Урок "Тепловий стан тіла. Температура."

Урок №1    Тепловий стан тіла. Температура. Вимірювання температури.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Мета уроку: сформувати уявлення про тепловий стан тіла; ввести поняття  «температури» , ознайомити з основними способами вимірювання температури. 

Обладнання: різні види термометрів, термоскоп Г. Галілея, різні види матеріалів (рушник мохровий, кухонний, плитка).

Зміст уроку: 1. Постановка навчальної проблеми.

                      2. Вивчення нового матеріалу.

                      3. Закріплення нового матеріалу.

                      4. Домашнє завдання.            

Хід уроку:

1. Постановка навчальної проблеми

 

 На протязі всього свого життя ми часто спостерігаємо явища і процеси, пов’язані з передаванням теплоти:

нагрітий предмет, занурений у воду з часом охолоне, а вода нагріється; лід принесений знадвору розтане і перетвориться на воду.

Давно люди помітили, що тіла відрізняються своєю температурою, одні тіла називали  - теплими, інші – холодними. Ми знаємо, що влітку – тепло, а взимку – холодно. У ванній кімнаті поверхня ванни здається нам холодною, а рушник – теплим, хоча температура цих тіл однакова.

Люди навіть помітили, що речовини по різному нагріваються, зберігають тепло .

Прикладом можуть бути прислів’я та приказки в яких відтворені певні явища чи то властивості тіл.

«Багато снігу – багато  хлібу.»

 

«Сніг тепла ковдра для пшениці: що товщий він, то краще спиться.»

 

 

А також народні прикмети «Сильна тяга в печі взимку – на мороз, слабка тяга у печі – настає відлига, негода»  та ін.

 

Можна запропонувати учням самостійно згадати прислів’я та приказки на дану тему.

Пропоную одному з учнів занурити одну руку в теплу воду, а іншу -  в холодну. Після цього прошу учня занурити дві руки в склянку з водою кімнатної температури і даю можливість учневі самому за своїми відчуттями встановити, яка в ній вода – гаряча чи холодна?

Нажаль ми не зможемо це зробити, оскільки рука, яка була в теплій воді відчуватиме холод, а рука що була в холодній воді – навпаки відчуватиме тепло.

Таким чином пересвідчуємось, що за власним відчуттям людина не завжди може пояснити і вказати на скільки одне тіло гарячіше чи холодніше за інше.

 

2. Вивчення нового матеріалу

 

Для порівняння теплових станів тіл  використовують поняття – ступінь нагрітості тіла. Довгий час у фізиці існувало поняття теплороду. Теплород уявляли у вигляді безбарвної речовини, що заповнює простір. Коли тіло поглинало теплород, воно нагрівалося, втрачаючи теплород – охолоджувалося. Будь – яке тіло розглядалося, як суміш речовини і теплороду.

Ступінь нагрітості тіла пов’язують з температурою. Температуру ми вміємо вимірювати за допомогою приладу – термометра. Температура в перекладі з латинської – належне змішування, нормальний стан. Взагалі вчені дуже довго не могли визначитися, що таке температура і що вона характеризує. Температура сприймалася, як міцність суміші, теплороду і речовини, чим більше теплороду має речовина, тим вищий градус температури.

 

 

Завдання класу:

 

1.Навести приклади нагрівання чи охолодження тіл.

3. У воді плаває лід. Які процеси будуть відбуватися?
4.  Що станеться із соком  . якщо залишити його в холодильнику?
5. Що станеться з гарячим чайником. Якщо його залишити на плиті?

 

Висновок:  

у природі плин теплових процесів відбувається відбувається за певними законами, які пов’язані з теплообміном. Більш нагріті тіла віддають теплоту, охолоджуючись, а менш нагріті, поглинаючи теплоту, нагріваються. Процес відбувається до досягнення теплової рівноваги.

 

Питання класу:

• Які бувають термометри?
• Що необхідно зробити, щоб виміряти температуру?

 

Для того щоб з’ясувати принцип дії термометра демонструю дослід (термоскоп Галілея, 1597 рік перший термометр).

Пропоную учням , після проведення досліду розповісти, що вони побачили. Можна по пунктах записати на дошці. А потім провести пояснення. Зміна температури приводить до зміни об’єму рідини. Можна продемонструвати ще перший  газовий термометр 1702 р.

 

Питання класу:

 

1. Які бувають термометри?

                              2. Коли зручніше користуватися спиртовим, а коли ртутним?

                              3. Чому в медичних термометрах використовується ртуть, а не спирт?

                               4. Який термометр чутливіший – ртутний чи спиртовий?

Одиницею вимірювання температури є – градус це ступінь нагрітості тіла. Раніше було всього 4 ступені нагрітості тіла.

На сьогоднішній час застосовують різні температурні шкали. У країнах Європи використовують шкалу Цельсія (1701 – 1744 шведський астроном - фізик). За шкалою Цельсія 0⁰С – кипіння води, 100⁰С – замерзання води . Як вам відомо зараз ми користуємося перевернутою шкалою Цельсія.

 

В Америці використовують шкалу Фаренгейта (1686 - 1736). Він за відправну точку на своїй шкалі вибрав температуру суміші льоду, солі та нашатирю, а за другу постійну точку – температуру людського тіла.

 

 

У Франції тривалий час користувалися шкалою Реомюра (1683 – 1757, французький математик, фізик, біолог). На шкалі Реомюра температура танення льоду теж 0⁰, а кипіння води - 80⁰.

Всі ці шкали відрізняються вибором опорних точок (реперних).

 

3. Закріплення нового матеріалу

 

Розв’язування якісних задач:

 

1. Чому під час вимірювання температури контакт тіла з термометром має тривати кілька хвилин?

 

2. Що показує термометр – температуру тіла чи самого термометра?

 

 

3. Запропонуйте свій спосіб градуювання термометра. Тобто створіть свою температурну шкалу.

 

4. Чому трубка медичного термометра донизу звужується. А трубка лабораторного ні?

 

 

5. Як відбуватиметься теплообмін, якщо окріп зі склянки перелити в відро з холодною водою? Коли цей процес припиниться?

 

6. У чашку налили гарячу каву. Що треба зробити, щоб кава охолонула?

 

4. Домашнє завдання

 

• Вивчити відповідні параграфи підручника.
• З народної творчості знайти прислів’я, приказки, прикмети пов’язані з тепловими процесами.
• З художнього твору або вірша знайти опис теплового явища та пояснити його.