Урок Тема: Проблема вибору й душевна роздвоєність у думі «Маруся Богуславка

Тема: Проблема вибору й душевна роздвоєність у думі

«Маруся Богуславка.

 

Мета. Формувати ключові компетентності:

уміння вчитися – зосереджено слухати вчителя, вміння запам’ятовувати, відтворювати;

загальнокультурну – дотримуватися норм мовленнєвої культури, формувати правильне, чітке висловлювання;

здоров’язбережувальну – викликати позитивні емоції шляхом ігрових вправ;

соціальну – спонукати учнів до самостійного пошуку розв’язку навчальних завдань та формувати вміння пошуку раціонального варіанту розв’язку окресленої проблеми;

інформаційну – навчати учнів використовувати малюнки як джерела інформації;

комунікативну – удосконалювати вміння дітей формулювати цілі власної діяльності та робити висновки за її результатами.

емоційно-ціннісної – читати виразно, сприймати емоційно, осмислювати творчо художній текст, аналізувати вчинки героїв, характеризувати улюблених героїв, розкрити риси їх вдачі, аргументувати свій вибір;   

літературознавчої – розуміти взаємозв’язок компонентів літературного твору, форми і змісту, знати визначення основних теоретико-літературознавчих понять і застосовувати їх під час інтерпретації та аналізу творів, характеристики персонажів;

загальнокультурної – визначати загальнолюдські цінності, утілені в художніх творах, виховувати повагу до національної історії та культури.

 

Тип уроку:  Засвоєння нових знань і формування вмінь.

 

Обладнання: карта, презентація.

Епіграф уроку:  

      А я – Маруся. Я – із Богуслава.

      У мене є непродана душа.

                                                                                 Ліна Костенко

 

 

 

 

Хід уроку

   I.Організаційний момент.

 

  II.Мотивація навчальної діяльності.

 

Вступне слово вчителя.(під музичний супровід домбри)

Прислухаймося до звуків прадавньої домбри… Чуєте в них і гудіння вітру в дикому степу, і ніжний шепіт причорноморських трав, і  грізний голос води, і брязкіт невільницьких кайданів. Прислухайтесь: а може то кобза плаче разом з земляками-бранцями в Кафі чи Туреччині… А ось ці акорди  – ніби далеке відлуння голосу Марусі Богуславки або інших полонянок. Через сиві віки вони промовляють до нас то замріяно-ніжно, то бентежно-грізно, то сумовито…

І саме на сьогодні ми  перенесемося подумки в той історичний час, коли турки і татари часто нападали на українські села та міста, грабували й палили їх. Старих людей та маленьких діток  убивали, а молодь забирали у полон і потім продавали в рабство. Нелегко доводилося невільникам у Туреччині.

 

III. Оголошення теми та мети уроку.

 ( Записуємо в зошит тему та епіграф)

 

IV. Засвоєння нових знань

1.          Повідомлення вчителя .До наших часів в архівних фондах Києва й Львова збереглися документи, що розповідають про життя бранок і бранців у полоні. Та серед цих документальних свідчень не знайдеться жодного, яке б розповідало про долю української жінки, котра в полоні стала дружиною вельможі. Про її почуття, думки, мрії можна тільки здогадуватися.

  Вузенька вуличка. Стіна повита хмелем.

  Татари сплять, сьогодні в них байрам.

  Високий дуб, по-українськи – нелинь.

  Святе письмо – по-їхньому – Коран.

 

  Чого я тут? Ще й, кажуть, Богу слава,

  Що я жива, що в мене муж паша.

  А я – Маруся. Я – із Богуслава.

  У мене є непродана душа.

--Так відтворила душевні переживання й роздуми українки-полонянки сучасна поетеса Ліна Костенко.

2. Словникова робота

3.  Історична довідка.

 Чим же заслужила такої популярності в народі Маруся з Богуслава? Хто вона така? Про це вам зараз розповість учень-дослідник.

Учень-дослідник. Про походження Марусі Богуславки говорить її ім’я. Жила колись у місті Богуславі в сім’ї священика. Налетіли хмарою татари й захопили її в полон. Подолала вона тяжкий шлях від рідного міста до Криму, пережила весь жах невільницького торгу й була продана в Туреччину. Запримітив її на ринку Ахмед-паша: нагадало йому русяве дівчатко недавно померлу доньку. Не торгуючись, купив полонянку, привіз додому. Молода українка могла до кінця днів своїх жити в розкоші й багатстві, але трагічне становище невільників з рідного краю не давало спокою її сумлінню, й Маруся, вибравши сприятливий момент, випустила на волю 700 козаків

 4. Теорія літератури (повторення)

 Давайте згадаємо Що таке дума?

Яка історія їх походження? (перші згадки про думи знаходимо не в українській, а в польській літературі 16 ст., де говориться про речитативний український поетичний епос. Первісно слово «дума» вживалося для означення жанру пісні на честь померлого чи загиблого лицаря. До того того часу, поки ці пісенні твори почали називати думами, в народі побутували назви «невольничі плачі», «лицарські пісні», «козацькі псалми»)

- Яку будову має дума?

-Як виконуються думи?

5. Робота над змістом думи. Коментоване читання й бесіда за запитаннями.

Учитель. Дума «Маруся Богуславка» історично правдива своїм сюжетом, характером героїні, побутовими подробицями про перебування бранців у неволі, загальним колоритом подій, доносить гірку правду про типові події того часу.

•         Зачитайте початок думи і скажіть, про що ви дізналися?

(Початок думи повідомляє про місце, де відбуваються події.)

--- Скажіть . Як сказано у думі хто така Маруся Богуславка( дівка- бранка з України)

---Для чого до темниці прийшла Маруся.( Щоб поговорити з козаками)

---Як козаки сприйняли її звернення до них( вороже з недовірою)

---Про що спитала Маруся козаків( чи знають вани який сьогодні день)

--- Що відповіли козаки ( знайдіть у тексті, цитата про Великдень)

---Що пообіцяла Маруся козакам( зачитати цитату)

---Чи виконала вона свою обіцянку.

--- Що попросила Маруся в козаків (передати вісточку батькам)

---Який наказ для батьків дала Маруся.

--- Чому вона не хоче повертатися на Україну.( бо вона вже потурчилася побусурманилася)

( Вона ототожнює себе з усіма бранцями)

  

6.Займи позицію ( Маруся Богуславка зрадниця чи патріотка)

Я думаю, що Маруся Богуславка – зрадниця. Адже вона б могла жити в Туреччині, але християнкою. Тому, що вона побусурменилась, стала мусульманкою, оправдання немає. Дівчина, на мою думку, вчинила духовний злочин.

 

Вважаю, що Маруся Богуславка – зрадниця. Вонаж могла разом із козаками повернутися до рідного краю, до батька й матері. Але дівчина проміняла найрідніших у світі людей на турецького хана.

 

На мою думку, Маруся Богуславка – зрадниця. Можливо, спочатку їй і важко було пережити розлуку з рідним краєм, але згодом вона звикла до розкішного життя. І , щоб хоч якось виправдати зречення від віри й своїх життєвих пріоритетів, вона вирішує випустити козаків на волю. Думаю: на це штовхнув її не патріотизм, постійні докори совісті.

 

Не знаю, як можна, маючи можливість повернутися до отчої землі, до рідні, залишитися з ханом. Якщо Маруся назтває лакомство нещасним, то чому ж не кидає його. Отже, Маруся Богуславка, по-моєму, зрадниця.

 

Упевнена, що Маруся Богуславка-патріотка. Так склалася вже її доля, що вона стала дружиною турецького хана. Та багате життя не перекреслило її палкого почуття любові до рідного краю, до батька й неньки. Прощаюсь із бранцями, вона передає про себе вісточку батькам, а отже й Батьківщині.

 

Так, у Марусі Богуславки, мабуть, не було іншого вибору, ніж змиритися   з долею й залишитися жити з турецьким ханом. Але, навіть прийнявши мусульманську віру, вона пам’ятає про найбільше християнське свято Великдень і сповіщає про нього козаків. Отже, вона – патріотка.

 

Якби Маруся Богуславка не була патріоткою, то хіба б зважилася вона на чужій землі на такий рішучий крок. Можна припустити, що дівчина удавала, що любить турецького хана, але в душі завжди залишалася справжньою українкою й чекала слушного моменту, коли зможе хоч якось допомогти своїм землякам.

 

Зі змісту думи ми чітко розуміємо, що життя Марусі Богуславки залежало від турецького хана. Дівчина змушена була пристосовуватися до нових обставин, інакше це б могло б їй дорого коштувати. Уже те, що вона наважилася поспілкуватися з невільниками в кам’яній темниці, свідчить про її   патріотизм. НЕ можна не погодитися, у її чоловіка було багато слуг, які могли помітити це. І тоді б для Марусі Богуславки міг би бути непередбачуваний фінал.  

 

 

Чи є Маруся зрадницею рідної землі? Я вважаю, що ні. Тому що зрадник – це той, хто свідомо зраджує когось, а Маруся – лише жертва обставин. Що може зробити дівчина проти воїнів? Вона може лише чинити опір та заплатити за це життям. Чи це розумно? Адже життя людини – це найвища цінність, і кожен має право жити. Маруся приймає рішення не губити себе, а зробити для Батьківщини те, що в її силах – випустити на волю козаків. Це засвідчує її патріотизм.     

 

-  Вчитель робить підсумок.

 

7.Робота в групах

1 група складає інформаційне гроно щодо характеристики образу Марусі Богуславки або сенкан ( співчутлива, турботлива.здатна на самопожертву, рішуча. Горда, попівна  я підводжу підсумок і кажу ( дипломатка)

2 група  - складає продовження  життєвої долі Марусі

3 група - досліджує художні засоби твору

 

8. Літературно-мистецькі паралелі (повідомлення учня).

Образ Марусі Богуславки надихав провідних митців на створення літературно-художніх шедеврів. Проаналізуємо хронологію використання цієї постаті у літературних, музичних творах, образотворчому мистецтві, кінематографі.

Так, Іван Нечуй-Левицький1875 року написав історичну драму «Маруся Богуславка», 1899 року наш земляк Пантелеймон Олександрович Куліш відтворив цей образ у творі «Маруся Богуславка. Староруська поема (1620—1621)» ,  1899 року Михайло Петрович Старицький написав драму «Маруся Богуславка», 1957 року вийшов роман Івана Багряного (до речі, також уродженця Сумщини, Охтирщина) «Маруся Богуславка». Навіть у новітній українській літературі звертаються до цього образу митці слова. Так, 2007 року вийшов друком історичний роман у віршах Миколи Тютюнника «Маруся Богуславка».

У кінематографі  1966 року на студії «Київнаукфільм» (режисер Н. Василенко) вийшов анімаційний фільм «Маруся Богуславка».

      А)Перегляд мультфільму

      Б) Серед художників до цього образу звертався Дерегус М. Г.

       Твір за картиною  « Маруся Богуславка»

   ( випереджувальне завдання)

 

V. Узагальнення.

Учитель. Дума про українську жінку, котра визволила з неволі своїх співвітчизників, перекладена , чеською, німецькою, французькою, англійською та іншими мовами. Про «дівку-бранку, Марусю попівну Богуславку» написали драми Михайло Старицький «Маруся Богуславка» та Борис Грінченко «Ясні зорі», а Сидір Воробкевич – оповідання «Турецькі бранці». У наш час створено балет «Маруся Богуславка» й ораторію «Дума про дівку-бранку».

•         Скажіть, про що свідчить така популярність народної героїні?
•         А як ви вважаєте, Маруся Богуславка – історична особа чи витвір поетичної фантазії народу?

Однозначної відповіді на це запитання немає. Однак вірогіднішим є все-таки те, що Маруся Богуславка – цілком конкретна особа, хоч документальних свідчень про це немає. Та й звідки вони могли взятися, якщо жінка «потурчилася, побусурменилася», лишилася до кінця свого життя в далекій Туреччині.

 Робота  з епіграфом

VI. Підсумок уроку. Отже думах відображена історична пам'ять нашого народу, його національна свідомість, без якої немає людини-патріота. Тому Іван Франко й назвав думи «безсмертними пам’ятниками, створеними генієм самого народу».

VII. Домашнє завдання.

Визначити провідні риси характеру Марусі Богуславки. Написати міні-твір на тему «Наша дума, наша пісня не вмре, не загине…»