Дата: 2017.04.06

Тема. Король вальсів.

Мета: Продовжити вокально-хорову роботу над піснею О. Золотника „Цвіт землі”, домагатись виразного виконання; приділити увагу динамічному розвитку, а саме: визначити динаміку кожного куплета і приспіву відповідно до змісту пісні. Розвивати вокально – хорові навички, музичний слух, пам’ять, відчуття ритму. Визначити характерні особливості вальсу „На прекрасному голубому Дунаї”. Поглибити знання учнів щодо ролі та значення танцювальної музики в житті людини. Розвивати образно-асоціативне мислення та творчу уяву учнів. Виховувати інтерес до танцювальної музики Й. Штрауса, а також почуття краси, любові до природи.

Обладнання: CD ROM - Педагогічний програмний засіб „Музичне мистецтво 6 клас”, камертон, портрети композиторів, презентація, малюнки до творів.

Тип уроку: комбінований.

Музичний матеріал:

 

1. Поспівки: „Музичне вітання”,і „Доброго дня!”, — виконання.
2. Пісня „Веснянка” Сл. Анатолія Навроцького муз. Віталія Аркадійовича Філіпенка — виконання.
3. Пісня „Цвіт землі” Сл. Миколи Федоровича Сингаївського муз. Олександра Золотника — виконання.
4. Йоган Штраус „На прекрасному голубому Дунаї” — сприймання та аналіз.

 

Хід уроку

 

1. Організація учнів до уроку.

• „Музичне вітання”.

                  Вчитель.                                                      Учні.

 

 

 

 

 

                   Доб  –  ро  –   го          дня!                Доб   –    ро    –    го         дня!

 

 

 

 

 

 

                   То   –   бі      вес    –    ня   –   на         рід    –    на        зем    –   ля.

 

 

 

 

 

                 Сон   –   це      нам           шле       при      –       віт!

 

 

 

 

 

                  Доб   –  ро    –   го            дня       то     –    бі,      світ!

 

Доброго дня, доброго дня,

Тобі весняна рідна земля.

Сонце нам шле привіт!

Доброго дня тобі, світ!

 

- А тепер будь ласка привітайте наших дорогих гостей.

(Учні повертаються до гостей і вітаються з ними)

 

• „Музичне вітання”.

 

 

 

 

 

 Доб - рий день!        Всі  ми   ра - ді  вас  ві – та - ти!      Доб - рий  день!

 

 

 

 

 

           Щаст –  тя,       ра   –   дос   –   ті        ба  –   жа –  ти!        Доб – рий     день!

 

 

 

 

 

              І      пі - сень но - вих спі - ва - ти!      Всім   вам    доб – рий      день!

 

Добрий день!

Всі ми раді вас вітати!

Добрий день!

Щасття, радості бажати!

Добрий день!

І пісень нових співати!

Всім вам добрий день!

2. Ознайомлення з темою і метою уроку. (На фоні розповіді вчителя йде фільм про вальс.)

Вчитель. На сьогоднішньому уроці ми з вами зробимо подорож у минуле. Уявіть собі кінець ХІХ століття, віденський бал, жінки у розкішних бальних сукнях, а чоловіки у фраках. У залах просторих, гості танцють. А який же танець танцють? Про це ви зараз дізнаєтеся відгадавши загадку:

Жив у Австрії мій дід,

Там з’явився я на світ,

А тепер вже кожний знає,

Як натхненно я кружляю.

Зараз підхоплю і вас-

Бо я ніжний віденський .... (Вальс).

- Молодці! Мабуть ви вже здогадалися, що сьогодні будемо говорити з вами про вальс.

- На уроці, ми як завжди, будемо пісні співати і послухаємо твір відомого австрійського композитора Йоганна Штрауса, якого називали „Королем вальсу”. Тобто тема сьогоднішнього уроку: „Король вальсів”. (На дошці написана тема уроку).

А тепер розпочнемо урок розспівкою.

 

3. Розспівування.
   1. Спів пісні з ритмічним супроводом Віталія Аркадійовича Філіпенка „Веснянка”.

 

Вчитель. Сіли всі рівненько. Давайте заспіваємо пісню з ритмічним супроводом українського композитора Віталія Аркадійовича Філіпенка „Веснянку”. Під час співу співайте легко, плавно, дотримуйтесь правильної артикуляції і дикції.

 

 

 

 

 

 

ВЕСНЯНКА

1. Прийди, прийди, весно красна,

Чепури наш рідний край,

Засвіти нам сонце ясне,

З нами в гурті погуляй.

Там, та-ба-да-ба...

Та-ба-да.

 

Приспів:

Принеси, весно, нам

Рясні дощі, рясні дощі.

Принеси, весно, нам

Радощі, радощі.

Хай всюди пісня луна,

Пісня луна, пісня луна.

Хай нам зустрінеться

Дівчинонька гарна.

 

2. Прийди, весно, в наші села,

Принеси нам дивних див –

Очі синії веселок

З хуртовинами садів.

Там, та-ба-да-ба...

Та-ба-да.

 

Приспів.

3. Прийди, прийди, весно красна,

Чепури наш рідний край,

Засвіти нам сонце ясне,

З нами в гурті погуляй.

 

4. Перевірка знань учнів.
   • Фронтальне опитування. Гра „Вчитель”.

Вчитель.  Дорогі діти. Давайте пограємося з вами у гру „Вчитель”. Одна із учениць вашого класу приготувала нам презентацію про композитора Ігоря Шамо, музику якого ми з вами слухали минулого тижня, але ця учениця була „неуважною” і допустила багато помило. Ви всі будете зараз вчителями і ваше завдання заключається в тому, що маєте знайти і виправити допущені помилки.

Учениця показує слайди

(Відповіді дітей)

- Український композитор, заслужений діяч мистецтв, народний артист України. Новизна та оригінальність музики Ігоря Шамо ґрунтується на кращих вітчизняних музичних традиціях.

(Відповіді дітей)

- Батьки Ігоря Шамо не були музикантами, проте (не) дуже любили співати і слухати музику. Гостре відчуття краси і творча фантазія з дитинства вирізняли його з-поміж ровесників.Потім були страшні роки Великої Вітчизняної війни. Ігор Шамо закінчив курси військових фельдшерів і пройшов фронтами війни від Волги до Берліна.

 

(Відповіді дітей)

- До Київської консерваторії він вступив під час війни. Там, завдяки таланту, прагненню до знань і працелюбству сформувалась особистість композитора.

(Відповіді дітей)

Написав: 3 симфонії, концерти з оркестром для фортепіано, флейти, баяна із струнним оркестром, кантати, ораторію, інструментальні ансамблі, твори для фортепіано, романси, пісні, музику до кінофільмів.

 

(Відповіді дітей)

- „Українська сюїта” — перший великий фортепіанний твір українського композитора Ігоря Шамо. Сюїта складається із 4-х частин: „Дума”, „Веснянка”, „Мелодія” і „Танець”.

 

• Висновки вчителя про підготовки учнів до уроку.

5. Засвоєння нових знань.

• Вступ. Вальс

Вчитель.  Як я вам на початку уроку уже говорила, сьогодні будемо говорити про відомого австрійського композитора, скрипаля і диригента, твореця віденської класичної оперети Йоганна Штрауса. Батько і брати (Йозеф і Едуард) Йоганна Штрауса, також були відомими композиторами і диригентами. З дитячих років хлопці навчалися гри на скрипці і займалися композицією. Йоганн Штраус (син) перший вальс написав у шестирічному віці.

Серед його різноманітних за характером творів (їх понад 500) значне місце посідають вальси, польки, кадрилі, марші. Найповніше талант композитора розкрився у вальсах. Недаремно його називали «королем вальсу».

Вчитель.Давайте згадаємо що ми знаємо про вальс?

Відповідь дітей.  Вальс (з фр. та нім. – кружляти) - парний бальний танець, який виник на основі народних танців Австрії, Німеччини та Чехії у тридольному розмірі.

Вчитель.  Який танець вважають попередником вальса?

Відповідь дітей.  Одним з попередників вальсу був австрійський танець лендлер.

Вчитель.  Яка може бути музика вальсів?

Відповідь дітей. Музика вальсів надзвичайно різноманітна і може передавати безліч настроїв і почуттів. Вальси бувають найрізноманітніші – повільні й швидкі, спокійні та бентежні.

 

Вчитель. А тепер послухайте що нам чарівні нотки скажуть про вальс і про „Короля вальсу”.

 

Чарівні нотки. Звання „Короля вальсів” назавжди присвоєне одному композитору. Слухай уважно. Розважальну музику композитори писали завжди, оскільки люди в усі часи розважалися і відпочивали з музикою.

Музика для розваг у різні часи була різною, відповідно до способу життя, традицій, стилю. Єдине, що об'єднує розважальну музику усіх часів і народів – танцювальність. Кожна епоха народжує нові танці — без них неможлива музична культура людства. Та серед них є один, що не дає забути про себе вже понад двісті років – вальс.

Одного разу у старому музичному Відні в Австрії з'явився чарівник, який своєю музикою полонив усе місто. Невдовзі за помахом його чарівної палички уся країна закружляла під прекрасні, граціозні звуки вальсу. У XIX столітті захоплюючий, яскравий танець заполонив майже всю Європу.

Цим чарівником вальсової музики був австрійський композитор і диригент Йоганн Штраус. За своє недовге життя він створив понад 150 вальсів, які швидко поширювалися світом і здобували все нових і нових прихильників.

 

Вчитель.  В якому столітті вальс заполонив майже всю Європу?

Відповідь дітей.  Вальс заполонив майже всю Європу у XIX столітті.

 

Вчитель.  Під час свого життя скільки вальсів написав Йоганн Штраус?

Відповідь дітей.  Понад 150 вальсів.

Вчитель. А тепер послухайте що нам чарівні нотки іще скажуть про Йоганна Штрауса.

 

• Відомості про Й. Штрауса

Чарівні нотки. Йоганн Штраус – видатний австрійський композитор, скрипаль і диригент, творець віденської класичної оперети. З дитинства він навчався гри на скрипці і займався композицією.

Серед його різноманітних за характером творів значне місце посідають вальси, польки, кадрилі, марші. Але найповніше розкрився талант композитора у вальсах — він збагатив цю форму танцю і створив його класичний тип. Недаремно сучасники композитора називали його «королем вальсу».

Вальси Штрауса «Весняні голоси», «Казки Віденського лісу», «Троянда з півдня», «На березі голубого Дунаю» здобули велику популярність та всесвітнє визнання. За своє життя він створив понад 150 вальсів, які швидко поширювалися світом і здобували все нових і нових прихильників.

Йоганн Штраус прожив довге щасливе життя не тому, що не знав прикрощів, а тому, що не зосереджувався на них і намагався помічати в житті лише світле і прекрасне. Найбільшою насолодою для нього була творчість. З великим натхненням він писав музику вдень і вночі, усюди, де знаходився (вдома, в дорозі, на прийомах) і на чому міг (на клаптиках паперу, подушці, манжетах сорочки).

У творах Йоганна Штрауса звучить невимовна радість і ніжність, щедра любов до людей і до життя, захоплення красою людини і світу. Таку музику, осяяну світлом і відчуттям радості життя, здатен створити лише той, хто сам почував себе щасливим. Композитор ніби каже своєю музикою: «Життя прекрасне!» і запрошує нас із цим погодитись.

 

• Відомості про вальс Й. Штрауса „На прекрасному голубому Дунаї”.

Вчитель.  На початку 1867 року керівник віденського хорового товариства попросив Йоганна Штрауса написати їм хоровий вальс. Композитор жив на той час біля берега Дуная – і можливо саме тому він назвав свій твір „На прекрасному голубому Дунаї”.

Прем’єра хорового вальса пройшла не дуже успішно, публіка не сприйняла твір.

Незабаром Штраус побуваючи на парижській світовій виставі, де виконував свої твори, він зіграв і вальс „На прекрасному голубому Дунаї”. Успіх був колосальним. Після завершальних акордів вальса публіка стоячи аплодувала.

І накінець, парижська слава вальса, дійшла і до Відня, де людей теж зачарувала ця мелодія. Незабаром даний вальс став символом Відня її неофоційним гімном.

 

Вчитель.  А тепер послухаємо що нам розкажуть чарівні нотки.

 

Чарівні нотки. У творчості Йоганна Штрауса вальс перестав бути лише танцем. Він перетворився на розгорнутий і змістовний симфонічний твір, в якому використана вся гама виражальних можливостей оркестру.

Одним із найпопулярніших творів композитора є вальс «На прекрасному голубому Дунаї». У цьому творі він використав мелодію вальсу «Хвилі і водоверті», написаного на 14 років раніше.

Як і всі вальси Йоганна Штрауса, «Голубий Дунай» написаний для симфонічного оркестру. Твір складається з низки самостійних вальсів, поєднаних загальним задумом.

 

• Сприймання. Вальс Й. Штрауса „На прекрасному голубому Дунаї”

Вчитель. Прослухайте вальс „На прекрасному голубому Дунаї” і поміркуйте, які почуття в ньому панують.

 

• Аналіз прослуханого твору

Вчитель.  

• Чи отримали ви насолоду від цієї музики?
• Охарактеризуйте виражальні засоби вальсу Йоганна Штрауса.

 

Відповіді дітей. Характер мелодії вальса:  Ніжний, загадковий, грайливий, радісний, святковий, веселий, співучий, елегантний, лагідний...

Ритм: легкий, танцювальний.

Тембр: теплий, м’який, світлий, яскравий.

Темп: стриманий, помірний.

 

• Пісні в темпі вальсу

Вчитель.  Вальс – це не тільки танець, а й пісня. Бо вона може виконуватися в темпі вальсу.

Ми вже виконували такі пісні. Пригадаймо їх.

Відповіді дітей. „Хлоп’ята і дівчата”, „Лелека”, „Веснянка” і „Цвіт землі”.

Вчитель.  Саме цю пісню ми повторимо сьогодні.

 

• Робота над піснею українського композитора Олександра Злотника на вірші Миколи Сингаївського «Цвіт землі».

Вчитель.  Під час виконання пісні українського композитора Олександра Злотника на вірші Миколи Сингаївського «Цвіт землі» передайте весняний настрій. Співайте стримано, ніжно, граціозно і радісно.

(Діти виконують караоке)

 

• Караоке. Пісня Олександра Злотника на вірші Миколи Сингаївського «Цвіт землі».

 

1. Цвітуть сади, цвітуть луги,

Цвітінням ниви розлились, -

І затопили береги, (2р.)

І цвіт пливе в небесну вись.

 

2. В саду вишневім залюбки

Вінки сплітає дітвора.

Синиці, ластівки, шпаки, (2р.)

Летять до кожного двора.

 

3. І лине скрізь пташиний грай -

Моя співуча сторона.

Цвіте земля, цвіте мій край, (2р.)

І в серці кожного — весна.

 

6. Закріплення нового матеріалу.
   • Повторне сприймання музики.

Вчитель.  Добре, ви гарно проспівали мелодію пісні, а тепер я вам пропоную послухати ще раз уривок вальса Йоганна Штрауса „На прекрасному голубому Дунаї”. Під час слухання зверніть увагу, що виконує даний вальс симфонічний оркестр. Згадайте інструментів які входять до складу симфонічного оркестру.

Відповіді дітей. (Струнні, духові (мідні і дерев’яні), ударні, клавішні)

 

• Повторення вивченої пісні

Вчитель.  Сіли всі рівненько. Зараз ми ще раз заспіваємо пісню українського композитора Олександра Злотника на вірші Миколи Сингаївського «Цвіт землі»  (Нагадаю про співочу поставу, дихання, даю початковий тон. Учні співають)

 

•  Тестові завдання. (Колективно)

Вчитель.  А тепер дорогі діти, пропоную вам виконати тестові завдання.

 

 

 

 

 

7.  Підсумок уроку і виставлення оцінок.

Вчитель. 

• Скажіть мені, будь ласка, твір якого композитора ми слухали на сьогоднішньому уроці? (Твір віденського композитора Йоганна Штрауса)
• Як назвав свій вальс Йоганн Штраус? („На прекрасному голубому Дунаї”).
• Як назвали Йогана Штрауса? („Королем вальсу”).
• Яку пісню ми з вами повторили? (Пісню українського композитора Олександра Злотника на вірші Миколи Сингаївського «Цвіт землі»).

 

Чарівні нотки. Йоганн Штраус прославився не лише вальсами. Він – автор 16 оперет, серед яких найвідоміші «Летюча миша», «Весела війна», «Циганський барон»... Композитор жартував: «Мелодії течуть з мене, як вода з крана».

Не дивно, що автор таких життєрадісних і запальних творів мав веселу вдачу і любив пожартувати.

Музиканти переказують одну кумедну історію. Якось Йоганн Штраус зайшов до взуттєвого магазину.

Обдивився, приміряв з десяток черевиків і, нарешті, розчаровано махнув рукою:

- Бачу, не знайду те, що шукаю.

- А що ви, пане, шукаєте? — спитав продавець.

- Два черевики, які скрипітимуть в унісон, - відповів композитор.

Напевне, почуття гумору в «короля вальсів» було таке ж яскраве, як і його музика.

 

8. Домашнє завдання.

Вчитель.  На наступний урок ви повинні проспівати пісню українського композитора Олександра Злотника на вірші Миколи Сингаївського «Цвіт землі», відгадати музичний твір, який ми сьогодні прослухали і підготувати цікаві повідомлення про Йоганна Штрауса.

 

 

 

 

 

 

 

Вчитель:

 

 

 

 

  До           по      –      ба    –     че     –      ння.

 

 

Учні:

 

 

 

 

  До              по    –     ба      –      че     –   ння.