Урок. Тема. «Культурна спадщина народу. Ставлення до пам'яток культурної спадщини.»

 Тема. «Культурна спадщина народу. Ставлення до пам'яток культур­ної спадщини.»

Мета. Ознайомити учнів із культурно-історичними пам'ятниками України. Роз­вивати естетичний смак. Виховувати любов до мистецтва, повагу до лю­дей, які його створювали; патріотичні почуття.

Обладнання. Мультимедійна дошка, комп'ютерна презентація МS Power Point.

Хід уроку

1.Організація класу.

Дзвоник вже сигнал нам дав:

Працювати час настав.

Тож і ви часу не гайте,

Працювати починайте.

2. Повідомлення теми та мети уроку.

Сьогодні ми з вами відправимося у віртуальну подорож по Україні.

- Скажіть хто з вас знає 7 чудес світу? Назвіть їх.

- А чи знаєте ви, що в України існує також 7 чудес України?

- Зараз ми з вами відправимося у подорож ось на цьому сучасному потязі. (слайд 4)

 - А хто знайомить всіх в ході екскурсій?

- Правильно, екскурсоводи. І сьогодні ними будуть ваші однокласники які до цього добре готувалися.

- Тож займайте місця в потязі. Вирушаємо в путь. (слайд 5)

 

3. Очікувані результати (інтерактивна вправа «Море очікувань», групова робота).

Вчитель. Ви познайомилися з темою, метою і завданнями уроку. Кожен вже націлився поповнити свої знання. То щож кожен з вас очікує від сьогоднішнього уроку? Напишіть свої очікування на «картках корабликах» і і прикріпіть до «моря очікувань» (на дошці висить плакат з малюнком моря, діти в групах на «картках-корабликах пишуть свої бажання і прикріплюють до плакату).

4. Ознайомлення з новим матеріалом.

Розповідь учителя.

- "Є міста, в яких минуле більше, значиміше, ніж нинішність; є міста, що лише ждуть свого майбутнього ... Київ гармонійно поєднує в собі всі три виміри часу" (П Загребельний).

Ось уже понад 15 століть височіє на схилах Дніпра золотоверхий Київ, якому випала історична місія стати "матір'ю міст руських". Віками витворювалася тра­диція йти до Києва, щоб поклонитися своїм предкам, пережити духовне єднання зі своїм родом.

Розпочнемо нашу екскурсію із Києво-Печерської лаври. (слайд 6)

Екскурсовод (Слайд 7, 8)

Києво-Печерська лавра –  православний монастир,  заснований у 1051 році Монахами Антонієм і Феодосієм у печерах біля літньої княжої  резиденції Брестово поблизу Києва...

(Слайд 9) В одинадцятому столітті монастир став центром розповсюдження і затвердження християнства в Київській Русі. У дванадцятому столітті монастир отримав статус «лаври» – головного великого монастиря.

Екскурсовод (Слайд 10)

У вісімнадцятому столітті Києво-Печерська лавра стала найбільшим церковним феодалом на Україні. Їй належали три міста, сім містечок, біля двохсот сіл і хуторів, більше семидесяти тисяч кріпаків, дві паперові фабрики, одинадцять цеглових і шість скляних заводів, більше ста шестидесяти винокурень і вітряків, біля двохсот шинків, два кінних заводи.

Вчитель: Послухаємо вірш Бориса Олійника "Над вічним Дніпром". (учень читає вірш)

Луна віків над Лавровою пущею,

що долина із Нестерових снів,

і міст Патона, мов ракета пущена

 у дні грядущі із минувших днів.

І сиву древність, і новітні вияви,

і день прийдешній в рисах дитинчат, ­

в тобі, як в книзі, одкриваю, Києве, -

 і хори вічності мені гучать!

 

Вчитель: А ось перед нами звеличується Софія Київська. (Слайд 11)

      Зліва ми бачимо масив Софійського собору; в центрі кадру – дзвіниця; нижче, на передньому плані – трапезна. (Слайд 12)

       Справа – фрагмент Софійської площі з пам'ятником Богдану Хмельницькому. (Слайд13)

 

Екскурсовод (Слайд 14)

      Софійський собор - всесвітньо відома пам'ятка архітектури і монументального живопису ХI століття. Заснування собору згадується в літописах як під 1017 р., так і під 1037 р.Будівничим Cв. Софії літописці називають великого київського князя Ярослава Мудрого. Джерела свідчать, що в цій справі Ярослав завершив починання свого батька Володимира - хрестителя Русі. Присвячений Премудрості Божій, собор, за задумом творців, мав утверджувати на Русі християнство.

Екскурсовод (Слайд 15)

   Упродовж сторіч Софія Київська була головною святинею Русі-України - "митрополією руською". Собор, як головний храм держави, відігравав роль духовного, політичного та культурного центру.

Апсида Софіївського Собора. 1040-ві рр. (Слайд 16)

         Вчитель: Послухаємо вірш Г. Серебрянова "Софія Київська". (учень читає вірш)

Софія Київська

Стоїть вона на фоні небозводу,

 од сяйва аж хмеліє голова, ­

як велич українського народу,

як його мудрість, сила і слова.

О, як багато знала ти, Софіє,

і скільки перебачила катів,

та встояла, та визріла, як мрія,

і світ навкіл тебе помолодів.

Звеличена ще Мудрим Ярославом,

у сяєві проміння, а не в млі,

Русі великій на добро і славу

 десятий вік стоїш ти на землі.

 

Вчитель: А зараз ми вирушаємо до  національного історико-архітектурного заповіднику «Кам’янець» що на Кам'янець-Подільську. (Слайд 17)

 

Екскурсовод (Слайд 18)

    Кам'янець-Подільський – місто, що зберегло дух середніх віків. Тут Ви бачите одну з найбільших оборонних споруд України, фортецю, що займає провідне місце у світовій історії оборонного зодчества. Літопис приписує будівництво кам'яної фортеці литовським князям Корятовичам, які правили князівством у 60-90-х рр. XIV cт. Високий скелястий берег р. Смотрич, живописний краєвид, величезні вежі з таємничими латинськими надписами...          

 

(Слайд 19)Літопис приписує будівництво кам'яної фортеці литовським князям Корятовичам, які правили князівством у 60-90-х рр. XIV cт. Високий скелястий берег р. Смотрич, живописний краєвид, величезні вежі з таємничими латинськими надписами...

 

Екскурсовод (Слайд 20)

    Однією з унікальних інженерних споруд заповідника є Замковий міст, що з'єднує місто та Замковий комплекс.  Він викликав немало суперечок щодо свого походження. За однією з гіпотез, міст було зведено римлянами у II столітті під час походу Троянового війська на Дакію.

Завдяки унікальному поєднанню містобудівної, архітектурної, історичної спадщини Старого міста з ландшафтом каньйону р. Смотрич „Культурний ландшафт каньйону” визначено кандидатом до Списку світової культурної спадщини ЮНЕСКО.

 

Екскурсовод (Слайд 21)

     Історія заснування фортеці починається в XII столітті. Немов продовження кам'яних скель височать башти фортеці.

        Одинадцять башт входять до складу фортеці, кожна має свою назву і свою історію. Так, наприклад, найвища башта названа Папською тому, що була збудована на кошти, виділені папою римським Юлієм II. Ще її називають Кармелюковою, бо в ній тричі був ув'язнений Устим Кармелюк. У Чорній (кутовій) башті знаходиться криниця глибиною 40 м і в діаметрі 5 м видовбана в скалі. Досі в її стінах збереглося величезне дерев'яне колесо з пристроєм для підняття води на поверхню.

 

Вчитель: (Слайд 22)  Наступна наша зупинка державний історико-архітектурний заповідник «Хотинська фортеця» що знаходиться в м. Хотин Чернівецької області.

 

Екскурсовод (Слайд 23)

Розташований на важливих транспортних магістралях, Хотин  завжди привертав увагу завойовників. З метою захисту від них була споруджена фортеця, яка пережила століття і бачила під свої­ми мурами полчища воїнів Османської імперії, повстанців Мухи, народних месників Дитинки, вояків Дмитра Вишневецького, Петра Дорошенка. Під час визвольної війни українського народу проти польської шляхти у Хотин двічі вступали війська Богдана Хмельницького.

(Слайд 24)  Спочатку це була невелика, збудована східними слов'янами на місці давнього поселення дерев'яна фортеця, яка захищала їх від численних завойовників. Поряд з нею і одночасно з нею існувало неукріплене селище.

 

Екскурсовод (Слайд 25)

     У вересні - на початку жовтня 1621 року біля стін Хотинської фортеці проходили події знаменитої Хотинської війни, яка прославила запорозьких козаків і їхнього гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного і стала зламним моментом в історії Османської імперії. Перемога під Хотином врятувала Західну Європу від вторгнення яничар, справила сильне враження на всі народи і знайшла свій відголос в літературі.

(Слайд 26)   В 1832 р. на території фортеці було збудовано нову церкву св. Олександра Невського. 1856 року уряд скасував статус Хотинської фортеці як військового об’єкту.

4. Фізкультхвилинка.

    Вчитель: (Слайд 27)  А зараз перенесемося у старовинне місто Умань.

Тут ми ознайомимося із ще однією скарбницею українського народу - ланд­шафтним парком "Софіївка".

 

Екскурсовод. (Слайд 28)

 Уманський парк "Софіївка" є шедевром і зразком світового садово-паркового мистецтва кінця XVIII – початку XIX сторіч. Парк розкинувся на площі 154,7 гектарів на узбіччі старовинного міста Умань Черкаської області...

 Його створив польський магнат Станіслав Потоцький як подарунок красуні-дружині, гречанці Софії.

Місце для будівництва парку було вибрано дуже вдало: невеликий струмок, столітні дуби, яруги і природні джерела кришталево чистої води, нагромадження кам' яних брил.

(Слайд 29) Сучасна „Софіївка” поєднує в собі функції в першу чергу „Історичного саду”, згідно з Флорентійською хартією, науково-дослідного інституту Національної академії наук України, центру інтродукції, мобілізації та акліматизації рослинного різноманіття Правобережного лісостепу України, навчально-виховної бази туристичної установи, музею садово-паркового мистецтва.

 

Екскурсовод. (Слайд 30)

Ідея створення парку в романтичному стилі з використанням римської і грецької міфології належала самій Софії. Дивовижні пейзажі, екзотичні рослини, античні скульптури, водойми, каскади, фонтани, камінні гроти - все це можна побачити, відвідавши парк. Цей шедевр вражає відвідувачів своєю красою вже протягом 200 років.

(Слайд 31)  Старовинними алеями парку бродили Олександр Пушкін і Тарас Шевченко,

 Іван Котляревський і Сергій Волконський, Павло Пестель і Михайло Бестужев-Рюмін, Володимир Сосюра і Максим Рильський. Сотні наших славних земляків далекого і близького минулого відвідували цей парк.

 

Вчитель: (Слайд 32)  Наступна наша зупинка Херсонес Таврійський.

(Слайд 33)  Місто Херсонес було засноване древньогрецькими колоністами більше ніж 2500 тисячі років тому на південному заході Криму. Нині його руїни - одна з найвизначніших пам'яток Севастополя.

 

Екскурсовод. (Слайд 34)

     Херсонес виник наприкінці VI ст. до н.е. і проіснував до початку XV ст. н.е. Протягом двох тисячоліть, за часів розквіту стародавньої Греції, Риму та Візантії Херсонес був значним центром культури на Кримському півострові. Херсонес відіграв також особливу роль у взаємовідносинах між Візантією та Київською Руссю і був провідним центром розповсюдження християнства на східнослов'янських землях.

(Слайд 35) Це місто-держава мало довге життя - майже дві тисячі років - і його історія є частиною історії Древньої Греції, Древнього Риму та Візантії.

 

Вчитель: (Слайд 36)   Вирушаємо далі. Наступна зупинка Національний заповідник острів «Хортиця».

(Слайд 37) Острів «Хортиця» є найбільшим островом на Дніпрі, унікальність якого в рідкісному поєднанні на одній території різноманітних природних комплексів – цілинних степів, байрачних та плавневих лісів, наскальної рослинності, рідкісних та зникаючих видів рослин, пам’яток геології.

 

Екскурсовод. (Слайд 38)

На Хортиці в мініатюрі представлені зразки усіх ландшафтних зон України. До новітніх часів степовим ділянкам поталанило зберегтися, насамперед, на східних схилах, уздовж узбережжя Старого Дніпра. Кількість видів рослин, що знайшли собі прихисток на прадавніх степових ділянках, перевищує 600 видів.

 

Екскурсовод. (Слайд 39)

Улітку 1843 року 29-річний Шевченко подорожував по Україні, відвідав Олександрівськ, побував на Хортиці. У травні 2005 року, з допомогою краєзнавців, визначено маршрут, яким ходив по Хортиці поет, і оздоблено його сімома гранітними брилами. На брилах висічені рядки із творів Великого Кобзаря, де згадується Хортиця і Великий Луг Запорозький. Таким чином, виник меморіально-туристичний маршрут “Тарасова Стежка”, який полюбився запоріжцям і гостям міста і Хортиці.

 

Екскурсовод. (Слайд 40)

За наявності бурхливого Каховського “моря”, хортицькі озера завдяки своїй усамітненості, стали головним нерестилищем (тут мешкає близько 50 видів риб) у цій частині Дніпра. У плавнях та поблизу них мешкає понад 200 видів птахів (усього в Україні їх трохи більше 300 видів); близько 30 видів ссавців та плазунів, в озерах мешкає найменший у світі (в діаметрі – в межах сантиметра) вид папороті – сальвінія плаваюча.

 

5. Рефлексія.

Вчитель: Підійшов до кінця урок і скінчилася наша мандрівка. Займіть знову свої місця у потязі і підведемо підсумок нашої екскурсії.

- Чи задоволені ви сьогоднішнім уроком? Чи здійснилися ваші очікування?

- Чи дізналися ви чогось нового, чи поповнили свій багаж знань?

- Що найбільше зацікавило вас?

- Яке почуття у вас викликав цей урок?

- Як ви розумієте значення вислову «Берегти, примножувати надбання української культури - обов'язок кожного»?

- Тож, підсумовуючи все сказане вами можна зробити такий висновок: «Людина, яка не знає минулого свого народу, не варта майбутнього».