За допомогою уроку позакласного читання можна ознайомити учнів із творами митців; дослідити, зробити порівняльну характеристику поетичного мовлення авторів творів; розвивати навички виразного читання; формувати вміння роботи з текстом; виховувати загальнолюдські цінності, любов до навколишнього світу, естетичні почуття.
Голик О.В.
« ТРЕБА ВМІТИ ДИВИТИСЯ НА СВІТ…»
Тема. Зорово-кольорова образність у творах Б.-І.Антонича «І», А.Рембо «Голосівки», М.Черемшини «Гердан».
Мета: ознайомити учнів із творами митців; дослідити, зробити порівняльну характеристику поетичного мовлення авторів творів; розвивати навички виразного читання; формувати вміння роботи з текстом; виховувати загальнолюдські цінності, любов до навколишнього світу, естетичні почуття.
Тип уроку: урок позакласного читання.
Форма уроку: компаративний аналіз творів з елементами дослідження.
Наочність, обладнання: портрети митців, збірники поезій, тлумачні та літературознавчі словники.
Форми, методи і прийоми роботи: словникова робота, «Незакінчене речення», робота в групах, заповнення таблиці, «Довідка», проблемні запитання, «Ланцюжок», «Передай крейду».
Теорія літератури: метафора, порівняння, сонет, катрен, терцет, голосівка, троп, стилістична фігура, анафора, епіфора, багатосполучниковість, поезія у прозі.
Міжпредметні зв’язки: українська мова (фонетика), релігієзнавство (Біблія. Книга Буття), зарубіжна література (творчість А.Рембо, П.Верлена), психологія (внутрішній світ людини).
Епіграф:
Нашарування звуків, краєвиди співу…
Б.-І.Антонич
Хід уроку
І. МОТИВАЦІЙНИЙ ЕТАП
ІІ. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ І ЗАВДАНЬ УРОКУ
ІІІ. СПРИЙМАННЯ Й ЗАСВОЄННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ
Система запитань і завдань.
Робота в групах.
І група. Творчість Б.-І.Антонича.
Теорія літератури.
Троп – (грец. τρόπος — «зворот») — слово, вживане в переносному значенні для характеристики будь-якого явища за допомогою вторинних смислових значень, актуалізації його «внутрішньої форми».
Стилістична фігура – (від лат. stilus — грифель для писання та figura — образ, зовнішній вигляд) — незвичні синтаксичні звороти, що порушують мовні норми, вживаються задля оздоби мовлення.
Словникова робота.
Фоніка – звукова організація поетичного мовлення; віршові засоби, які надають ліричному творові милозвучності, посилюють його емоційність та виразність.
Проблемні запитання.
Теорія літератури.
Метафора – це перенесення назви з одних предметів, явищ, дій, ознак на інші на основі подібності між ними.
Теорія літератури.
Порівняння – це троп, у якому один предмет, подія зіставляються з іншими, у яких ці особливості виявлені різко, яскраво.
Теорія літератури.
Сонет – (італ. sonetto — звучати) — ліричний вірш, що складається з чотирнадцяти рядків п'ятистопного або шестистопного ямбу, власне, двох чотиривіршів (катрени) з перехресним римуванням та двох тривіршів (терцети) з усталеною схемою римування: абаб, абаб, ввд, еед або (рідше) перехресною абаб, абаб, вде, вде тощо.
Виразне читання сонета Б.-І.Антонича «І».
Синє |
Жовте |
Зелене |
Дощ, небо, виноград, водоспад, водограй |
Зорі, пшениця, коні, степ, ватра |
Гай, сад, ліс, пасовисько |
«Незакінчене речення».
Поезія Б.-І.Антонича «І» – це … (перший твір, в якому митець робить спробу заглибитися в сутність графічного та звукового синтезу в літері, у кольорове вираження голосного звука).
Зелене – синє – зелене – синє – зелене – синє =2 катрен
Жовте – зелене – жовте – жовте – зелене – жовте =терцети).
Теорія літератури.
Катрен – (фр. quatrain) — чотиривірш, строфа з чотирьох рядків із суміжним, перехресним чи кільцевим римуванням при розмаїтому чергуванні будь-яких клаузул.
Терцет – (італ. terzetto, від лат. tertius — третій) — тривірш, строфа, що складається з трьох віршів, зазвичай вживається з іншим терцетом, пов'язаним із першою системою рим. Два терцети складають другу частину сонета.
Теорія літератури.
Багатосполучниковість, або Полісиндетон – стилістична фігура, що полягає у такій побудові фрази, при якій всі або майже всі однорідні члени речення зв'язані між собою одним і тим самим сполучником (найчастіше сполучником «і»), тоді як звичайно в цьому випадку з'єднуються лише два останніх.
Теорія літератури.
Анафора – (грец. αναφορα — виділення) — єдинопочаток; одна зі стилістичних фігур; вживаний на початку віршових рядків звуковий, лексичний повтор чи повторення протягом цілого твору або його частини синтаксичних, строфічних структур.
Епіфора – (грец. epiphorá — перенесення, повторення) — стилістична фігура, протилежна анафорі, повторення однакових слів, звукових сполучень, словосполучень наприкінці віршових рядків, строф у великих поетичних творах (в романі у віршах), фраз — у прозі чи драмі.
«Довідка».
Книга Буття – (івр. בְּרֵאשִׁית, Береши́т — «На початку»; лат. Genesis; дав.-гр. Γένεσις — «Початок») — перша книга Біблії, що належить до Старого Завіту і відкриває П'ятикнижжя Мойсея (Тори). Книга Буття в єврейській Біблії, як і всі книги П’ятикнижжя, названа першим словом, з якого вона починається: “Берешіт”. У грецькому перекладі 70-ти тлумачів книга називається “Генезіс” (“Походження”). Назва ця взята з самої книги (2. 4; 5. 1) і вказує на її зміст, який містить у собі розповідь про походження світу (2. 4), людини (5. 1) і головних родів патріархального людства.
Теорія літератури.
Градація – (лат. gradatio поступове підвищення, посилення від gradus крок, ступінь) — стилістична фігура, яка полягає у поступовому нагнітанні засобів художньої виразності задля підвищення чи пониження їхньої емоційно-смислової значимості.
Теорія літератури.
Метаморфоза – (від грец. μεταμόρφωσις — «перетворення») — перетворення будь-чого.
«Ланцюжок».
Свідоме – несвідоме – людський світ – зелень рослинного космосу.
Проблемне запитання.
ІІ група. Творчість А.Рембо.
Виразне читання сонета А.Рембо «Голосівки» (переклад Г.Кочура).
Словникова робота.
Голосівка – голосний звук.
Звуки |
||||
«А» |
«Е» |
«І» |
«У» |
«О» |
Жорстокість, смерть, розлад, тління, мухи на смітниках, символ усього непотрібного, віджилого |
Моральна чистота, гордість, гідність, прадавня чистота льодовиків |
Душевні стани: гнів, шаленство, сміх; кров, бурхливі пристрасті |
Щастя, спокій, безтурботність, природа, людська мудрість |
Неземна всеохопна любов, небо, неземні таємниці, нерозгаданий божественний сенс |
Кольори |
||||
Чорний |
Білий |
Червоний |
Зелений |
Синій |
ІІІ група. Творчість М.Черемшини.
Виразне читання поезії М.Черемшини «Гердан».
Словникова робота.
Гердан – прикраса: мережка з бісеру; шерстяна стрічка з нашитим бісером, якою жінки прикрашали шию або голову, а чоловіки – капелюх.
Теорія літератури.
Поезія у прозі – короткий ліричний твір настроєвого характеру, наближений за формою тексту до прози і водночас за мелодикою, підвищеною емоційністю та ліричним сюжетом, навіть з фрагментами спорадичного римування — до поезії.
Проблемне запитання.
IV. ПІДСУМОК УРОКУ
«Передай крейду».
Спільне |
Поезія Б.-І.Антонича, А.Рембо та М.Черемшини насичена найрізноманітнішими образно-тропеїчними засобами, які талановито використовуються для підсилення експресивності, для досягнення авторської мети. У митців образно-кольорово-звукові тези, які то доповнюють, то заперечують одна одну, поєднуються в прекрасну різнобарвну картину, яка відображає широкий спектр духовного життя людини й багатогранність буття загалом. |
V. РЕФЛЕКСІЯ
VI. ОЦІНЮВАННЯ УЧНІВ
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Світ людської душі в гармонії з природою у віршах Б.-І.Антонича.
«Треба вміти дивитися на світ…»
ЛІТЕРАТУРА