Урок Тема. Їжа та її компоненти. Склад харчових продуктів. Значення компонентів харчових продуктів. Харчові та енергетичні потреби людини.

Тема. Їжа та її компоненти. Склад харчових продуктів. Значення компонентів харчових продуктів. Харчові та енергетичні потреби людини.

Мета уроку: ознайомити учнів з компонентами їжі, типами вітамінів; схарактеризувати склад харчових продуктів; розкрити сутність їжі як джерела енергії для організму людини, функціональне значення для організму білків, жирів, вуглеводів, вітамінів, води й мінеральних речовин; обґрунтувати способи збереження вітамінів у продуктах харчування; розвивати логічне мислення, увагу, уміння систематизувати інформацію, виокремлювати головне в тексті; виховувати дбайливе ставлення до власного здоров'я, естетичні почуття, формувати переконання в необхідності здорового способу життя, науковий світогляд.

Матеріали та обладнання: таблиці «Піраміда харчування», «Хімічний склад та калорійність харчових продуктів», репродукції картин відомих художників, на яких зображено їжу.

Основні поняття: харчування, їжа, компоненти їжі, органічні та неорганічні речовини, білки, жири, вуглеводи, амінокислоти, вода, вітаміни.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Хід уроку

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ, ВИЗНАЧЕННЯ МЕТИ ТА ЗАВДАНЬ УРОКУ

На дошці зображення картин відомих художників, на яких зображено їжу.

Прикладами таких картин можуть бути: Едуард Мане «Устриці», Борис Кустодієв «Трактирщик», Дієго Веласкес «Селянський обід», Луі Мелендес «Натюрморт з динею та грушами».

Учитель пропонує учням подивитися на зображення і здогадатися, про що йтиметься на уроці. Разом з учнями вчитель визначає тему уроку, його мету та завдання.

III. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Усяк є тим, що він їсть (Л. Фейербах).

Фронтальна бесіда

— Чи згодні ви з висловлюванням видатного філософа?

— Навіщо ми вживаємо їжу?

— Як їжа може вплинути на стан організму?

Сьогодні на уроці ми дізнаємося про основні компоненти їжі, їхнє значення для організму, склад харчових продуктів. Із цими знаннями вам буде легко складати власний харчовий раціон, який буде не тільки смачним, а й дуже корисним!

IV. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ ТА АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ

Вправа «Телефонний код»

Учні мають розшифрувати закодовані терміни за дешифрувальною таблицею та дати їм визначення.

Відповіді: 1. Асиміляція; 2. Енергія; 3. Харчування; 4. Дисиміляція.

V. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Їжа та її компоненти

- Розповідь учителя з елементами бесіди, словникова робота, складання схеми «Компоненти їжі» За розповіддю вчителя та текстом підручника  учні мають сформулювати  визначення поняття «їжа» та скласти схему компонентів їжі. Їжа — це те, що споживає людина для підтримки життя.

- Робота в парах, заповнення таблиці «Компоненти їжі», частково-пошукова робота з підручником Учні поділяються на два варіанти: I варіант має схарактеризувати та записати в таблицю особливості компонентів їжі, а II варіант —їхні функції. Для отримання інформації учні користуються текстом підручника . Після цього вони діляться інформацією зі своїм напарником і заповнюють другу частину таблиці.

Слід звернути увагу учнів не те, що вода, мінеральні речовини та вітаміни засвоюються організмом людини в тому вигляді, у якому вони надходять із їжею. Білки, жири й вуглеводи є великими складними молекулами, тому вони спочатку розщеплюються до простих речовин.

2. Харчові продукти

- Розповідь учителя, робота з підручником, складання схеми «Харчові продукти»

За розповіддю вчителя та текстом підручника учні мають скласти схему та навести приклади харчових продуктів.

Слід зазначити, що більшість страв є поєднанням продуктів рослинного і тваринного походження.

- Цікавий факт

Бджолиний мед — це унікальний харчовий продукт, який не псується. Він зберігає свої якості протягом тисяч років.

3. Вітаміни

- Розповідь учителя, повідомлення учнів, частково-пошукова робота з підручником, складання схеми «Вітаміни»

За розповіддю вчителя, повідомленнями учнів, які готували індивідуальне домашнє завдання, та за текстом підручника й таблицею  учні мають скласти схему та навести приклади вітамінів.

Слід звернути увагу учнів на те, що продукти, багаті на вітаміни, краще вживати в сирому вигляді, оскільки під час термічної обробки й, особливо, консервування більшість вітамінів руйнується.

VI. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

Проект     Збалансоване харчування.

Освітні цілі: ознайомити учнів із режимом та нормою харчування, раці­ональним харчуванням; з'ясувати, від чого залежать потреби ор­ганізму в тих чи інших речовинах; вчити раціонально складати харчовий раціон.

Основні поняття і терміни: енергетичний баланс організму, норми, ре­жим та раціональне харчування.

Обладнання: таблиці, схеми.

Структура уроку, основний зміст і методи роботи.

Раціональне харчування. Залежність норми харчування від енергетичних витрат.

Добовий раціон. Складання індивідуального раціону хар­чування на добу. (Використати форзац підручника.)

На 1 кг маси тіла людині необхідно вживати 1 г жиру, 3 г білка і 8 г вуглеводів на добу.

Макс фон Петтенкофер підрахував, що при розщепленні 1 г білка чи вуглеводу виділяється 17,6 кДж енергії, а 1 г жи­ру—38,9 кДж.

Недостатнє харчування. Ожиріння. Наслідки. (Бесіда.) Діє­ти. (Повідомлення учня.)

Хімічне та радіаційне забруднення їжі.  Його  наслідки.(Розповідь. Бесіда.)

«Аналіз індивідуального хар­чового раціону за добу та відповідність його нормам»

Хід практичної роботи.

1. Учитель ознайомлює учнів з основними положеннями гігі­єни харчування (калорійність, раціон, норми харчування, добова потреба в білках, жирах, вуглеводах), звертає увагу учнів на те, що калорійність їжі повинна відповідати енер­гетичним витратам.

Енергія, що надходить до організму при споживанні: 1 г білків — 17,2 кДж; 1 г вуглеводів — 17,2 кДж; 1 г жирів — 39, кДж. Слід знати, що для дітей від 15 до 17 років найкращим співвідношенням білків, жирів і вуглеводів є 1 : 1 : 4. Тобто на добу на 1 кг маси тіла необхідно 1,5 г білків, 1,5 г жирів, 6,0 г вуглеводів.

_: При змішаній їжі засвоюваність дорівнює в середньому 90%. Не менш важливий критерій — режим харчування, тобто приймання їжі у відповідний час, регулярно, з ураху­ванням витрат енергії конкретної людини.

Самостійна робота за інструктивною карткою.

 I.   Визначте повну витрату енергії  за добу.

1. Складіть розпорядок дня i підрахуйте енергетичні витрати з розрахунку на свій організм, користуючись даними таб­лиці «Витрата енергії для різних видів діяльності».

2. підсумуйте енергетичні витрати вашого організму за до­бу, користуючись даними таблиці «Витрата енергії  для  видів діяльності (за 1 год. на 1 кг маси тіла)».

II. Визначте індивідуальний добовий раціон харчування.

1. Складітъ меню при чотириразовому харчуванні  так, щоб на перший сніданок припадало 25% добового району, на другий — 15%, на обід — 45%, на вечерю — 15% Дані занесітъ у таблицю «індивідуальний добовий харчовий ра­ціон».

2. Обчисліть "загальну кількість білків, жирів, вуглеводів у добовому раціоні та його калорійність. Дані занесіть у таблицю «  Вміст білків, жирів, вуглеводів та енергетична цінність деяких продуктів харчування».

Підрахуйте накопичення енергії за добу.

Знайдіть різницю між накопиченням i витратою енергії.

III. 3po6iть висновок.

Індивідуальний харчовий раціон полягає у ... Накопичення енергії повинно ... з витратами... В організмі  людини білки виконують такі  функцїї. ..., жири: ..., вугле­води: ... .

Додаткові  завдання.

Задача. Обчистить, скільки енергії  було витрачено при написанні  контрольної  роботи, враховуючи таш дата та час писання на 1 кг маси людина витрачає  6,3 кДж на 1 год. Контрольні запитання:

Що таке калорійність їжі?

Як обчислюють калорійність 1ж1?

Як розробляють добовий раціон?

Яке значення має режим харчування?

Які добові  норми поживних речовин та від  чого вони залежать?

IV. Домашнє завдання. Повторити тему «Обмін  речовин та енергії ».