20 вересня о 18:00Вебінар: Numicon (Нумікон): проста математика для всіх

Урок "Треба вміти дивитися на світ...". Конспект уроку з української літератури для 11 класу на тему: "Зорово-кольорова образність у творах Б.-І.Антонича, А.Рембо, М.Черемшини"

Про матеріал

За допомогою уроку позакласного читання можна ознайомити учнів із творами митців; дослідити, зробити порівняльну характеристику поетичного мовлення авторів творів; розвивати навички виразного читання; формувати вміння роботи з текстом; виховувати загальнолюдські цінності, любов до навколишнього світу, естетичні почуття.

Перегляд файлу

Голик О.В.

« ТРЕБА ВМІТИ ДИВИТИСЯ НА СВІТ…»

 

Тема. Зорово-кольорова образність у творах Б.-І.Антонича «І», А.Рембо «Голосівки», М.Черемшини «Гердан».

Мета: ознайомити учнів із творами митців; дослідити, зробити порівняльну характеристику поетичного мовлення авторів творів; розвивати навички виразного читання; формувати вміння роботи з текстом; виховувати загальнолюдські цінності, любов до навколишнього світу, естетичні почуття.

Тип уроку: урок позакласного читання.

Форма уроку: компаративний аналіз творів з елементами дослідження.

Наочність, обладнання: портрети митців, збірники поезій, тлумачні та літературознавчі словники.

Форми, методи і прийоми роботи: словникова робота, «Незакінчене речення», робота в групах, заповнення таблиці, «Довідка», проблемні запитання, «Ланцюжок», «Передай крейду».

Теорія літератури: метафора, порівняння, сонет, катрен, терцет, голосівка, троп, стилістична фігура, анафора, епіфора, багатосполучниковість, поезія у прозі.

Міжпредметні зв’язки: українська мова (фонетика), релігієзнавство (Біблія. Книга Буття), зарубіжна література (творчість А.Рембо, П.Верлена), психологія (внутрішній світ людини).

Епіграф:

Нашарування звуків, краєвиди співу…

Б.-І.Антонич

 

Хід уроку

І. МОТИВАЦІЙНИЙ ЕТАП

ІІ. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ І ЗАВДАНЬ УРОКУ

ІІІ. СПРИЙМАННЯ Й ЗАСВОЄННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

Система запитань і завдань.

Робота в групах.

І група. Творчість Б.-І.Антонича.

  • Чим визначається мова поезій Б.-І.Антонича? (Підвищеною емоційністю та образністю).
  •              Чим вона насичена? (Тропами, стилістичними фігурами, оригінальними експериментами у фоніці).

Теорія літератури.

Троп – (грец. τρόπος — «зворот») — слово, вживане в переносному значенні для характеристики будь-якого явища за допомогою вторинних смислових значень, актуалізації його «внутрішньої форми».

Стилістична фігура – (від лат. stilus — грифель для писання та figura — образ, зовнішній вигляд) — незвичні синтаксичні звороти, що порушують мовні норми, вживаються задля оздоби мовлення.

Словникова робота.

Фоніка – звукова організація поетичного   мовлення; віршові засоби, які надають  ліричному творові милозвучності, посилюють його емоційність та виразність.

  •              Що створює багатоплановий образ? (Мовні одиниці, які взаємодіють в системі художнього твору).

Проблемні запитання.

  •              Чи впливають вони на свідомість людини, її розум, почуття?
  •              Чи визначають ступінь дієвої образної системи того чи іншого твору?
  •              Що, на вашу думку, конкретизує образ? (Життєвий досвід, зорові, чуттєві, слухові враження. Він, певною мірою, узагальнює і дуже часто доповнює його).
  •              Що властиве образам, особливо ліричним? (Яскраве емоційне забарвлення).
  •              За допомогою чого досягається образність художнього мовлення? (Незвичного поєднання слів, уживання їх у переносному значенні, що міститься в основі метафоризації).

Теорія літератури.

Метафора – це перенесення назви з одних предметів, явищ, дій, ознак на інші на основі подібності між ними.

  •              Із чого конструюється метафоризація мовлення? (Із тропів-епітетів, порівнянь, метафор тощо).
  • Яких тропів у поезії Б.-І.Антонича найбільше? (Порівнянь).

Теорія літератури.

Порівняння – це троп, у якому один предмет, подія зіставляються з іншими, у яких ці особливості виявлені різко, яскраво.

  • Що називається сонетом?

Теорія літератури.

Сонет – (італ. sonetto — звучати) — ліричний вірш, що складається з чотирнадцяти рядків п'ятистопного або шестистопного ямбу, власне, двох чотиривіршів (катрени) з перехресним римуванням та двох тривіршів (терцети) з усталеною схемою римування: абаб, абаб, ввд, еед або (рідше) перехресною абаб, абаб, вде, вде тощо.

Виразне читання сонета Б.-І.Антонича «І».

  • До якої збірки входить твір? («Привітання життя»).
  • У чому, на вашу думку, таємниця цієї поезії? (У звуковому інструментуванні).
  • Що ви уявили, читаючи (слухаючи) твір? (Цілу градацію колористичних метафор).
  • Наведіть приклади.

Синє

Жовте

Зелене

Дощ, небо, виноград, водоспад, водограй

Зорі, пшениця, коні, степ, ватра

Гай, сад, ліс, пасовисько

«Незакінчене речення».

Поезія Б.-І.Антонича «І» – це … (перший твір, в якому митець робить спробу заглибитися в сутність графічного та звукового синтезу в літері, у кольорове вираження голосного звука).

  • Які кольори чергуються? (Жовте – синє – жовте – синє, жовте – синє =1 катрен

Зелене – синє – зелене – синє – зелене – синє =2 катрен

Жовте – зелене – жовте – жовте – зелене – жовте =терцети).

Теорія літератури.

Катрен – (фр. quatrain) — чотиривірш, строфа з чотирьох рядків із суміжним, перехресним чи кільцевим римуванням при розмаїтому чергуванні будь-яких клаузул.

Терцет – (італ. terzetto, від лат. tertius — третій) — тривірш, строфа, що складається з трьох віршів, зазвичай вживається з іншим терцетом, пов'язаним із першою системою рим. Два терцети складають другу частину сонета.

  • Що для Б.-І.Антонича є звук «і»? (Солов’їні пісні, «немов фонема «і» - звук, сполучник).

Теорія літератури.

Багатосполучниковість, або Полісиндетон – стилістична фігура, що полягає у такій побудові фрази, при якій всі або майже всі однорідні члени речення зв'язані між собою одним і тим самим сполучником (найчастіше сполучником «і»), тоді як звичайно в цьому випадку з'єднуються лише два останніх.

  • У якій позиції знаходиться сполучник «і»? (В анафоричній та епіфоричній).

Теорія літератури.

Анафора – (грец. αναφορα — виділення) — єдинопочаток; одна зі стилістичних фігур; вживаний на початку віршових рядків звуковий, лексичний повтор чи повторення протягом цілого твору або його частини синтаксичних, строфічних структур.

Епіфора – (грец. epiphorá — перенесення, повторення) — стилістична фігура, протилежна анафорі, повторення однакових слів, звукових сполучень, словосполучень наприкінці віршових рядків, строф у великих поетичних творах (в романі у віршах), фраз — у прозі чи драмі.

  • До чого схожий ліричний лад поезії українського митця? (До барокового).
  • Чим відрізняється? (Ідеться про перелічування).
  • Зачитайте з тексту. («І вітер… і дощ… і злотий усміх зір… і долі спів» тощо).
  • На що ще схожий за стилем викладу? (На біблійну Книгу Буття).

«Довідка».

Книга Буття – (івр.  בְּרֵאשִׁית, Береши́т — «На початку»; лат. Genesis; дав.-гр. Γένεσις — «Початок») — перша книга Біблії, що належить до Старого Завіту і відкриває П'ятикнижжя Мойсея (Тори). Книга Буття в єврейській Біблії, як і всі книги П’ятикнижжя, названа першим словом, з якого вона починається: “Берешіт”. У грецькому перекладі 70-ти тлумачів книга називається “Генезіс” (“Походження”). Назва ця взята з самої книги (2. 4; 5. 1) і вказує на її зміст, який містить у собі розповідь про походження світу (2. 4), людини (5. 1) і головних родів патріархального людства.

  •              Які визначає шляхи творення поетичного світу з літер та звуків? («І гарний світ удень і серед ночі, / І найгарніший, як лиш зімкнеш очі»).
  •              У ліриці Б.-І.Антонича, по-перше, звуки не мають чітко окреслених кольорів. Кожен голосний характеризується кількома відтінками, які переливаються один у другий або перебувають у стані градації. По-друге, український митець провадить лінію власних поетичних експериментів зі звуком та кольором через усю свою творчість, починаючи від «шкільного» абеткового «І» й завершуючи надзвичайно багатим на чуттєві образи «Концертом».

Теорія літератури.

Градація – (лат. gradatio поступове підвищення, посилення від gradus крок, ступінь)  стилістична фігура, яка полягає у поступовому нагнітанні засобів художньої виразності задля підвищення чи пониження їхньої емоційно-смислової значимості.

  • Чим наділена літера «і» у поезії митця? (Силою та міццю).
  • Чи хочеться читати цей вірш? (Так).
  • Чому? (Це гарний спосіб звернути увагу читача).
  • А як би ви назвали поезію Б.-І.Антонича «І»? (Поезією-метаморфозою).

Теорія літератури.

Метаморфоза – (від грец. μεταμόρφωσις — «перетворення») — перетворення будь-чого.

  • Який перехід ви помітили? Створіть «ланцюжок».

«Ланцюжок».

Свідоме – несвідоме – людський світ – зелень рослинного космосу.

Проблемне запитання.

  • Це шлях пізнання чи шлях зникнення людини? (Міркування учнів).

ІІ група. Творчість А.Рембо. 

  • Які принципи у поезії сповідував А.Рембо? (П.Верленівські).
  •              Що характерне для його поезії? (Інтерес до деталей, які ніби переростали одна в одну, «розірваний стиль», що зумовив свободу асоціацій).
  •              Який сонет, на вашу думку, став яскравим зразком символістської лірики? («Голосівки»).

Виразне читання сонета А.Рембо «Голосівки» (переклад Г.Кочура).

  • Як написано вірш? (Категорично).
  • Що відбиває поезія ? (Інтенсивні шукання А.Рембо універсальної мови поезії).
  • Поясніть назву твору.

Словникова робота.

Голосівка – голосний звук.

  •              Що автор пропонує читачам? (Нове бачення, нові засади формування образу, коли збігаються звуки, колір і душевний стан).
  • Як диференціювався у сонеті навколишній світ? (Залежно від його кольорового забарвлення).
  •              Яку думку Ш.Бодлера продовжував автор, говорячи про «забарвлення» кожного звуку? (Про «відповідність» між звуками та барвами).
  • Скільки сфер можна виділити у сонеті? (П’ять).
  • Якими кольорами вони відрізняються? (Чорним, білим, червоним, зеленим і синім кольорами).
  •              Як би ви охарактеризували поезію А.Рембо? (Незвичайна. Поет дуже цікаво відобразив сприймання голосних звуків).
  • З якими голосними звуками асоціюються предмети і явища зовнішнього світу? (А, Е, І, У, О).
  • Що відповідає кожній конкретній літері? (Певний душевний стан).
  • Що поет намагався визначити у «Голосівках»? (Колір і символіку голосного звуку).
  • Що зобразив автор? (Багатий світ людських відчуттів, асоціацій).
  •              Як  він розуміє співіснування людини і природи? (Як єдине ціле. Для нього природа – жива істота, яку потрібно вміти слухати і чути).
  •              Дослідіть асоціації кольорів у творі А.Рембо «Голосівки».

Звуки

«А»

«Е»

«І»

«У»

«О»

Жорстокість,

смерть, розлад, тління, мухи на смітниках, символ усього непотрібного, віджилого

Моральна чистота, гордість, гідність, прадавня чистота льодовиків

Душевні стани: гнів, шаленство, сміх; кров, бурхливі пристрасті

Щастя, спокій, безтурботність, природа, людська мудрість

Неземна всеохопна любов, небо, неземні таємниці, нерозгаданий божественний сенс

Кольори

Чорний

Білий

Червоний

Зелений

Синій

  • Чому відповідав кожен звук у поета? (Чітко визначеному кольору).
  •              Чому? Обгрунтуйте своє твердження. (Звук і колір викликали в автора схожі відчуття, емоції, почуття).
  •              Чим вражають «Голосівки»? (Своєю динамікою, розмаїттям образів, почуттів і змінами інтонацій).
  •              Що вони допомагають відкрити авторові? (Багатогранний світ людських відчуттів, вражень, асоціацій).

ІІІ група. Творчість М.Черемшини.

Виразне читання поезії М.Черемшини «Гердан».

  • Що таке гердан?

Словникова робота.

Гердан – прикраса: мережка з бісеру; шерстяна стрічка з нашитим бісером, якою жінки прикрашали шию або голову, а чоловіки – капелюх.

  • Як М.Черемшина осмислює призначення митця  в поезії у прозі «Гердан»? (По-своєму).

Теорія літератури.

Поезія у прозі – короткий ліричний твір настроєвого характеру, наближений за формою тексту до прози і водночас за мелодикою, підвищеною емоційністю та ліричним сюжетом, навіть з фрагментами спорадичного римування — до поезії.

  •              Чиїми очима читач вже з перших рядків твору має змогу простежити процес виробництва прикраси? (Ліричного героя).
  •              Що виникає в нього під час споглядання? (Безліч ідей).
  •              За що він береться? (За їхню реалізацію: розпочинає нанизувати свій гердан).
  •              Чи це просто намисто? (Ні. Уособлення творчості).

Проблемне запитання.

  •              Чи можна стверджувати, що це спрогнозоване завершення для налаштованої на мистецтво людини, котра потребує самовираження, про причину якого автор мовить метафорично – «рій думок»? (Міркування учнів).
  •              Як можна сприймати нанизані намистинки? (Як відображення людської долі, так і багатогранність мистецтва).
  •              Як потрібно розглядати це питання? (У тісному взаємозв’язку із природою ліричного героя: «Той зорею зоріє – цвітом надії процвіта, той огнем жаріє – прискає жаром чуття-життя, той чорним оксамитом блестить мляво на основі рожевого тла – могильним жалем-розпукою він зір ятрить, а той гарячим полум’ям аж кипить – він долі-волі добува, - а той.. той останній там на краю проміння ідеї розлива…»).
  •              Якою. На вашу думку, може бути творча діяльність? (Всеохоплюючою та впливовою).
  •              Чому ви так вважаєте? (Творча діяльність може сповнювати надією, посилювати прагнення жити або ж завдавати болю).
  •              Яке місце у творчості М.Черемшини займає людина-митець? (Центральне).
  •              Чи висловлює ліричний герой незадоволення своєю долею? (Ні. Він з гідністю сприймає своє призначення, що фактично надає сенс його життю, оскільки «завмерле серце ожива»).
  •              Який мотив звучить у творі? (Мотив – долі, призначення митця).
  •              Дослідіть символіку гердану. (Барвистий гердан – символ людської долі).
  •              Як автор передає враження від мерехтіння прикраси? (Дуже мальовничо).
  •              Зачитайте відповідні рядки. («Скільки ж то алмазних криштальців у ньому іскриться!»)
  •              Що ви помітили, читаючи твір? (Кожен колір має свою символіку, сповнений філософським смислом. Письменник творить гарні зорові імпресії, описи почуттів, штучні та манерні образи).

IV. ПІДСУМОК УРОКУ

  • Що спільного ви помітили у творах митців?

«Передай крейду».

Спільне

        Поезія Б.-І.Антонича, А.Рембо та М.Черемшини насичена найрізноманітнішими образно-тропеїчними засобами, які талановито використовуються для підсилення експресивності, для досягнення авторської мети.

       У митців образно-кольорово-звукові тези, які то доповнюють, то заперечують одна одну, поєднуються в прекрасну різнобарвну картину, яка відображає широкий спектр духовного життя людини й багатогранність буття загалом.

  • Чи можна цих письменників назвати дзеркалом символізму?
  •              Чи є вони гарним прикладом для наслідування тонкості та якості порівняння та поєднання людини з природою?
  • Чи були у Б.-І.Антонича, А.Рембо та М.Черемшини  наступники? (Так).
  • Чого вони шукали у світі звуків і дивовижних образів? (Таємничий зміст).
  • Яку ключову фразу з теми дослідження ви виділили б? («Треба вміти дивитися на світ…»).

V. РЕФЛЕКСІЯ

VI. ОЦІНЮВАННЯ УЧНІВ

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

  1. Написати письмовий твір на одну з тем:

Світ людської душі в гармонії з природою у віршах Б.-І.Антонича.

«Треба вміти дивитися на світ…»

  1. Дослідити усвідомлене наслідування традицій Р.Тагора у творчості Б.-І.Антонича.
  2. Зробити ідейно-художній аналіз поезії Б.-І.Антонича «Концерт».
  3. Створити власний «кольоровий сонет».

 

 

ЛІТЕРАТУРА

 

  1.           Антонич Б.-І. Твори / Б.-І. Антонич. – К., 1998. – С.429.
  2.           Левшунова О. Велика гармонія. – Дивослово. - №10, 2009. – С.13.
  3.           Черемшина М. Твори / М. Черемшина. - К. : Дніпро, 1978. - 326 с.
  4.           Рембо А. З книги: Антологія зарубіжної поезії другої половини ХІХ - ХХ сторіччя (укладач Д.С. Наливайко). - К.: "Навчальна книга", 2002. 
  5.           Назаров Н. Артюр Рембо: «Я винайшов колір голосових!»: звукосимволічні та філософські аспекти сонета «Голосівки» // Зарубіжна література (Шкільний світ). – 2008. №4. – С.10-15.
  6.           Марко В.Аналіз художнього твору. – К.: Академвидав, 2013. – 280 с.
doc
До підручника
Українська література (рівень стандарту, академічний) 11 клас (Авраменко О.М., Пахаренко В.І., Мовчан Р.В.)
Додано
10 лютого 2018
Переглядів
343
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку