Урок №1 Тепловий стан тіла. Температура. Вимірювання температури.
Тип уроку: засвоєння нових знань.
Мета уроку: сформувати уявлення про тепловий стан тіла; ввести поняття «температури» , ознайомити з основними способами вимірювання температури.
Обладнання: різні види термометрів, термоскоп Г. Галілея, різні види матеріалів (рушник мохровий, кухонний, плитка).
Зміст уроку: 1. Постановка навчальної проблеми.
2. Вивчення нового матеріалу.
3. Закріплення нового матеріалу.
4. Домашнє завдання.
Хід уроку:
На протязі всього свого життя ми часто спостерігаємо явища і процеси, пов’язані з передаванням теплоти:
нагрітий предмет, занурений у воду з часом охолоне, а вода нагріється; лід принесений знадвору розтане і перетвориться на воду.
Давно люди помітили, що тіла відрізняються своєю температурою, одні тіла називали - теплими, інші – холодними. Ми знаємо, що влітку – тепло, а взимку – холодно. У ванній кімнаті поверхня ванни здається нам холодною, а рушник – теплим, хоча температура цих тіл однакова.
Люди навіть помітили, що речовини по різному нагріваються, зберігають тепло .
Прикладом можуть бути прислів’я та приказки в яких відтворені певні явища чи то властивості тіл.
«Багато снігу – багато хлібу.»
«Сніг тепла ковдра для пшениці: що товщий він, то краще спиться.»
А також народні прикмети «Сильна тяга в печі взимку – на мороз, слабка тяга у печі – настає відлига, негода» та ін.
Можна запропонувати учням самостійно згадати прислів’я та приказки на дану тему.
Пропоную одному з учнів занурити одну руку в теплу воду, а іншу - в холодну. Після цього прошу учня занурити дві руки в склянку з водою кімнатної температури і даю можливість учневі самому за своїми відчуттями встановити, яка в ній вода – гаряча чи холодна?
Нажаль ми не зможемо це зробити, оскільки рука, яка була в теплій воді відчуватиме холод, а рука що була в холодній воді – навпаки відчуватиме тепло.
Таким чином пересвідчуємось, що за власним відчуттям людина не завжди може пояснити і вказати на скільки одне тіло гарячіше чи холодніше за інше.
Для порівняння теплових станів тіл використовують поняття – ступінь нагрітості тіла. Довгий час у фізиці існувало поняття теплороду. Теплород уявляли у вигляді безбарвної речовини, що заповнює простір. Коли тіло поглинало теплород, воно нагрівалося, втрачаючи теплород – охолоджувалося. Будь – яке тіло розглядалося, як суміш речовини і теплороду.
Ступінь нагрітості тіла пов’язують з температурою. Температуру ми вміємо вимірювати за допомогою приладу – термометра. Температура в перекладі з латинської – належне змішування, нормальний стан. Взагалі вчені дуже довго не могли визначитися, що таке температура і що вона характеризує. Температура сприймалася, як міцність суміші, теплороду і речовини, чим більше теплороду має речовина, тим вищий градус температури.
Завдання класу:
1.Навести приклади нагрівання чи охолодження тіл.
Висновок:
у природі плин теплових процесів відбувається відбувається за певними законами, які пов’язані з теплообміном. Більш нагріті тіла віддають теплоту, охолоджуючись, а менш нагріті, поглинаючи теплоту, нагріваються. Процес відбувається до досягнення теплової рівноваги.
Питання класу:
Для того щоб з’ясувати принцип дії термометра демонструю дослід (термоскоп Галілея, 1597 рік перший термометр).
Пропоную учням , після проведення досліду розповісти, що вони побачили. Можна по пунктах записати на дошці. А потім провести пояснення. Зміна температури приводить до зміни об’єму рідини. Можна продемонструвати ще перший газовий термометр 1702 р.
Питання класу:
1. Які бувають термометри?
2. Коли зручніше користуватися спиртовим, а коли ртутним?
3. Чому в медичних термометрах використовується ртуть, а не спирт?
4. Який термометр чутливіший – ртутний чи спиртовий?
Одиницею вимірювання температури є – градус це ступінь нагрітості тіла. Раніше було всього 4 ступені нагрітості тіла.
На сьогоднішній час застосовують різні температурні шкали. У країнах Європи використовують шкалу Цельсія (1701 – 1744 шведський астроном - фізик). За шкалою Цельсія 0⁰С – кипіння води, 100⁰С – замерзання води . Як вам відомо зараз ми користуємося перевернутою шкалою Цельсія.
В Америці використовують шкалу Фаренгейта (1686 - 1736). Він за відправну точку на своїй шкалі вибрав температуру суміші льоду, солі та нашатирю, а за другу постійну точку – температуру людського тіла.
У Франції тривалий час користувалися шкалою Реомюра (1683 – 1757, французький математик, фізик, біолог). На шкалі Реомюра температура танення льоду теж 0⁰, а кипіння води - 80⁰.
Всі ці шкали відрізняються вибором опорних точок (реперних).
3. Закріплення нового матеріалу
Розв’язування якісних задач:
4. Домашнє завдання