Урок.«Текстильна лялька.»

Класс ______________        Дата ____________

Тема: «Текстильна лялька.»

Мета:

• Навчальна – ознайомити з різновидами ляльок Тільда; поглибити знання з історії української ляльки; поглибити знання з історії виникнення та розвитку текстильної ляльки; навчити виготовляти текстильну ляльку використовуючи різноманітні техніки;
• Розвивальна – розвивати вміння аналізувати, пояснювати, порівнювати; розвивати художній смак; розвивати пізнавальний інтерес до навчального предмету; розвивати уміння конструювати, креслити, вирізати; збагачувати словниковий запас;
• Виховна – виховувати повагу до традицій українського народу; виховувати вміння відчувати і розуміти прекрасне; формувати свідоме дотримання правил безпечної праці та санітарно гігієнічних вимог .

 Тип уроку: комбінований.

Міжпредметні звязки: історія, художня культура, мистецтво.

                                                        Хід уроку

1. Організаційна частина уроку

 Перевірка готовності до уроку.

 Привітання.

2. Актуалізація знань учнів.

Історія української іграшки

Перші іграшки виготовлялися з глини, лози, дерева. Вони були частиною народних ремесел. Майстри виготовляли речі для вживання в побуті, а із залишків – те, що дарувало щастя дітям: конячок, візки, іграшкові меблі. З глини ліпили свистульки і невеликі фігурки людей, тварин. Займалися такою дрібною роботою, як правило, дружини і діти гончарів. Між іншим, вважалося, що такі фігурки не просто приносять радість дітям, але і оберігають їх від хвороб. Наші предки вірили, що досить подути в свистунець або в дерев'яну сопілку, сказати просте замовляння від пристріту – і всі проблеми як рукою зніме. Брязкальця виготовляли з маленьких гарбузів із кульками всередині, а для безпеки обмотували тканиною. У Прикарпатті робили дивовижні іграшки із сиру у вигляді кіз, овець, оленів, коників. І навіть зараз є майстри, які пам'ятають ці традиції і неабияк дивують туристів таким небаченим матеріалом для фігурок.

З лози та соломи наші предки плели ляльок. І зараз на ярмарках народних промислів, у сувенірних крамницях можна зустріти чудернацькі солом'яні фігури з перев'язаною талією та довгими руками – це обереги, які, за повір'ями, приносять щастя і достаток у дім. До речі, лялька могла супроводжувати дівчину до заміжжя: її давали в посаг, згодом вона могла переходити від матері до доньки. У народному фольклорі є казки, в яких добра лялька допомагає дівчині у важких і, здавалося б, безвихідних ситуаціях.

Лялька-мотанка

Особливо слід сказати про традиційні для України ляльки-мотанки. Спочатку у них не було ні рук, ні ніг. Це ляльки без обличчя, яке заміняв вишитий сакральний хрест: вертикальна смуга символізувала чоловіче начало, а горизонтальна – жіноче. Інакше – небо і землю. З ниток робили волосся, зі шматочків тканини – одяг. Є ще одне пояснення, чому у цих ляльок не було обличчя. Якщо дитина хворіла, в таку ляльку символічно «зашивали» недуги і потім спалювали. Тому і не можна було робити її схожою на якусь людину, щоб ненароком не нашкодити їй. З таємничої незнайомки без обличчя ми і почнемо наше знайомство з українською іграшкою. 

Вузлова лялька, або мотанка, виготовлена в техніці намотування, накручування тканини і ниток – одна з найбільш давніх українських іграшок. Її історія сягає корінням у минуле на кілька тисячоліть, до Трипільської культури. Така лялька вважалася оберегом, берегинею роду та символ зв'язку між поколіннями. Автентична мотанка мала багато варіацій, адже процес виготовлення – це творчість, і кожна жінка вкладала в нього своє бачення. До того ж різні традиції у регіонах. Історики виділяють три основних види: ігрова, побутова та обрядова ляльки. Ляльки-княгині (або наречені), «молодиці» і «неньки» супроводжували дівчинку до заміжжя і готували її до шлюбу. Популярні були і фігурки нареченого і нареченої. А до заміжжя дівчина отримувала ляльку-оберіг, яка повинна була оберігати її будинок і нову сім'ю.
 

На Різдво зазвичай дарували ляльку-крупеничку, у виготовленні якої використовувалося зерно: воно символізувало достаток. Популярні були і травниці із зашитою м'ятою, мелісою, собачою кропивою, ромашкою. Такі дарують власнику міцний сон.
 

3.Мотивація навчальної діяльності учнів.

Вперше ляльки Тільда вийшли в продаж в 1999 році, їх творцем є норвезький дизайнер Тоні Финнангер. Однією з версій створення ляльки є те, що Тоні просто думала створити щось по-справжньому домашнє, затишне, тепле і рідне. В арсеналі у неї були невеликі клаптики світлих натуральних тканин. Недовго думаючи, Тоні пошила першу в світі невигадливу ляльку Тільду. Трохи пізніше вона випустила дві книги, пов'язані з виготовленням цих чарівних ляльок і відкрила в Норвегії магазин, в якому продавалися самі ляльки, а також викрійки і матеріали для виготовлення і декору ляльок.

Тоні зуміла створити цілий світ іграшок з тканини, які могли зачарувати з першого погляду простотою, витонченістю, зворушливістю. Пізніше з'явилися не тільки ляльки, але й звірята, які були одними з частин декору. Для їх пошиття застосовуються виключно натуральні тканини.

3. Повідомлення теми уроку.

«Текстильна лялька.»

Вивчення нового матеріалу.

У світі не знайти схожих ляльок Тильд так, як кожна лялька сама по собі індивідуальна.

Шиють такі іграшки найчастіше з бавовни, льону, тканини, шерсті, повсті, фланелі. Одяг робиться в «сільському» стилі вона проста, але при цьому дуже ніжна. Малюнок у тканини повинен бути простим – підійде смужка, клітинка, дрібну квіточку. Ще одна характерна особливість – тканини беруться світлі, ніжних забарвлень. Занадто яскраві, контрастні точно не підійдуть.

Як набивання іграшок застосовується синтепон, холлофайбер. Для обважнення фігурок їх тканинні тіла набивають навіть прожареною гречаною крупою.

Шиють їх і руками, і на машинці, тип шва і його щільність залежить зазвичай від тканини, з якого Тільда шиється.

Види ляльок Тільда

Дизайнера Тоні Финнангер створила безліч чудових іграшок, покликаних прикрасити інтер'єр будинку і зробити його більш затишним. Існує велика розмаїтість ляльок:

Коти – це милі створіння, що лежать на боці, а в руках тримають рибку або сердечко. Таку іграшку можна повісити на ручку двері, стіну, вікно, також можна використовувати як підхоплення для штор.

Курочки – ця традиційна Великодня символіка. Готову іграшку наряджають в красиву сукню або штанці і садять в кошик з яйцями.

Новорічні іграшки прикрасять вашу ялинку, яка заграє новими фарбами. Вони можуть виглядати як чобітки для подарунків, різдвяні зірки, сердечка, рукавиці, конячки і багато іншого. 

Ведмеді - це найулюбленіші і поширені дитячі іграшки, до яких так приємно притискатися і брати з собою у постіль.

Тільда і її характерні риси

• Натуральні тканини: щільний бавовна, якісна бязь, льон, поплін, штапель.
• Ніжні кольори.
• Практично завжди тільда «в тілі», надмірна худорба неприпустима.
• Яскравість образів, продуманість до найдрібніших деталей.

Одним з головних плюсів у корисності цієї ляльки так це, те що вона розвиває моторику рук, при її виготовленні. Також одним з плюсів є те, що вона може стати відмінним подарунком на День Народження, так і на Великдень чи Різдво. Ну а найбільше такому подарунку може зрадіти діти, особливо піврічний так, як у ляльки крутяться руки, ноги. Для того щоб ще більше зацікавити вашого малюка можна наповнити ляльку різними дрібними намистинами, з допомогою яких у малюка буде розвиватися моторика рук.

Тільди може стати корисними для здоров'я ліками, якщо використовувати їх як подушечки-саше. У набивний матеріал можна додати паличку кориці, стручок ванілі, сушену цедру цитрусових фруктів, гілочку лаванди. Також можна набити диво-лялечку сіллю, просоченої сумішшю ароматичних олій. Можна просто набити Тільду сумішами запашних сухих трав (м'ятою, мелісою, липою,чебрецем). Іграшку рекомендується брати з собою у постіль – з нею сон стане міцним і корисним, не буде проблем із засипанням. Діткам теж можна укладати з собою в ліжечко ароматну симпатичну Тільду.

Ці іграшки дуже багатофункціональні починаючи від іграшки закінчуючи лікарським засобом.

6. Практична робота.

Розробка ескізного малюнка майбутньої ляльки. Ознайомлення з моделями-аналогами. Підбір необхідних інструментів та матеріалів, оздоблення.

Моделі-аналоги .Ведмедики.

Моделі-аналоги .Курочки.

Моделі-аналоги .Котик.

Моделі-аналоги .Лялька Тільда.

Моделі-аналоги .Текстильна лялька.

7.  Підведення підсумків уроку.

При підбитті підсумків звертаю увагу учнів на очікувані результати.

Бесіда.

Запитання до учнів:

1. Як ви вважаєте, чи виконали ми ті завдання, що поставили на початку уроку? Чому ви так вважаєте?
2. Які труднощі виникали у вас протягом уроку?
3. Що ви порадите однокласникам для подолання таких труднощів?

8. Оцінювання результатів уроку.

10.  Домашнє завдання.

Підготувати інструменти та матеріали для роботи .