Урок «Ті, що рятували життя: Праведники Бабиного Яру»

НАЗВА: «Ті, що рятували життя: Праведники Бабиного Яру»

 

Мета: 1) надати інформацію про Праведників; 2) проаналізувати конкретні історії спасіння; 3) обговорити з учнями основні дилеми, перед якими стояли Праведники; 4) сформувати у дітей розуміння важливості збереження подібних історій і пошуку нових імен Праведників.

 

Очікувані результати: після уроку учні:

1. Зможуть пояснити, хто такі Праведники народів світу;
2. Зможуть висловити власну думку, щодо дилем перед якими може опинитися людина під час війни;
3. Усвідомлять важливість для суспільства збереження пам’яті про людей, що ризикували собою заради інших.

 

Тривалість: 45 хвилин

 

Формат: урок

 

Необхідні матеріали: бажано смарт-дошка та підключення до Інтернету, але можна замінити роздрукованими матеріалами

 

 

План заходу

 

Крок 1 Вступна частина

Вчитель починає урок словами І. Бауера: «Пам'ять про Голокост необхідна, щоб наші діти ніколи не були жертвами, катами або байдужими спостерігачами!». Сьогодні мова піде про тих, хто не хотів бути байдужим спостерігачем і, навіть ціною свого життя і життя своїх близьких, рятував ні в чому не винних людей. Ми будемо говорити про Праведників народів світу.

Слова вчителя ілюструються на дошці фотографіями з виставки «Бабин Яр: пам’ять на тлі історії» розділ «Праведники Бабиного Яру»

 

Крок 2 Пояснення, хто такі Праведники народів світу і як їх нагороджують. Вчитель наголошує, що лише в Україні є окрема категорія – Праведники Бабиного Яру. (Додаток 1)

 

Крок 3 Обговорення критеріїв надання звання «Праведник народів світу»

Учні отримують критерії присудження звання праведників (Додаток 2), який можна вивести на смарт-дошку

Питання учням: Як ви вважаєте, чому саме такі критерії? (Вчитель підкреслює, що були випадки, коли рятування відбувалося з вигодою для рятівника, і саме ця вигода була мотивацією для спасіння. )

 

Крок 4 Аналіз та порівняння кількості Праведників у світі (на екран виводять додаток 3 або роздають роздрукований матеріал учням)

У світі налічується 24 811 Праведників, але ця цифра неповна, тому що з кожним роком відкриваються нові імена, хоча з роками подібний пошук утруднений відсутністю живих свідків.

Проводимо аналіз цифр статистики праведників по країнах.

Звернути увагу учнів: в різних країнах була різна кількість євреїв і там, де їх було небагато (як, наприклад, в Китаї, Еквадорі, Бразилії) - там і Праведників небагато. Крім того, деякі країни невеликі за розмірами, тому там і взагалі населення невелике. Виходячи зі статистичних даних ми бачимо, що найбільша кількість Праведників була в Польщі, Нідерландах, Франції, Україні та Бельгії.

Не можна не побачити і зміни у кількості праведників з роками. Так в Україні з 2079 у 2003 році виходимо на 2441 – у 2013

Питання учням:

1. Про що свідчать такі зміни у цифрах?
2. Чому виникла необхідність утворити звання Праведник Бабиного Яру та Праведник України у нашій державі?

Звернути увагу учнів на те, що у радянські часи відбувалась політика замовчування Голокосту, а отже і випадків спасіння, тому реальна кількість праведників в Україні до часів незалежності не відновлювалась. А оскільки минуло багато років, то й свідків рятування в багатьох випадках знайти було важко.

 

Крок 5 Наведення прикладів того, хто і чому рятував інших людей?

Для вчителя:

«Народ- Праведник» - яскравим прикладом є Данія. Данці за кілька тижнів евакуювали близько восьми тисяч євреїв у Швецію. Іншим прикладом цього явища є французькі комуни, такі як Шамбон-сюр-Ліньйон, жителі якої займалися евакуацією євреїв до Швейцарії. Це була допомога однієї нації іншою. Високий рівень допомоги. Такі приклади доводять важливість виховання поваги до цінності людського життя, і ілюструють можливість вирішення глобальних проблем по мирному співіснуванню.

Щодо впливових людей - це переважно дипломати і чиновники, такі як Відні Хе Феншань з Китаю, Тіуне Сугіхара з Японії, Рауль Валенберг зі Швеції та інші. Вони мали великі можливості і рятували тисячі людей, головним чином тим, що надавали фальшиві документи і евакуювали в більш безпечні країни (нейтральні під час війни). Особливо виділяється на тлі всіх інших Тіуне Сугіхара. Японія - країна - союзник Німеччини у війні, країна з профашистським режимом! Тіуне, як громадянин своєї країни мав би не дуже суперечити політиці союзників, але він, перебуваючи в Литві, рятував тисячі людей, хоча вони не були його добрими друзями (переважно ці євреї були взагалі біженцями з Польщі). «Можливо я дію врозріз з волею мого уряду, але в іншому випадку я б пішов проти волі Божої» Т. Сугіхара

Більшість випадків порятунку - це звичайні люди. Про це ми зараз і поговоримо.

 

Крок 6 Робота в парах. Учні отримують 2 історії спасіння (Додаток 4) та питання для обговорення (Додаток 5)

Крок 7 Виступи учнів на основі обговорення (за бажанням). Загальний висновок.

Вчитель звертає увагу учнів, що знаходити нові імена Праведників важливо для всіх. І цей процес не припиняється. Іноді ми не знаємо, що відбувалося в наших власних сім'ях. Тому пошук імен і збереження пам’яті про праведників є завданням всього суспільства.

 

 

Додаток 1

ФОТО

ПРАВЕДНИКИ БАБИНОГО ЯРУ

Порятунок євреїв у роки нацистської окупації Європи став предметом вивчення у державі Ізраїль. Національний інститут пам’яті Катастрофи і Героїзму Яд Вашем 1963 р. затвердив критерії для отримання почесного звання «Праведник народів світу». Праведниками визнаються неєвреї, які ризикували життям, рятуючи євреїв під час Голокосту. Усіх, хто був причетний до порятунку, нагороджують медалями й дипломами, на їхню честь висаджують дерева на Алеї Праведників, їм призначають довічні пенсії.

У Радянському Союзі намагалися замовчувати знищення євреїв під час Другої світової війни. Більшість рятівників, які жили у межах СРСР, опинилися поза практиками вшанування. На момент розпаду Радянський Союз посідав 17-е місце серед країн, з яких походили «Праведники народів світу».

Важливим кроком на шляху до віднайдення імен доброчинців стало створення у 1988 р. Київського товариства єврейської культури та його першої структури – фонду «Пам’ять Бабиного Яру». Саме цей фонд розпочав пошуки Праведників на території України, а згодом зосередився виключно на рятівниках, що походили з Києва.

У квітні 1989 р. Фондом було встановлено почесне громадське звання «Праведник Бабиного Яру». Першим його отримав православний священик Олексій Глаголєв (посмертно) та члени його сім’ї. Наразі 662 особи удостоєні звання «Праведник Бабиного Яру».

Інформацію про віднайдених рятівників із фонду «Пам’ять Бабиного Яру» направляють в Єрусалим в Інститут Яд Вашем, де частині з них надано також звання «Праведник народів світу». Україна – четверта країна у світі за кількістю Праведників, після Польщі, Франції та Нідерландів. 2515 українців є «Праведниками народів світу» (150 з них – кияни), їхні імена викарбувані на Стіні честі в Саду Праведників у Яд Вашемі. Першою серед українців отримала звання «Праведник народів світу» 1976 р. Олена Вітер (сестра Йосифа), ігуменя греко-католицького монастиря.

Як правило, Праведники – це цивільні беззбройні жителі окупованих територій: люди похилого віку, діти, жінки. Часто євреїв переховували великі сім’ї. Траплялися випадки, коли батьки або дідусі й бабусі – неєвреї за походженням, рятували своїх дітей та онуків. Серед тих, хто отримав звання «Праведник Бабиного Яру», люди різних національностей: українці, росіяни, поляки, білоруси, татари, вірмени, греки й німці. Вшановуючи Праведників, мусимо пам’ятати, що їхні вчинки – не лише факти порятунку. Вони ризикували своїм життям, життям своїх рідних, включно з малолітніми дітьми.

За матеріалами віртуальної виставки «Бабин Яр: пам’ять на тлі історії»

 

Додаток 2

Крітерії присвоєння звання^[1]

 

• Активна участь у порятунку одного або декількох євреїв від небезпеки негайного знищення або депортацію в табори смерті;
• Існувала реальна небезпека для рятувальника і його близьких;
• Рятівник усвідомлював і мав на увазі саме порятунок єврея. Дії рятівника НЕ були мотивовані отриманням грошової винагороди або іншої компенсації, як, наприклад, перехід врятованого в іншу віру, усиновлення дитини і т.п .;
• Рятівник не співпрацював із нацистським режимом

Додаток 3

Статистика Яд Вашем: «Кількість Праведників народів світу по країнам»^[2]

Країна	2003	2017
Австрія	84	109
Албанія	63	75
Бельгія	1402	1731
Білорусь	537	641
Болгарія	17	20
Боснія	0	43
Бразилія	0	2
В’єтнам	1	1
Великобританія	13	22
Вірменія	10	24
Голландія	4639	5595
Греція	265	335
Грузія	1	1
Данія	19	22
Еквадор	0	1
Ель-Сальвадор	0	1
Естонія	3	3
Іспанія	3	9
Італія	371	682
Китай	2	2
Куба	1	1
Латвія	96	136
Литва	555	891
Люксембург	1	1
Македонія	10	10
Молдова	69	79
Німеччина	410	525
Норвегія	24	67
Польша	5874	6706
Португалія	1	3
Росія	116	204
Румунія	51	60
Сербія	117	135
Словаччина	454	572
Словенія	6	10
США	1	5
Туреччина	1	1
Угорщина	658	806
Україна	2079	2573
Франція	2500	3995
Хорватія	103	115
Чехія	105	116
Чилі	1	2
Чорногорія	1	1
Швейцарія	38	49
Швеція	10	10
Японія	1	1
Загальна кількість Праведників	20 757	26 513

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток 4

Історії спасіння

1. Праведниця світу Євгеньєва Іоанна Михайлівна

Іоанна народилася 1928 року в Києві, у першому будинку по вулиці Бабин Яр. Вона згадує, як бачила розстріли з вікна свого дому. Іоанна завдячує батькам порятунком євреїв, бо їй тоді було лише 13 років. Вона розповідає, що Ісаак Бродський був продавцем цукерок. «Знаєте, от коли діти йдуть до школи повз його лавку з цукерками, то він завжди такий добрий був, пригощав. Усі його любили… Коли він прийшов до нас, то ми, звичайно, погодилися переховувати його». 

Ну, звичайно, як же ж йому, такому доброму та чудовому і відмовити!» - поринула вона у спогади. Ісаак жив у них вдома, іноді переховувався у тітки Іоанни, яка жила в будинку №8 по вулиці Бабин Яр. У роки окупації було дуже мало їжі, та не було за що її купувати. Бродський навчив сім’ю виготовляти цукерки, які вони потім продавали  чи обмінювали на базарі. Так вони й жили, рятуючи один одного. Він і дожив до визволення Києва, але потім пішов на фронт за власним бажанням, щоб помститися за тих, кого вбили нацисти, та вже не повернувся… Іоанна досі підтримує зв’язок із сім’єю Бродського та часто згадує  Ісаака, як прекрасну людину… 

За даними архіву Яд Вашем

 

Праведниця світу Ярова Софія Григорівна 

Софія Григорівна народилася у Києві, в будинку 127 по вулиці Червоноармійській, 18 вересня 1925 року. Вона закінчила 8 класів 130 школи, коли її застала війна. На запитання про знайомих євреїв до війни, Софія відповіла так: «У нас на два будинки було до 30-ти квартир. Приблизно 10 із них займали євреї. Але до війни ми були так виховані, що ніколи, жоден із нас, не цікавився й не думав, хто якої національності. Люди жили й спілкувалися за принципом — «хто яка людина...».  

Сім’я Софії переховувала в себе 7 євреїв, але насправді порятувала ще більше, бо Софія допомогла багатьом переправитися на той бік Дніпра. Іноді Софії самій доводилося переховуватися, бо вона була донькою комуніста, та ще й одного разу її спровокували щодо підпілля та партизан. Коли війна закінчилася, її брат одружився з однією із єврейських дівчат, яких вони переховували. Сама ж Софія досі підтримує зв’язок із сім’єю врятованих. Крім того, вона — голова асоціації Праведників народів світу України, тож багато спілкується  з іншими Праведниками також.

За даними архіву Яд Вашем

 

Додаток 5

Питання для роботи у парах

1. Чи були ви раніше знайомі з темою Праведників? Які історії порятунку ви знали?
2. Ознайомтеся з конкретними історіями спасіння. Чим ризикували рятувальники? Чи був цей ризик, на ваш погляд, виправданим?
3. Чому, навіть через багато років, тривають пошуки Праведників? Оцініть важливість цього для всіх учасників процесу (громадян України, сімей врятованих, сімей, які рятували, держав України та Ізраїлю).

 

 

^[1] За даними відділа «Праведники народів світу» інституту-меморіального комплексу Яд Вашем

^[2] Джерело: http://www.yadvashem.org/yv/ru/righteous/statistics.asp