22 червня о 18:00Вебінар: Telegram для навчання: практичні кейси зі створення вчителем каналу та бота

Урок-свято розвитку писемного мовлення «Я візьму той рушник»

Про матеріал

Мета: Розширювати знання учнів про символ-оберіг українського народу -

український рушник. Розвивати вміння створювати твір за даною темою.
Збагачувати словниковий запас учнів, вміння висловлювати послідовно свою думку. Виховувати повагу до українського рушника як оберега щасливого життя родини, як ознаки любові і незрадливості. Виховувати любов до традицій українського народу.

Перегляд файлу

Урок-свято розвитку  писемного мовлення


«Я візьму той рушник»

 

Мета: Розширювати знання учнів про символ-оберіг українського народу -
український рушник. Розвивати вміння створювати твір за даною темою.
Збагачувати словниковий запас учнів, вміння висловлювати послідовно свою думку. Виховувати повагу до українського рушника як оберега щасливого життя родини, як ознаки любові і незрадливості. Виховувати любов до традицій українського народу.

 

Обладнання: українські вишиті рушники, запис «Пісні про рушник»

А.Малишка, мелодія до пісні «Рушничок», кросворд «Рушничок» (на таблиці),таблиця із спорідненими словами до слова рушник, таблиця із висловом: «Не лінуйся, дівонько, рушники вишивати - буде чим гостей зустрічати»

 

Хід уроку

 

I. Організаційна частина.

Всі учні: - Доброго ранку! - мовлю за звичаєм
- Доброго ранку! - кожному зичу я.
-Доброго дня! — всім вам бажаю,
Словами добрими я гостей вітаю.
Ви усміхніться у відповідь, люди,
Бо добрі слова для кожного любі.
Дівчинка виносить хліб-сіль на вишитому рушнику і кладе на стіл.

 

II. Повідомлення завдань уроку.

 

III. Робота за темою уроку.

а) Звучить «Пісня про рушник» Пл. Майбороди на сл. А. Малишка.

б) Поетична хвилинка:

З дитинства пам'ятаю рушники,
Що так любовно їх творила мама.
По-українськи хата на святки
Сіяла вишитими рушниками.

Моя бабуся гарно вишиває,

Цвітуть на полотні троянди й виноград.

Розмай калиновий там грає,

І дивні птахи щебетять.
Навік з з’єднались чорне і червоне -
Мойого краю гордість і краса.
Душа народу - малинові дзвони,
Його веселка і його сльоза.

Рушничок на стіні -давній звичай,
Ним шлюбують дітей матері,

Він додому із далечі кличе,
Де в калині живуть солові.

Він простелений тим, в кого серце

Не черствіє, й дарує тепло.

Хай цей символ сусідиться вічно

В нашій хаті на мир, на добро.

в) Бесіда, що означає слово «рушник», як це слово утворилось.

Рушник - довгастий шматок тканини для витирання тіла, обличчя, посуду, а
також вишиваними рушниками прикрашали житло українські жінки. Як ужитковаріч української оселі він був завжди під рукою, тож від слова «рука» пішла назва «рушник».

г) Підбір споріднених слів до слова рушник:
Рушник, рушничок, рушниковий, рушники.

д) Складання словосполучень із словом «рушник»:

весільний рушник, український рушник, вишитий рушник, полотняний
рушник.

е) Які прислів'я і приказки про рушник ви знаєте?
Хата без рушників, що родина без дітей.

У коморі сволок - на ньому рушників сорок.
Рушник на кілочку - хата як у віночку.
Не лінуйся, дівонька, рушники вишивати -
Буде чим гостей шанувати.
Тримай хату, як у віночку,
А рушник на кілочку.
Ой мамо, голубко, не плач, не ридай.
Готуй рушники і хустки вишивай.

Є. Гребінка

А хто теє відерце дістане,
Той зі мною на рушник стане.

(укр. нар. пісня)
є) Розповіді учнів про рушник:

- Рушник - одвічний людський символ, оберіг щасливого життя. Хліб-сіль
на вишитому українському рушникові - це висока ознака гостинності
українського народу.

- Говорять, що не було жодної оселі у Україні, котру б не прикрашав
український рушник. Гарно оздоблений рушник висів біля порога на кілочку вкожній сільській хаті, ним витирали руки і посуд.

- Особливо святково прибирали рушниками українську оселю перед
святами: на Великдень, на Різдво. Рушники вішали над портретами, картинами,над вікнами.

- У різних регіонах України рушник називали по різному: утирач (для
витирання обличчя, рук), стирок (для витирання посуду), покутник (для
прибирання ікон), плечовий (для сватів на весіллі).

- Бабуся розповідала, що рушники подавали і брали, коли йшли у свати,
ними пов'язували руки молодим, на вишитий рушник ставали молодята під часвінчання в церкві.

IV. Казка про рушник
Це було дуже-дуже давно... На Україну часто нападали вороги, щоб

пограбувати українських людей та ще й взяти в полон гарну молоду дівку чихлопця.

В одному селі жили хлопець і дівчина, кохали одне одного і мріяли, що
скоро заграють музики на їхньому весіллі. Та трапилась біда. Наскочили на селомонголи, багато горя наробили, взяли в полон молодого хлопця. Вони прив'язалиарканом його до коня і потягли в чужий край. Дорогою вороги шмагали юнакабатогом, що не підкорявся їм. Кров юшила з його ран. Відірвав хлопець кусоксвоєї білої сорочки із краплинами крові, коли були вже далеко від рідного краю, ікинув на землю, може хтось знайде...

Впав на землю шмат полотняної сорочки із червоними кров'яними плямами.Пішов дощик... Та не змив він ці плями, а лиш трапилось диво: ці плямкиперетворились на чудові квіти рідного краю, а рідна земля домалювала чорнілисточки на полотнині.

Побігла дівчина вслід, думала догнати коханого, та не догнала. Раптом вона
побачила на землі шматок сорочки свого коханого. Та що це? Хто його так
розмалював?

Пригорнула дівчина до грудей білий шматок полотна з чорно-червоними
квітками і гірко заплакала. Вона розуміла, що вже не побачить свого коханого і назгадку про нього залишився цей шмат сорочки юнака.

Ось так після цього дівчата й молодиці стали вишивати червоними і
чорними нитками українські рушники. Червоне - то любов, а чорне - то журба.

Рушник
Дивлюся мовчки на рушник,

Що мати вишивала,
І чую: гучи зняли крик,
Зозуля закувала.
Знов чорнобривці зацвіли,

Запахла рута-м 'ята,
Десь тихо бджоли загули,

Всміхнулась рідна мати.
І біль із серця раптом зник,

Так тепло-тепло стало...
Цілую мовчки той рушник,
Що мати вишивала...

(Ірина Михайловська)

V. Музична пауза.

Учні виконують танцювальні рухи під мелодію пісні «Рушничок».

 

VI. Ось, сьогодні, на нашому уроці пройде конкурс на кращий твір про
рушник.

                   Записи на дошці тем творів:
«Я візьму той рушник»,

«І рушник вишиваний на щастя, на долю дала»,

«І на тім рушничкові...»
Опорні слова: з країв, вишивка, квіти рідної землі, хвилясті лінії, півники, 1

червоні і чорні, стелиться доля, з сивої давнини, любов і печаль, тепло рідногодому.

 Твір-опис «І на тім рушничкові…»

У нашій оселі висить рушник, який вишила для моєї мами бабуся. На ньомусвоєрідний візерунок - горщик, з якого виростає квіткове деревце. Тут можнапобачити маки і троянди, чорнобривці і мальви, лісові дзвіночки, калину,барвінок. На гілочках сидять голубки, дивляться один одному у вічі. Бабусяговорить, що це - символ сімейної злагоди.Рушник вишитий дбайливими рукамибабусі.

                  Яременко Ірина

 

 Твір-розповідь «Бабусин рушник»

У моєї бабусі Галі є український рушник, вишитий червоними і чорними
нитками. Його вишивала ще прабабуся. Йому вже майже дев'яносто років.Колина серці був смуток, то шила чорними нитками, а коли була радість - червоними.Ми дуже бережемо цей рушник. Коли я підросту, бабуся мені передасть у спадокцей стародавній український рушник.

                        Федоріненко Василь

 

Казка «Рушничок»

Мама з дівчинкою Оксанкою пішла в ліс, Коли прийшли вліс, сіли
відпочити і пообідати. їжу поклали на біленький шматок полотна. А коли поїли,прикрили вишитим рушником.

Мама пішла збирати гриби, а дівчинка - рвала квіточки, бавилась з
метеликом.

Рушничок побачила Білочка. Він був красивий, вишитий. Взяла його і
замотала на шийці.

Підбігло Зайченя.

- Що це у тебе на шиї? Для чого? - запитало воно у Білочки.

- Ти що не бачиш? Це шарф.

Тут до них підійшов їжачок. Почувши їхню розмову він засміявся і сказав:

- Та це ж не шарф, а український рушничок!Його на шию не замотують, а
накривають ним хліб.

Тут підійшли мама з донечкою. Звірята поховались в кущі. Мама зібрала
речі, прикрила в кошику рушничком кусочки хліба. Вона взяла донечку за руку івони пішли додому.

А їжачок був задоволений, що він правильно пояснив друзям, що таке
рушничок.

                                                                                        Костенко Юлія

 

VII.Розв'язування кросворду «Рушничок»

- У різних районах України рушник називали по-різному, залежно від його
призначення.

1. Як називали рушник для посуду, стола й лави? (Стирач)

2. А для витирання рук і обличчя? (Утирач)

3. Ті, що на покуті вішали? (Покутники)

4. Для пов’язування сватів (Плечовий)

 

VIII. Підсумок уроку

Чий твір про рушник вам сподобався?

 

 

 

docx
Додано
12 січня 2019
Переглядів
573
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку