Урок.Тема: Екзотика українських старовинних замків. Проблематика твору. Образ Наталочки Руснак.

Урок 2.

Тема: Екзотика українських старовинних замків. Проблематика твору. Образ Наталочки Руснак.

Мета: - вчити аналізувати прочитаний твір; розвивати вміння виразно читати художні твори, цікавитися історичним минулим нашого краю; висловлювати власні думки;аналізувати створені автором ситуації, давати оцінку вчинкам героїв; коментувати поставлені проблеми у повісті; формувати активну життєву позицію, розуміння ролі знань та особистої ініціативи у подоланні життєвих перешкод, повагу до прав людини і розуміння відповідальності, яка з цим пов’язана; виховувати інтерес до історії власного народу.

Учні знають: риси героїв повісті; факти з історії України й рідного краю та національні пам’ятки на честь цих подій.

Учні вміють: переказувати ключові епізоди твору; характеризувати героїв; висловлювати власне ставлення до прочитаного, складати простий план.

Усвідомлюють: суть поняття «життєве призначення людини»; відповідальність – одна з найголовніших цінностей у житті: від буденності до вибору професії.

Обладнання: карта України, епіграф, маршрутний лист, картки - завдання

Методи, прийоми, форми роботи: «Експрес – огляд», «Я – актор»,робота в групах, парах; історичні довідки .

Міжпредметні зв’язки: історія, географія,

Тип уроку:  комбінований урок, урок – екскурсія.

                                            Хід уроку

І. Мотивація навчальної діяльності.

1. З’ясування психологічної комфортності на уроці.

- Чи хвилюєтеся ви, працюючи над твором?

- Що для вас має більше значення: оцінка за зміст твору чи похвала вчителя?

- Поміркуйте, яку користь ви отримали прочитавши книгу?

- А чи можна подорожувати за сторінками книги? Як ви це собі уявляєте?

«Незакінчене речення»

• Від своєї подорожі я очікую…
• Результатом моєї роботи буде…

II. Цілевизначення та планування.

План роботи

1. Складання плану повісті.
2. Вибіркове зачитування уривків.
3. Переказ уривка, який запам’ятався чи вразив.
4. Проблематика твору.
5. Характеристика Наталочки.
6. Уявна подорож історичними місцями.

– Чи згодні ви з таким планом, чи замінимо, чи добавимо щось інше?

III. Опрацювання навчального матеріалу.

1.Робота з епіграфом уроку .    Хіба не любов усе єднає, будує, творить,

                                                   Подібно до того, як ворожість руйнує.  

                                                                               Г. Сковорода

• Як ви розумієте цей вислів?
• А чи можна використати його в нашому класі?
• Що для цього треба зробити?

Складання  правил.

• Потрібно поважати один одного.
• Вислуховувати думку товариша, не перебивати, не ображати.
• З’ясовувати непорозуміння, а не відкладати їх.
• Розвивати в собі тільки хороші якості.
• Допомагати товаришу.

• Ось ці правила ми візьмемо сьогодні на урок. Будемо їх старанно виконувати і вчитися бути відповідальними за себе, за свої вчинки.

«Експрес – огляд».  Стислий  переказ за змістом повісті.

План

1.Незвичайна Машка.

2.Зустріч з привидом.

3. Пошук реліквії.

4.Угода з Антипком.

5. Форт Тара канівський.

6. Дивні видіння.

7. Гонитва на дорозі.

8.Нічний бенкет.

9. Непорозуміння в музеї.

10. Винахідливість Наталки із маминим дзеркальцем.

11.Хотинська фортеця.

12. Шабля урятована.

Діалог з текстом.   Читання уривків (на вибір) з коментуванням.

• Найбільше мені сподобався уривок… тому що…
• Звернула увагу, що…
• Навіть не задумався, коли…

« Я – актор». Творчий переказ уривка , який сподобався, від першої особи.

(Розповідь – переказ уривка від героїв повісті : мами, тата, Наталочки, привида – патріота, Антипка, Машки).

Аналіз проблем, порушених автором.

• На які проблеми звернула авторка у повісті? Чи актуальні вони в наш час?

Дослідити проблеми повісті: - родинні стосунки: батьки і діти; відповідальність за доручену справу; повага до пам’яток історії та культури; вміння відстоювати громадянську позицію; толерантне сприйняття і ставлення до життєвої позиції іншого.

Робота в групах.

•  Охарактеризуйте героїв Наталку та Антипка. Чому дівчинка так повірила йому?
• Як ви думаєте, кому з героїв симпатизує автор.
• Які висновки для себе ви зробили? На що слід більше уваги приділяти у своєму саморозвитку.
• Чи хотіли б ви опинитися на місці Наталки? Як би ви себе вели ?

Пам’ятка – характеристика.

• Назви, який це герой у системі образів – головний чи другорядний.
• Опиши його портрет.
• Назви риси характеру героя та вчинки, що відображають особливості його характеру.
• Зроби висновок, що можна сказати про героя після знайомства з ним.

Уявна подорож історичними місцями.

Схарактеризуйте за планом.

1). Що за пам’ятка?

2). Чим уславилася, якими діячами?

3) Чому ця пам’ятка є цінним джерелом?

Маршрут подорожі родини Руснаків.

Київ – Дубно - Тараканівський форт – Берестечко – Підгірці - Олеський замок - Кам’янець-Подільський -  Хотин.

IY. Рефлексія.

– Чи досягли ви поставлених цілей уроку.

• Що сприяло чи заважало цьому?

«Наодинці із собою». (Учні висловлюють свої враження з різних позицій)

  Я – читач ( прочитав, захопився,  зрозумів)

        герой – образ  (пережив, відчув  )

        автор (хотів показати, донести до читача, вразити, зацікавити)

       критик ( рекомендую, має виховне значення)

- Оцініть роботу на уроці власну і товариша

Y. Домашнє  завдання (за бажанням на вибір)

 Написати твір – мініатюру «Бути відповідальним – успіх в житті» або

« Мій рідний край».

Скласти сценарій фільму 3 кадрики і розповісти.

Написати  порівняльну характеристику Наталки та Антипка.

Додаткова інформація

Дубно. Замок в Дубно розташований на одному з мисів річки Іква серед болотистої місцевості. Перший замок тут з"явився в 1492 році, а збудував його князь Костянтин Острозький. За всю свою історію замок жодного разу не було захоплено, незважаючи на спроби татар, козаків, росіян і шведів. Зараз територія замку є Державним історико-архітектурним заповідником.

Тараканівський форт.  Розташований за три кілометри від Дубно і за півтора від села Тараканів. Офіційно закритий об’єкт перебуває у аварійному стані. Побудований наприкінці ΧІΧ століття як військове укріплення. Муровані будівлі ховаються у товщі землі. За зовнішнім муром є  кілька ходів усередину. Один, найцікавіший, веде через тунель, але без ліхтарика туди краще не потикатись. Ще є прохід між стінами – там  помітна стежина, яка змійкою в’ється у бур’янах. У лабіринтах форту легко можна заблудитися, а то й потрапити у пастку.

Берестечко.  Поблизу міста Берестечка на Волині знаходиться місце знаменитої драматичної битви загонів БогданаХмельницького з польським військом у 1651 році. Ця битва закінчилася поразкою козаків, бо у розпал бою їх зрадили союзники – кримськотатарське військо на чолі з ханом залишило поле бою, прихопивши з собою і Богдана Хмельницького, який намагався їх повернути. Козацьке військо лишилося без свого ватажка. Полковники вирішили припинити бій і відступати через болота.  Для прикриття відходу основних частин було залишено кілька невеликих загонів – усього близько трьохсот козаків. Усі вони загинули.

Їхні останки лежали в торфі 300 років. Разом із мушкетами, шаблями, кулями, ложками, одягом та іншими предметами побуту. Зараз знайдені речі можна побачити у музеї, який неофіційно ще називають “Козацькі могили”.

Підгірці .Замок у Підгірцях – один  із кращих зразків палацових будівель Європи. Колись палац  вражав красою, багатством і пишнотою. За свою історію замок зазнав змін. Колись тут знімали сцени відомого фільму «Д’Артаньян і три мушкетери». Зараз Підгорецький замок закрито – реконструкція. А поки що тут можна подивитися експозицію у підвалі. Табличка на дверях привітно застерігає, що вразливим особам спускатися не варто. І все через Білу Даму, привид якої з’являється у підземеллі час від часу.

Олеський замок. Понад шість століть минуло з того часу, як виник на високому пагорбі у Олеську замок. Підвищення, на якому збудували замок, було основою укріплення. Нижче, по схилу гори, кільцем проходив вал із частоколом, а далі вал з водяним ровом. Навколо заболочена непрохідна рівнинна територія. На вершині пагорбу було збудовано фортечний, овальний у плані мур. Кілька разів замок був зруйнований і відбудовувався.  У одній із кімнат знайдено скарб. Зараз замок відреставрований. У ньому   створено музей-заповідник "Олеський замок" та відділ Львівської картинної галереї.

Кам’янець Подільський – місто, в якому споруджено фортецю, що не має аналогів у Європі… Легенда говорить, що коли турецький султан Осман ІІ, тримаючи Кам’янець в облозі, запитав: «Хто збудував це укріплене місто?». У відповідь почув: «Сам Бог». «То нехай же Бог і здобуває його!» – сказав султан і, знявши облогу, відступив. Так за Кам’янець – Подільською фортецею закріпилася репутація “побудованої рукою Бога”. Природа подарувала фортеці високі прямовисні береги і широке русло річки , а людина спорудила високі стіни з амбразурами.

Хотин. Це  найстаріше місто Чернівецької області, яке уже відсвяткувало своє 1000-ліття. Фортецю кілька разів руйнували і відбудовували. Вона переходила з рук у руки, нею володіли і польські королі, і турецькі феодали, й українські козаки. У 1621 році під стінами фортеці відбулася нерівна битва польсько-козацького війська проти численної турецької армії. Тоді і склав свою голову легендарний гетьман Петро Сагайдачний. З 2000 року тут створено історико-архітектурний заповідник.

 Із пагорба добре можна роздивитися хотинську фортецю. Уважніше придивіться до замкових стін: їх опоясує орнамент з червоної цегли, що нагадує зразки подільської народної вишивки. Нижні чотири ряди утворюються прямокутниками, а верхні два – трикутниками, увінчаними