застосовувати знання з математики для розв’язання конкретних практичних завдань;
• Виховна: виховувати відповідальне ставлення до власного здоров’я та естетичне сприйняття навколишнього світу.

Тип уроку: комбінований.

Методи: пояснювально-ілюстративний, бесіда, метод «мозкового штурму»,  робота з підручником.

Обладнання: атласи, підручники, зошити.

План уроку

 1. Організаційний етап (1 хв);

 2. Перевірка домашнього завдання (3 хв)

 3. Актуалізація опорних знань учнів (4 хв);

 4. Мотивація навчальної діяльності (3 хв);

 5. Основний етап (29 хв);

 6. Закріплення знань (4 хв);

 7. Домашнє завдання (1 хв).

Хід уроку

1. Організаційний етап.

Привітання учнів, перевірка їх готовності до уроку.

2. Перевірка домашнього завдання.

3. Актуалізація опорних знань учнів.

На минулому уроці ви вивчили вітер, причини його виникнення; познайомилися з основними видами вітрів. Тож давайте, повторимо попередній матеріал:

1. Що таке вітер? (це горизонтальний або близький до нього рух повітря з області більш високого тиску в область більш низького)
2. Яка ж основна причина виникнення вітру? (виникнення вітру пов’язане з неоднаковими атмосферним  тиском, що виникає над різними ділянками земної поверхні).
3. Назвіть основні характеристики вітру (напрямок, швидкість, сила)
4. За допомогою якого приладу визначають напрямок вітру? (флюгер)
5. Як називається прилад для визначення швидкості вітру? (анемометр)
6. Назвіть основні види вітрів ( постійні, змінні, місцеві). Які вітри належать до постійних? (пасати, західні вітри), Що таке пасати?; наведіть приклад змінного вітру (мусон), Що таке мусон?

Одним із ваших завдань додому, було написати визначення 4 місцевих вітрів: бриз, бора, самум, фен.

• Що таке бриз? (вітри невеликої сили на берегах морів, великих озер і річок, змінюють свій напрямок двічі на добу, вдень вони дмуть з водної поверхні на суходіл, вночі – навпаки).
• Що таке бора? (холодний, сильний та поривчастий вітер, що дме з вершини гір до моря. Бора виникає переважно взимку, викликаючи різке похолодання, швидкість досягає 40 м/сек. Найбільш відомою є Новоросійська бора. У грудні 1899 р. бора засипала місто снігом, а будинки і пароплави покрилися льодом товщиною до 2 метрів. Деякі кораблі, не витримавши такого льодового тягаря, затонули, інші були викинуті бурею на берег).
• Що таке фен? (сильний, поривчастий, теплий і сухий вітер, що дме з гір у долини. Особливо часто фен спостерігається на північній окраїні Альп або ж в їх передгір’ях. Вітри типу фену зустрічаються і в інших місцях земної кулі: пд.-зх. Чорного моря, в Ташкенті, Гренландії, Китаї, Японії. На півдні Туркменістану гарячий вітер типу фену називають гармсіль. В скелястих горах Америки індіанці називають цей вітер чінук – «пожирач снігу», тому що навесні, чінук викликає випаровування снігу, залишаючи сухою землю й траву. В південній Каліфорнії сухий теплий вітер називають Санта-Анна.
• Що таке самум? (спекотний, сухий, поривчастий і короткотривалий (до 20 хв.) вітер найчастіше зустрічається у пустелях Аравійського півострова і прилеглих районів; зазвичай трапляється в період з квітня по вересень, несе багато піску, спричиняє підвищення температури повітря більше 50^о за Цельсієм.
• Чому ці вітри називають місцевими? (ці вітри утво0рюють характерний для даного регіону режим погоди і мають велику повторюваність).

Також іншим вашим завданням було – завдання №3 на сторінці 137.

4. Мотивація навчальної діяльності.

У повітрі тропосфери завжди у є певна кількість води. Щоправда, ми її не завжди помічаємо. Адже найчастіше вона перебуває у формі водяної пари, тобто у газоподібному стані. Невидимої оком водяної пари у повітрі сила-силенна. Вона неначебто розчинена у повітрі, як сіль у воді. Навіть у найбільш посушливих пустелях у повітрі завжди є певна кількість водяної пари.

5. Основний етап.

Звідки береться вода у нижніх шарах атмосфери? Звісно, вона випаровується, тобто випаровування — процес надходження в атмосферу водяної пари з поверхні води (снігу, ґрунту, гірських порід, рослинності тощо). Пригадайте, після літнього дощу на поверхні землі з’являються калюжі, а пройде кілька годин й вони зникають. Це вода випаровується й надходить в атмосферу. Постійно йде процес випарування з поверхні річок, озер, водосховищ. Проте більше всього води – 86% – надходить у повітря з поверхні Океану, за що її називають “кухнею погоди”.

Отже, води у повітрі багато. Тому можна говорити про його вологість. Таким чином, вологість повітря – це вміст водяної пари у повітрі. Кількісно вологість повітря визначається такими основними характеристиками як абсолютна вологість та відносна вологість.

Абсолютна вологість — кількість водяної пари в грамах, що міститься в 1 м³ повітря. Отже, одиницями виміру абсолютної вологості є г/м³. Наприклад, якщо кажуть: абсолютна вологість повітря становить 15г/м³, це означає, що в 1м³ повітря міститься 15 г пари.                                                                                                  Існує поняття максимальна вологість повітря – найбільша кількість водяної пари, яка може міститися в 1м³ повітря за даної температури. Наприклад, 1 м³ повітря при +20ºС може містити будь-яку кількість пари, але не більше ніж 17 г води.

Відносна вологість – відношення абсолютної вологості повітря до максимальної, виражають у відсотках. Наприклад, відносна вологість повітря 40 % означає, що повітря на 40 відсотків насичене водяною парою, не вистачає 60 % до повного насичення. Чим більша відносна вологість, тим ближче повітря до стану насичення, тим імовірніші опади.

Як визначають відносну вологість повітря?

Визначають відносну вологість повітря приладом, основною частиною якого є знежирена людська волосина. Його називають волосяний гігрометр. Виявляється, людське волосся реагує на коливання відносної вологості повітря, змінюючи свою довжину. При збільшенні вологості воно витягується, при зменшенні – коротшає. Ці зміни передаються на стрілку приладу й вона відхиляється.

2. Вам відомо, що з висотою температура повітря знижується. Тепле повітря піднімається угору, охолоджується і досягає такого рівня, де його відносна вологість стає 100 %, тобто повітря стає насиченим. За подальшого зниження температури насичене повітря вже не може втримати в собі наявну кількість водяної пари. Тоді відбувається перехід «надлишкової» водяної пари в рідкий стан – конденсація. Виділяються краплинки води або кристалики льоду, які скупчуються на значній висоті над землею, утворюючи хмари.                                                                                                                                                                                      Хмари різняться між собою за висотою та за зовнішнім виглядом. Основними формами хмар є: перисті, купчасті, шаруваті.

Форми хмар

Сукупність хмар, які спостерігаються на небі в певний час, називають хмарністю. Її визначають «на око». Вона вимірюється в балах. Коли небо вкрите повністю хмарами, то хмарність становить 10 балів, якщо наполовину,  то 5 балів, коли небо ясне, то хмарність 0 балів.                                                                                    Ми розглянули з вами, як же утворюються хмари, але конденсація водяної пари може відбуватися не тільки на висоті, але і біля земної поверхні. Таке відбувається лише тоді, коли охолоджується поверхня: влітку і восени перед сходом сонця й увечері після заходу. Тоді утворюється туман – скупчення великої кількості надзвичайно дрібних, завислих у повітрі краплинок.

6. Закріплення знань.

1. Що називають випаровуванням?

2.Що таке вологість повітря?

3. Що таке абсолютна вологість повітря? В яких одиницях вона вимірюється й від чого залежить?

4. Поясніть поняття відносної вологості повітря? В яких одиницях її обчислюють?

5. Як називається прилад для визначення відносної вологості повітря?

6. Що таке конденсація?

7. Які є форми хмар?

8. Чим відрізняється утворення хмар і туману?

6. Домашнє завдання. §35, конспект, скласти 5 тестових завдань до тексту параграфа.

ДОДАТКОВИЙ МАТЕРІАЛ ДО УРОКУ

За приблизними підрахунками, атмосфера нашої планети містить не менш ніж 10 тис. млрд тонн водяної пари, тобто до 200 тонн над кожним гектаром її поверхні.

В екваторіальних районах Світового океану за рік випаровується шар води завтовшки 62 м, а з поверхні Середземного моря — лише 1,5 м.

Відносна вологість атмосферного повітря має значний спектр впливу на життєдіяльність тварин та рослин; на зберігання зерна та овочів; зміну погоди та інше. Рослини при низькій відносній вологості висихають внаслідок інтенсивного випаровування вологості з поверхні листя і недостачі вологи в ґрунті.

При збільшеній вологості в теплу погоду рослини можуть загинути від перегріву внаслідок того, що зменшується випаровування з поверхні листів. Для кожного виду рослин існують певні значення відносної вологості, за яких створюються найкращі умови для їхнього розвитку.

Вологість повітря суттєво впливає на теплообмін організму з довкіллям відіграє важливе значення для життєдіяльності людини. За низької температури і високої вологості повітря підвищується тепловіддача і людина зазнає охолодження; при високій температурі і високій вологості повітря тепловіддача різко скорочується, що призводить до перегрівання організму, особливо під час виконання фізичної роботи.

Високу температуру краще переносити, якщо вологість понижена. Найбільш сприятливою для людини є відносна вологість повітря 40–60 %. Повітря вважається сухим при вологості менше 55 %, помірно сухим — при 56–70 %, вологим — при 71–85 %, дуже вологим (сирим) — вище 85 %.

У літні місяці повітря достатньо зволожене (у дощову погоду відносна вологість може досягати 80–90 %), тому немає потреби в додатковому зволоженні. Проте зимою системи центрального опалення й інші обігрівальні пристрої призводять до пересушування повітря. Це відбувається тому, що сильний обігрів підвищує температуру, але не збільшує кількість водяної пари. Це викликає посилений випар вологи звідусіль: з шкіри і з організму, кімнатних рослин і навіть предметів інтер’єру.

Вологість у опалювальному мало провітрюваному приміщенні створюється завдяки диханню та потінню людей, домашніх тварин, рослин. Окрім того, насиченню атмосфери приміщення водою сприяє щоденна хатня діяльність: приготування їжі, приймання душу або ванни, миття посуду. Якщо рівень вологості занадто низький або занадто високий, починаються проблеми зі здоров’ям. Тому потрібно завжди стежити, щоб не було ані так званого «синдрому сухого дому», ані надмірної вологості, що спричинюють знач ні проблеми.

Відносна вологість у квартирах узимку рідко перевищує 15 %. А це навіть менше, ніж у пустелі Сахара! Там відносна вологість повітря становить 25 %.

Показники оптимальної вологості для людей та оточення:

• людина — 45–65 %;

• комп’ютерна апаратура і побутова техніка — 45–65 %;

• меблі і музичні інструменти — 40–60 %;

• бібліотеки, експонати картинних галерей і музеїв — 40–60 %.

Найбезхмарніше на планеті небо — над Східною Сахарою. Сонце тут сяє 354 дні на рік.

Підраховано, що якби можна було використати бодай один відсоток теплоти, яку дістає від Сонця пустеля, людство одержало б кількість енергії, вдесятеро більшу за нинішню потребу в ній усього населення нашої планети.