Урок "Тарас Григорович Шевченко – батько українського народу"

Харківська гімназія № 86

Харківської міської ради

Харківської області

 

 

 

Усний журнал /урок в 3-Б класі

 

 

                                                                 З досвіду роботи вчителя                   

                                                                 початкових класів

                                                                 Харківської гімназії № 86

                                                                                       Фалєєвої С.К.

 кваліфікаційна категорія

         “спеціаліст I категорії ”

 

Харків 2013-2014

Тема:  

Тарас Григорович Шевченко – батько українського народу.

 

Мета:

Розширити знання учнів про генія українського народу – Т. Г. Шевченка, про його прагнення допомагати пригнобленим; викликати гордість за талановитих дітей з простолюду, за їхнє бажання вчитися, служити своєму народу.

Розкрити красу Шевченкового слова; показати, як поет передає красу рідної землі. Розвивати вміння визначати співзвучність картин природи з настроєм людини.

Удосконалювати навички читання поетичних творів. 

Формувати загальнокультурну компетентність через ознайомлення з творами літературного та образотворчого мистецтва.

Виховувати почуття гідності і любові за свій народ, прагнення зберігати в пам`яті  історію свого народу, любов до поезії, почуття патріотизму.

 

Обладнання:

портрет Т. Г. Шевченка, “ Кобзар ”, ілюстративний матеріал до віршів, репродукції картин Т.Г.Шевченка,  магнітофон, аудіо запис пісень на слова Т. Г. Шевченка, малюнки музичних інструментів.

 

Форма уроку:

усний журнал.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Хід уроку

І. Організаційний момент

Поглянь, дитино, все довкола

Так щиро посміхається тобі:

І сонце, й небо, ліс і поле –

Ти теж у відповідь їм посміхнись.

Ти привітайся з днем чудовим,

З пташками, травами, струмочком голубим,

І знай: усе це є природа,

Її люби, примножуй, бережи!

 

ІІ.  Актуалізація опорних знань

1.Гра «Переплутанка»

- Пригадайте і відновіть порядок слів у рядках вірша,  який ви вивчали минулого року напам`ять.

вода, з-під, Тече, явора,

на, яром, долину,

над, водою, Пишається,

калина, Червона,

калинонька, Пишається,

молодіє, явір,

їх, верболози, кругом, а,

зеленіють, Й, лози.

- Хто пам`ятає автора цього вірша?

- Так, це Т.Г.Шевченко.

 

2. Розгадування кросворду.

       - Давайте ми пригадаємо рядки з творів відомого поета.

(кросворд на дошці, діти заповнюють клітинки).

       1) Любо, любо стало,... зраділа. (пташечка)

       2) Світає, край... палає. (неба)

       3) Тече... з-під явора. (вода)

       4) Зоре моя..., зійди над горою. (вечірняя)

       5) Зацвіла у лузі... калина. (червона)

       6) Встала й весна, чорну землю... розбудила. (сонну)

       7) Садок вишневий... хати. (коло)

        8) Пишається..., явір молодіє. (калинонька)

     - Отже, то про кого піде мова?

 

ІІІ. Повідомлення теми і мети уроку

-  Сьогодні наш урок присвячений 100-річчю з дня народження славетного генія України Тараса Григоровича Шевченка, який став для України заповітною думою, безсмертною піснею.

Обличчя Шевченка знає кожен з нас ще змалечку й відчуває в ньому щось батьківське. Тому й Шевченка називають батьком свого народу.

Подивіться на портрет великого поета. Ось він у молоді роки . Це автопортрет,  його малював сам Тарас Шевченко. Вдивіться в його сумні  очі, змучене обличчя, які виражають нелегку долю, яка випала поету.

Ще ми називаємо його Кобзарем. Так поет назвав книгу свого життя –

“ Кобзар ”. «Кобзар» видавався багато разів. Ця книга є в кожній сім’ї, вона стала настільною книгою нашого народу.

(Демонстрація книжки)

Словничок.

Кобзарями називаємо народних співців, які виконують пісні, супроводжуючи свій спів грою на бандурі чи кобзі.

( Малюнки музичних інструментів).

 

Вірш  “ Всі його ми батьком звемо…”.

 

ІV.  Мотивація навчальної діяльності.

- 9 березня особлива дата в нашій країні. В цей день Україна вшановує свого великого сина Т. Г. Шевченка. І в цьому році йому виповнилося б 100 років.

Тарас Григорович Шевченко прожив усього 47 років, із яких 24 був у кріпацтві, 10 років мучився в солдатській неволі на засланні і всього 13 років був вільною людиною.

 ( портрет Т.Г.Шевченка)

- Багато віршів поета стали піснями. Композитори різних країн світу писали музику на його вірші. А український композитор Микола Лисенко написав музику більше ніж на сто творів Кобзаря. Чимало пісень на слова Тараса Шевченка стали народними.

 

(Учні слухають запис пісні на слова Т.Шевченка « Дивлюся, аж світає», «Колискової» у виконанні Ніни Матвієнко.)

 

V. Основна частина.

1. Підготовка до сприймання нового матеріалу.

     - Як називається наша Земля? (Україна). Ми любимо свою країну, шануємо і поважаємо інших людей. А коли згадують про Україну, в якійсь чужій далекій країні, то при цьому обов'язково називають ім'я одного чоловіка...

      “Він був сином мужика і став володарем у царстві духа. Він був кріпаком і став велетнем у царстві людської культури...”

                                                                                            І.Я.Франко

 -А зараз  учні творчих груп нададуть нам інформацію про дитячі роки та життя великого поета .

 

2. Робота в групах.

Словничок.

Кріпаки – селяни, що були власністю пана.

Панщина – примусова праця селян на поміщиків.

1 група.

1-ша сторінка усного журналу

«Дитячі роки Тараса».

Учні 1-ї творчої групи:

1.

 9 березня 1814 року в селі Моринцях у сім’ї селянина-кріпака народився хлопчик Тарас. Тарас був третьою дитиною в сім`ї Шевченків.

( Катерина, Микита, Тарас, Ярина, Марія, Йосип )

Радощів у Тараса було мало. Батько й мати з  дня на день ходили на панщину, жили бідно, в нужді і злиднях.

2.

Тарасик ріс, як билина в полі. Першим його учителем і наставником було саме життя, сповнене плачу і зойків катованих на панському дворі і в полі. Няньчила Тараса старша сестра Катерина, сама ще тоді дитина.

Він ріс мовчазний, замислений. Не тримався хати, а все блукав десь за вигоном, за що його прозвали в сім’ї «малим приблудою».

(Демонстрація ілюстративного матеріалу)

3.

Малий Тарас зростав кмітливим і допитливим, цікавий до всього. Коли йому виповнилося 8 років батько віддав його в “ науку ” до дяка. Дяк навчав по церковних книгах і за найменшу провину карав учнів різками.

Хлопець був охочий до навчання, швидко все запам’ятовував. Тарас мав феноменальну пам’ять.

4.

Та недовго тривала Тарасова «наука». Несподіване горе випало на долю маленького хлопчика. Замучена важкою працею, померла мати.

Світлі дні дитинства були недовгими. Перше тяжке горе . Тарасик мав 9 років.

5.

На 12 році Тараса спіткало нове горе, раптово, простудившись у дорозі, помер батько. І хлопчина залишився круглим сиротою, беззахисним і не доглянутим.

6. 

Смерть батька приголомшила малого Тараса. Його розпач і горе описані в таких рядках:

Там батько, плачучи, з дітьми

(А ми малі були і голі)

Не витерпів лихої долі,

Умер на панщині…А ми

Розлізлися межі людьми,

Мов мишенята. Я до школи –

Носити воду школярам.

 

7.

Тарас наймитував у школі, а потім пас громадську череду. Через 20 років він з болем згадуватиме своє дитинство у вірші «Мені тринадцятий минало»

( вірш «Мені тринадцятий минало»)

 

- Т.Г. Шевченко прожив усього 47 років, із яких 24 роки був у кріпацтві, 10 років мучився у солдатській неволі на засланні і лише 13 років був вільною людиною. Трагічною була доля Шевченка. Та його життя було, як зірка: яскраво запалало, але швидко погасло. Та сяйво його творів палає і зараз.

 

Фізкультхвилинка.

Встаньте, діти, посміхніться

Землі нашій поклоніться.

За щасливий день вчорашній.

І до сонця потягніться,

В різні боки похиліться,

Веретеном покрутіться.

Раз присядьте, два присядьте

І за парти тихо сядьте.

2 група

2-га сторінка усного журналу

«Шевченко – художник».

Учні 2-ї творчої групи :

1.

Незважаючи на те, що народився поет у бідній кріпацькій сім’ї, і дитинство його було тяжким і безрадісним, малий Тарас ріс допитливим і розумним хлопчиком. Дуже рано в Тараса появилися здібності до малювання. Крейдою чи вуглинкою змальовував усе, що бачив.

2.

Прагнучи здобути освіту, стає наймитом дяка у школі. Пізніше шукає в сусідніх селах учителя малювання, 13 річним пасе ягнята.

Коли ж, врешті знайшов учителя, з’ясувалось, що він кріпацька душа і повинен служити панові.

3.

 Його не полишала думка навчитися малювати у хлипківського маляра. Той згодився навчити хлопця малювати, та пан Енгельгарт забрав Тараса в Петербург козачком.

4.

Хоче малювати, прагне він до знань,

Та за це багато зазнає знущань.

Нишком він малює статуї в саду,

Вночі пише вірші про свою біду…

5.

Зустріч у Петербурзі з художником Сошенком, байкарем Гребінкою, художниками Брюлловим, Венеціановим, з поетом Жуковським змінила долю Тараса Шевченка. Вони побачили великі здібності молодого художника й викупили його з неволі.

6.

Тарас Григорович виправдав їхні сподівання. 1845 року він закінчив Петербурзьку академію мистецтв з двома срібними медалями і званням «вільного» художника. Тарас малював портрети, картини, ілюстрував свої вірші.

7.

Для Тараса Шевченка малювання стало потребою, вираженням його творчого духу. До нас дійшло близько 1200 акварелей, малюнків олійною фарбою, олівцем. За значні успіхи у гравюрі Шевченкові було присвоєно звання академіка.

(репродукції картин Т.Г.Шевченка)

3 група

3-тя сторінка усного журналу

 «Т.Г.Шевченко – борець за волю народу»

Учні 3-ї творчої групи:

1.

Через два роки після визволення з кріпацтва вперше виступив у літературі з маленькою книжкою віршів, що мала таку знамениту потім назву – «Кобзар».

2.

За бунтарські вірші 33-річного Тараса забрали в солдати. Він пише:

Думи мої, думи мої, лихо мені з вами.

Нащо стали на папері сумними рядами?

Чом вас вітер не розвіяв в степу як пилину?

Чом вас лихо не приспало, як свою дитину?

3.

Коли Т.Г.Шевченко був на засланні в далеких степах Казахстану, він дуже тужив за Україною. Де б не був поет – у Петербурзі чи в далекому Казахстані – він завжди пам’ятав про милу українську землю, замріяні верби, тихі ставки, зелені левади. Адже туга за Батьківщиною нерозривна зі згадкою про рідну природу. Туга за рідною природою, рідним краєм звучить у кожному його вірші. Він також закликає український народ до боротьби за волю, за кращу долю.

4.

Доля України завжди хвилювала великого Кобзаря. Він вірив у краще майбутнє свого народу. Віра у краще майбутнє звучить у таких рядках:

І на оновленій землі

Врага не буде, супостата,

А буде син, і буде мати,

І будуть люди на землі.

4 група

4-та сторінка усного журналу

 «Ми тебе не забудемо, Тарасе»

Учні 4-ї творчої групи:

1.

9 березня 1861 року Тарасу Шевченку минуло 47 років. Надійшло багато вітальних телеграм. Привітали поета, який лежав тяжко хворий, прийшли друзі. А 10 березня перестало битися серце великого українського Кобзаря.

(Слухання вірша Шевченка «Заповіт»)

2.

Помер Т. Г. Шевченко 10 березня 1861 р. у Петербурзі. Пізніше був перепохований, як і заповідав у Каневі на високій Чернечій  горі, яка відтоді називається Тарасовою.

 

- Цілий світ, не тільки Україна, вшановує  пам’ять великого Кобзаря.  Пам’ять про нього житиме вічно.

Щовесни, коли тануть сніги,

І на рясті засяє веселка,

повні сил і живої снаги,

Ми вшановуєм пам’ять Шевченка.

Слава його не вмре, не загине,

Наш Тарас Шевченко – сонце України.

Поки буде Дніпро сивий

Нести в море воду,

Живий буде Тарас в серці

Вільного народу.

 

- У кожній хаті, у кожній школі нехай живе, а не стоїть почесно на полиці мудре, ніжне, гнівне, пророче слово нашого Кобзаря. Адже його твори – це історико-культурні  пам’ятки, що житимуть віки, як живуть у народі перекази про народних героїв.

                                      Благословен той день і час,

                                      коли прослалась килимами

                                      земля, яку сходив Тарас

                                      малими босими ногами,

                                      земля, яку скропив Тарас

                                      дрібними росами-сльозами.

                                                                                   М.Рильський

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

VІ.  Закріплення вивченого матеріалу

- Давайте перевіримо, упорядкуємо та розширимо свої знання про життєвий шлях Тараса Шевченка, ще раз переглянемо біографію поета.

 

Хвилинка поезії

В старій хатині, в кріпака колись,

В тихий день весняний хлопчик народивсь.

У тяжкій неволі ріс малий Тарас.

Він навчався в школі, він ягнята пас.

Вмерли мама й тато, сирота в дяка,

Тут була в хлоп’яти грамота гірка.

В пана бусурмана, в Петербурзі дім,

Кріпаком у пана був Тарас у нім.

 

Хоче малювати, прагне він до знань,

та за це багато зазнає знущань.

Нишком він малює статуї в саду,

А вночі віршує про чужу біду.

 

Та в людському морі стрілися брати,

Що зуміли в горі щиро помогти.

Викупили друзі, вільним став Тарас!

Чом же серце в тузі, біль чому не згас?

 

Гнули люди спину на панів лихих,

Кріпака-людину пан продати міг.

Мучились в неволі бідні злидарі,-

Він про їхню долю пише в “ Кобзарі ”.

 

Сміливий і щирий був Тараса спів.

Він гострить сокиру кличе на панів.

Цар його в солдати в дикий край заслав,

Малювать й писати кат забороняв.

 

Та малює й пише він таємно там,

Гнівні його вірші страх несли панам!

Як дітей любив він! Мріяв, щоб малі

Скрізь росли щасливі на усій землі.

 

VІІ.  Підсумок уроку

  - То про кого ми говорили на уроці?

 

1. Робота з “ деревом життя і творчості ” Т. Г. Шевченка.

9 березня – День народження Т. Г. Шевченка;

9 років – смерть матері;

11 років – помер батько;

13  років - пасе ягнят;

24 роки – вихід Шевченка з кріпацтва, навчання в Академії Мистецтв;

26 років – вихід у світ “ Кобзаря ”;

31 рік – закінчив Академію Мистецтв, повернувся на Україну;

33 – роки арешт до Оренбурга;

43 – роки визволення Т. Г. Шевченка;

47 – років смерть Т. Г. Шевченка.

2. Побудова асоціативного куща.

                              воля                          Україна

          боротьба                    ТАРАС                   поет

                               Кобзар                   вірші

 

3. Хвилинка - цікавинка.

Пам'ятає народ свого Кобзаря, вшановує його пам'ять.

Іменем Шевченка названа центральна вулиця нашого міста.

Споруджено пам'ятник поетові.

У 80- роках відкрили нову планету, яку назвали “ Кобзар ”.

На Марсі є кратер ім. Т. Г. Шевченка.

Вчені знайшли мінерал, який назвали Тарасовіт.

В горах Кавказу є пік Шевченка.

Його твори видані на 33 мовах світу.

Іменем Т. Г. Шевченка названо міста і села, вулиці і площі, а пам’ятники побудовані не лише в Україні, а й далеко за її межами: в Росії, Молдові, Казахстані, Канаді, Франції, Америці.

 

 - Так, це славетний син України. Це з його ім'ям на вустах піднімалися на боротьбу з панами, це з його ім'ям народжувались нові й нові поети, які славили його, писали про його тяжке життя.

4. Прислів’я.

Про нього навіть склали прислів’я.

Шевченко Тарас – наче сонце для нас.

Шевченкове перо панів по серцю шкребло.

Пани Шевченка карали, але мудрості не відібрали.

Шевченко дужий був не силою, а словом мудрим.

Тарасові слова, то правда жива.

Хто з Шевченком знається, той розуму набирається.

Хто Шевченка прочитав, той багатий серцем став.

Ми Шевченка славить будем і ніколи не забудем.

Тарасів «Кобзар» - для народу великий дар.

Тараса Шевченка думки будуть жити віки.

Шевченкове слово в віках не старіє.

Шевченкові пісні молодіють, бо люди з ними живуть, працюють і мріють.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

- Ми вчимося у Шевченка шанувати і любити рідну землю, рідний народ, рідну українську мову, рідних батьків. Діти, де б ви не були, ким би ви не стали, пам’ятайте, що всі ви - онуки Тараса Григоровича Шевченка, будьте достойні його імені.

 

Мов троянда, розквітає

Вільна Україна.

Народ повік не забуде

Великого сина

І його мудре слово.