Тема. Травлення в ротовій порожнині
Мета.
Освітня. Продовжити формувати знання учнів про систему органів травлення людини; розкрити особливості травлення в ротовій порожнині.
Розвиваюча. Розвивати уміння проводити досліди та спостереження; уміння робити відповідні висновки та узагальнення; розвивати пам’ять, увагу, уяву, логічне мислення. Виховна. Виховувати бережливе ставлення до власного організму та повагу оточуючих людей.
Тип уроку. Засвоєння нових знань.
Форма уроку. Синтетична
Методи і методичні прийоми:
1. Інформаційно- рецептивний:
а) словесний: розповідь-пояснення, опис, бесіда, повідомлення учнів, робота з підручником.
б) наочний: ілюстрація, демонстрація;
в) практичний: виконання лабораторної роботи.
Прийоми навчання: виклад інформації, пояснення, активізація уваги та мислення, одержання з тексту та досліджень нових знань.
2. Репродуктивний.
Прийоми навчання: подання матеріалу в готовому вигляді, конкретизація і закріплення вже набутих знань.
3. Проблемно - пошуковий: постановка проблемного питання.
Прийоми навчання: постановка взаємопов’язаних проблемних запитань, активізація уваги та мислення.
4. Візуальний: складання таблиці
5. Релаксопедичний: психологічне розвантаження.
Міжпредметні зв язки: медицина, зоологія.
Матеріали та обладнання: малюнки, таблиці, пробірки, крохмаль, тканина, піпетки, йод, лід.
Основні поняття та терміни: ферменти, слина, амілаза, мальтаза, лізоцим, муцин.
ХІД УРОКУ
І. Вступ.
Англійський лікар Тревор Вестон сказав: "Ми живемо у світі, у якому люди набагато краще знають про те, як працювати на комп’ютері, ніж про те, що відбувається всередині власного організму." Але, я сподіваюся, що на сьогоднішньому уроці ми поповнимо скарбничку ваших знань про будову і функції того тіла, яким наділила вас природа. Отже, ми продовжуємо вивчення розділу "Харчування і здоров’я". На минулому уроці ми опрацювали тему "Травлення. Будова і функції травної системи. Методи дослідження травлення." Для того, аби перевірити якість засвоєних знань, ми проведемо біологічний диктант.
1. Як називається процес розщеплення складних органічних речовин до простих, які можуть всмоктуватися в кров і лімфу і засвоюватися організмом?
2. Як називається процес механічної і хімічної обробки їжі?
3. Як називається остаточне розщеплення органічних речовин у клітині?
4. Перелічіть органи травного каналу.
5. Перелічіть травні залози.
6. Назвіть оболонки стінки шлунково-кишкового тракту.
7. Які функції виконує травна система?
8. Назвіть прізвище вченого, який досліджував травлення.
9. Як називається метод дослідження травлення, який полягає у введенні в порожнину шлунка чи 12-палої кишки гнучкої трубки для взяття кишкового або шлункового соку ?
10. Як називається метод введення у травний канал спеціальних освітлювальних приладів, що дають змогу безпосередньо оглянути стінку травного каналу?
11. Як називається метод реєстрації електричних струмів шлунка, для визначення його рухової активності?
12. Як називається метод за допомогою якого можна на екрані комп’ютера отримати зображення глибинних шарів досліджуваного органа? (взаємоперевірка)
II. Актуалізація опорних знань.
На сьогоднішньому уроці ми зробимо наступний крок у вивченні травлення і детальніше зупинимось на особливостях травлення у ротовій порожнині. Отже, розкрийте зошити і запишіть тему уроку.
Ми будемо працювати за таким планом:
1. Будова і функції органів ротової порожнини.
2. Слиновиділення.
3. Ковтання.
Від сьогоднішнього уроку я очікую, що ви будете знати
- особливості травлення в ротовій порожнині
- склад слини та види слиновиділення;
- будову зубів, зубну формулу та значення зубів у травленні;
- язик та його участь у травленні в ротовій порожнині та визначення смаку їжі;
- речовини, які починають переварюватися у роті;
- процес пережовування та ковтання.
Мозковий штурм: Що я знаю про ротову порожнину?
Для успішного вивчення теми я пропоную вам пригадати раніше вивчений матеріал, який перебуває у взаємозв'язку із сьогоднішнім.
1. Назвіть єдину рухому кістку черепа.
2. Яка кістка відмежовує ротову порожнину від носової?
3. Які м"язи забезпечують рухи нижньої щелепи?
4. Як називаються біокаталізатори, які прискорюють хімічні реакції, але самі участі в них не беруть?
5. Які умови впливають на активність ферментів?
6. Який хрящ закриває вхід в гортань під час ковтання?
III. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.
Проблемне запитання:" Чому їсти необхідно неквапом, повільно, а не можна ковтати їжу майже не пережовуючи?"
III. Вивчення нового матеріалу.
Ви вже знаєте, що травний канал починається із ротової порожнини. Давайте з’ясуємо, які органи її утворюють, заповнивши схему. Зверху ротова порожнина обмежена твердим і мя’ким піднебінням. Збоку - щоками, знизу - діафрагмою рота, попереду - ротовий отвір, обмежений губами. Саме завдяки такій будові лише ми, ссавці здатні здійснювати смоктальні і жувальні рухи. Такі рухи неможливі ні у птахів, ні у плазунів, ні у земноводних. А для маленької дитини ротова порожнина є і органом пізнання світу - пригадайте, як малі дітки тягнуть усе до рота.
Зсередини ротова порожнина вкрита слизовою оболонкою і містить зуби, язик, сюди відкриваються протоки слинних залоз. Давайте з’ясуємо будову і функції язика, зубів, слинних залоз.
Язик - рухливий орган, утворений м’язевою посмугованою тканиною. Його вага 60-80 г.
Функції:
1. Аналіз їжі (смак, температура, якість, містить 10 тис. рецепторів.)
2. Перемішування їжі.
3. Участь в акті ковтання.
4. Орган вербального і невербального спілкування.
У біблії сказано: "Язик невеликий орган, але багато робить."
Зуби - це окостенілі сосочки слизової оболонки. Вони мають твердість кісток, хоча ними не є. Зуби розміщені в альвеолах - комірках нижньої та верхньої щелеп та охоплюються яснами. Зуби бувають різними за формою та функціями, але мають однакову будову. Пропоную вам виконати завдання :
1 ряд - зовнішня будова зуба.
2 ряд - внутрішня будова зуба
3 ряд - класифікація зубів за формою та функціями.
Зуби починають закладатися на 7 тижні вагітності, а прорізуються перші молочні зуби лише на 6-8 місяці життя, їх формування завершується приблизно через 2 роки. Молочні зуби не мають коренів і є значно біліші за постійні. До речі, молочні зуби отримали свою назву завдяки Гіппократу, який вважав, що зуби у дітей утворююються із материнського молока. Молочних зубів є 20 - 8 різців, 4 ікла, 8 малих кутніх зубів. У 5-14 років відбувається заміна молочних зубів постійними, оскільки вони є більші за розміром, тому вирости одразу на малих дитячих щелепах не можуть - не помістилися б. У дорослої людини 32 постійних зуба: які саме і скільки їх пропоную з’ясувати за допомогою підручника. Останніми виростають у 18- 25 років треті великі кутні зуби, які у народі називають зубами мудрості. Цікаво, що у 10% людей їх немає, описані випадки, коли вони прорізувалися у віці 60-70 років. Якщо зуби не берегти, то виникають захворювання. Одним із найпоширеніших є карієс. Як виникає карієс та які заходи його профілактики пропоную дізнатися із підручника.
М. Сервантес так відгукувався про зуби: "Рот без зубів - усе одно що млин без жорен." Адже завдяки зубам відбувається механічне пережовування їжі, у такому стані вона добре зволожується слиною. У ротову порожнину відкриваються протоки трьох пар відносно великих слинних залоз і біля тисячі дрібних, розташованих у слизовій оболонці.
ПРИВУШНА- найбільша слинна залоза, знаходиться трохи нижче вушної раковини. Вивідна протока знаходиться під шкірою щік і відкриваєтьсяу передвер’я рота на внутрішній поверхні щік, проти другого верхнього кутнього зуба;
ПІДЩЕЛЕПНА- розміщена у підщелепній ямці, вивідна протока її відкривається на дні рота під передною частиною язика;
ПІД'ЯЗИКОВА - найменша залоза, лежить під язиком, має кілька вивідних проток, найбільша з яких відкривається у ротову порожнину разом з протокою підщелепної залози.
Слина - безбарвна, слизувато-клейка рідина, яка виділяється слинними залозами. За добу у людини виділяється від 0,5 до 2 л слини. Коли ми не їмо, слина все одно виділяється у невеликій кількості 0,2 мл за 1 хв. , але коли у роті є щось смачненьке - слиновиділення зростає до 3,5 мл за 1 хв.
Пропоную вам з’ясувати хімічний скад слини скориставшись підручником. Слина має слабколужну реакцію, і саме у такому середовищі ферменти слини виявляють свою активність. Пропоную перевірити дію ферментів слини на крохмаль виконавши лабораторну роботу. (Виконання лабораторної роботи)
ПОВНОГО ФЕРМЕНТАТИВНОГО РОЗЩЕПЛЕННЯ ПОЛІСАХАРИДІВ У РОТОВІЙ ПОРОЖНИНІ НЕ ВІДБУВАЄТЬСЯ ЧЕРЕЗ КОРОТКЕ ПЕРЕБУВАННЯ В НІЙ ХАРЧОВОЇ ГРУДКИ.
Отже, якщо слини недостатньо, то будуть порушуватися процеси розмочування та початкового травлення їжі, погано гоїтимуться ранки. Механічна робота здійснюється з допомогою жувального апарату. Його сильні м’язи приводять у рух нижню щелепу із зубами. Цікаво, що в людей жувальний апарат розвинений слабше, ніж у тварин, бо ми вживаємо їжу, що пройшла кулінарну обробку. За сотні тисяч років із часу існування найдавніших людей, які користувались вогнем, травний апарат людини пристосувався до споживання вареної їжі, а тому від якості її приготування істотно залежить ефективність засвоєння. Проте старанне пережовування навіть такої підготовленої їжі, перемішування її зі слиною і перетворення на м’яку еластичну грудочку - дуже важлива умова нормальної роботи шлунка. Тільки добре прожована їжа швидко просочується травними соками й повною мірою зазнає їх дії. А погано пережована їжа не може бути оброблена травними соками, більше того, великі шматки подразнюють шлунок і можуть пошкодити його оболонку. Тому в людей з поганими зубами і в тих, хто неправильно вживає їжу, дуже часто бувають хронічні захворювання шлунка й навіть виразки.
Слина виділяється рефлекторно. У довгастому мозку є центр слиновиділення, який через нервові волокна регулює роботу слинних залоз. Коли до рота потрапляє їжа, вона подразнює рецептори ротової порожнини, імпульси від яких надходять до центру слиновиділення, а звідти - до слинних залоз. Це - безумовно-рефлекторне слиновиділення. Якщо ж ми думаємо про їжу, вдихаємо її аромат або споглядаємо - слина теж буде виділчтися , хоча їжі у роті не буде - це умовнорефлекторне слиновиділення. Отже, роботою залоз керує мозок.
Ковтання - це безумовний рефлекс, який також керується довгастим мозком, але іншим центром - ковтання. Наказ ковтати мозок віддає, коли корінь язика і м’яке піднебіння подразнюються пережованою їжею - харчовою грудкою. Завдяки скороченню м’язів язика і глотки їжа надходить до стравоходу. Центр ковтання пов’язаний з дихальним центром, завдяки чому харчова грудка не потрапляє у дихальні шляхи. Упродовж доби людина робить 1,5-2 тис. ковтальних рухів. Вдень - приблизно 2 рухи за хв., уночі - 2 рази за годину.
Підсумовуючи усе вище сказане давайте дамо відповідь на проблемне питання уроку.
Вадим Шефнер говорив так:
До образи коротке буття,
Ненадовго на царство вінчають –
Від ковтка молока - до пиття
Напою, яким тебе причащають.
IV. Узагальнення та систематизація знань.
Аналіз мозкового штурму.
V. Домашнє завдання.
VI. Підведення підсумків уроку.
Я пропоную вам розгорнути цукерку, відкусити її різцями, пережувати кутніми зубами, відчути її смак, перемішати, язиком, зволожити слиною, щоб відбувся початковий етап розщеплення вуглеводів, сформувати харчову грудку, спрямувати її на корінь язика до м’якого піднебіння і ковтнути. І пам’ятаймо, що ротова порожнина - це не лише частина травного каналу, але й орган вербального і невербального спілкування.
Що відбувається коли ми бачимо їжу? ( учням показують лимон, видавлюючи з нього сік)
(відбувається рясне виділення слини)
Це умовно-рефлекторне відділення слини. Ось і у вас зараз виник умовний рефлекс на вигляд і запах лимона. Пояснив механізм рефлекторного процесу виділення слини російський фізіолог Іван Петрович Павлов, проводячи досліди з собаками. З цим механізмом ми познайомимося на наступних уроках.
Оскільки ви зрозуміли, що зуби виконують у організмі дуже важливу роль, їх потрібно берегти. Сьогодні 70 відсотків людей на планеті потребує лікування зубів.
Хвороби зубів
Одне з найпоширеніших захворювань людини – карієс ( гниття), поступове руйнування кістки чи зуба внаслідок дистрофічного або інфекційного процесу в кістці чи надкісниці. Проявляється утворенням дефекту в емалі і дентині зубів. Ушкоджені зуби потрапляють мікроорганізми, і у такий спосіб вони стають вогнищем інфекцій для всього організму.
Розвиткові карієсу сприяють:
Кислоти, що утворюються під час розпаду залишків їжі і діють на емаль; найбільш згубна – молочна кислота – продукт розпаду вуглеводів;
Нестача вітамінів (особливо групи В);
Нестача солей кальцію, фосфору, фтору;
Мікрофлора ротової порожнини, зокрема стрептококова.
ПОВІДОМЛЕННЯ УЧНІВ
1. Карієс – найпоширеніше захворювання зубів.
2. Профілактика захворювань зубів:
1) полощіть ротову порожнину після їжі теплою водою
2) не вживайте види їжі з контрасними температурами один за одним
3) не розкушуйте дуже тверду їжу ( горіхи, кістки)
4) двічі на день ( вранці і увечері) чистіть зуби
5) щорічно проходьте обстеження у стоматолога
6) своєчасно лікуйте хворі зуби.
ПРАВИЛА ЧИЩЕННЯ ЗУБІВ
Поганий стан зубів залежить від невміння правильно чистити зуби. Стоматологи твердять, що, якщо якісно чистити зуби, то можна уникнути карієсу. Перше, що нам потрібно,— це зубна щітка. Щетина має бути синтетична, невисока й негуста. Зберігати зубну щітку потрібно у стаканах щетиною догори. Користуватися два-три місяці. Щотижня полоскати кип'ятком. Чистити треба ніби змітаючи із зуба утворений наліт, і велику увагу слід приділяти проміжкам між зубами. Чистити зуби треба 2,5-3 хв., бо тільки через 30с починається взаємодія пасти із зубним нальотом.
Скласти пам’ятку «Догляд за ротовою порожниною»
І група - «Асоціативний кущ», визначити функції язика.
Язик
ІІІ група – підписати німий малюнок «Будова зуба», вказати де знаходиться коронка, шийка, корінь, емаль, дентин, пульпа та цемент.
(Це випробування обґрунтовано тим, що в стані страху припиняється слиновиділення, рот пересихає і сухий рис з'їсти неможливо. Отже, без слини людина не може харчуватися повноцінно.)
Лабораторне дослідження № 2
Тема: зовнішня будова зубів (за муляжами, моделями).
Мета: розглянути зовнішню будову зубів людини.
Обладнання та матеріали: муляжі зубів, моделі, малюнки.
ХІД РОБОТИ:
1. Розгляньте на малюнках будову нижньої та верхньої щелепи. Встановіть кількість зубів у дорослої людини.
БУДОВА ВЕРХНЬОЇ ТА НИЖНЬОЇ ЩЕЛЕПИ
2. Зверніть увагу на різну форму зубів. Знайдіть на кожній щелепі по чотири різця, два ікла, чотири малих корінних та шість великих корінних зубів.
3. За допомогою муляжів та малюнків встановіть функції кожної форми зубів та занесіть в таблицю.
Назва зубів |
Функції |
Різці |
Відкушування їжі |
Ікла |
Відкушування їжі |
Малі корінні |
Подрібнення та перетирання їжі |
Великі корінні |
Подрібнення та перетирання їжі |
5. Розгляньте будову зуба на муляжі, знайдіть коронку, шийку, корінь, покриви — емаль. Замалюйте зуб та зробіть надписи будови.
ЗОВНІШНЯ БУДОВА ЗУБА
Висновки: у дорослої людини 32 зуба. Вони розміщені в лунках верхньої та нижньої щелепи. Зуби відрізняються за формою та функціями. Вони необхідні для відкушування, подрібнення та перетирання їжі. Для збереження зубів треба дотримуватись гігієнічних правил.