Урок "Тема: Односкладні речення з головним членом у формі підмета. Називні речення"

Тема: Односкладні речення з головним членом у формі підмета. Називні речення

Мета: сформувати поняття в учнів про односкладні називні речення, розвивати вміння виділяти ці речення з-поміж інших видів речень; правильно використовувати їх у власному мовленні, правильно будувати текст на соціокультурну тему, використовуючи виражальні можливості називних речень; продовжувати виховувати шанобливе ставлення та любов до природи.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань

Хід уроку

І. Організаційний момент.

ІІ. Ознайомлення з темою, метою і завданнями уроку.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

Номінативними або називними є односкладні речення, у яких стверджується існування якихось предметів чи явищ. Головний член у цих реченнях виражений здебільшого іменником у називному відмінку однини чи множини.

Наприклад: Блакитний вечір. Сум акацій ( В. Сосюра ).

  Зима. Холоднеча. Засніжений ліс ( М. Стельмах ).

Не є називними речення, у яких означення стоїть після підмета, бо тоді воно виконує функцію іменної частини складеного присудка.

Наприклад: Щастя у душі моїй малинове ( В. Сосюра ).

Зверніть увагу, якщо у реченні є будь-яка обставина, то це речення не називне, а двоскладне з пропущеним присудком.

Наприклад:  Старезний, густий, предковічний ліс на Волині (Леся Українка ) – обставина на Волині вказує на пропущений присудок є.

ІV. Виконання  системи завдань на основі ознайомленого матеріалу.

Завдання 1.

Записати пари речень. Виділити в них граматичні основи. Дослідити, які речення двоскладні, а які – односкладні. Як впливає порядок слів у реченні на його структуру?

1. Темна ніч.   Ніч темна.

2. Пізня осінь.    Осінь пізня.

3. Широкий степ.   Степ широкий.

Коментар вчителя: на визначення типу синтаксичної конструкції – двоскладне речення чи односкладне називне – впливає порядок слів. Так, прикметник, що стоїть перед означуваним іменником виконує синтаксичну функцію узгодженого означення, а прикметник, що стоїть після іменника виконує роль іменної частини складеного присудка.

 Узгоджене означення + підмет = односкладне речення

  підмет + іменна частина складеного присудка = двоскладне речення

Завдання 2.

Перепишіть речення, підкресліть головні і другорядні члени речення. Визначіть котрі з них є називними.

1. Блакитний вечір. Шум акацій ( В. Соссюра ) – ( називне )

2. Глибоке небо, білі хмари та плюскіт срібної води ( Є. Маланюк ). – ( називне)

3. Сніги і стужа. Вітри й морози ( В. Стус ) – ( називне )

4. Щастя у душі моїй малинове ( В. Сосюра ) – ( двоскладне )

Завдання 3.

Відновити поетичні уривки: вставити на місці крапок називні речення з довідки. Виразно прочитати відновлені уривки.

      1. На майдані пил спадає. Замовкає річ. Вечір.... (П. Тичина) – (ніч). 2.... Я в своїм селі. Аж сам не вірю, що вернувся знову (І. Качуровський). – ( рік сорок другий ) 3....! І все довкола власний має голос (І. Качуровський). – ( які різноманітні голоси ) 4.... Дзвенить до тебе він, очеретини нап'ялись — як струни (І. Качуровський). – ( це очерет ) 5.... В тишині росте гудіння бджіл різноголосе (І. Качуровський). – ( розквітлі білі липи ) 6....Зелено. Горіхи тужавіють на виду (В. Гетьман). – ( літо ) 7....Хмариться. Горіхи вітер трусить на ходу (В. Гетьман). – ( осінь )

Довідка: літо; рік сорок другий; ніч; осінь; це очерет; які різноманітні голоси; розквітлі білі липи.

Завдання 4.

Скласти твір-опис, весняного, літнього чи осіннього ранку на основі називних речень. Обсяг до 7 речень.

Наприклад:   Зимовий ранок…Мороз і сонце. Кришталево-чистий океан снігу.  Дерева надворі у важкому дорогому вбранні. Снігурі, горобці та інші птахи сидять на деревах. Зимова краса…

V. Підсумок уроку

1. Які односкладні речення називаються називними? - Номінативними або називними є односкладні речення, у яких стверджується існування якихось предметів чи явищ. Головний член у цих реченнях виражений здебільшого іменником у називному відмінку однини чи множини.

2. У яких випадках речення не є називним? - Не є називними речення , у яких означення стоїть після підмета, бо тоді воно виконує функцію іменної частини складеного присудка, а також  якщо у реченні є будь-яка обставина, адже воно є двоскладне з пропущеним присудком.

3. Закінчити речення : Сьогодні на уроці ми:  ( вивчили називне речення, навчились розрізняти його з-поміж інших речень, навчились складати міні-твори із називними реченнями).

VІ. Домашнє завдання

 Виписати із художньої літератури 5-6 односкладних називних речень. Підкреслити головні і другорядні члени речення.

 Наприклад:  Вечір – зорі – срібні роси ( Б. Лепкий ).