Урок "Таємниці зоряного неба" (Т. Коршевнюк)

Про матеріал

Мета: вивчення основних понять: зоряне небо, сузір’я, зоря, галактика, сприяти розвитку навичок спостереження, вчити розпізнавати основні сузір'я та найяскравіші зірки, розглянути основні закони та явища, що відбуваються на небесній сфері, пояснити, чому спостереження за зоряним небом може варіюватися в різні часи року, залучити учнів до дослідницької діяльності, вирішення практичних завдань та висування гіпотез. Здійснити спільні спостереження та обговорити результати.

Перегляд файлу

Урок № 35-36. Привідкриваємо таємниці зоряного неба. Практичне дослідження. Зоряне небо. Спостереження за рухом Сонця, зоряним небом.

Мета: вивчення основних понять: зоряне небо, сузір’я, зоря, галактика, сприяти розвитку навичок спостереження, вчити розпізнавати основні сузір'я та найяскравіші зірки, розглянути основні закони та явища, що відбуваються на небесній сфері, пояснити, чому спостереження за зоряним небом може варіюватися в різні часи року, залучити учнів до дослідницької діяльності, вирішення практичних завдань та висування гіпотез. Здійснити спільні спостереження та обговорити результати.

Обладнання: мультимедійний комплект

https://www.canva.com/design/DAF59--p8Qg/6o8iKeSbxl14AFzU0CZgIQ/edit?utm_content=DAF59--p8Qg&utm_campaign=designshare&utm_medium=link2&utm_source=sharebutton

1. Організація класа

Вправа «Мій настрій»

Вправа «Спостереження за погодою»

2. Перевірка ДЗ

Назви один космічний апарат, два малих небесних тіла, три планети.

Опиши одним реченням кожне небесне тіло:

а) планету; велике кулеподібне небесне тіло, що рухається навколо Сонця по своїй орбіті та не випромінює світла.

б) комету; мале тіло Сонячної системи, яке обертається навколо Сонця і має кому (атмосферу) і хвіст.

в) астероїд.( Астеро́їд — це невелике небесне тіло, яке обертається навколо Сонця.(каміння, або сплав каменю і металу)

Ребуси «Планети Сонячної системи»

Крихотулечка-планета
Першою Сонечком зігріта,
І спритна - рік на ній
Вісімдесят вісім днів. (Меркурій)

Планета блакитна,
Всім людям рідна,
Вона твоя, вона моя,
А називається (Земля)

Тільки Сонце і Місяць

У небі яскравіше, ніж вона.

Та й гарячішої за неї

У системі сонячній нема. (Венера)

Ця далека планета
Червоно-вогняного кольору,
Всіх кличе в атаку нас,
Тому що це...( Марс)

Пишний газовий гігант

Брат Юпітера і франт

Бачить кожен, що навколо

Кільця з льоду і пилу в нього.(Сатурн)

У телескоп поглянь скоріше –

Ця планета – є найбільша

Ще й смугаста, наче кішка. (Юпітер)

Планету Бога неба в давнину не знали,

Метану на планеті цій багато є,

панує темнота та спокій завжди там

А в телескопі ця планета голуба (Уран.)

На планеті синій-синій

Дме там вітер досить сильний.

Холодно на ній завжди –

Складається з льду, газу й води. (Нептун)

Він здалеку прилітає,
Оболонку чорну має
То його надійний щит.
Звуть же як?

(Метеорит)

Має величезний зріст,
Має голову і хвіст,
Це не тигр, не ракета.
Натякну вам по секрету – це...

(Комета)

Гра «Типи планет Сонячної системи»

https://learningapps.org/22652159 - розділити на 2 групи

3. Мотивація навчальної діяльності

Коли Сонце сідає за горизонт, на безхмарному небі то тут, то там з’являються зорі. Спочатку одна, потім друга, третя… десята, двадцята...

І вже не перерахувати, настільки їх стало багато. Придивившись, ми бачимо, що зорі розташовуються то невеличкими групами, то скупченнями.

Що то за скупчення, ви дізнаєтеся на сьогоднішньому уроці.

4. Вивчення нового матеріалу

У Всесвіті налічують мільярди зір. Зоря — це велетенська вогняна куля, що складається з розжарених газів. Хімічні реакції, що відбуваються за їх участю, супроводжуються виділенням величезної кількості світла й тепла. Зорі мало чим відрізняються від Сонця, але здаються нам маленькими блискучими цяточками, тому що перебувають від Землі на значно більших відстанях, ніж Сонце. Обчислена науковцями температура поверхні зір дуже висока — від 3000 о С до 100 000 о С. Отже, виникла проблема: як досліджувати зорі, якщо їхня температура така висока? Жодний космічний апарат не може наблизитися до зорі, а тим паче опинитися на її поверхні. Вихід було знайдено. Науковці досліджують зорі, вивчаючи світло, яке вони випромінюють. Удень ми не бачимо зорі, бо їх затьмарює сонячне світло. Насправді зорі випромінюють світло постійно, тож космонавти у космосі бачать їх завжди. Час існування окремих зір сягає мільйонів років. У хімічних реакціях гази у складі зорі витрачаються й закінчуються, тож зорі не вічні.

На думку вчених, Сонце існує близько 4,5 мільярда років і згасне через 5–10 мільярдів років. Як відомо, найбільшу швидкість має світло: за 1 секунду воно долає відстань 300 000 км. Саме з такою швидкістю рухається до Землі світло, яке випромінюють зорі. Незважаючи на таку швидкість, світло від Сонця досягає Землі за 8 хвилин, а від інших зір — за кілька мільйонів і навіть мільярдів років. Тож нескладно уявити, наскільки величезні відстані від Землі до зір. Спостерігаюи за зорями із Землі, ми бачимо, що вони мерехтять. Це тому, що досягнувши атмосфери Землі, світло продовжує рухатись крізь повітря. Воно починає коливатись, а здається, що зорі мерехтять. Космічні апарати не виявили мерехтіння зір.

Окремі ділянки зоряного неба з розміщеними на них небесними тілами мають назву сузір’я. Завдяки зорям з найбільшим блиском люди здавна й дотепер пов’язують сузір’я з різними фігурами. Таке уподібнення допомагає легко відшукувати сузір’я на нічному небі.

На малюнку показано найяскравіші зорі в сузір’ях Великої Ведмедиці та Оріона й пояснено, як в уявленні людей візерунок зір створює зображення ведмедя й міфічного мисливця Оріона. Сузір’я Великої Ведмедиці відшукати легко: 7 найяскравіших зір утворюють фігуру, схожу на ківш з довгою ручкою. У цій фігурі стародавні греки розгледіли ведмедицю, а наші пращури — віз. Сузір’я Великої Ведмедиці в Україні ніколи не заходить за обрій, тому його можна спостерігати в будь-яку пору року. Сузір’я Оріона відшуковують за трьома яскравими зорями «пояса» мисливця.

Поруч із сузір’ям Великої Ведмедиці розташоване сузір’я Малої Ведмедиці Його найяскравіша зоря — Полярна зоря, яка завжди вказує на північ. Знаючи це, можна легко визначити сторони горизонту й швидко зорієнтуватися на місцевості. Сучасні астрономи ділять небо на 88 сузір’їв, в які входять усі видимі зорі. Познайомитися з нможна за картами зоряного неба, атласами, у віртуальних обсерваторіях і планетаріях.

Вигляд зоряного неба змінюється неперервно. Для спостерігача вигляд зоряного неба залежить від пори року. Тому в різні пори року з одного місця на одній і тій самій ділянці неба спостерігач бачить різні сузір’я.

Найвідомішими є 12 зодіакальних сузір’їв: Овен, Телець, Близнюки, Рак, Лев, Діва, Терези, Скорпіон, Стрілець, Козеріг, Водолій, Риби. У перекладі з грецької мови слово «зодіак» означає «пояс звірів». З давніх часів вважається, що кожний земний місяць певним чином пов’язаний з одним із зодіакальних сузір’їв.

Зорі у Всесвіті утворюють великі скупчення, що мають назву галактики. Кожна галактика — гігантська зоряна система, що складається з мільярдів зір та інших небесних тіл. Людство дізналося про галактики й досліджує їх завдяки потужним телескопам.

Сонячна система є частиною галактики, що має назву Молочний Шлях (Чумацький Шлях). У сімнадцятому столітті Галілео Галілей з допомогою телескопа виявив, що наша галактика складається з величезної кількості зір, розташованих близько одна до одної. Сучасні науковці вважають що наша галактика містить 250–300 мільярдів зір. Наша галактика має форму спіралі, а Сонячна система набагато менших розмірів за галактику та перебуває на її периферії (околицях). Тому незалежно від того, в якій частині Землі ти перебуваєш, завжди бачиш певну ділянку Молочного (Чумацького) Шляху. Вона являє собою слабку світлу смугу із близько розташованих зір, що частково перетинає нічне безхмарне небо.

Для чумаків (торгівців, які на волах упродовж століть їздили в Крим по сіль) Молочний Шлях слугував дороговказом. Тому цю найяскравішу смугу зір на нічному небі називають Чумацький Шлях.

Легенда про Чумацький шлях http://surl.li/pigyl

До початку минулого століття вчені вважали, що Всесвіт складається лише з однієї галактики — Молочного (Чумацького) Шляху. У 1924 році американський астроном Едвін Габбл проводив спостереження за допомогою найбільшого в той час телескопа і зробив відкриття, що спостережувані ним об’єкти у туманності Андромеди знаходяться на величезних відстанях, а отже, належать вже не до нашої галактики. Астрономічний телескоп, який відправили в космос у 1990 році, названо на честь Габбла. Телескоп вперше показав людству віддалені галактики, недосяжні за допомогою інших інструментів.

Космічний телескоп «Габбл» постійно надає вченим інформацію про зорі, галактики та планети. Усі інструменти й комп’ютери на борту телескопа для роботи потребують електрики. Нею телескоп забезпечують сонячні панелі. На телескопі розташовані антени, які передають на Землю дані, зібрані з допомогою інструментів

Руханка https://www.youtube.com/watch?v=-K57x4zVvWo

5. Узагальнення та систематизація

Перегляд відео http://surl.li/pkqht

Робота з додатком

https://ua.izzi.digital/DOS/310926/327112.html

а) робота з інтерактивною картою Зоряного неба

https://stellarium-web.org/

б) Гра «Вгадай сузір’я»