Урок "Трагічна доля «маленької людини» в повісті «Шинель». "

 Тема: Трагічна доля «маленької людини» в повісті «Шинель».

Мета: допомогти учням зрозуміти зміст повісті, її проблематику; поглиблювати уміння аналізувати прозовий твір та його образну систему; розвивати навички переказу, виразного читання, психологічного спостереження за поведінкою героя, логічного мислення; формувати співчуття й милосердя до людини.

Обладнання: тексти повісті М. Гоголя «Шинель» (мовою оригіналу),ылюстрацыъ до до твору.

ХІД УРОКІВ

I. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ

Бесіда на повторення.

— У кого з письменників вперше з’явилася тема «маленької людини»? (В Олександра Пушкіна.)

— Назвіть цей твір, героя. (Повість «Станційний наглядач», образ Самсона Вирі­на.)

— У кого ще з вивчених письменників був такий образ? (М. Лермонтов, роман «Герой нашого часу», образ Максима Максимовича.)

II. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ ТА ЕПІГРАФА УРОКІВ

III. СПРИЙНЯТТЯ І ЗАСВОЄННЯ УЧНЯМИ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Слово вчителя.

Головним героєм повісті М. Гоголя «Шинель» є чиновник Акакій Акакійович Башмачкін. Цей образ поповнив галерею чиновників, яка є досить великою у росій­ській літературі. Подібні образи неодноразово зустрічалися у творчості М. Гоголя, зокрема у таких творах, як «Ніс», «Невський проспект», «Записки божевільного». Але у повісті «Шинель» образ Акакія Акакійовича змальовано глибше й ретельні­ше. Це ми і розглянемо на наших уроках.

2. Бесіда з учнями.

— Яка авторська характеристика героя з перших сторінок повісті впадає в око? (Це був найзвичайнісінький чиновник, «чиновник нельзя сказать чтобы очень за­мечательный, низенького роста, несколько рябоват, несколько рыжеват, несколько даже на вид подслеповат, с небольшой лысиной на лбу, с морщинами по обеим сто­ронам щек и цветом лица что называется геморроидальным…».)

— Подумайте, чому автор пише, що «он был вечным титулярным чиновником»? (Так Гоголь ще раз підкреслює пересічність особистості свого героя, який нічим не виділяється серед інших.)

— Від чийого імені ведеться оповідь повісті? (Від імені оповідача.)

3. Проблемне запитання.

— Ім’я головного героя «Акакій» перекладається як «незлобливий». Окрім того, був святий Акакій Синайський, житіє якого знали читачі того часу. Як ви думає­те, чому автор дав своєму герою таке ім’я? А прізвище? (Іменем підкреслюється без­захисність героя у цьому світі. А прізвище вказує на його звичайне походження.)

4. Переказ тексту.

— Розкажіть історію вибору імені героя.

— Який момент підкреслює автор? (У цьому епізоді лунає мотив фатуму, при­реченості героя жити тим життям, яким він живе.)

5. Творчий переказ тексту.

— Розкажіть від імені Башмачкіна про його спосіб життя.

6. Робота з текстом.

— Знайдіть у тексті приклади, які вказують на замкнутість життя Башмачкі­на. («Ни один раз в жизни не обратил он внимания на то, что делается и происходит всякий раз на улице»; «даже в те часы, когда совершенно потухает петербургское се­рое небо… даже в то время, когда все чиновники рассеиваються по маленьким квар­тиркам своих приятелей поиграть в штурмовой вист… словом даже тогда, когда все стремится развлечься,— Акакий Акакиевич не предавался никакому развлечению»; «Никто не мог сказать, чтобы когда-нибудь видел его на каком-нибудь вечере. На­писавшись всласть, он ложился спать, улыбаясь заранее при мысли о завтрашнем дне: что-то бог пошлет переписывать завтра?»)

7. Бесіда з учнями.

— Подумайте, з якою метою Гоголь так детально описує спосіб життя головного героя? (З розповіді випливає, що герой дуже самотній.)

— Як ви думаете, чи розумів Башмачкін своє становище? (Ні. Він був задово­лений своєю долею.)

— Яким було ставлення до Башмачкіна на службі? («В департаменте не оказы­вали ему никакого уважения. Сторожа не только не вставали с мест, когда он прохо­дил, но даже не глядели на него, как будто через приемную пролетала простая муха. Начальники поступали с ним как-то холодно-деспотически». Чиновники весь час на­сміхалися над Башмачкіним, і їхні насмішки бували іноді дуже злими.)

— Чи обурювало це героя? (Ні. Він завжди залишався спокійним, навіть не ро­бив жодної помилки у тому, що переписував.)

— На що Башмачкін ображався? (Коли штовхали його під руку і він не міг красиво написати. Он произносил: «Оставьте меня, зачем вы меня обижаете?».)

8. Виразне читання тексту.

— Прочитайте епізод, де йдеться про молодого чиновника, який став свідком знущань над Башмачкіним.

9. Проблемне запитання.

— Подумайте, з якою метою цей епізод було введено до твору.

10. Коментар учителя.

У словах Башмачкіна, що пролунали у відповідь на насмішки чиновників, було щось схоже на жалість і беззахисність. Це вразило молодого чиновника, душа якого була ще не спотворена дійсністю. Автор пише: «…И в этих проника­ющих словах звенели другие слова “Я брат твой”». Дійсно, у словах Башмачкі­на відчувається якесь християнське смиріння, і це викликає співчуття до ньо­го. І разом із тим цей епізод надає авторові можливості показати «как много в человеке бесчеловечья, как много скрыто свирепой грубости и утонченной, образованной светскости, и, Боже! даже в том человеке, которого свет признает бла­городным и честным…»

11. Проблемні запитання.

— Чи хто-небудь співчуває Башмачкіну? (Лише кравець Петрович, який брав активну участь у ситуації з пошиттям шинелі.)

— Як ви думаєте, чим це можна пояснити? (Петрович теж «маленька людина», адже спочатку він був кріпаком. Йому довелося пройти теж тяжкий шлях бороть­би за життя, але герой зміг зберегти найголовніше: людяність. Він щиро радіє об­новці Башмачкіна.)

12. Бесіда з учнями.

— Як Акакій Акакійович ставився до служби? («Мало сказать: он служил рев­ностно,— нет, он служил с любовью». Хоча й відчувалася певна обмеженість: Баш­мачкін міг лише переписувати готове. Щось створити нове він не умів.)

— Як ви розумієте фразу: «Вне этого переписывания, казалось, для него ниче­го не существовало»? (Автор підкреслює духовну обмеженість героя.)

— Якою була мова героя? Про що це свідчить? («…Акакий Акакиевич изъяс­нялся большею частью предлогами, наречиями и, наконец, такими частицами, ко­торые решительно не имеют никакого значения». Це є ще одним свідченням духов­ної обмеженості героя.)

— Яка історія перевернула життя бідного чиновника? (У нього виникла потреба шити нову шинель, оскільки стара вже порвалася.)

— Як вплинула на героя ця звістка? («…Он, вместо того, чтобы идти домой, пошел совершеннно в противоположную сторону, сам того не подозревая. Доро­гою задел его всем нечистым своим боком трубочист…; целая шапка извести вы­сыпалась с верхушки строившегося дома». Але потім думка про нову шинель на­повнила його життя якимось сенсом. «С этих пор как будто самое существование его сделалось как-то полнее, как будто бы он женился, как будто какой-то другой человек присутствовал с ним, как будто он был не один, а какая-то приятная под­руга жизни согласилась с ним проходить вместе жизненную дорогу…»)

— Як він вирішив віднайти кошти на пошиття шинелі? (Не пити чаю вечо­рами, не запалювати увечері свічки, а працювати у кімнаті хазяйки, обережно ступати, щоб берегти підметки, рідше віддавати прати білизну, а вдома скидати його і залишатися лише у халаті. Так він мав протриматися рік і зібрати гроші. Але підвищення платні, два-три місяці голодування прискорили справу.)

13. Психологічне спостереження за поведінкою героя.

— Поспостерігайте, чи відбилися життєві зміни на зовнішності героя? (Так, ге­рой дуже змінився. У лиці та вчинках зникли вираз сумніву та нерішучість, в очах з’явився якийсь вогонь, у голові навіть «мелькали самые дерзкие и отважные мыс­ли: не положить ли, точно, куницу на воротник».)

14. Бесіда з учнями.

— Яка трагедія трапилася у житті Башмачкіна? (Його пограбували того ж ве­чора, коли він повертався з вечірки, яку дав інший чиновник з приводу обновки Акакія і своїх іменин. Грабіжники забрали нову шинель.)

— Як чиновники зреагували на горе Башмачкіна? (Як не дивно, співчували, зібрали невелику суму грошей і порадили звернутися до «значительного лица».)

— Розкажіть, як герой звертався до владних структур.

— Що викриває автор цією розповіддю? (Бюрократизм влади.)

15. Виразне читання тексту.

— Прочитайте виразно сцену у генерала.

16. Психологічне спостереження за поведінкою героя.

— Якою була поведінка Акакія Акакійовича під час розмови з високим чинов­ником та після неї? («Акакию Акакиевичу стало страшно. Он так и обмер, пошат­нулся, затрясся всем телом и никак не мог стоять: если бы не подбежали тут же сто ­рожа поддержать его, он бы шлепнулся на пол; его вынесли почти без движения…» Від слів: «Он не слышал ни рук, ни ног…» до слів: «…обнаружилась у него сильная горячка».)

17. Бесіда з учнями.

— Яким було марення Башмачкіна? (Видіння були різними: він то кликав го­сподиню квартири, то бачив старий капот, то нову шинель, то генерала.)

— Чим відзначилося марення героя? (Башмачкін починає промовляти найстрашніші слова після слова «ваше превосходительство». Але сталося це лише у ма­ренні героя.)

— Який фінал повісті? (Башмачкін помирає.)

— Як його смерть сприйняли у департаменті? (Спокійно. «…И на другой день уже на его месте сидел новый чиновник, гораздо выше ростом и выставлявший буквы уже не таким прямым почерком, а гораздо наклоннее и косее». «И Петербург остал­ся без Акакия Акакиевича, как будто бы в нем его никогда и не было».)

18. Проблемне запитання.

— У чому полягає трагедія героя?

19. Коментар учителя.

Акакія Акакійовича змальовано людиною, що покірно несе тяжкий хрест свого життя, не бачачи нічого аморального ні у своєму становищі, ні у ставленні до ньо­го чиновників. Він також покірно зносить своє постійне приниження, насмішки й глум чиновників не викликають у нього ніякого протесту. Башмачкін — жертва, яка не усвідомлює трагічності свого становища, навіть не задумується над можливі­стю жити іншим життям. Зображуючи «маленьку людину», яка є покірною жерт­вою суспільства, письменник так висловив свій протест проти соціального поряд­ку, що вбиває людське «я».

IV. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Поетична хвилина

Сенкан

Башмачкін

Дальний, самотній

Переписує, виконує, страждає

Є покірнаю жертвою суспільства

«Маленька людина»

2. Коло думок.

— Російський письменник XIX ст. Ф. Достоєвський писав: «Ми усі вийшли із гоголівської “Шинелі”». Як ви можете пояснити вислів письменника? (Гоголь про­довжив тему «маленької людини», розпочату О. Пушкіним. Але вперше в російсь­кій літературі XIX ст. поставив проблему соціальних протиріч з такою силою тра­гізму та викриття. М. Гоголь показав, що умови соціальної несправедливості не просто прирікають людину на страждання, а безжально нівечать її, знищуючи живу людську індивідуальність. Тема «маленької людини» має місце і в творчості Ф. До­стоєвського.)

V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Повторіть теоретичний матеріал про поняття «повість», «романтизм», «реалізм» (та їхні ознаки), «комедія», «фантастика». Знайдіть елементи фантастики у повісті М. Гоголя «Шинель».