Урок "Треба вміти дивитися на світ...". Конспект уроку з української літератури для 11 класу на тему: "Зорово-кольорова образність у творах Б.-І.Антонича, А.Рембо, М.Черемшини"

Голик О.В.

« ТРЕБА ВМІТИ ДИВИТИСЯ НА СВІТ…»

Тема. Зорово-кольорова образність у творах Б.-І.Антонича «І», А.Рембо «Голосівки», М.Черемшини «Гердан».

Мета: ознайомити учнів із творами митців; дослідити, зробити порівняльну характеристику поетичного мовлення авторів творів; розвивати навички виразного читання; формувати вміння роботи з текстом; виховувати загальнолюдські цінності, любов до навколишнього світу, естетичні почуття.

Тип уроку: урок позакласного читання.

Форма уроку: компаративний аналіз творів з елементами дослідження.

Наочність, обладнання: портрети митців, збірники поезій, тлумачні та літературознавчі словники.

Форми, методи і прийоми роботи: словникова робота, «Незакінчене речення», робота в групах, заповнення таблиці, «Довідка», проблемні запитання, «Ланцюжок», «Передай крейду».

Теорія літератури: метафора, порівняння, сонет, катрен, терцет, голосівка, троп, стилістична фігура, анафора, епіфора, багатосполучниковість, поезія у прозі.

Міжпредметні зв’язки: українська мова (фонетика), релігієзнавство (Біблія. Книга Буття), зарубіжна література (творчість А.Рембо, П.Верлена), психологія (внутрішній світ людини).

Епіграф:

Нашарування звуків, краєвиди співу…

Б.-І.Антонич

Хід уроку

І. МОТИВАЦІЙНИЙ ЕТАП

ІІ. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ І ЗАВДАНЬ УРОКУ

ІІІ. СПРИЙМАННЯ Й ЗАСВОЄННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

Система запитань і завдань.

Робота в групах.

І група. Творчість Б.-І.Антонича.

• Чим визначається мова поезій Б.-І.Антонича? (Підвищеною емоційністю та образністю).
•              Чим вона насичена? (Тропами, стилістичними фігурами, оригінальними експериментами у фоніці).

Теорія літератури.

Троп – (грец. τρόπος — «зворот») — слово, вживане в переносному значенні для характеристики будь-якого явища за допомогою вторинних смислових значень, актуалізації його «внутрішньої форми».

Стилістична фігура – (від лат. stilus — грифель для писання та figura — образ, зовнішній вигляд) — незвичні синтаксичні звороти, що порушують мовні норми, вживаються задля оздоби мовлення.

Словникова робота.

Фоніка – звукова організація поетичного   мовлення; віршові засоби, які надають  ліричному творові милозвучності, посилюють його емоційність та виразність.

•              Що створює багатоплановий образ? (Мовні одиниці, які взаємодіють в системі художнього твору).

Проблемні запитання.

•              Чи впливають вони на свідомість людини, її розум, почуття?
•              Чи визначають ступінь дієвої образної системи того чи іншого твору?
•              Що, на вашу думку, конкретизує образ? (Життєвий досвід, зорові, чуттєві, слухові враження. Він, певною мірою, узагальнює і дуже часто доповнює його).
•              Що властиве образам, особливо ліричним? (Яскраве емоційне забарвлення).
•              За допомогою чого досягається образність художнього мовлення? (Незвичного поєднання слів, уживання їх у переносному значенні, що міститься в основі метафоризації).

Теорія літератури.

Метафора – це перенесення назви з одних предметів, явищ, дій, ознак на інші на основі подібності між ними.

•              Із чого конструюється метафоризація мовлення? (Із тропів-епітетів, порівнянь, метафор тощо).
• Яких тропів у поезії Б.-І.Антонича найбільше? (Порівнянь).

Теорія літератури.

Порівняння – це троп, у якому один предмет, подія зіставляються з іншими, у яких ці особливості виявлені різко, яскраво.

• Що називається сонетом?

Теорія літератури.

Сонет – (італ. sonetto — звучати) — ліричний вірш, що складається з чотирнадцяти рядків п'ятистопного або шестистопного ямбу, власне, двох чотиривіршів (катрени) з перехресним римуванням та двох тривіршів (терцети) з усталеною схемою римування: абаб, абаб, ввд, еед або (рідше) перехресною абаб, абаб, вде, вде тощо.

Виразне читання сонета Б.-І.Антонича «І».

• До якої збірки входить твір? («Привітання життя»).
• У чому, на вашу думку, таємниця цієї поезії? (У звуковому інструментуванні).
• Що ви уявили, читаючи (слухаючи) твір? (Цілу градацію колористичних метафор).
• Наведіть приклади.

«Незакінчене речення».

Поезія Б.-І.Антонича «І» – це … (перший твір, в якому митець робить спробу заглибитися в сутність графічного та звукового синтезу в літері, у кольорове вираження голосного звука).

• Які кольори чергуються? (Жовте – синє – жовте – синє, жовте – синє =1 катрен

Зелене – синє – зелене – синє – зелене – синє =2 катрен

Жовте – зелене – жовте – жовте – зелене – жовте =терцети).

Теорія літератури.

Катрен – (фр. quatrain) — чотиривірш, строфа з чотирьох рядків із суміжним, перехресним чи кільцевим римуванням при розмаїтому чергуванні будь-яких клаузул.

Терцет – (італ. terzetto, від лат. tertius — третій) — тривірш, строфа, що складається з трьох віршів, зазвичай вживається з іншим терцетом, пов'язаним із першою системою рим. Два терцети складають другу частину сонета.

• Що для Б.-І.Антонича є звук «і»? (Солов’їні пісні, «немов фонема «і» - звук, сполучник).

Теорія літератури.

Багатосполучниковість, або Полісиндетон – стилістична фігура, що полягає у такій побудові фрази, при якій всі або майже всі однорідні члени речення зв'язані між собою одним і тим самим сполучником (найчастіше сполучником «і»), тоді як звичайно в цьому випадку з'єднуються лише два останніх.

• У якій позиції знаходиться сполучник «і»? (В анафоричній та епіфоричній).

Теорія літератури.

Анафора – (грец. αναφορα — виділення) — єдинопочаток; одна зі стилістичних фігур; вживаний на початку віршових рядків звуковий, лексичний повтор чи повторення протягом цілого твору або його частини синтаксичних, строфічних структур.

Епіфора – (грец. epiphorá — перенесення, повторення) — стилістична фігура, протилежна анафорі, повторення однакових слів, звукових сполучень, словосполучень наприкінці віршових рядків, строф у великих поетичних творах (в романі у віршах), фраз — у прозі чи драмі.

• До чого схожий ліричний лад поезії українського митця? (До барокового).
• Чим відрізняється? (Ідеться про перелічування).
• Зачитайте з тексту. («І вітер… і дощ… і злотий усміх зір… і долі спів» тощо).
• На що ще схожий за стилем викладу? (На біблійну Книгу Буття).

«Довідка».

Книга Буття – (івр.  בְּרֵאשִׁית‎, Береши́т — «На початку»; лат. Genesis; дав.-гр. Γένεσις — «Початок») — перша книга Біблії, що належить до Старого Завіту і відкриває П'ятикнижжя Мойсея (Тори). Книга Буття в єврейській Біблії, як і всі книги П’ятикнижжя, названа першим словом, з якого вона починається: “Берешіт”. У грецькому перекладі 70-ти тлумачів книга називається “Генезіс” (“Походження”). Назва ця взята з самої книги (2. 4; 5. 1) і вказує на її зміст, який містить у собі розповідь про походження світу (2. 4), людини (5. 1) і головних родів патріархального людства.

•              Які визначає шляхи творення поетичного світу з літер та звуків? («І гарний світ удень і серед ночі, / І найгарніший, як лиш зімкнеш очі»).
•              У ліриці Б.-І.Антонича, по-перше, звуки не мають чітко окреслених кольорів. Кожен голосний характеризується кількома відтінками, які переливаються один у другий або перебувають у стані градації. По-друге, український митець провадить лінію власних поетичних експериментів зі звуком та кольором через усю свою творчість, починаючи від «шкільного» абеткового «І» й завершуючи надзвичайно багатим на чуттєві образи «Концертом».

Теорія літератури.

Градація – (лат. gradatio поступове підвищення, посилення від gradus крок, ступінь) — стилістична фігура, яка полягає у поступовому нагнітанні засобів художньої виразності задля підвищення чи пониження їхньої емоційно-смислової значимості.

• Чим наділена літера «і» у поезії митця? (Силою та міццю).
• Чи хочеться читати цей вірш? (Так).
• Чому? (Це гарний спосіб звернути увагу читача).
• А як би ви назвали поезію Б.-І.Антонича «І»? (Поезією-метаморфозою).

Теорія літератури.

Метаморфоза – (від грец. μεταμόρφωσις — «перетворення») — перетворення будь-чого.

• Який перехід ви помітили? Створіть «ланцюжок».

«Ланцюжок».

Свідоме – несвідоме – людський світ – зелень рослинного космосу.

Проблемне запитання.

• Це шлях пізнання чи шлях зникнення людини? (Міркування учнів).

ІІ група. Творчість А.Рембо. 

• Які принципи у поезії сповідував А.Рембо? (П.Верленівські).
•              Що характерне для його поезії? (Інтерес до деталей, які ніби переростали одна в одну, «розірваний стиль», що зумовив свободу асоціацій).
•              Який сонет, на вашу думку, став яскравим зразком символістської лірики? («Голосівки»).

Виразне читання сонета А.Рембо «Голосівки» (переклад Г.Кочура).

• Як написано вірш? (Категорично).
• Що відбиває поезія ? (Інтенсивні шукання А.Рембо універсальної мови поезії).
• Поясніть назву твору.

Словникова робота.

Голосівка – голосний звук.

•              Що автор пропонує читачам? (Нове бачення, нові засади формування образу, коли збігаються звуки, колір і душевний стан).
• Як диференціювався у сонеті навколишній світ? (Залежно від його кольорового забарвлення).
•              Яку думку Ш.Бодлера продовжував автор, говорячи про «забарвлення» кожного звуку? (Про «відповідність» між звуками та барвами).
• Скільки сфер можна виділити у сонеті? (П’ять).
• Якими кольорами вони відрізняються? (Чорним, білим, червоним, зеленим і синім кольорами).
•              Як би ви охарактеризували поезію А.Рембо? (Незвичайна. Поет дуже цікаво відобразив сприймання голосних звуків).
• З якими голосними звуками асоціюються предмети і явища зовнішнього світу? (А, Е, І, У, О).
• Що відповідає кожній конкретній літері? (Певний душевний стан).
• Що поет намагався визначити у «Голосівках»? (Колір і символіку голосного звуку).
• Що зобразив автор? (Багатий світ людських відчуттів, асоціацій).
•              Як  він розуміє співіснування людини і природи? (Як єдине ціле. Для нього природа – жива істота, яку потрібно вміти слухати і чути).
•              Дослідіть асоціації кольорів у творі А.Рембо «Голосівки».

• Чому відповідав кожен звук у поета? (Чітко визначеному кольору).
•              Чому? Обгрунтуйте своє твердження. (Звук і колір викликали в автора схожі відчуття, емоції, почуття).
•              Чим вражають «Голосівки»? (Своєю динамікою, розмаїттям образів, почуттів і змінами інтонацій).
•              Що вони допомагають відкрити авторові? (Багатогранний світ людських відчуттів, вражень, асоціацій).

ІІІ група. Творчість М.Черемшини.

Виразне читання поезії М.Черемшини «Гердан».

• Що таке гердан?

Словникова робота.

Гердан – прикраса: мережка з бісеру; шерстяна стрічка з нашитим бісером, якою жінки прикрашали шию або голову, а чоловіки – капелюх.

• Як М.Черемшина осмислює призначення митця  в поезії у прозі «Гердан»? (По-своєму).

Теорія літератури.

Поезія у прозі – короткий ліричний твір настроєвого характеру, наближений за формою тексту до прози і водночас за мелодикою, підвищеною емоційністю та ліричним сюжетом, навіть з фрагментами спорадичного римування — до поезії.

•              Чиїми очима читач вже з перших рядків твору має змогу простежити процес виробництва прикраси? (Ліричного героя).
•              Що виникає в нього під час споглядання? (Безліч ідей).
•              За що він береться? (За їхню реалізацію: розпочинає нанизувати свій гердан).
•              Чи це просто намисто? (Ні. Уособлення творчості).

Проблемне запитання.

•              Чи можна стверджувати, що це спрогнозоване завершення для налаштованої на мистецтво людини, котра потребує самовираження, про причину якого автор мовить метафорично – «рій думок»? (Міркування учнів).
•              Як можна сприймати нанизані намистинки? (Як відображення людської долі, так і багатогранність мистецтва).
•              Як потрібно розглядати це питання? (У тісному взаємозв’язку із природою ліричного героя: «Той зорею зоріє – цвітом надії процвіта, той огнем жаріє – прискає жаром чуття-життя, той чорним оксамитом блестить мляво на основі рожевого тла – могильним жалем-розпукою він зір ятрить, а той гарячим полум’ям аж кипить – він долі-волі добува, - а той.. той останній там на краю проміння ідеї розлива…»).
•              Якою. На вашу думку, може бути творча діяльність? (Всеохоплюючою та впливовою).
•              Чому ви так вважаєте? (Творча діяльність може сповнювати надією, посилювати прагнення жити або ж завдавати болю).
•              Яке місце у творчості М.Черемшини займає людина-митець? (Центральне).
•              Чи висловлює ліричний герой незадоволення своєю долею? (Ні. Він з гідністю сприймає своє призначення, що фактично надає сенс його життю, оскільки «завмерле серце ожива»).
•              Який мотив звучить у творі? (Мотив – долі, призначення митця).
•              Дослідіть символіку гердану. (Барвистий гердан – символ людської долі).
•              Як автор передає враження від мерехтіння прикраси? (Дуже мальовничо).
•              Зачитайте відповідні рядки. («Скільки ж то алмазних криштальців у ньому іскриться!»)
•              Що ви помітили, читаючи твір? (Кожен колір має свою символіку, сповнений філософським смислом. Письменник творить гарні зорові імпресії, описи почуттів, штучні та манерні образи).

IV. ПІДСУМОК УРОКУ

• Що спільного ви помітили у творах митців?

«Передай крейду».

• Чи можна цих письменників назвати дзеркалом символізму?
•              Чи є вони гарним прикладом для наслідування тонкості та якості порівняння та поєднання людини з природою?
• Чи були у Б.-І.Антонича, А.Рембо та М.Черемшини  наступники? (Так).
• Чого вони шукали у світі звуків і дивовижних образів? (Таємничий зміст).
• Яку ключову фразу з теми дослідження ви виділили б? («Треба вміти дивитися на світ…»).

V. РЕФЛЕКСІЯ

VI. ОЦІНЮВАННЯ УЧНІВ

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Написати письмовий твір на одну з тем:

Світ людської душі в гармонії з природою у віршах Б.-І.Антонича.

«Треба вміти дивитися на світ…»

2. Дослідити усвідомлене наслідування традицій Р.Тагора у творчості Б.-І.Антонича.
3. Зробити ідейно-художній аналіз поезії Б.-І.Антонича «Концерт».
4. Створити власний «кольоровий сонет».

ЛІТЕРАТУРА

1.           Антонич Б.-І. Твори / Б.-І. Антонич. – К., 1998. – С.429.
2.           Левшунова О. Велика гармонія. – Дивослово. - №10, 2009. – С.13.
3.           Черемшина М. Твори / М. Черемшина. - К. : Дніпро, 1978. - 326 с.
4.           Рембо А. З книги: Антологія зарубіжної поезії другої половини ХІХ - ХХ сторіччя (укладач Д.С. Наливайко). - К.: "Навчальна книга", 2002. 
5.           Назаров Н. Артюр Рембо: «Я винайшов колір голосових!»: звукосимволічні та філософські аспекти сонета «Голосівки» // Зарубіжна література (Шкільний світ). – 2008. №4. – С.10-15.
6.           Марко В.Аналіз художнього твору. – К.: Академвидав, 2013. – 280 с.