Урок та презентація на тему "Будова вірусів"

Про матеріал
Розробка уроку з біології, яка містить весь необхідний матеріал для вивчення нової теми і доповнена презентацією.
Зміст архіву
Зміст слайдів
Номер слайду 1

Л. Пастер

Номер слайду 2

Номер слайду 3

Тема: Неклітинні форми життя – віруси. Мета: вивчити будову, властивості, механізм проникнення вірусів у клітину; з'ясувати роль вітчизняних вчених у розвиток вірусології; навчитися бути обережними, щоб зберегти своє здоров’я.

Номер слайду 4

Зверніть увагу на діаграму, що характеризує порівняльні розміри мікроорганізмів. Величина вірусів варіює від 20 до 300 нм (1 нм = 10-9м). І відмінними рисами вірусів у порівнянні з іншими мікроскопічними збудниками інфекцій служать не розміри або обов'язковий паразитизм, а що?... Власне це ми зараз і з`ясуємо. імперія Неклітинні царство Вира (від лат. virus — отрута).

Номер слайду 5

Іванівський Дмитро Йосипович - російський фізіолог рослин і мікробіолог. Досліджуючи захворювання тютюну, уперше (1892) відкрив збудника тютюнової мозаїки, названого згодом вірусом. В 1898 році голландець Бейеринк увів термін «вірус» (від лат. – «отрута»), щоб позначити інфекційну природу певних профільтрованих рослинних рідин. Стенлі Уэнделл Мередит (1904-1971), американський вірусолог, біохімік. Уперше виділив у вигляді кристалів вірус тютюнової мозаїки (1935). Нобелівська премія (1946, разом із Дж. Нортропом). Як були відкриті віруси?

Номер слайду 6

Які особливості будови й функціонування вірусів? Схематична будова вірусу: 1 - серцевина (однонитчата РНК); 2 - білкова оболонка (капсид); 3 - додаткова ліпопротеїдна оболонка; 4 - капсомери (структурні частини капсиду).

Номер слайду 7

Вірус складається: Фрагмент генетичного матеріалу (ДНК або РНК); Оточуюча білкова захисна оболонка капсин; Додаткова ліпопротеїдна оболонка,що виникає з плазматичної мембрани клітини-хазяїна (у деяких вірусів) Класифікація вірусів ДНК-вмісні РНК-вмісні

Номер слайду 8

Віруси відрізняються від мікроорганізмів такими особливостями: Вони містять нуклеїнову кислоту лише одного типу – або ДНК, або РНК; Для їх репродукції необхідна тільки вірусна нуклеїнова кислота; Вони не можуть розмножуватись поза живою клітиною; Поза живою клітиною вони не виявляють жодних властивостей живого.

Номер слайду 9

Бактеріофаг Голівка з ікосаедричною симетрією Чехол із спіральною симетрією (скоротливий) Стержень Довгі хвостові нитки

Номер слайду 10

Механізм зараження біологічними вірусами 1 етап. Прикріплення до клітинної мембрани. Приєднання до клітинної мембрани — так звана адсорбція. Зазвичай для того, щоб віріон адсорбувався на поверхні клітини, вона повинна мати у складі своєї плазматичної мембрани білок (часто глікопротеїн) — рецептор, специфічний для даного віруса. Наявність рецептора нерідко визначає коло господарів даного вірусу, а також його тканинну специфічність.

Номер слайду 11

На наступному етапі вірусу необхідно доставити всередину клітини свою генетичну інформацію. Деякі віруси вносять також власні білки, необхідні для її реалізації (особливо це характерно для вірусів, що містять негативні РНК). Різні віруси для проникнення в клітину використовують різні стратегії: наприклад, пікорнавіруси уприскують свої РНК через плазматичну мембрану, а віріони ортоміксовірусів захоплюються клітиною в ході ендоцитозу, потрапляють в кисле середовище лизосом, де відбувається їх остаточне дозрівання (депротеїнізация вірусної частинки), після чого РНК в комплексі з вірусними білками долає лізосомальну мембрану і потрапляє в цитоплазму. Віруси також розрізняються за локалізацією їх реплікації, частину вірусів (наприклад, тіж пікорнавіруси) розмножується в цитоплазмі клітини, а частина (наприклад ортоміксовіруси) у її ядрі. 2 етап. Проникнення в клітину.

Номер слайду 12

3 етап. Перепрограмування клітини При зараженні вірусом в клітці активуються спеціальні механізми противірусного захисту. Заражені клітини починають синтезувати сигнальні молекули — інтерферони, які переводять навколишні здорові клітини у противірусний стан і активують системи імунітету. Пошкодження, що викликаються розмноженням вірусу в клітині, можуть бути виявлені системами внутрішнього клітинного контролю, і така клітина повинна буде «покінчити життя самогубством» в ході процесу, званого апоптозом або програмованій клітинній смерті. Багато вірусів (наприклад пікорнавіруси, флавівіруси) в ході еволюції набули здатності пригнічувати синтез інтерферонів, апоптозну програму і так далі. Окрім придушення противірусного захисту, віруси прагнуть створити у клітині максимально сприятливі умови для розвитку свого потомства.

Номер слайду 13

4 етап. Персистенція. Деякі віруси можуть переходити в латентний стан (так звана персистенція для вірусів еукаріотів або лізогенія для бактеріофагів — вірусів бактерій), слабо втручаючись у процеси, що відбуваються в клітині, і активуватися лише за певних умов. Така побудована, наприклад, стратегія розмноження деяких бактеріофагів — до тих пір, поки заражена клітина знаходиться в сприятливому середовищі, фаг не вбиває її, успадковується дочірніми клітинами і нерідко інтегрується в клітинний геном.

Номер слайду 14

5 етап. Створення нових вірусних компонентів. Розмноження вірусів у найзагальнішому випадку передбачає три процеси — 1) транскрипція вірусного генома — тобто синтез вірусної мРНК, 2) її трансляція, тобто синтез вірусних білків і 3) реплікація вірусного генома (у деяких випадках геном РНК одночасно грає роль мРНК, тоді перший процес є практично тим же, що і третій).

Номер слайду 15

6 етап. Дозрівання віріонів і вихід з клітини. Дозрівання віріонів і вихід з клітини. Врешті-решт, новосинтезовані геноми РНК або ДНК «надівають» відповідні білки і виходять з клітини. Слід сказати, що вірус, який активно розмножується, не завжди вбиває клітину-господаря. В деяких випадках (наприклад ортоміксовіруси) дочірні віруси відгалужуються від плазматичної мембрани, не викликаючи її розриву. Таким чином, клітина може продовжувати жити і продукувати вірус.

Номер слайду 16

Перший опис вірусного захворювання дав Гіппократ – епідемічний паротит (свинка) У геномі людини виявлено близько 20 000 відбитків вірусів. Цікава хвилинка

Номер слайду 17

Переносниками вірусу пташиного грипу є перелітні птахи, у шлунку яких ховаються смертоносні мікроорганізми(але самі птахи не хворіють), а вражає вірус саме домашнього птаха (кури, качки, індички). Можуть з'єднуватися з людським грипом і привести до смерті. Штам H5N1. Небезпека!?

Номер слайду 18

На сьогоднішній день від СНІДу у світі померли щонайменше 28 мільйонів людей. Вірус імунодефіциту людини Вірус СНІДУ

Номер слайду 19

Домашнє завдання: Обов'язкова частина 1.Прочитати § 32,33,34. 2.Відповісти на питання до параграфа. 3.Вивчити поняття. Додаткові завдання для допитливих: підготувати повідомлення: 1.Гіпотези походження неклітинних форм життя. 2.Роль вірусів в еволюції організмів. 3.Обґрунтувати основні принципи профілактики вірусних захворювань людини. 4.Написати есе «Кілька слів у захист вірусу»

Перегляд файлу

Методична розробка уроку з біології

І курс

Тема: Віруси та їхня будова. Життєві цикли.

Мета: ввести поняття «Вірус», «вірусологія», «бактеріофаг», «віріон», «капсид», «капсомери»,  вивчити будову, класифікацію вірусів; з’ясувати їх вплив на живу та неживу природу; розвивати пізнавальну та комунікативну компетентність; формувати уміння порівнювати, аналізувати, робити висновки; виховувати в учнів позитивне відношення до навчання через мотивацію учбової діяльності, шляхом розкриття практичного значення теми.

Форма навчального заняття: урок-лекція.

Методи навчання: розповідь-пояснення, пояснювально-ілюстративний, проблемного викладу матеріалу, робота з підручником, таблицями, схемами, репродуктивні бесіди, аналізування ілюстрацій.

Обладнання: презентація до теми, опорні схеми уроку, ілюстрації, схеми, мультимедійний проектор.

 

Хід навчального заняття

№п/п

Етапи уроку

Діяльність вчителя

Діяльність учнів

1.

Організація класу до проведення уроку

Налаштовує клас на роботу, перевіряє готовність до уроку.

Готуються до уроку, чергові подають інформацію про відсутніх.

2.

Підготовка учнів до засвоєння нових знань:

а)актуалізація опорних знань

 

 

 

 

б)мотивація навчально-пізнавальної діяльності

Замислювались ви над тим, що людству з самого початку його існування загрожували серйозні вороги. З’являлися вони несподівано, без зброї, але стріляли влучно і часто сіяли смерть. Їх жертвами стали мільйони людей, які загинули від віспи, чуми,грипу, енцефаліту. Це істоти які знаходяться на межі між живим та неживим, вони не мають клітинної будови.

Девізом нашого уроку я обрала слова Луі Пастера «Відкриття приходить лише до тих, хто готовий до їхнього розуміння». Я пропоную вам зробити сьогодні таке відкриття, адже ми познайомимося з дивним і цікавим світом живих істот, навчимось розпізнавати їх серед інших організмів.

Тут на слайді ці організми гарні. Симетричні. Але за їхньою оболонкою ховається підступництво. Ці організми кожний рік уносять життя багатьох людей. Цей рік теж не винятковий.

Отже, сьогодні на уроці піде мова про неклітинні форми життя … віруси.

 

Пригадують знання з життєвого досвіду, раніше вивченого матеріалу з будь-якого іншого предмету

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розглядають слайд із зображенням вірусів

3.

Тема уроку

Отже, тема нашого уроку «Віруси та їхня будова. Життєві цикли.»Ми повинні вивчити будову, властивості, механізм проникнення вірусів у клітину. З'ясувати роль вітчизняних вчених у розвиток вірусології. Навчитися бути обережними, щоб зберегти своє здоров’я.

Ми також  довідаємося, що ховається під наступними назвами .....

Вірус, Вірусологія, Бактеріофаг.

Запишіть будь ласка план уроку:

  1. Історія відкриття вірусів.
  2. Будова вірусу. Бактеріофаг.
  3. Життєві цикли вірусів.

Переписують тему із слайда в зошит

4.

Вивчення нового матеріалу:

а)сприймання інформації

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

б)уточнення та розширення інформації

Діти, а що ви вже знаєте про віруси, яке місце вони займають в органічного світі?

 

імперія            Неклітинні

царство          Вира (від лат. virus — отрута).

 

      Зверніть увагу на діаграму (слайд 5), що характеризує порівняльні розміри мікроорганізмів. Величина вірусів варіює від 20 до 300 нм (1 нм = 10-9м). І відмінними рисами вірусів у порівнянні з іншими мікроскопічними збудниками інфекцій служать не розміри або обов'язковий паразитизм, а ... Ось це ми зараз  і з`ясуємо.

1. Розпочнемо з історії відкриття та досліджень вірусів. (слайд 6). Уперше віруси були описані ботаніком Дмитром Йосиповичом Івановським у 1892 році.Івановський вивчав природу хвороби, що вразила тютюнові плантації Криму. Листя на рослині мало жовті плями,не зважаючи на нормальні природні умови. Учений виявив, що збудний тютюнової мозаїки проходить крізь фільтр, що затримує бактерії. Він показав, що профільтрований крізь такий фільтр екстракт рослини тютюну, заражених тютюновою мозаїкою, зберігає здатність спричиняти захворювання у здорових рослин.

В 1898 році голландець Бейеринк увів термін «вірус» (від лат. – «отрута»), щоб позначити інфекційну природу певних профільтрованих рослинних рідин.

2. Яка ж будова вірусу? Віруси тривалий час залишались недослідженими через дуже малі розміри. Тільки поява електронного мікроскопа дала змогу вивчити їхню будову.

Зріла вірусна частинка (або віріон) складається з нуклеїнової кислоти (ДНК або РНК), оточеної білковою оболонкою (капсидом). Деякі віруси мають також зовнішню оболонку, яка містить ліпіди. Жодних інших структур віруси немають, у них немає власного обміну речовин, вони можуть розмножуватись тільки в середині клітин, використовуючи їхній білок синтезуючий апарат, речовини і енергетичні ресурси.

Віруси відрізняються від мікроорганізмів такими особливостями:

  •                 Вони містять нуклеїнову кислоту лише одного типу – або ДНК, або РНК;
  •                 Для їх репродукції необхідна тільки вірусна нуклеїнова кислота;
  •                 Вони не можуть розмножуватись поза живою клітиною;
  •                 Поза живою клітиною вони не виявляють жодних властивостей живого.

Віруси, що уражають бактерії, називаються бактеріофагами (слайд 10). Вони спричиняють руйнування бактерій та інших мікроорганізмів. Бактеріофаги складаються з ікосаендричної головки з молекулою ДНК або РНК всередині, що прилягає до стрижня, на кінці якого є основна пластинка з хвостовими відростками.

3. Отже, як власне відбувається зараження вірусами? Його можна поділити на декілька етапів. 1 етап (слайд 11). Зараження клітини вірусами починається з адсорбції вірусу на клітинній мембрані, яка відбувається через взаємодію поверхневих білків вірусу з мембранними рецепторами клітини.

2 етап (слайд 12). Адсорбовані віруси потрапляють в клітину за допомогою ендоцитозу або шляхом злиття з клітинною мембраною. Всередині зараженої клітини відбувається реплікація вірусного геному і синтез структурних вірусних білків, із яких збираються нові віруси.

3 етап (слайд 13). Заражаючись вірусом, клітина активує спеціальні механізми противірусного захисту, відбувається перепрограмування клітини. Вона починає синтезувати сигнальні молекули – інтерферони, що активують системи імунітету. Пошкодження, спричинені розмноженням вірусу в клітині, виявляються системами внутрішнього клітинного контролю, і така клітина сама себе вбиває під час апоптозу або програмованої клітинної смерті.

Виживання вірусу  залежить від його здатності долати системи противірусного захисту. Тому велика кількість вірусів у ході еволюції набула здатності пригнічувати синтез інтерферонів. Крім того віруси прагнуть створити в клітині найбільш сприятливі умови для свого розмноження.

4 етап (слайд 14). Деякі віруси можуть переходити в латентний (прихований) стан і активізуватися лише за певних умов. При цьому вірус успадковується дочірніми клітинами і нерідко включається у клітинний геном. Якщо клітини потрапляють у несприятливе середовище, то вірус стає активним і починає розмножуватись.

5 етап (слайд 15). Як тільки вірусні нуклеїнові кислоти і вірусні білки синтезовані в достатній кількості, починається збирання вірусів. Включення нуклеїнових кислот у вірусні капсиди у РНК-вмісних вірусів відбувається у цитоплазмі, а у ДНК-вмісних вірусів у ядрі.

6 етап (слайд 16). На останньому етапі репродукції віруси повинні вийти із зараженої клітини і не зв’язуватись знову з її поверхнею. Вірус, що активно розмножується, не завжди вбиває клітину-хазяїна. Багато вірусів виходять із клітини шляхом відбрунькування від клітинної мембрани. У цьому випадку клітина продовжує жити і продукувати вірус.

Цікава хвилинка(слайд 17,18,19)

  •                 Перший опис вірусного захворювання дав Гіппократ – епідемічний паротит (свинка)

У геномі людини виявлено близько 20 000 відбитків вірусів.

  •                 Переносниками вірусу пташиного грипу є перелітні птахи, у шлунку яких  ховаються смертоносні мікроорганізми(але самі птахи не хворіють), а вражає вірус саме домашнього птаха (кури, качки, індички). Можуть з'єднуватися з людським грипом і привести до смерті.
  •                 Штам H5N1. Небезпека!?
  •                 На сьогоднішній день від СНІДу у світі померли щонайменше 28 мільйонів людей.

Слідкують за викладом матеріалу

 

заповнюють опорний конспект

 

розглядають слайди

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

заповнюють опорний конспект

 

 

 

 

 

 

 

 

розглядають слайди

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

розглядають слайди

 

 

 

 

 

 

 

заповнюють опорний конспект

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висловлюють власні знання отримані з додаткових джерел інформації або життєвого досвіду

5.

Закріплення знань а) відтворення інформації

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

б)узагальнення інформації в поняттях

Бліц-опитування з питань, запропонованим на початку уроку:

  •                 Як визначили, що вірус відноситься до окремого царства живих істот?
  •                 Чому більшість вірусів специфічні?
  •                 Чому нобелівський лауреат Пітер Медовар дав вірусам дуже дотепне визначення  «Віруси – це погані новини в  упакуванні з білка».  
  •                 Відмітними  рисами вірусів у порівнянні з іншими мікроскопічними збудниками інфекцій служать не розміри або обов'язковий паразитизм, а особливості будови й унікальні механізми реплікації.

Пригадайте, чим відрізняються віруси від інших організмів?

Чому в перші часи після зараження вірусів немає клінічних проявів хвороби?

 

Пригадують почуте на уроці і відповідають на питання

6.

Домашнє завдання

Обов'язкова частина

  • 1.Прочитати § 32,33,34.
  • 2.Відповісти на питання до параграфа.
  • 3.Вивчити поняття.

Додаткові завдання для допитливих: підготувати повідомлення:

  • 1.Гіпотези походження неклітинних форм життя.
  • 2.Роль вірусів в еволюції організмів.
  • 3.Обґрунтувати основні принципи профілактики вірусних захворювань людини.
  • 4.Написати есе «Кілька слів у захист вірусу»

Записують завдання в щоденниках

 

zip
Пов’язані теми
Біологія, Розробки уроків
Додано
15 листопада 2020
Переглядів
2746
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку