Урок. Тема. "Калейдоскоп казок за творами В. Сухомлинського

Про матеріал
Виховний захід можна провести в межах тижня, присвяченого В.О.Сухомлинському. На паралель.
Перегляд файлу

Виховний захід за творами В. Сухомлинського

Тема. Калейдоскоп казок.

Мета: збагачувати та удосконалювати знання учнів про життя та творчий шлях В.О. Сухомлинського, вчити розуміти, відчувати золоті зернята доброти і милосердя , розвивати мислення, уміння відчувати красу природи, виховувати  інтерес до  творчості письменника на матеріалі казок .

Обладнання: портрет В.О. Сухомлинського, ілюстрації до його творів та малюнки учнів, виставка творів автора.

 

                                        Хід виховної  години

 

Ми раді вітати всіх присутніх на шкільному подвір’ї.

 Доброго ранку!

Доброго дня.

Доброго вчора, сьогодні, щодня…

 Хай не псується годинник на вежі.

 Хай буде все на землі, як належить:

 Сонце –  як сонце, літо – як літо,

 Дощик –  як дощик, діти – як діти.

 Кожному дому щастя бажаєм.

Маку – цвітіння, житу – врожаю,

Небові – миру, голубу – неба.

 Кожній дитині – всього, що треба.

Хай усміхаються діти щодня,

 Доброго ранку! Доброго дня!

 

Вчитель. Сьогодні у нас незвичайний урок. Ми здійснимо  подорож у казкову країну, яку створив ...

 Сподіваюся, ви  здогадаєтесь про кого буде мова,прослухавши уривок його спогадів.

 

Теплий літній вечір. На голубому небі спалахує перша зірочка. Щодня до мене приходять діти. Дошкільники, першокласники, другокласники… Ми сідаємо під столітнім дубом. Замовкає село, засинає степ, із саду долинають таємничі звуки, спить озеро. Увесь світ навколо нас спить. Лише зірочка в небі мерехтить та цвіркун співає. Це і є наша Школа під Голубим Небом.

(В.О.Сухомлинський)

 

- То ж хто створив цю школу?

Багаторічний директор Павлиської середньої школи, кандидат  педагогічних наук, автор багатьох книг, брошур і статей, художніх творів для дітей, заслужений учитель – Василь Олександрович Сухомлинський.

Давайте  пригадаємо, що ми знаємо про  В.О. Сухомлинського.

 

(Розказують підготовлені учні)

Народився В.О. Сухомлинський 29 вересні 1918 р. в селі Василівка Онуфріївського району, Кіровоградської області у незаможній сім'ї. В їхній сім'ї, крім Василя, ще було троє дітей . Всі вони стали вчителями.

Закінчивши навчання в семирічній школі, де був одним з найкращих учнів, вступив до Кременчуцького педагогічного інституту на  факультет мови і літератури, але через хворобу у 1935 р. припинив навчання у ВУЗІ і сімнадцятирічним юнаком розпочав свою педагогічну  роботу .

 Він викладав українську мову і літературу у школі. Потім продовжув навчання у Полтавському педагогічному інституті(заочно).

У 1941 р. був призваний до лав Радянської Армії де через рік  був тяжко поранений.

Навесні 1944 р. повернувся з дружиною до України, на свою Батьківщину, в Онуфріївський район, де стає директором Павлиської середньої школи. Цією школою він керував до кінця свого життя.

2 вересня 1970 р. перестало битися серце.О. Сухомлинського. Він прожив 52 роки.

 

Вчитель. «Людина, – любив повторювати педагог, – народжується на світ не для того, щоб зникнути безвісною пилинкою. Людина народжується, щоб лишити по собі слід вічний.» Ці проникливі слова можна і треба віднести і до самого Василя Олександровича.

 

Країна дитинства – країна казкова
І часто дорослих вона вабить знову,
І часто дорослі літають у мріях,
Вернутись в дитинство живе в них надія.
Із казкою любі не розлучайтесь,
Вам казка чарівна підкаже пораду,
В ній знайдете завжди утіху й відраду,
Давайте ж на хвильку заглянемо в казку.

 

Вчитель.Зараз я вам загадаю загадки, відгадки будуть головними героями творів, які зараз ви почуєте.

 

Ця червона намистинка
Має крильця у краплинках,
Невеличка, гарна дуже,
Упізнай її, мій друже —
На твою долонечку
Прилетіло…(сонечко).

 

Відкривайте оченята,

Досить спати, досить спати –

Рано-рано у віконце

Заглядає літнє… (Сонце)

 

І так до вашої уваги казка Василя Олександровича «Сонце і Сонечко», яку підготував для вас  4-А клас.

 

Восени заховалось Сонечко під корою дерева. Спить собі комашка, не страшні їй ні морози люті, ні вітри студені. Спить Сонечко, і сниться йому теплий сонячний день, легенька хмарка на блакитному небі, яскрава веселка.

Серед зими трапилась тепла сонячна днина. Тихо в лісі, вітру немає. Нагріло Сонце міцну кору. Жарко стало Сонечкові. Прокинулась комашка, солодко позіхнула, визирнула з-під кори. Хотіла вже було розправити крильця й полетіти, та Сонце застерегло:

– Не вилазь, Сонечку! Сховайся у свою теплу постіль. Рано тобі ще літати – загинеш. Мої промені теплі, та мороз підступний – уб’є тебе. Ще будуть і завірюхи, й вітри холодні, й морози тріскучі.

Сонечко послухалось доброго слова. Подихало свіжим повітрям і залізло знову в свою теплу постільку.

 

-А тепер загадки про наступних героїв.

 

Куций хвостик, довгі вушка,

 Шерсть м’якенька, як подушка.

 Скаче вгору, наче м’ячик.

 Хто це, діти? Сірий…(зайчик).

 

Помаранчева і гарна,

 У землі сиджу не марно:

Соковита, солоденька,

Вже я стала чималенька.

 Собою пригощу дитину.

 Хай корисну з’їсть _ _ _ _ _ _ _ _. (Морквину)

 

До вашої уваги казка «Заєць і морква», яку підготував для вас 4-Б клас. 

 

Ведучий. Жив собі та був заєць. І захотілося йому, щоб його всі боялися. Пішов до

Коваля та й просить

Заєць. Ковалю, ковалю, постав мені вовчі зуби.

Коваль. Ну що ж, поставити можна. Йди-но сюди!.

Ведучий. Поставив Коваль Зайцеві зуби. Іде Заєць,а назустріч йому Кіт. Заклацав Заєць зубами та й каже

Заєць. Я тебе з’їм!  

Кіт. Ой, не їж мене, звіре страшний, відпусти, на мене кошенята маленькі чекають.

Заєць. Ну добре, іди до своїх кошенят.

Ведучий. Став Заєць пихатий дуже. Всі його бояться. Іде. А назустріч йому Півень .

Заєць. Я тебе з’їм!

Півень. Ку-ку-ріку. Не їж мене, страшний звіре, на мене кури з курчатами чекають.

Заєць. Та йди собі. А завтра не попадайся. З’їм!

Ведучий. Ще більше запишався Заєць. Вийшов в поле, а назустріч йому Цап.

Заєць. Я тебе з’їм!

Ведучий. Заєць думав, що Цап його теж злякається. Але він побачив Зайця з вовчими зубами.

Цап. Добре, ти мене з’їси. Але відпусти, будь ласка, на город. Я доїм свою моркву.

Заєць. Де морква? Веди мене туди!

Цап. Ходімо, поведу.

Ведучий. Цап повів Зайця на город, де росла морква. А Заєць як припав до моркви тай забув про вовчі зуби. Аж тут виходить хазяїн з рушницею.

Хазяїн. А хто ж це тут мою моркву їсть? Ось я зараз тебе встрелю!

Ведучий. Заєць злякався і побіг до лісу.

 

- Відгадуємо наступних героїв.

 

Є у нього довгі роги —
Забирайтеся з дороги!
— Жу-жу-жу, — гудить, дзижчить,
Коли в небі він летить.
Має крила і шість рук
Буркотливий чорний …(жук).

 

У долині цілий день

 Він співа дзвінких пісень.

 Як верба і як калина,

Птах цей — символ України.

 Тішить піснею людей

 Гарна пташка — …(соловей).

 

А учні 4-В  класу дарують казку  « Соловей і жук»

 

У садку співав Соловей. Його пісня була дуже гарна. Він знав, що його пісню люблять люди. Того й дивився з погордою на квітучий сад, на синє небо й на маленьку дівчинку, що сиділа в саду й слухала його пісню.

А коло Соловейка літав великий рогатк й Жук. Він літав і гудів.

Соловей припинив свою пісню та й каже:

— Перестань гудіти. Ти не даєш мені співати. Твоє гудіння нікому не потрібне. Та й краще, аби тебе, Жуче, зовсім не було.

Жук гідно відповів:

— Ні, Солов’ю, без мене, Жука, неможливий світ, як і без тебе, Солов’я.

— Ну й мудрець! — всміхнувся Соловей. — Виходить, що й ти потрібен людям? Ось запиіаємо дівчинку, вона скаже, хто потрібен людям, а хто ні.

Полетіли Соловей і Жук до дівчинки та й питають:

— Скажи, дівчинко, кого треба залишити в світі — Солов’я чи Жука?

— Хай собі будуть і Соловей, і Жук, відповіла дівчинка.

Тоді подумала й додала:

— Як же можна без Жука?

 

Вчитель
Краса природи – справжнє диво!
Все неповторне і живе.
Де не поглянь, скрізь так красиво,
По небу сонечко пливе,
Навколо височіють гори,
Між горами дзюрчить вода,
А ліс зелений, наче море,
І всюди казка вигляда.

 Ось і дійшла наша подорож до кінця.

 Казка – це чарівний світ природи, що оточує нас.

Казку можна почути в музиці і створити, побачити на малюнках.


Якби не казка, хто б і знав,
Що стільки є чудес на світі.
І хто б завісу відкривав
У світ, в якому грають діти.

Вчитель.Ось і закінчилася наша  подорож у казкову країну, яку створив В.О. Сухомлинський. Вам моє побажання: читайте, слухайте його твори та пам'ятайте про великого педагога.

 

- Дякуємо всім. До нових зустрічей у світі чарівних і неповторних казок під голубим небом.

 

 

 

 

 

 

 

 

doc
Додав(-ла)
Батва Світлана
Додано
30 листопада 2023
Переглядів
105
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку