Урок: " Тканини. Органи. Фізіологічна система."

Урок №4

Тема: Тканини. Органи. Фізіологічні системи.

Мета:

• поглибити знання учнів про тканини, розглянути особливості будови і функціонування тканин організму людини; сформувати поняття про фізіологічні системи організму людини;
• розвивати пізнавальний інтерес, продовжувати формування вміння працювати з підручником, порівнювати, складати структуровані конспекти;
• виховувати почуття толерантності, взаємодопомоги під час роботи в групі.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань

Методи і методичні прийоми: інформаційно - рецептивні, репродуктивні, проблемно – пошукові, візуальні, практичні.

Обладнання: підручник, робочі зошити, таблиці «Будова тваринної клітини», «Тканини», набір постійних мікропрепаратів епітеліальної, сполучної, м’язової та нервової тканин, мікроскопи.

Хід уроку:

І. Організаційний момент.

ІІ. Перевірка виконання учнями домашнього завдання.

Вправа «Вірю — не вірю».

Поставте знак «+», якщо твердження правильне, і знак «–», якщо хибне.

1) Клітина є елементарною структурною й функціональною одиницею організму. +

2)  Усі клітини побудовані за єдиним планом. +

3)  Цитоплазма — в’язка, напіврідка речовина, у якій містяться органели. +

5)  Рибосоми беруть участь у синтезі білків. +

6) Ендоплазматична сітка представлена системою плоских замкнених мішечків-цистерн, які обмежені мембраною. -

7)   Мітохондрії вкриті подвійною мембраною. +

8)    У рибосомах містяться травні ферменти.-

9)    Включення — непостійні утворення клітини.+

10)  Зовні ядро вкрите ядерною оболонкою, яка складається з двох мембран.+

11)Ядро виконує функцію зберігання інформації щодо всіх ознак організму.+

12)  Ендоплазматичну сітку з рибосомами на поверхні її мембрани називають незернистою.-

13) Основна функція мітохондрій — синтез енергії. +

14) Включення – запаси поживних речовин (жири, вуглеводи). +

15) Сперматозоон – це жіночі статеві клітини. –

16) Кісткова тканина називається епітеліоцитом. –

17) Епітеліальні клітини називаються остеоцитам. –

18) Складниками молекулярного рівня організації є хімічні елементи та речовини.

 Дайте визначення поняттям: гомеостаз, гіподинамія, відкритість біологічних систем.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми, мети уроку.

 Сьогодні ми переходимо до наступних рівнів організації живого – тканинного та органного. З поняттям «тканина» ви вперше ознайомились, коли почали вивчати організм рослини, потім ми звернулись до тканин тварин.

ІV. Актуалізація опорних знань.

• Що називають «тканиною»?
• Які типи тканин вам відомі?
• Назвіть різноманітність клітин людини?

V. Сприйняття і первинне осмислення нового матеріалу.

5.1. 1) Епітеліальна тканина. Клітини цієї тканини мають назву епітеліоцити. Побудована з щільних клітин і незначної кількості міжклітинної речовини. Видами епітелію є покривні і залозисті. Може складатися з одного та кількох шарів (одношаровий та багатошаровий). За формою клітин є: плоский, кубічний, циліндричний.

 2) Сполучна тканина. Тканина живого організму, яка виконує опорну, захисну і трофічну функції. Складається з декількох видів клітин, переважно з фібробластів, волокон і основної тканинної речовини. Міжклітинна речовина добре виражена. Дана тканина утворює кістки, хрящі – це опорна сполучна тканина. Опорно-трофічна тканина включає: пухку сполучну тканину(кровоносні судини) та щільну сполучну(сухожилля, зв'язки). Трофічна сполучна тканина – кров, лімфа.

3) М'язова тканина. Їй властива здатність до скорочення, що забезпечує пересування людини. Розрізняють посмуговану і непосмуговану (гладку) м’язові тканини. Непосмугована утворює стінки судин, внутрішніх органів, забезпечує сечовиділення. Скорочення не посмугованих м'язів не залежить від волі людини.  Посмугована поділяється на скелетну та серцеву. Скелетна посмугована тканина утворює скелетні м'язи, діафрагму, язик; а серцева складає основу міокарда. Вже скелетна мускулатура скорочується під впливом імпульсів, що надходять з головного мозку.

4) Нервова тканина. Складається з нейронів та клітин, що їх оточують і утворюють нейрологію. Ця тканина формує нерви, нервові вузли, головний та спинний мозок, забезпечує сприйняття подразнень.

5.2.  Орган – це частина тіла, яка має певну форму і будову, виконує певні функції. Орган складається з кількох видів тканин, але одна з них завжди переважає  і визначає його основну функцію. У м'язах такою тканиною є м’язова.  Органи, що виконують спільну функцію та об’єднуються в системи органів називають фізіологічними системами. В організмі будь-якої людини виділяють опорно-рухову, дихальну, кровоносну, травну, ендокринну, видільну, статеву, нервову системи і сенсорні системи.

1) Опорно-рухова система побудована із скелета й прикріплених до нього м'язів. Сам скелет та м'язи виконують функцію опори та руху тіла і дають йому змогу виконувати різні дії, також захищають внутрішні органи від негативних зовнішніх впливів.

2) Кровоносна система побудована з серця і кровоносних судин. До них належать: артерії, вени, капіляри. Такий орган, як серце, скорочується та проштовхує кров по кровоносних судинах. Завдяки йому і кровообігу органи людського тіла забезпечуються поживними речовинами та киснем й звільняються від вуглекислого газу і інших продуктів життєдіяльності. Крім цього, кровоносна система виконує терморегуляційну функцію. А ще вона здійснює взаємозв'язок усіх органів організму.

3) Дихальну систему формують легені і дихальні шляхи. Дихальні шляхи складаються з носової порожнини, носоглотки, глотки, гортані, трахеї, бронхів, бронхіол, альвеол. Також вона приймає участь в виділенні продуктів обміну.

4) Травна система складається з травного тракту (ротової порожнини, глотки, стравоходу, шлунку, кишечнику) та травних залоз (слинних залоз, шлункових, підшлункових залоз, дрібних залоз кишечнику, печінки). Головна функція травної системи заклечається в живленні організму в результаті процесів перетравлення їжі і всмоктування поживних речовин в кров та лімфу.

5) Видільна система складається з нирок, сечовода, сечового міхура, сечівника. Вона виконує функцію виведення із людського організму продуктів обміну речовин та збереження сталості внутрішнього середовища, також підтримує водно-сольовий обміну.

6) Статева система здійснює функцію розмноження. Складається вона з жіночих (яєчники) та чоловічих (яєчка) статевих залоз і зовнішніх та внутрішніх статевих органів. В статевих залозах утворюються статеві клітини (яйцеклітини та сперматозоїди) та формуються статеві гормони. В матці розвивається плід людини.

7) Ендокринна система включає в себе різні залози внутрішньої секреції, такі як гіпофіз, епіфіз, щитоподібна, надниркова, підшлункова, статеві залози і т.п. Кожна з них виробляє та виділяє у кров особливі хімічні речовини, так звані гормони. Ці речовини приймають участь в регуляції функцій всіх клітин та тканин організму через біологічно активні речовини. Здійснюють координацію діяльності окремих органів та організму людини в цілому.

8) Нервова система в собі об'єднує всі інші системи. Вона регулює і узгоджує їх діяльність, підтримує взаємозв'язок організму і навколишнього середовища. Нервова система побудована з головного та спинного мозку і нервів, що від них відходять. Вона є підґрунтям психічної діяльності, визначає поведінку людини.

 Системи органів тісно пов'язані між собою. Їх діяльність взаємоузгоджена, що і забезпечує життєдіяльність всього організму людини. Надходження кисню до клітин і виведення з них вуглекислого газу здійснюється завдяки спільній діяльності систем дихання, кровообігу і крові. Для забезпечення рухів необхідна спільна робота нервової системи та м’язів. Фізіологічна система представляє собою анатомічне чи функціональне об’єднання органів, які виконують у організмі спільну функцію.

Функціональна система являється взаємоузгодженим об’єднанням різних органів та фізіологічних систем, що спрямоване на досягнення певного корисного для організму результату.

VІ. Узагальнення і систематизація знань.

6.1. Виконання лабораторного дослідження «Ознайомлення з препаратами тканин людини».

6.2. Вправа «Мозковий штурм»

— Відомо, що старіючі епітеліальні клітини шкіри злущуються. Куди зникають старіючі клітини у внутрішніх органах? Які органели клітин причетні до їхнього видалення?

— Чому рубець від рани відрізняється від інших тканин шкіри?

(Рубець від рани відрізняється від інших тканин шкіри тому, що загоювання рани відбувається завдяки регенерації сполучної тканини, а не за рахунок епітеліальної тканини)

— Чому рубець від рани ніколи не загоряє?

(Рубець ніколи не загоряє тому, що пігмент меланін, який сприяє зміні кольору шкіри при загорянні, міститься в епітеліальній тканині)

VIІ. Підбиття підсумків уроку.

VIІІ. Повідомлення домашнього завдання.

Опрацювати відповідний параграф в підручнику,  вивчити опорний конспект