Урок "Тарас Шевченко. “Мені однаково, чи буду…” лірична поезія з циклу “В казематі”. Роздуми поета про власне життя і долю України"

Тема: Тарас Шевченко. “Мені однаково, чи буду…”  лірична поезія з циклу “В казематі”. Роздуми  поета  про власне життя і долю України. 

Мета: повідомити обставини створення циклу віршів  «В казематі»; розкрити зміст, тему, основну думку поезії; сприяти розвитку вміння учнів виразно читати й аналізувати поетичні твори; вчити логічно й послідовно викладати свої думки; сприяти формуванню в учнів активної громадянської позиції.

Обладнання: підручник,  автопортрет Т. Шевченка, «Кобзар», аудіозапис  поезії,  Скрябіна.

Епіграф :

Свою Україну любіть, Любіть її... Во время люте,

 В остатню тяжкую минуту  За неї Господа моліть...                  (Тарас Шевченко)                                   

Хід уроку

І. Організація класу.

II. Актуалізація опорних знань.

1.Вступне слово вчителя:      

Сьогодні на уроці ми з вами продовжуємо вивчати твори  Тараса Григоровича Шевченка,  написані  ним тоді, коли він  перебував  в застінках каземату. Твори таких  геніальних поетів ніколи не бувають прочитані до кінця. І от  що більше пізнаєш справжнього Шевченка, то більше в його творах знаходиш незвіданого. Його феномен залишається ще до кінця не пізнаним. Тож пригадаємо попередню тему.

2. Перевірка домашнього завдання:

1. Літературна плутанка

1. 9 березня 1814 р. -                                     викуп із кріпацтва

2.  22 квітня 1838 р. -                                     дата смерті поета

3. 5 квітня 1847 р. -                                        дата народження Т.Г.Шевченка

4.  10 березня 1861 р. -                                  арешт

5. 1840 р. -                                                       присвоєно звання академіка-гравера

6. 1860 р. -                                                       вийшов друком «»Кобзар»  Т.Г.Шевченка

2. Експрес-опитування (технологія «Незакінчене речення»)

● «Він не буде людиною абиякою, з нього вийде  або щось дуже добре, або велике ледащо; для нього спадщина по мені… нічого не значитиме…», - так Т.Шевченка охарактеризував … (його батько).

● Т.Шевченко дуже часто називав  своєю батьківщиною село. (Кирилівку)

● Посада, на якій перебував майбутній поет у пана Енгельгардта. (служник-козачок)

● Здібності, що були виявлені у Тараса Шевченка ще з дитинства. (До малярства)

● Земляк-художник, який познайомив Тараса Григоровича з видатними діячами рос.

 та укр. культури. (І.Сошенко)

● Спільними зусиллями митців… Шевченко був викуплений з кріпацтва.  (К.Брюллова, В.Григоровича, О.Венеціанова, В.Жуковського, Є.Гребінки)

● У 1840 році Т.Шевченко надрукував поетичну збірку …(«Кобзар»)

● М.Костомаров загітував Т.Шевченка вступити до таємної політичної організації –  …(Кирило-Мефодіївського братства)

● Серія картин, які видав Т.Шевченко («Живописна Україна»)

● Поета взяли художником у наукову експедицію для вивчення й опису…(Аральського  моря)

● Рада Академії мистецтв  надала Шевченкові звання…(, академіка-гравера)

ІІІ. Оголошення теми  і  мети уроку. Мотивація навчальної діяльності учнів. 1.Оголошення теми і мети  уроку

Слово вчителя:  Нову тему сьогодні дозвольте розпочати не не поезією, а листом… Бо в листах людина відкриває  найсокровенніше. В одному такому листі до приятеля  А.Лизогуба Шевченко  в 1848 році писав: «Бодай і ворогові моєму лютому не довелось так каратись,  як я тепер караюсь. Усі лиха упали на мою голову. Одне вже, що нудьга і безнадія давить серце, а друге: нездужаю з того дня, як привезли мене в сей край... Сей і другий місяць я ще буду в Орській кріпості, то напишіть знов хоч стрічечку, бо тільки Бог святий знає, як я радію, коли дійде до мене хоч одне слово з моєї рідної країни...». Зверніть увагу, діти, поет невимовно щасливий, радіє, коли отримує  хоч стрічечку, хоч словечко  з рідного краю. Рядки ці свідчать про глибокі патріотичні почуття поета до України, про гіркі роздуми над своєю долею,   про те, що не злоба і ненависть, а любов жила в його серці у скрутний час випробувань. Про  всі ці  почуття  йдеться у  поезії  “Мені однаково” -  яка  і   є темою нашого уроку. Запишіть її.

2.Робота з епіграфом .                                                                                                                          - Що про Шевченка, як сина свого народу, говорять  ці рядки?( Що  поет  –  справжній патріот; Він - Борець за кращу долю народу; Відданий син своєї Батьківщини; Кобзар закликає українців молитися за Україну. Що і у свої важкі хвилини життя, і до останнього подиху  – кожен має бути відданим Батьківщині усім серцем. )

Слово вчителя:   Отже, Епіграф демонструє  нам громадянську позицію людини,  як один із проявів  її духовності, патріотизму,  допомагає   усвідомити  місію поета в житті суспільства, як  і власну.

2. Пригадайте за яких обставин Шевченка було ув'язнено до каземату. Скільки творів налічує цикл?. Назвіть декілька.
3. Створення проблемної  ситуації.

Слово вчителя:  Шевченко завжди мріяв жити тут, в Україні І раптом  він  все-таки пише в холодному карцері: «Мені однаково, чи буду я жить в Україні чи ні»!?

4. «Мозковий штурм» 

-  Як ви розумієте ці слова? Чому так пише великий  Кобзар?Що ж  змусило Шевченка написати такі гіркі слова? Чи  йому справді  байдуже до України? (Складні життєві обставини, арешт і передчуття жорстокого присуду, неволі; не байдуже  в якій країні буде жити, а тому звучить щире вболівання за долю України )

ІV. Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу.

1. Виразне читання поезії «Мені однаково, чи буду…»  прослуховування  в  аудіозапису  та  учнем   поезії  «Мені однаково, чи буду…»

 Завдання учням: спробувати передати відчуття, що переживав поет під час написання.               - Яким уявляється вам поет під час написання цього твору? ( Поезія схвилювала відчаєм поета, безнадією,   викликає  розуміння  і повагу   поетове щире вболівання за свій народ, країну, бентежить  його  нещаслива доля; Уявляється поет зневіреним, у відчаї, а потім – категорично рішучим, впевненим, наполегливим борцем,  Митець, вбачаючи небезпеку, яка нависла над його народом, над його землею, гостро переживає через це)

Робота з автопортретом 1847 року. (На автопортреті Т.Шевченка, створеному в кінці червня 1847 року, добре видно, як позначилися на зовнішності моральні і фізичні страждання, що випали на долю поета-художника. А.Лизогоб, отримавши рисунок, був вражений. Менше року пройшло з часу, коли у Седневі на Чернігівщині він гостив молодого, здорового, енергійного  чоловіка, а тепер перед ним постав лисіючий вусатий дядько з виснаженим обличчям.)

V.  Ідейно-художній аналіз поезії   Тараса  Шевченка  “  Мені однаково…”

1. Робота з текстом твору

 Яким настроєм пройнята поезія? ( Пройнята настроєм розпачу і суму.)

Пригадайте,  в  яких життєвих обставинах був  написаний вірш «Мені однаково...».( Під час арешту і перебування в казематі. )

Над чим Тарас  Шевченко розмірковував у творі? (над власною долею, безталанням, та ще більше непокоїть  поета доля України)

Чим зумовлений, на вашу думку, саме такий початок: «Мені однаково, чи буду Я жить в Україні, чи ні...» ?  (Власним розпачем та недолею України.)

На скільки частин можна поділити поезію? Прогляньте за текстом. ( На дві)

 Як протиставляються дві змістових частини у поезії і як формують вони  головну думку твору? Доведіть це. (Поезія складається з двох смислових частин. У першій наявний  мотив байдужості, невідворотності майбутнього,  а в другій – автор собі суперечить.)

Який мотив звучить у першій частині? (байдужості).                                                                       Що ж байдуже Т.Шевченкові, окрім життя “в Україні”? (Байдуже  - людська пам’ять: “Чи хто згадає, чи забуде // Мене в снігу на чужині…” , Байдуже, що “ … не пом’яне батько з сином, // Не скаже синові: – Молись, // Молися, сину, за Вкраїну // Його замучили колись. – Байдуже, чи буде // Той син молитися,чи ні…”.)

Яка з них важливіша? Чому?   Зачитайте головну частину ( ІІ)                                                                           Слово вчителя:  Слово за словом, рядок за рядком за рахунок градації  (посилення,    зростання) емоцій, нагнітається  напруга, й нарешті читач приходить до найвищої  “точки” – відповіді на питання, а що ж неоднаково поетові? І з’ясовує, що найголовніше сказано в останніх п’яти рядках.)

Чим закінчується поезія? Яким чином змінюється настрій ліричного героя? (Розпач змінюється впевненістю, вдавана байдужість – наполегливим окликом»)    

  Які образи є у поезії, крім ліричного героя?  (Образи сина та батька.

 Яке покоління постає в образі батька?                                                                                                                      Хто зображений в образі сина? Чи актуально це зараз? (Вони надають виразності і зримості, зокрема картина молитви. Читач уявляє вечір, коли в сімейному колі батько розповідає малому про життя мученика, рівного біблейським, і наказує “молися” сину, щоб  згадувати замученого за Україну.)

 Коментар вчителя:   Слово вчителя:  Що таке молитва?  Чому письменник хоче, щоб молодь не забувала тих, хто загинув заради волі  і щасливого життя на Україні, і молилась за неї? Бо Молитва - Це також мотив народної моралі українців, зрештою – традиції молитися  за безневинних святих,    це як вінець віри,- просити  захисту у надприродних сил.) Ці глибокі роздуми поета про важливі для нього речі, про власну майбутню долю і про  долю України – є прикладом філософської лірики. Давайте  з’ясуємо, що  таке філософський твір? – попрацюємо з теорією літератури.

2. Робота  в зошитах.

Філософська лірика — поетичні твори, в яких виражаються думки і почуття ліричного героя, викликані складними роздумами над проблемами буття та осмисленням світу, сенсу людського життя, добра і зла.

3.З’ясуємо  ідейну спрямованість поезії. Дайте відповіді на запитання:

1. Поезія написана після викупу з кріпацтва. Чому ж помирати поет збирається “в неволі”? (Бо він - не кріпак  уже, а Україна   - поневолена і тому болить йому недоля неньки-Батьківщини.  Відкрито пише про гнобителів: “На нашій – не своїй землі…”-  про панство, що  гнітить народ.)(передбачає заслання у Сибір)

Чи хто згадає, чи забуде

Мене в снігу на чужині…

• Чому ліричному герою не хочеться навіть залишати щось після себе? (Самотність автора настільки всеохопна (вона стосується всього світу, всієї землі), що не хочеться навіть залишати щось після себе. Автор відчуває, що через певні обставини від її праці може не залишитися і сліду).
• Україна – наша, славна і земля наша, але водночас вона і не своя.

(«На нашій – не своїй землі…»). Як же можна пояснити цю суперечність? Чи її тут немає?

• Друга частина( прочитайте) У цих рядках Шевченко точно передбачив головну проблему української нації, що, мов меч, висить над нею вже кілька століть і стала чи не найзлободеннішою проблемою сьогодні: окраденість у час її оновлення та відродження.
• Хто ті злії люде?
• Чому вони лукаві? У чому це виявляється?Для чого їм присипляти Україну?
• Що саме вони вкрадуть у неї? Про який вогонь ідеться? Чому ці люди спочатку присплять Україну, а потім розбудять її?

3.Знайдіть рядки, що відображають тему поезії, сформулюйте її. (Не однаково мені,    Як Україну злії люде    Присплять, лукаві, і в огні   Її, окраденую, збудять… Ох, не однаково мені…) (Ставлення до особистої долі й долі Батьківщини, прояв справжнього патріотизму).

4.  У що вірить поет? Сформулюйте ідею твору.  (віра письменника у неминучість  перемін на краще у долі свого народу, відродження України.)

Як Тарас  Григорович Шевченко характеризує Україну? (На нашій славній Україні, На нашій — не своїй  землі). (епітет і оксюморон). Прокоментуйте рядки з твору Шевченка. 

 Визначте в них  художні засоби.

Знайдіть в тексті рядки – протиставлення.  Зачитайте їх.

«Менi однаково, чи буду Я жить в Украïнi, чи нi.»  та «Як Украïну злiï люде
Присплять… Ох, не однаково менi.»     (Тут в  тексті використовується  антитеза – художнє  протиставлення.)

Звертання: « Молися, сину, за Вкраїну його замучили колись…»

Епітети:  люди злії, лукавії, Україна славна, окраденая)

Порівняння: «за Вкраïну Його замучили колись»,- приховане порівняння у змісті, мученики- святі, Його - тобто власне Т.Г.Шевченка.

Оксюморон Малого сліду не покину // На нашій славній Україні, На нашій — не своїй землі.

Метафора:   (злії люди Україну присплять, потім…Окраденую збудять).

Ппомітили ви у поезії народознавчі елементи? Назвіть їх.   Які  вірування згадує  поет в цих рядках твору? Яка  їх  роль у тексті? Зачитайте їх.

«I, неоплаканий своïми, В неволi, плачучи, умру…» (Натяк на обряд поховання, коли небіжчика обов’язково мають оплакати, пом’янути  рідні люди.)

Це є доказом того, що Шевченко добре знав народні звичаї, традиції, обряди, вірування, фольклор та непомітно нанизував їх у зміст своїх творів.

- З’ясувати роль повторів слова : «ОДНАКОВО» Дана поезія – це  глибокі  внутрішні переживання героя. Тут є поєднання особистого і громадянського.

 

А слово «ОДНАКОВО» звучить п’ять разів, бо має такі смислові відтінки значень:

1 однаково – спокійно, врівноважено;
2 однаково – байдуже, зневажливо;
3 однаково – висновок, підсумок;
4 однаково - пристрасно, рішуче, з болем; нестримно;
5 однаково – стримане ридання, емоційно;
Слово  вчителя: Отже, слово однаково змінює настрій і зміст поезії – герой , як і поет - переходить від  вдаваної байдужості, пригніченості – до палкого заклику. Бо останній рядок вірша “Ох, не однаково мені”, –це крик згорьованої душі, її стогін і ридання, що рвуться назовні.

5. Вирішення проблемного завдання: який основний мотив  поезії “Мені однаково, чи буду”, його ідейний зміст.

-  у поезії звучать мотиви неволі,

-  є мотиви стійкої громадянської позиції,

-  наявні уболівання ліричного героя  за Україною,

-  наявне  в поезіях дивовижно правдиве передбачення долі України,

-  бачення  можливих нещасть і духовних утрат України,

-  провідний мотив: патріотичні почуття відповідальності за Батьків­щину.

Провідний мотив поезії: Головний  мотив поезії - це заклик бути вірним народові, Україні, своїй Вітчизні. Шевченко виступає як патріот, його найбільше хвилює не особиста доля, а доля України. Бо якщо порівняти  інтереси свої і народні, то власні доля, особисте щастя, і навіть слава – ніщо. А  любов до знедоленої України та її народу, до Бога, своїх побратимів і співчуття до всіх нещасних - це ідея твору: і життєве кредо Шевченка - любити ближнього, свій народ, Батьківщину. Про що  ж   попереджав Шевченко українців? Сумна доля чекає в’язня, але не це головне, а те, що трагічна доля чекає  на Україну! І як справжній патріот саме через це найбільш карається поет.  Тому у цих рядках Кобзар надзвичайно точно передбачив головну проблему української нації -  і найзлободеннішу проблему  сьогоднішнього дня: окраденість у час оновлення та відродження. Тому з повним правом можна вважати поезію «Мені однаково, чи буду...» зверненням-попередженням сучасному поколінню українців. Останні рядки поезії можна назвати пророчими.

ІХ .  Рефлексивно- оцінювальний  етап.

 

Чи актуальна поезія сьогодні? ( Пісня в виконання Скрябіна).

Не бійся друзів: найгірше, що вони

можуть зробити – це зрадити тебе.

Не бійся ворогів: найгірше, що вони

 можуть зробити – це вбити тебе.

Бійся  байдужих. Через їхню мовчазну

згоду у світі є і зрада, і вбивство, і всі

                                                                  нещастя на Землі.

                                                                                                                             Бруно Ясенський

Х. Домашнє завдання:
Обов’язкове: 1. Вивчити напам’ять вірш Т. Шевченка  «Мені однаково, чи буду …» за  підручником (стор.78-79); Проаналізувати поезію.

2. Письмова відповідь на запитання: «У чому ж полягає прояв справжнього патріотизму?»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                           Встановіть відповідність

ДАТА	ПОДІЯ З ЖИТТЯ ШЕВЧЕНКА
1. 9 березня 1814 р. 2.  22 квітня 1838 р. 3. 5 квітня 1847 р. 4.  10 березня 1861 р. 5. 1840 р 6. 1860 р..-	дата смерті поета дата народження Т.Г.Шевченка  викуп із кріпацтва арешт присвоєно звання академіка-гравера вийшов друком «Кобзар»  Т.Г.Шевченка

 

                                           Встановіть відповідність

ДАТА	ПОДІЯ З ЖИТТЯ ШЕВЧЕНКА
1. 9 березня 1814 р. 2.  22 квітня 1838 р. 3. 5 квітня 1847 р. 4.  10 березня 1861 р. 5. 1840 р 6. 1860 р..-	дата смерті поета дата народження Т.Г.Шевченка  викуп із кріпацтва арешт присвоєно звання академіка-гравера вийшов друком «Кобзар»  Т.Г.Шевченка

 

                                           Встановіть відповідність

ДАТА	ПОДІЯ З ЖИТТЯ ШЕВЧЕНКА
1. 9 березня 1814 р. 2.  22 квітня 1838 р. 3. 5 квітня 1847 р. 4.  10 березня 1861 р. 5. 1840 р 6. 1860 р..-	дата смерті поета арешт дата народження Т.Г.Шевченка  викуп із кріпацтва присвоєно звання академіка-гравера вийшов друком «Кобзар»  Т.Г.Шевченка

 

                                           Встановіть відповідність

ДАТА	ПОДІЯ З ЖИТТЯ ШЕВЧЕНКА
1. 9 березня 1814 р. 2.  22 квітня 1838 р. 3. 5 квітня 1847 р. 4.  10 березня 1861 р. 5. 1840 р 6. 1860 р..-	дата смерті поета дата народження Т.Г.Шевченка  викуп із кріпацтва арешт присвоєно звання академіка-гравера вийшов друком «Кобзар»  Т.Г.Шевченка

 

                                           Встановіть відповідність

ДАТА	ПОДІЯ З ЖИТТЯ ШЕВЧЕНКА
1. 9 березня 1814 р. 2.  22 квітня 1838 р. 3. 5 квітня 1847 р. 4.  10 березня 1861 р. 5. 1840 р 6. 1860 р..-	дата смерті поета арешт дата народження Т.Г.Шевченка  викуп із кріпацтва присвоєно звання академіка-гравера вийшов друком «Кобзар»  Т.Г.Шевченка

 

                                           Встановіть відповідність

ДАТА	ПОДІЯ З ЖИТТЯ ШЕВЧЕНКА
1. 9 березня 1814 р. 2.  22 квітня 1838 р. 3. 5 квітня 1847 р. 4.  10 березня 1861 р. 5. 1840 р 6. 1860 р..-	дата смерті поета арешт дата народження Т.Г.Шевченка  викуп із кріпацтва присвоєно звання академіка-гравера вийшов друком «»Кобзар»  Т.Г.Шевченка