урок Тема "Українська Держав"

Про матеріал
Мета - ознайомитися з обставинами приходу до влади П.Скоропадського; охарактеризувати основні напрямки внутрішньої та зовнішньої політики Української держави; розкрити обмеженість соціальної бази гетьманських реформ; підвести учнів до висновку, що політика Української держави залежала від країн Четвертного союзу й не мала перспективи для утвердження незалежності; розглянути повстанський рух; - розвивати вміння та навички роботи в групах, аналізувати історичний матеріал, працювати з різними джерелами інформації, систематизувати та узагальнювати історичні факти, оцінювати діяльність історичних осіб, визначати власну позицію щодо суперечливих питань історії, розглядати події в конкретно-історичних умовах; - виховувати почуття національної свідомості та патріотизму, сприяти утвердженню демократичних ідеалів. Тип уроку: формування вмінь і навичок Обладнання: мультимедійна презентація, портрета П.Скоропадського, інформаційні картки, відео сюжет, стікери. Основні поняття й терміни: Українська держава, Гетьманат, реквізиція. Основні дати: 29 квітня 1918 р. – державний переворот, прихід до влади гетьмана П. Скоропадського,
Перегляд файлу

Тема Українська держава

Мета - ознайомитися з  обставинами приходу до влади П.Скоропадського; охарактеризувати основні напрямки внутрішньої та зовнішньої політики Української держави; розкрити обмеженість соціальної бази гетьманських реформ; підвести учнів до висновку, що політика Української держави залежала від країн Четвертного союзу й не мала перспективи для утвердження незалежності; розглянути повстанський рух;

- розвивати вміння та навички роботи в групах, аналізувати історичний матеріал, працювати з різними джерелами інформації, систематизувати та узагальнювати історичні факти, оцінювати діяльність історичних осіб, визначати власну позицію щодо суперечливих питань історії, розглядати події в конкретно-історичних умовах;

- виховувати почуття національної свідомості та патріотизму, сприяти утвердженню демократичних ідеалів.

Тип уроку: формування вмінь і навичок

Обладнання: мультимедійна презентація, портрета П.Скоропадського, інформаційні картки, відео сюжет, стікери.

Основні поняття й терміни: Українська держава, Гетьманат, реквізиція.

Основні дати: 29 квітня 1918 р. – державний переворот, прихід до влади гетьмана П. Скоропадського,

 

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

Діти, я пропоную вам розшифрувати ось цю формулу:

(у +о) (в +с) р = з

Саме ті якості, які зашифровані в даній формулі, знадобляться вам на уроці (увага, організованість, взаємодопомога, спілкування, робота, знання).

ІІ Актуалізація опорних знань.

  1. Бліцопитування «Так чи ні».
  1. Українську делегацію на переговорах у Брест-Литовську очолював М. Грушевський. (Ні)
  2. Брест-Литовський договір був укладений між УНР та країнами німецько-австрійського блоку. (Так)
  3. Цей договір був укладений 9 лютого 1918 р. (Так)
  4. За умовами Брест-Литовського договору Україна мала увійти до складу Німецької імперії. (Ні)
  5. Німецька адміністрація не втручалася у внутрішні справи України, її повністю задовольняла політика УЦР. (Ні)
  6. Брест-Литовський договір був великим успіхом української дипломатії, адже започаткував міжнародне визнання УНР. (Так)

 

Дайте відповідь на запитання

 

Які причини падіння української Центральної Ради?

зовнішні не знайшли підтримки серед іноземних держав, не зуміли вчасно постачати зерно та ін.

внутрішні великі землевласники не підтримували політики УЦР.

ІІІ Мотивація навчальної діяльності.

Повідомлення теми та мети уроку.

Поміркуйте, чи існував на той час інший шлях розв'язання ситуації в Україні?

1. окупація іноземними країнами  Німеччиною

2. захоплення Російською федерацією (на основі ІІ універсалу)

3. особистість національного походження - Павло Скоропадський

Проблемне завдання

Чи могли б реформи, які були проведені Павлом Скоропадським, покращити економічне та культурне життя сучасної України?

 

ІV. Вивчення нового матеріалу.

  1. Перегляд відеоролику .

За допомогою відеоролика написати план уроку

План

1. Гетьманський переворот. Прихід до влади Павла Скоропадського.

2. Внутрішня політика Української держави.

3. Зовнішня політика Української держави. Ускладнення становища.

 

29 квітня 1918 року в Києві відбувся Всеукраїнський  хліборобський конгрес, на якому зібралося 6432 делегати від семи українських губерній (Київська, Полтавська, Чернігівська, Подільська, Волинська, Херсонська, Харківська). Це було заможне селянство та великі землевласники. Вони вимагали припинити соціальні експерименти і відновити гетьманат - історичну форму української державності. Гетьманом було проголошено Павла Скоропадського . Це рішення підтримала і православна церква.

 

Робота з документом

 

"Грамота до всього українського народу"

 

На ст. 56 відшукати інформацію про права і обов'язки козаків і громадян , запишіть на стікерах нові закони і прикріпіть на дощі.

 

Робота в групах

1 група Політико-адміністративний устрій

2 група Економічний розвиток

3 група Національно-культурний розвиток

(Слайд що намагався підкреслити гетьман державною символікою)

4 група Військова справа

5 група Зовнішні відносини

 

Музична  пауза

 

Композитор Ігоря Стравінського

 

  • Сучасник Павла Скоропадського
  • Проживав на Волині в Устилузі.

 

Обговорення. Виступи спікерів від кожної груп. Підведення підсумків і закріплення висновків на дошці.

Кластер

1. Українська держава за державним устроєм перетворилася на державу монархічного типу на чолі з гетьманом

2. Зі слів П. Скоропадського "Право приватної власності фундамент культури і нової цивілізації..."

3. УКРАЇНІЗАЦІЯ

4. Створення регулярної української армії

5. Пріоритет Німеччина. Перемир'я з радянською Росією 12 червня 2918 р.

V. Закріплення нових знань

Рефлексія: З’ясуйте, чи вдалося Павлу Скоропадському стати гарним керманичем Української держави

Проблемне завдання

Чи могли б реформи, які були проведені Павлом Скоропадським, покращити економічне та культурне життя сучасної України?

VІ. Підсумок уроку

1. Оцінювання роботи учнів на уроці

 Домашнє завдання: опрацювати § 11 запитання 14 ст. 61 письмово

 

 

 

1 група Політико-адміністративний устрій

18194039_1555474977857413_1124424388478931656_n.jpg

Утворення 9 губерній


Волинської

Катеринославської

Київської

Подільської

Полтавської

Харківської

Херсонської

Холмської

Чернігівської


утворилося два округи  Поліський  і Таврійський

Система влади в Український державі за гетьмана П.Скоропадського

image026.jpg

 

2 група Економічний розвиток

 

  Утворювались нові органи влади — тимчасові земельні комісії, які повинні були повернути колишнім землевласникам їхні господарства, допомогти у підрахунку витрат, примусити селян повернути поміщикам майно, відшкодувати поміщикам збитки за самовільно захоплені землі. 
   Також гетьман дав згоду на вивезення з України значної кількості продовольства та сировини. За німецькими даними, з України у вересня–жовтня 1918 р. до Німеччини та її союзників було відправлено близько 2 млн пудів цукру, 9 132 вагони зерна, 105 тис. голів худоби, 96 тис. коней, вивезено велику кількість різноманітної сировини. Значно погіршилися умови життя і праці  робітників. 
   Власники підприємств, окупаційна влада та гетьманська адміністрація збільшували тривалість робочого дня до 12 годин, карали робітників за участь у страйках. 
   Гетьман та його уряд намагалися розв’язати складні проблеми в галузі фінансів та грошового обігу, бо на українських землях, крім царських банкнот, в обігу перебували «керенки», карбованці УНР , марки, крони. Гетьманом було створено 1_Dn-LCZNlTN_uvLZL9zMYjg.jpegФінансову раду, яка розпочала підготовку грошової реформи, що передбачала запровадження нової української валюти — гривні. 
   Отже, за часів Української держави відбулося певне економічне піднесення. Цьому сприяли відновлення приватної власності, підтримка гетьманом вільного підприємництва, широкий збут товарів за кордон. 

Запитання

1. Кому мала належати земля за часів Павла Скоропадського?

2.  Скільки тривав робочий день за часів Гетьманату?

3. Як називалася нова українська валюта?

 

 

3 група Національно-культурний розвиток

Найбільших успіхів Скоропадський досяг у сфері національно-культурної політики, бо тут він мав певну свободу дій.

Картинки по запросу "вернадський""Метою гетьмана було створення умов для національно-культурного відродження України. 
   Гетьман намагався за короткий строк націоналізувати державний апарат, все діловодство вести державною мовою. В усіх установах і частинах організував курси українознавства. Проводилась також українізація загальноосвітньої школи. Поряд з російськими школами та гімназіями відкривались українські. У травні 1918 р. було засновано близько 50 нових українських шкіл, а в серпні ухвалено закон «Про обов’язкове вивчення української мови та літератури, а також історії та географії України в усіх середніх школах». 
Восени 1918 р. в Україні налічувалося 150 українізованих гімназій, а для незаможних учнів цих гімназій затверджувалось 350 іменних стипендій — імені Г. Сковороди, Т. Шевченка, І. Франка та інших письменників та діячів культури. 
        Водночас 22 жовтня у Кам’янці-Подільському розпочав свою роботу ще один український державний університет, що включав історико-філологічний та фізико-математичний факультети.  . 
    У липні–вересні на чолі з академіком Вернадським була створена комісія з питань заснування Української Академії наук, а вже 14 листопада 1918 року Скоропадський ухвалив закон «Про заснування Української Академії наук».   Президентом УАН було обрано В. І. Вернадського. 

Утворення української автокефальної церкви на чолі з митрополитом  В. Липківським.

Символіка Української держави

Запитанняtiml1324.jpg 

200px-Ukrainian_State_seal.svg.pngЩо намагався підкреслити гетьман державною символікою? 

 

 

 

 

 

 

 4 група Військова справа

image095.jpg20 травня 1918 р. був призначений військовий міністр генерал Рогоза. Уже в червні розпочалося впровадження в життя плану формування регулярної української армії. Вона мала складатися з 8 армійських корпусів, загальною чисельністю 300 тис. чол. Гетьман затвердив структуру та командування військових корпусів. 
    Сірожупанна дивізія. 1918 р.

У серпні 1918 р. австрійське військове командування передало у розпорядження Української Держави Сірожупанну дивізію, сформовану в Австро Угорщині з українських військовополонених. Під час повстання проти гетьмана дивізія перейшла на бік Директорії.

   Формувати армію Скоропадський планував на класовій основі. Її ядро мав становити козацький стан, бо саме козаччина, на думку гетьмана, уособлює цвіт української нації. 16 жовтня 1918 р. своїм універсалом гетьман відродив козацтво у всіх місцях його історичного існування. У документі наголошувалось, що відродження козацтва ставить на меті відновити славетне минуле України, забезпечити державність краю, виховувати підростаюче та майбутнє покоління. Через 2 тижні козацькі лави налічували майже 50 тис. козацьких родин. Проте здійснити цей план гетьману не вдалося, бо заможні селяни віддавали перевагу загонам для боротьби з повстанським рухом, ніж регулярному війську. 
   11 листопада 1918 р. завершилося формування українського Чорноморського флоту.  Цей процес був перерваний інтервенцією флоту Антанти, який у листопаді 1918 р. окупував Севастополь, Новоросійськ, Одесу, Миколаїв, Херсон, захопивши усі кораблі. 
   Отже, гетьманський уряд доклав чимало зусиль для створення регулярної армії і флоту, але втілити план не вдалося. Загальна чисельність збройних формувань не досягала  65 тис. чол. 

Запитання

1. Хто став військовим міністром за часів правління П.Скоропадського?

2. Скільки мала нараховувати регулярна українська армія?

3. Коли завершилося формування українського Чорноморського флоту?
 

5 група Зовнішні відносини

1.jpg    Головним напрямом зовнішньої політики були відносини з країнами Четвертного союзу, бо на території України перебувало окупаційне військо Німеччини та Австро-Угорщини і це впливало на внутрішню і зовнішню політику. 

Візит до Німеччини. Фельдмаршал Пауль фон Гінденбург та гетьман Павло Скоропадський 

 

2 червня 1918 р. Німеччина офіційно визнала Українську державу. Її визнали також Австро-Угорщина, Болгарія, Туреччина. Гетьманат намагався також вирішити на свою користь Бессарабське питання, Кримське питання, приєднати  до України Холмщину, Підляшшя. Для Гетьманату надзвичайно важливої ваги набували відносини з більшовицькою Росією. Росія прагнула включити українські землі до свого складу. 
    У результаті переговорів 12 червня 1918 р. було підписано договір, за яким Росія визнавала незалежність Української держави. Припинялися військові дії між обома державами, відбувався обмін консульськими представниками. Розглядалося питання і про кордони. Лінія кордону відступала від української етнографічної межі на 125–200 верств на користь Росії. Гетьманський уряд налагодив добрі відносини з державами, що утворилися на території колишньої Російської імперії — Грузією, Доном, Кримом, Кубанню, Литвою, Фінляндією. 
    Чимало зробила українська дипломатія для визнання України на міжнародній арені. Українська держава мали представництва в 25 країнах світу (Німеччина, Австро-Угорщина, Болгарія, Туреччина, Фінляндія, Польща та ін.). 

Запитання

1. Головним напрямом зовнішньої політики гетьмана були відносини з країнами…

2. Коли був підписаний договір з більшовицькою Росією?

3. У скількох країнах світу Українська держава Павла Скоропадського мала свої представництва?

 

 

docx
До підручника
Історія України (рівень стандарту, академічний) 10 клас (Кульчицький С.В., Лебедєва Ю.Г.)
Додано
17 листопада 2019
Переглядів
163
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку