Урок – телепередача «Казки маленькі, а розуму в них багато»

Урок – телепередача «Казки маленькі, а розуму в них багато»

Мета: Систематизувати знання дітей із розділу, розвивати навички читання, діалогічного і монологічного мовлення, виховувати бажання поповнювати свої знання, вивчати творчість українських письменників. Підсумок теми.

Обладнання:  картки – блискавки,малюнки жука і солов’я, мікрофон,   матеріал до казки «Весняна казка: аудіозапис, малюнки лисички, сонечка, зайчика, весни.

                                           Хід уроку

I. Мотивація навчальної діяльності учнів.

Вчитель. В ефірі – дитяча телепередача «В гостях у казки». З вами її постійна ведуча – Світлана Миколаївна.

Доброго ранку! Доброго дня!

Доброго – вчора, сьогодні, щодня...

Хай не псується годинник на вежі.

Хай буде все на землі, як належить:

Сонце - як сонце, літо – як літо,

Дощик – як дощик, діти – як діти.

Кожному дому щастя бажаю.

Маку – цвітіння, житу – врожаю,

Небові – миру, голубу – неба,

Кожній дитині всього,що треба.

Хай усміхаються діти щодня.

Доброго ранку! Доброго дня!

- Сьогодні  у нашій передачі беруть участь діти, які хочуть стати в майбутньому акторами та телеведучими. І ми спостерігатимемо за їхньою роботою в різних студіях.

Отож, сьогодні ми потрапимо до «Комп’ютерної студії», «Інформаційної», «Театральної» та до студії «Юних дикторів»

II. Робота в « Комп’ютерній студії".

1. Орфоепічні вправи.

- Якщо ви хочете бути справжніми акторами, працювати будемо за всіма акторськими правилами. Актори, ведучі повинні багато читати, швидко орієнтуватися у запропонованих текстах, чітко і виразно промовляти слова. Адже по телебаченню вас не тільки бачать, але і чують. Тому чітко і голосно промовте:

ГА – ХА, ЗІ – СІ, ВУ – ФУ, АБ –АП, ТИ – ШИ, ГУ –КУ і навпаки.

- Чисто промовте чистомовку.

2. Чистомовка.

Шу-шу-шу - чистомовки я пишу.

Ят-ят-ят - їх пишу для всіх малят.

Ки-ки-ки – і говорять залюбки.

Ло-ло-ло – щоб чисте мовлення було.

- Швидко промовте скоромовку.

3. Скоромовка.

     Бубоніла діду баба:

• Ой, не дмухай на кульбабу,

бо з кульбаби полетять

сто малих кульбабенят.

III. Робота в студії «Юних дикторів»

- А зараз робота в студії «Юних дикторів».

 

1. Відгадування загадок.

•                  Відгадайте загадки, що загадають вам диктори, а слова – відгадки утворять назву ще однієї казки.

1) Страшний та рогатий,               2) Тьох, тьох, тьох, тіву-тів!

Чорний та крилатий.                       Лине радісно з гаїв.

По дорозі гук.                                   То співаночка чия?

Хто ж то лізе?... (Жук)                     Ну, звичайно ж,... (солов’я).

•                  Сьогодні ми будемо працювати над казкою В. Сухомлинського

«Соловей і жук», тому послухайте деяку інформацію про автора цієї казки.

2. Цікаві відомості про В. Сухомлинського( розповідають  диктори).

                          Василь Олександрович Сухомлинський.

Народився Василь Сухомлинський 28 вересня 1918 року в селі Василівка Кіровоградського району в незаможній сім’ї. Батько Олександр Омелянович працював столяром і теслярем, майстрував колеса і музичні інструменти. Мама Оксана Юдівна, працювала у колгоспі, а зимовими вечорами сиділа над своїм шитвом і розказувала дітям казки. У цій родині, крім Василя, було ще троє дітей.

Василь вчився добре, старанно, любив читати, гарно малював. Він ріс жвавим і допитливим хлопчиком.

Під час Другої світової війни, Василь Сухомлинський був на фронті. Двічі пережив поранення.

Після закінчення Полтавського педагогічного інституту Василь Сухомлинський 35 років працював вчителем і директором школи. Він вів щоденник, у якому записував спостереження за учнями. А потім ці розповіді ставали книгами. Для дітей він написав півтори тисячі художніх мініатюр – казок, оповідань.

Уже в лікарні, хворий Василь Сухомлинський, не переставав думати про школу. Коли діти з квітами прийшли до нього в палату, поглянув у вікно, промовив: «Діти йдуть до школи, а я йду із життя...». Помер Сухомлинський 2 вересня 1970 року і похований на кладовищі всього за 300 метрів від школи, якій віддав усе своє життя.

 

- А зараз уважно, вдумливо прочитайте казку.

3. Читання казки вчителем.

4. Читання казки окремими учнями.

4. Тестування.

Тест «Що з двох правильне»

1. Цей твір – це...

а) казка;    б) оповідання.

2. У саду співав...

а) Жук;       б) Соловейко.

3. Соловейко хотів, щоб...;

а) Жука краще зовсім не було;

б) Жук допоміг йому співати.

4. Жук і Соловей спитали думку...

а) хлопчика;

б) дівчинки.

5. Кого дівчинка хотіла залишити?

а) Солов’я і Жука;      б) Солов’я.

6. Автор хотів сказати цією казкою, що у світі мають залишитися...

а) живі істоти;

б) ті, які гарно співають.

- А зараз я, як основна телеведуча нашої телепередачі «В гостях у казки» пропоную пограти в гру «Дочитай речення до кінця».

5. Гра «Дочитай речення до кінця».

Учитель показує картки – блискавки. Учні у тексті знаходять і читають вголос кінець речення.

Слова на картках: «Його пісня...», «А коло...», «Ти не...», «Полетіли...», «Хай собі...».

6. Читання казки різними способами: «дощиком», «телефоном», «буксиром».

•                  Втомились ви працюючи, тому я пропоную трішки відпочити.

IV. Фізкультхвилинка.

Все у лиски вже в порядку.

Вийшла лиска на зарядку.

Лапки вгору, лапки вниз,

Й роззиралася геть скрізь.

І на місці поскакала,

І вставала, й присідала.

Головою покрутила,

Вітрячка вона зробила,

Потім лапки опустила

І взялась собі до діла.

V. Робота в «Інформаційній студії»

- Сьогодні до нашої «Інформаційної студії» завітала знаменита дикторка  Бабуся  - загадуся. Вона принесла цікаві завдання для перевірки ваших знань по темі. Тому будьте уважні, активні та  виховані.

Бабуся.

•                  Доброго дня, мої дорогі друзі. Ви казочки любите? Тож відгадайте з яких казок ці рядки і хто їх автор?

1. «По тому самому озеру плавав великий білий лебідь з довгою шиєю і чорним дзьобом. Одного разу зустрів лебідь сріблясту рибку і хотів її з’їсти...».

(Про дівчинку Наталочку і сріблясту рибку», М.Трублаїні).

2. « Покришив дрібненько, склав у високий глечик з вузькою шийкою...»

(«Лисичка і журавель», І.Франко.)

3. «Ну й Рябко наш молодець! Ну й розумні в мене діти!». («Вовк і козлята». Н. Забіла.)

4. « Лиска тихо промовля: - «Отакий, як в Солов’я!»

 ( «Як Лиска голосок собі кувала», В. Каменчук.)

5. «Якби мені знайти кого – небудь, хто вміє читати. Це, мабуть, дуже цікава казочка!»

 («Зайчаткова казочка», Ю.Ярмиш.)

•                  Спасибі, діти, ви молодці. Дуже гарно відповідали. Дякую вам і до побачення.

VI. Робота в студії «Театральна».

Вчитель.

• До вашої уваги виступ наших юних артистів, які покажуть вам «Весняну казку».

 

ВЕСНЯНА КАЗКА

Дія перша

 

Автор. А чи правда, а чи ні

Відбулось це навесні.

 

Хлопчик. Де ті квіточки ростуть?

Їх нема ні там, ні тут.

Завтра свято вже у мами

Та ще вкрите все снігами.

 

Автор. Коли чує: під кущем

Плаче хтось рясним дощем

 

(хлопчик знайшов Зайчика)

 

Хлопчик.

— Привіт, Зайчику біленький,

Чом ти плачеш, чом сумненький?

 

Зайчик (витирає слізки)

Вже набридла ця зима

Їжі взимку геть нема!

Кожушок весь обносився

Від зими я вже стомився.

 

Хлопчик. Твоя правда. Час весні

Панувати на землі!

 

Зайчик. Вона вчора мені снилась.

 

Хлопчик. Щось весна вже забарилась

Хотів квіток я нарвати

Й маму радо привітати

Але все ще під снігами

Що, не буде свята в мами.

 

Зайчик. А давай удвох підемо

І весну-красну знайдемо.

Її в гості ми запросимо

Щоб розтанули сніги

Й розквітло навкруги.

 

Хлопчик. Твоя правда. Я букет

Із квіток нарву вперед!

 

(Взявшись за руки, ідуть)

Автор. Вирушили друзі в путь.

Лісом певно ідуть

Чують, десь дзвенить водичка,

А на зустріч їм – лисичка.

 

Пісня «Я лисичка, я сестричка.»

 

Зайчик. Здрастуй, подруго лисичко

Ти куди ідеш, сестричко?

 

Лисичка. Я дізналась від струмочка

Що тече ось там, в гайочку,

Що Весна іде,

Всім дарунки роздає.

 

Зайчик. Яка радість!

Я новенький попрошу кожух сіренький.

 

Хлопчик. А я квіток весняних

Подарую мамі їх!

 

Лисичка. Треба в Сонечка спитати,

Де нам Весну зустрічати.

Воно теж з Весною дружить

І по ній давно вже тужить.

 

Хлопчик. Я іще із малечку

Знаю таку закличку

Зараз її заспіваю,

Сонце погукаю.

 

Закличка (співають діти)

«Вийди, вийди, Сонечко!»

 

З’являється сонечко

 

Сонечко.

— Добрий день! Ти молодець!

Я уже свій промінець

В гості до Весни послало,

Весну радо привітало

Я згори її вже бачу

Має щедру вона вдачу

Все розбуджує від сну

Зустрічайте й ви Весну.

 

Лисичка. Бачу, бачу, ось вона!

Вже іде сюди Весна!

 

Під музику Заходить Весна.

 

Зайчик (вклоняється)

Здраствуй, Весно-чарівнице!

Довго я тебе чекав,

Разом з друзями шукав.

 

Весна. Здраствуй, Зайчику біленький.

Здраствуй, хлопчику маленький

Здраствуй, Сонечко ласкаве

І лисичка, ось я з вами!

Щиро я усіх вітаю

Й подарунки для вас маю.

Тобі, Зайчику біленький, -

Кожушок новий сіренький

Знаю я й твоє бажання

Хочеш мамі в привітання

Назбирати тут квіток

Бачиш он отой гайок?

Там я вчора вже ходила

Всі квітки давно збудила.

Пам’ятай лише одне:

Навесні усе живе!

 

Хлопчик. От спасибі, я скоріше

Нарву квіточок побільше

Завтра мамі їх на свято

Подарую разом з татом

До побачення! Побіг

Бо іще пекти пиріг!

 

Зайчик (стурбовано)

Що робити? Твоїх слів

Він мабуть, не зрозумів

Квіточки хоч і мамі,

Але всі вони живі.

 

Весна. Не хвилюйтесь,

Ще не час.

Краще глянем, що там в нас.

 

(Всі виходять)

 

Друга дія

(Лісова галявина у квітках)

 

Автор. А ти часом у гайочку

Квіточки в швидкім таночку

Весело всі танцювали

І Весну-красну вітали.

 

Танець квітів.

 

Підсніжник. Ми – підсніжники маленькі.

 

Кульбабки. Ми – кульбабки молоденькі.

 

Разом квіти. Дуже любим ми Весну,

Вона будить нас від сну.

 

Хлопчик. Які гарні всі й красиві!

І жовтенькі є, і сині.

Я нарву їх досхочу.

Завтра мамі їх вручу.

 

Підсніжник. Ні, не рви нас, ми живі

Хоч і квіточки малі.

 

Квіти разом: Хочем жити! Не губи!

 

Кульбабка. Краще ось що ти зроби

Фарби й олівці дістань

І навпроти нас ти стань

Будеш ти нас малювати,

А ми будем позувати.

 

Підсніжник. Ти, будь-ласка, не дивуйся

І повір: твоя матуся

Буде рада іще більше

Твій малюнок їй – цінніше.

 

Хлопчик. Але в мене фарб нема!

 

Кульбабка. Допоможе тут Весна!

 

(З’являється Весна)

 

Весна. Ось бери дарунки ці.

Тут і фарби, й олівці.

Намалюй ти в подарунок

Своїй мамі цей малюнок

А квітки нехай живуть

Ну, пора мені у путь.

 

Хлопчик. От спасибі за пораду!

Намалюю квітки радо.

 

Весна. Разом з подарунком мамі

Наші передай вітання.

 

(Хлопчик малює)

 

Підсніжник. Буде гарний подарунок.

 

Хлопчик. Підпис я зроблю:

«Дуже маму я люблю!» (Пише)

До побачення! Побіг.

Буду ще пекти пиріг. (Вибіг)

 

VII. Підсумок уроку.

•                   Діти, в якій студії вам найбільше сподобалось працювати?
•                   Дорогі діти! Я вам дуже вдячна за любов до рідної мови, за виразне читання казок, за те, що ви любите і шануєте рідне слово. Бажаю вам подальших успіхів у навчанні та у підкоренні вершини Країни знань.

 

Передача закінчилась.

Мабуть ви уже стомились.

То ж великі ростіть, здорові будьте,

Себе не хваліть, а інших – не гудьте.