Урок та презентація з історії України для 8-го класу на тему "Павло Полуботок"

Конспект уроку

з історії України

для 8-го класу

на тему

«Павло Полуботок»

Підготувала

учитель історії та правознавства

Комунального закладу

«Першотравнева ЗОШ І-ІІІ ступенів

Зміївської районної ради

Харківської області»

Вистороп Тетяна Василівна

2018

Тема. Павло Полуботок   (Слайд 1)

Мета: ознайомити учнів з життям та діяльністю українського гетьмана Павла Полуботка; охарактеризувати його як історичного та політичного діяча; розвивати увагу, пам'ять, мислення, вміння висловлювати власну думку, аналізувати історичний матеріал та робити висновки; виховувати повагу до історичного минулого своєї Батьківщини. (Слайд 2)

Обладнання: підручник «Історія України для 8 класу» (В. С. Власов), роздатковий матеріал, мультимедійна презентація, проектор.

Тип уроку: комбінований.

Хід уроку

1. Організаційний момент.
2. Актуалізація опорних знань учнів. Перевірка домашнього завдання.

1. Вправа «Хто я?»
2. Виправте помилки.  (Слайд 3)

Перебуваючи під Решетилівкою гетьман І. Самойлович (Скоропадський), звернувся до царя з 24 (14) пунктами статей. До українського гетьмана було преставлено Степана Вельямінова (П. Ізмайлова). У 1720 р. було створено Малоукраїнську (Малоросійську) колегію, яку очолив П. Ізмайлов (Степан Вельямінов).

3. Бесіда за запитаннями.

• Із якою метою було створено Малоросійську колегію?
• На який документ посилався Петро І при її утворенні?
• Чи було згадування «Статей Богдана Хмельницького» правомірним?
• Які наслідки для України мала діяльність Малоросійської колегії?

3. Повідомлення теми та мети уроку. Мотивація навчальної діяльності.

1. Робота з ребусом.    (Слайд 4)

    (Павло Полуботок)

• Що вам відомо про цього гетьмана?
• За яких обставин він став наказним гетьманом?
• Сьогодні ми дізнаємося про нього більше, охарактеризуємо його як історичну особу та визначимо яке значення для Гетьманщини мала його діяльність.

4. Вивчення нового матеріалу.

1. Слово вчителя.

Ви вже знаєте, що Павло Полуботок отримав гетьманські обов’язки від Івана Скоропадського, перед його смертю. Давайте ж дізнаємося, що це за людина.  (Слайд 5)

Павло Леонтійович Полуботок народився 1660 р. в заможній козацько-старшинській родині на Чернігівщині. Його батько – Леонтій Артемович – ще за гетьманів І. Брюховецького, Д. Многогрішного та І. Самойловича зробив неабияку кар’єру. Йому належали землі Чернігівського та Переяславського полків, а після одруження сина Павла на племінниці гетьмана І. Самойловича (Слайд 6) він був одним із найближчих людей гетьмана.

Свою діяльність Павлу Полуботку довелося розпочати під пильним наглядом Івана Мазепи. Спочатку він був простим козаком, згодом виконував важливі доручення.  Коли Мазепа  цілком переконався в порядності Павла, призначив його очолювати уряд чернігівського полковника.

У 1708 р. Полуботок, одним з перших серед небагатьох козацьких полковників прибув до Глухова на військову раду, яка була скликана за вимогою Петра І для обрання нового гетьмана Лівобережжя. Полуботок розраховував на гетьманство. Проте Петро І відхилив його кандидатуру, пояснюючи це тим, що він «очень хитер и может Мазепе уравниться». Але Полуботок отримав жалувану грамоту на кілька маєтностей, що були власністю мазепи та Орлика. Павло Полуботок став одним з найбагатших землевласників. Головна його резиденція знаходилась у Чернігові.

По смерті І. Скоропадського Полуботок 7 липня 1722 р. скликав раду старшин. На ній було вирішено відправити до Москви посланців з проханням дозволити обрати нового гетьмана України. Але цар лише пообіцяв розглянути це питання, а Полуботка назначив наказним гетьманом.

21 липня 1722 року Вельямінов прибув до Глухова. Малоросійська колегія почала прибирати до своїх рук фінанси і все правління Лівобережжя, обмежуючи цим владу старшин. Старшинська верхівка стала виявляти своє незадоволення, яке зростало все більше, бо Малоросійська колегія обклала маєтності старшин, церков та монастирів податками й повинностями. Назрівав конфлікт Полуботка і старшини з Малоросійської колегії.

2. Робота з історичним джерелом.

Джерело: «Павло Полуботок – український гетьман»

« З Вельяміновим Полуботок не сколегувався з перших днів приїзду того на Україну. Він запротестував уже проти розгляду колегією першої скарги селян села Витемлі, адже справу не розглядав ні полковий, ні генеральний суд. Полуботок розіслав свій універсал, в якому наказував: «Якщо хто-небудь має на кого приносити апеляцію або яке інше прохання, то кожного разу такий повинен звертатися до полковника і від нього вимагати рішення». В свою чергу Вельямінов доводить у сенат: «Крестьяне императорскую милость (коллегию) с радостью приемлют. Из них многие приходят  и подают на старшину и прочих знатных людей в своих обидах челобитные, по которым в Малороссийской коллегии действия производить начинаются». Вельямінов намагається заборонити  Полуботкові надсилати універсали, і коли Полуботок з гідністю заперечує, нагадує, що він – наказний гетьман, Вельямінов кричить: «Я бригадир и президент, а ты что такое предо мною? Ничто. Вот согну я вас так, что и другие треснут. Государь указал переменить ваши давнины и поступать по-новому».

Всю тодішню ситуацію чи не найточніше схарактеризував Бантиш-Каменський: «… власти гетманской противуставлена власть Коллегии малороссийской, которой президент превосходил в полномочиях Главу народа. Он не мог быть полезным соотечеству, мог быть полезным только самому себе».

Запитання:

• У чому суть суперечностей між Павлом Полуботком та головою Малоросійської колегії Вельяміновим?

3. Слово вчителя.

16 квітня 1723 р. Петро І видав указ в якому істотно розширював повноваження Малоросійської колегії. Сподівання Полуботка на гетьманство були марними.

22 травня 1723 р. Полуботок отримав виклик до Петербурга. 13 червня Полуботок, генеральний писар Савич і генеральний суддя Чарниш у супроводі слуг вирушили до Петербурга. Після від’їзду гетьмана рух за розширення автономії козацької держави очолив миргородський полковник Дмитро Апостол. Він домігся укладення Коломацький чолобитних – статей , підписаних у 1723 р. на р. Коломак представниками козацької старшини.

Підписані чолобитні Д. Апостол передав до Генеральної канцелярії. Козацьких посланців затримала Малоросійська колегія. 10 листопада 1723 р. канцелярист Іван Романович передав Коломацькі чолобитні особисто в руки Петру І.

18 грудня 1724 р. в казематах Петропавловської фортеці Павло полуботок помер.  (Слайд 7)

4. Робота з історичним джерелом (с. 209 підручника).

• Яке враження, за свідченнями літописця, справила чолобитна на російського царя?
• Якими були результати описаних подій?

5. Слово вчителя.

На честь 350-річчя наказного гетьмана Павла Полуботка у 2010 р. було проведено низку зходів та присвячена монета номіналом 10 гривень. На реверсі монети в намистовому колі в центрі зображено поясний портрет Павла Полуботка, праворуч — герб Полуботка. Між зовнішнім кантом монети і намистовим колом угорі розміщено стилізований напис ПАВЛО ПОЛУБОТОК, унизу — роки життя 1660-1724. (Слайд 8)

 У Чернігові одна з найбільших вулиць носить ім'я Павла Полуботка. (Слайд 9)

5. Узагальнення та систематизація знань учнів.

1. Робота з історичним документом (с. 209 – 210 підручника).

• Доведіть, що діяльність Павла Полуботка була спрямована на відновлення прав України.

2. На гербі Павла Полуботка є напис: П. П. П. В. Є. Ц. П. В. З. Ч. спробуйте його розшифрувати.  (Слайд 10)

(Павло Полуботок, полковник Войск єго царського пресвітлого величества Запорожских черниговский)

6. Підсумки уроку.

• Охарактеризуйте Павла Полуботка п’ятьма прикметниками.
• Розкажіть про гетьмана п’ятьма дієсловами.
• Доберіть 5 іменників, пов’язаних з діяльність Павла Полуботка.

7. Домашнє завдання.   (Слайд 11)

1. Опрацювати с. 208 – 209 підручника та конспект
2. Підготувати повідомлення про «Данила Апостола».