Тектонічна і геологічна будова України є основою формування різних форм рельєфу. Даний матеріал є систематизований у таблицю і допоможе учням засвоїти тему.
Тектонічні структкри, геологічна будова та рельєф України
Тектонічні структури |
Геологічний вік |
Гірські породи |
Форми рельєфу (макс.висота) |
I.Східноєвропейська (Руська ) платформа |
докембрій (архей, протерозой) |
майже всі відомі на Землі; вік найдавніших -3,6млрд.років.По всій території наймолодші (четвертинні) відклади: піски, суглинки, супіски, лесоподібні суглинки |
Рівнини (95%): низовини (70%) та височини (25%) |
1.Український щит |
докембрій (архей, протерозой |
граніт, лабрадорит, мармур, гнейси, кварцити |
Височини: Придніпровська (Канівські гори 323м.); Приазовська (Бельмак Могила 324м.) |
2.Воронезький кристалічний масив |
докембрій (архей, протерозой |
гнейси, кварцити, пісковики, крейда, лесові суглинки |
Середньоросійська височина 236м. |
3.Волино-Подільська плита |
палеозой,мезозой |
піски, пісковики,сині глини, вапняки,мергелі |
Височини: Подільська (г.Камула 471м.); Волинська (Мізоцький кряж 358м.) |
4.Галицько-Волинський прогин |
палеозой,мезозой |
сланці, кам’яне вугілля, пісковики,піски,глини мергелі |
Рівнинний |
5.Дніпровсько-Донецька западина |
палеозой,мезозой, кайнозой |
різнокольорові глини, доломіти, вапняки, сланці, піски, пісковики, мергелі |
Придніпровська низовина (50-170м.) |
6.Причорноморська западина |
кайнозой (неоген) |
вапняки, піски, пісковики, глини |
Причорноморська низовина (50-170м.) |
II. Скіфська платформа (плита) |
кайнозой (неоген) |
вапняки, піски, пісковики, глини |
Північно-Кримська рівнина |
III.Західноєвропейська платформа (плита) |
кайнозой (неоген) |
вапняки, піски, пісковики, глини |
Передкарпатська рівнина |
IV.Донецька складчаста область |
палеозой (кам’яновугільний та пермський періоди) |
сланці, кам’яне вугілля, пісковики, глини, доломіти, вапняки |
Донецька височина (кряж) – г.Могила-Мечетна 367м. |
V. Складчаста система Українських Карпат |
від докембрію до кайнозою |
вапняки, доломіти, піски, пісковики; базальти, туфи, андезити («борошно») |
1.Передкарпатська височина; 2.Гори Карпати- 5 хребтів: 1)Зовнішні Карпати, 2)Вододільно-Верховинські, 3)Полонинсько-Чорногірські –г.Говерла-2061м. 4)Рахівсько-Чивчинські, 5)Вулканічні). 3.Закарпатська низовина (Берегівське горбогір’я 369м.) |
VI.Складчаста система Кримських гір |
мезозой (тріасові, юрські); кайнозой (палеогенові) |
крейда, піски, пісковики, вапняки, мергелі. |
3 пасма: 1)Зовнішнє, 2)Внутрішнє, 3)Головне (Роман-Кош 1545м), Південний Берег Криму (ПБК) - низовина |
Зміна природних умов протягом антропогенового періоду.
Природні умови змінювались не тільки внаслідок рухів земної кори, але й змін клімату. Ми живемо в останній період кайнозойської ери — антропоген, який розпочався близько 1 млн років тому. Назва періоду пов'язана з виникненням біологічного виду — людини (давньогрецькою — «антропос»).
Основні зміни природи в антропогеновому періоді, які вплинули на формування гірських порід та рельєфу на території України: « продовжувалися тектонічні рухи з переважанням підняття; відбувалися ритмічні зміни клімату, які зумовили чергування холодних льодовикових і теплих міжльодовикових епох; • коливання рівня Світового океану та зміни берегової лінії морів, формування сучасних річкових долин. Найсуттєвіший вплив на формування верхнього шару гірських порід і невеликих форм рельєфу мали льодовики, що наступали зі Скандинавського півострова. Найбільший вплив мало дніпровське зледеніння (290—240 тис. років тому). Його наслідки значною мірою впливають на сучасну природу України.
Виділяють два етапи дніпровського зледеніння: 1) наступ льодовика; 2) танення льодовика. На етапі наступу льодовика під тиском значної маси льоду утворювалися долини льодовикового виорювання (льодовик діяв як величезний плуг). Під час короткочасних зупинок у русі льодовик утворював вали та куполи напірних морен (морена — нагромадження несор-тованих наносів льодовикового походження — валунів, пісків, глин). Наступаючи, льодовик діяв, як величезний бульдозер.
Із прильодовикових районів сильні вітри переносили пил, який відкладався та накопичувався на земній поверхні. При ущільненні із цих відкладень утворювалися леси й лесоподібні суглинки. На етапі танення льодовика утворювалися потужні потоки талих вод та озера. У великих зниженнях земної поверхні талі льодовикові води переносили й накопичували товщі піщаних, супіщаних і піщано-глинистих відкладень (найбільше — у межах Поліської низовини). Антропогеновий період триває й досі. Остання льодовикова епоха закінчилася близько 12 тис. років тому (а разом із нею — палеоліт — давній кам'яний вік у матеріальній історії людства). Розпочалася сучасна міжльодовикова епоха (голоцен), упродовж якої діяльність людини все більше впливає на зміни земної поверхні й навіть земних надр.