Урок "Діалог митців пензля й слова, або Закохані у життя українці". Конспект уроку для 11 класу на тему: "Художні світи Б.-І.Антонича і М.Приймаченко"

Голик О.В.

ДІАЛОГ МИТЦІВ ПЕНЗЛЯ Й СЛОВА,

 або ЗАКОХАНІ У ЖИТТЯ УКРАЇНЦІ

 

Тема. Художні світи Б.-І. Антонича і М. Приймаченко.

Мета: формувати навички компаративного аналізу; розвивати художнє сприйняття різних видів мистецтва; увиразнити самобутність митців; показати велич таланту геніїв; порівняти їхню творчість, знайти спільне і відмінне, розкрити своєрідність кожного з них; виховувати почуття прекрасного, шани до українських митців.

Наочність, обладнання: портрети Б.-І. Антонича і М. Приймаченко, репродукції картин, збірки поезій, тлумачні та літературознавчі словники, мультимедійне обладнання, епіграф.

Тип уроку: урок позакласного читання з компаративним (порівняльним) аспектом творів

Б.-І. Антонича і М. Приймаченко.

Форма уроку: літературно-мистецьке перехрестя.

Форми, методи, прийоми роботи: «Цитати для роздумів», «Це цікаво!», словникова робота, «Досьє» митців, «Художня галерея», «Мозаїка», колективне заповнення таблиці, виразне читання поезій, робота з епіграфом, проблемні запитання, «Асоціативне гроно», «Мікрофон», «Займи позицію».

Міжпредметні зв’язки: художня культура (гончарство, пласти символіки, примітивне (наївне) мистецтво), фольклор (українські замовляння), психологія (внутрішній світ людини), релігієзнавство (релігійна свідомість), філософія (сенс життя).

Теорія літератури: сюрреалізм, наївне (примітивне) мистецтво, архаїчне, оксиморон, візуалізм, архітектоніка, архетип, орнаментування, космосимволізм, кітч.

Епіграфи:

Я люблю все живе, люблю

малювати квіти, різних звірів та птахів.

М. Приймаченко

 

Хвала всьому, що росте,

Хвала всьому, що існує.

Б. – І. Антонич

Хід уроку

 

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

ІІ. МОТИВАЦІЙНИЙ ЕТАП

Проблемні запитання.

• Кого можна назвати митцем?

Словникова робота.

Митець – (заст. мистець, англ. artist, нім. künstler, пол. artysta, чеськ. umělec) — особа, яка займається мистецтвом, зокрема професійно.

• Що таке краса?

Словникова робота.

Краса – властивість прекрасного, абстрактне поняття красивого, витонченого.

• Складіть «асоціативне гроно» до слова «краса».

«Асоціативне гроно».

КРАСА – яскравість, істина, дар природи, довершеність, привабливість, уміння подобатися…

«Займи позицію».

•            Чи погоджуєтесь ви з твердженням: «Щоб створити щось красиве, треба нести красу у душі»?

ІІІ. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ, МЕТИ, ЗАВДАНЬ УРОКУ

•            Марія Приймаченко… Богдан-Ігор Антонич… Митці залишили по собі неоціненний спадок – дивовижний світ краси, добра, мудрості, фантазії, освячений всеохопною любов’ю великого серця. Цей світ вабливий, хвилюючий, неповторний, як усе справжнє.

Пориньмо у нього. Спробуймо бодай частково осягнути феномен таланту, дарованого Богом і оприявленого Майстрами пензля й слова через художні образи вражаючої сили.

IV. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ

• Що ви знаєте про життя і творчість Марії Приймаченко та Богдана-Ігоря Антонича?
• Складіть «досьє» митців.

Колективне заповнення таблиці.

«Досьє» митців
Ім’я	Антонич Богдан - Ігор	Приймаченко Марія Оксентіївна
Рік народження	5 жовтня 1909 року у селі Новиця Горлівського повіту на Лемківщині.	30 грудня 1908 року (12 січня 1909 року) у селі Болотня Київської губернії.
Родина	Греко-католицького священика Василя Кота, котрий незадовго до народження дитини змінив прізвище на Антонич.	Батько, Овксентій Григорович, був теслею-віртуозом, майстрував дворові огорожі. Мати, Параска Василівна, була визнаною майстринею вишивання.
Освіта	1928 року закінчив Сяноцьку гімназію. Записався на гуманітарний факультет Львівського університету (спеціальність – слов’янська філологія). У 1933 році закінчив студії в університеті з дипломом магістра філософії.	Через хворобу в дитинстві (поліомієліт) М. Приймаченко не змогла здобути хорошої освіти, обмежилася тільки 4 класами шкільної освіти. Справжнім університетом був для неї місцевий лікнеп (школа для дорослих, пункт ліквідації неписемності).
Творчість	Вільний літератор. 1931 року почав друкуватися в періодиці. У бібліотеці журналу «Дажбог» з’явилася перша збірка Б.-І. Антонича «Привітання життя». З 1934 року активно друкується в західноукраїнських часописах «Вогні», «Дзвони», «Назустріч», «Ми». Видав збірку «Три перстені», за яку отримав літературну премію Товариства українських письменників і журналістів імені  І. Франка. 1936 року виходить найбільша прижиттєва збірка «Книга Лева».	Напрямок – наївне мистецтво (живопис) 1930-1997 рр. Народний художник України. Лауреат Державної премії імені Т.Г.Шевченка.
Дата смерті	6 липня 1937 року. (27 років) Львів	18 серпня 1997 року в селі Болотня Іванківського району Київської області (88 років).

«Це цікаво!»

 На честь художниці названо малу планету 14624 Приймаченко.

 2009 рік – за рішенням ЮНЕСКО – визнаний роком Марії Приймаченко.

V. СПРИЙНЯТТЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

Система запитань і завдань.

• Чи були Б.-І. Антонич і М. Приймаченко знайомі?
• Чи спілкувалися?
•              Чи позначена їхня творчість взаємовпливами? (Ні. Доробок кожного з митців мав свою траєкторію руху й розвитку і «відбувався» як самодостатнє явище).
•              Чим же суголосні їхні твори? (Оптимістичною спрямованістю).
•              Чим це пояснюється? (Світосприймальними настановами митців).
•              Наведіть приклади.

 

Назви збірок віршів Б.-І. Антонича	Серія картин М. Приймаченко
«Зелена євангелія», «Привітання життя»	Ключовий образ – Дерево життя: «Рожеві квіти в синій вазі», «Васильки в синій вазі», «Червоні маки», «Квіти соняха», «Квіти у вазі», «Соняхи з бджолами» тощо.

•            У яких поезіях Б.-І. Антонича постає метафоризований образ вази з квітами? («Вірш про вірш»).
•            Зачитайте уривок.

В вазах строф цвітуть слова пахучі, мов квіти…

На галузі задуми листя виросте блакитних слів.

•            Чи можна стверджувати, що своєрідним ключем до розуміння однієї з провідних концепцій творчості художниці є її зауваги?  (Так).
•            Наведіть приклади. («Я люблю все живе, люблю малювати квіти, різних звірів та птахів… Я вдягаю їх в ошатний одяг, і такі веселі вони у мене, аж танцюють»).
•            На що ви звернули увагу? (На триєдність).

     ошатність

 

 

 

  

 

          веселість        танці

• З чим вони ототожнюються? (З радістю життя).

«Цитата для роздумів».

 Люблю сама робити на землі і тих, хто ходе біля землі, ростить рослини – радість життя. Роблю сонячні квіти, тому що людей люблю. Роблю на радість людям, щоб квіти мої були, як саме життя. Щоб усі одне одного любили і люди жили, як квіти квітнуть на землі.

М. Приймаченко

 - У чому ще полягає схожість творів Б.-І. Антонича і М. Приймаченко? (Митці відтворюють зрозумілу їм дійсність – потужну за силою образів, глибиною проникнення в первинне – прабатьківське – сутнісне).

 - Що продукується у творах? (Добро, гармонія, зв'язок з поколіннями).

 - Що допомагало творити? (Тонка душевна організація митців, їхня фантазія, уява, переживання).

• Філософізм творчості, ідея єдності людини з природою, з прадавнім світом.

•              У чому митці відчувають присутність давнього в сучасному, його важливість і непроминальність(У теперішньому).
•              Що акумулюють їхні твори? (Тисячолітню пам'ять за посередництвом образів, мотивів, сюжетів, кольорів, звуків тощо).
•              Що вони фіксують? (Ледь уловимі грані прадавнього світу).
•              Чим насичують зміст? (Інформацією з минулого).

• Тематична й емоційна суголосність творів.

• Дослідіть тематичну й емоційну суголосність творів Б.-І. Антонича і М. Приймаченко.

«Мозаїка».

Рядки з поезій Б.-І. Антонича	Назви картин М. Приймаченко
«Направо льон і льон наліво, / дібровою весілля їде, / Скрипки окрилюються співом / і дзвонять тарілки із міді»; «Послухай: б’є весільний бубон / і клени клоняться, мов пави…».	«Весілля»
«І душі квітів світлом світять, / Що з нього ясність б’є велика».	«Соняхи сміються»
«Дивіться: це пожежа світу, буря первнів, / рослини моляться, шаліє кожен колір, / із споду у коріння дмуть вітри підземні…»; «Струмує гімн рослин, / що кличуть про нестримність зросту».	«Квіти сонця»
«Вернувся я, де вільхи й риби, / де м’ята, і ви, де квітчасті стіни».	«Роки мої молодії, прийдіть до мене в гості», «Пастушки»
«Вже сонця колесо збиває стельмах, / ще обруча – до осі полум’яної! / Цим возом їхатиме завтра Зельман, / ключар і староста гульби весняної»	«Свято»

(Демонстрація репродукцій картин М. Приймаченко).

•            До якого виду мистецтва належать суголосність поезій Б.- І. Антонича з сюрреалістичною домінантою робіт М. Приймаченко? (До наївного, примітивного).
•            На якому рівні простежується? (На образотворчому).
•            У чому це виражається? (В умінні активізувати архаїчне розуміння світу).

Теорія літератури.

Примітив – художній твір з порівняно слаборозвиненими художніми засобами, часом наївного характеру.

Примітивізм – напрямок у мистецтві, що набув поширення наприкінці ХІХ - на початку ХХ століття. Його основними ознаками є: свідоме, наївне спрощення художніх засобів, символічність змісту, тематики, фольклоризм.

Сюрреалізм  - (фр. surrealism – надреалізм) – один із найпоширеніших напрямів у сучасному мистецтві й літературі.

Архаїчний – стародавній, старовинний.

Проблемне запитання.

• Чим, на вашу думку, розрізняються кітч та мистецтво примітивізму?

Кітч  (Кіч) – (нім. Kіtsch) – термін для означення низькоякісної речі масової культури, сучасного псевдомистецтва, творів, яким бракує смаку.

«Цитати для роздумів».

 У красі наймиліша простота.

Овідій

 Тільки правдиве прекрасне.

Н.Буало

 - Які художні моделі обох митців? (Самобутні й оригінальні, глибоко символічні, позначені поєднанням непоєднуваних образів, ознак, характеристик тощо).

- Як називається такий художній засіб? (Оксимороном).

Теорія літератури.

Оксиморон – (грец.  οξόμωρον — нісенітниця), — це стилістична фігура, що полягає у зведенні слів або словосполучень, значення яких взаємовиключає одне одного, створюючи ефект смислового парадоксу.

• Який спільний образ ви помітили у творах Б.-І. Антонича і М. Приймаченко? (Образ лева).
•            Розкажіть про нього. (У доробку кожного митця цей образ має власну історію, свою лінію руху).

Колективне заповнення таблиці.

Образ лева
Б.-І. Антонич	М. Приймаченко
Образ розкритий багатогранно, із залученням різноманітних часопросторових характеристик та складних образотворчих засобів: «…і сплять на ложах з зір тяжкі, мов брили, леви», «…щоб сонце жевріло ясніш від гриви лева / весні трояндній й осені оайстреній!», «збудившись, леви з грив стрясають зорі й сніг», «У раї збунтувались буйногриві леви», «Аж сонце, що промінням чеше гриви левів / й оливою мастить їм вигнуті хребти, / відвернеться».	Образ лева з різним настроєвим наповненням (злий, добрий, зосереджений) представлений у картинах: «Звір лапи склав», «Лев у ліжку», «Лев зламав дуба», «Звір на прогулянці», «Леву треба було річку перейти і ноги не замочить».

(Демонстрація репродукцій картин М. Приймаченко).

•            За допомогою чого у творах обох митців конкретизуються, сприяють увиразненню ідеї твору? (Візуалізму).

Теорія літератури.

Візуалізм – прийом у мистецтві, метою якого є викликання зорових вражень.

•              Яка мета цього прийому? (Викликати зорові враження: рух поверхні, мигтіння, світіння тощо).
• Які вони, леви? («Оздоблені» сонцем – гривами).
• Для яких тварин бестіарію М. Приймаченко характерна буйногривість?

Словникова робота.

Бестіарій – (від лат. bestia  - звір, тварина) – опис різноманітних тварин.

«Це цікаво!»

 Як відомо, на певному етапі творчості М. Приймаченко забороняли відвідувати зоопарк, аби не порушити її образів.

Видра	«Дика видра пташку схопила»
Кіт	«Котячий цар»
Хижий звір	«Хижачка»

(Демонстрація репродукцій картин М. Приймаченко).

• Як ви розумієте таке потрактування тварин? (Це ключ до розуміння структури образів).

«Це цікаво!»

 Лев – це «знак монархів, воїнів, пророків».

•              У поезії Б.-І. Антонича «Слово про полк піхоти» люди – леви. Про що це свідчить? (Про близькість пластів символіки образу лева у творах письменника і художниці).
•              Якими рисами наділений лев у картинах М. Приймаченко? (Людськими: виконує роботу, перебуває в контексті речей зі сфери матеріальної культури людини. Промовистою є назва однієї з картин – «Леву треба було ріку перейти і ноги не замочить»).
•              Чим є звірі й люди, птахи і риби, а також рослини в художній концепції Б.-І. Антонича і

М. Приймаченко? (Органічними елементами єдиного світоладу й водночас елементом складної символічної системи. Вони є виразниками авторського погляду на світ, на мораль і закони життя).

 -  З якою метою митці звертаються до образів тварин із давноминулих епох? (Впорядкувати сучасний світ, переосмислити причини його дисгармонії).

Б.-І. Антонич	буйволи на скелях часів неоліту
М. Приймаченко	дика курка у винограді

• Речники прадавніх знань.

• Переконайте однокласників, що митці є речниками прадавніх знань.

«Цей дуб – то дерево пророче»

Система знань про Дерево життя

• Назвіть первісні уявлення майстрів пензля й слова.

Первісні уявлення
Сонце	Природа	Тварина
Бог	храм	охоронець роду

•            Чи допомогло це митцям розкрити неповторність образів, потрактувати їх як органічні частинки Всесвіту, матеріальної й духовної культури народу? (Так).
•            До чого вони апелюють? (До складної системи народних символів, різноманітних кольорів, тонів, напівтонів, звуків, настроєвої палітри).

• Кольорова гама.

•          Колір – виразник авторської концепції. Назвіть картини художниці М. Приймаченко, в назвах яких є колір. («Фіолетовий звір», «Рожева мавпа», «Гороховий звір»).

(Демонстрація репродукцій картин М. Приймаченко).

•              Яке значення має колір тварин у поезіях Б.-І. Антонича? (Він організовує певну настроєвість (грайливість, сум), сприяє філософському розгортанню образів та твору в цілому).
•              Наведіть приклади. («Дельфіни золоті сурмлять на мідних мушлях», «За сімома верхами й сімома морями, в край таємний, / маєстатично сходять буйволи червоні на підземні / левади, де засяє і умерле сонце – диск з ебену»).
•              До чого митці намагаються адаптувати свої образи, відтворюючи уявний світ? (До дійсності).

«Це цікаво!»

 Аналітична домінанта характерна не лише для літератури ХХ століття, а й для живопису, що свого часу засвідчив Пікассо, наголошуючи, що він зображає світ не таким, яким його бачить, а таким, яким його мислить.

•              За допомогою чого М. Приймаченко доносить сутність образу? (Кольорової гами. Колір – як синтез почуттів митця – надає сенсу образові та картині, є одним із важливих засобів вивершення архітектоніки полотен).

Теорія літератури.

Архітектоніка – композиційна будова будь-якого твору мистецтва, що зумовлює співвідношення його головних і другорядних елементів.

•              Охарактеризуйте образи поезій Б.-І. Антонича. ((Образ поєднує часові площини (епохи), актуалізує вагу минулого в сучасному, підкреслює цінність сучасного для майбутнього).
•              Що актуалізують образи обох митців? (Релігійну свідомість предків).
•              Що увиразнює їхнє самобутність? (Архетипність).

Теорія літератури.

Архетип – первинний образ, оригінал.

•              Чи можна стверджувати, що кожен образ – самодостатній? (Так. Він реалізується не лише завдяки кольору, а й завдяки розміщенню та відношенню образу щодо центру й інших образів тощо).
•              Окрім горизонтально-вертикальних характеристик розташування образу в органічних зв’язках з іншими образами (деталями, об’єктами) існує ще й вісь, спроектована углиб, яка у творах М. Приймаченко художньо освоюється за допомогою кольору, а в Б.-І. Антонича – завдяки панорамності картини («Елегія про співучі двері», «Елегія про ключі від кохання», «Елегія про перстень пісні», «Елегія про перстень молодості») чи образу (наприклад, ікри, риб, вод із «Проповіді до риб» тощо).
•              Що ще є спільним у творах митців? (Техніка заповнення художнього простору – густини та глибини кольору).
•              Обгрунтуйте своє твердження. (Щоб змалювати тло, автори або вдаються до відтінків кольору, або виповнюють площину, як М. Приймаченко, орнаментальними вкрапленнями: дрібні горизонтальні чи вертикальні риски, дужки, крапки).
•              Назвіть відповідні картини. («Слон», «Звірі у гостях у Лева», «Рожева мавпа», «Фантастичний звір», «Стародавній болотяний звір»).

 (Демонстрація репродукцій картин М. Приймаченко).

•            У яких рядках Б.-І. Антонич виявляє схожу наповненість простору? («На бурунах трави, в зеленім димі / колишуться корови, мов тяжкі колоди, / і зорі в зорі дзвонять понад ними, / й шумлять під ними буйно життєтворчі води»).

• Орнаментування образів.

•            Що несе орнаментування образів у поезіях Б.-І. Антонича і М. Приймаченко? (Позитивний заряд, додаткові знання про об’єкт, оточення й підсилює енергетику образу, слова, кольору, деталі тощо).

Теорія літератури.

Орнаментування – дія за значенням до орнаментувати.

•            Про що свідчить така манера митців? (Про їхнє прагнення надати сенсу просторові й водночас сприяє різьбленню провідного образу, підкреслює його вишуканість та самобутність).
• Поміркуйте, яка роль декоративних оздоблень у роботах майстрів слова і пензля?

Роль декоративних оздоблень у творах митців
Б.-І. Антонич	М. Приймаченко
Рельєфність образів досягається за допомогою метафор, асоціацій, оксюморонів тощо.	Образи на полотнах стають рельєфнішими.

• Яку українську флору широко представлено у творах Б.-І. Антонича і М. Приймаченко?

Українська флора у творах митців
Б.-І. Антонич	Малина, ліщина, черемха
М. Приймаченко	Маки, сонях, калина, вишня, явір

•              Чи стосується це і тварин, птахів, риб і комах? (Так. Усі вони – органічні складники національної картини світу).
•              Які вони у Б.-І. Антонича? (Переважно нейтральні).
•              А у М. Приймаченко? (Добрі, світлі, сонячно-позитивні, значно рідше – злі).
•              Як це пояснює художниця? («Це щоб люди не думали, що вони страшні. Вони не страшні, вони красиві»).
•              На скільки умовних груп можна, на вашу думку, поділити картини М. Приймаченко? (На чотири).
•              Назвіть їх.

Групи	Назви
Несуть позитив	«Звір на прогулянці», «Синій бик», «Рожева мавпа», «Котячий цар», «Звір гуляє», «Звір лапи склав», «Гості у лева», «Дикий чаклун», «Звір закопилив губу»
Створюють негативне враження	«Лев зламав дуба», «Звір темний»
Нейтральні	«Цей звір горобців ловив», «Дика видра птичку ухопила», «Леву треба було річку перейти і ноги не замочить»
Виражають загрозу смерті	«Лев у ліжку» (злий звір), «Загроза війни» (злий звір із відкритою щелепою та непомірним язиком), «Цей звір позіхає і дружби ні з ким не має» (лютий звір).

(Демонстрація репродукцій картин М. Приймаченко).

• Що передається за допомогою образів, кольорів, деталей? (Страх, неспокій, відчай).
•              Прочитайте поетичні рядки поезії Б.-І. Антонича, в яких є застереження проти війни, що несе розруху, нищить красу. («… на чорних щелепах / клеїста смертна слина, / очі, злиплі потом, / пил з блях і слизь з ротів, / крові грязь язик / зорі рудої лиже», «На морі полум’я міцне судно – незламний Альказар / в тюльпанах тисячі експльозій, в квітах, зросли з динаміту», «Тюльпани надр підземних – вибухають, мов кущі вогненні, міни»).
•              З якою картиною М. Приймаченко суголосні останні два фрагменти? («Будь проклята війна!», де замість квіток ростуть бомби).
•              Що допомагає митцям художньо реалізувати проблему загрози війни, передбачити її? (Характерна передбачливість на межі з інтуїцією).

Б.-І. Антонич	М. Приймаченко
«Проповідь до риб», «Концерт з Меркурія», «Балада про блакитну смерть». Чітко виражена ідея катастрофізму, з «проваллям ночі», де «цвілі млосний подих», де «подертий килим тиші», де «мов бура плахта, хмара круків  / сідає на дахах брилястих, / і місяць, звівши сині руки, / немов пророк, став місто клясти».	«Я цю біду душею чула. Ой як чула ще до 41-го… Снилося: сад по весні догори дибом став. Цвіт в землю прикопаний, а корні, як руки, обпечені, до неба моляться… Начебто туча над тим понівеченим садом встала, як звір попелястий. І хрумтіли у його пащі ті корінчики попалені, ті рученьки черешневі, ті пальчики яблуневі».

• Чим у бестіарії М. Приймаченко є тварина? (Єдиноцентром).
• А рослини, інші предмети? (Тлом, додатковим супроводом образу).
•            Як позиціонується тварина у більшості поезій Б.-І. Антонича? (Як головна, хоча й розташована серед не менш важливих образів та доповнюється додатковими).
•            Наведіть приклади. («Звірята й зорі, люди і рослини - / у всіх одна праматір…», «Сестра Антонича – лисиця…», «Лисиці, леви, ластівки і люди / зеленої зорі черва і листя»).
•            У чому, на вашу думку, полягає «хід» митця? (Спрямувати або занурити людину в природу, забезпечити інформаційний обмін, що потрібно для адаптації людини до світу природи).
•            Як засвідчують твори Б.-І. Антонича і М. Приймаченко, крізь товщу віків обом митцям удалося напрочуд глибоко відобразити переживання предків, певним чином відновити моменти їхнього життя, побуту, звичаїв і передати це за допомогою сюжетів, символів, панорамних образів, красномовних деталей тощо.
•            Назвіть образи, назви творів, що вказують на це.

Б.-І. Антонич	М. Приймаченко
«бики печерні», що «в люті скачуть»	звірі, що їх зображено на картинах «Мільярд років, як цього звіра немає», «Стародавній болотяний звір» тощо.

•            Як кожен із митців, попри різні техніки та засоби зображення, по-своєму індивідуалізував архаїчний образ?

Поет	Художниця
За допомогою пейзажів, звуків, кольорів, настроєвої палітри	За допомогою кольорів, тонів, напівтонів, деталей, а також розташування тварини щодо центру картини

•              З яким твором Б.-І. Антонича ідейно й тематично суголосна, сповнена філософської глибини,  картина М. Приймаченко «Соняшник життя»? («Пісня про незнищенність матерії» чи «Праліто»).

Виразне читання поезій.

•              Що є центральним образом на картині М. Приймаченко «Соняшник життя» й у поезії

Б.-І. Антонича «Праліто»? (Образ Дерева життя).

•              Який образ спільний для обох митців? (Глина).
•              Що ви знаєте про цей матеріал? (Це важливий компонент знакової системи давнини).

Б.-І. Антонич	М. Приймаченко
«корінням вгрузнуть ноги в глину»	глиняна ваза

«Це цікаво!»

 Глина має пам'ять. Виріб – за посередництвом глини – має ознаки сакральності, адже, як відомо, глиною божилися, присягалися, використовуючи її в магічній і ритуальній практиці.

• Що, на вашу думку, є центром картини М. Приймаченко «Соняшник життя»? (Ваза).
• Чому? (Вона концентрує в собі символіку, вказує на важливі деталі).
•              Обгрунтуйте своє твердження. (Ваза – посуд, який містить життєдайну воду для коріння. У Дереві життя ваза (горщик) асоціюється з корінням, зі світом предків).
•              На чому акцентує увагу художниця? (На минулому, без якого неможливе майбутнє. Це символічний ключ життя, добра, основи родоводу).
•              Опишіть вазу. (Вона орнітологізована (стилізована під образи двох птахів, що: 1. Асоціюється з предками, які відлетіли у вирій; 2. У системі найдавніших вірувань виконували роль тотемів – оберегів роду).

Словникова робота.

Орнітолог – спеціаліст, який вивчає і лікує птахів.

Стилізація – свідоме наслідування формальних прикмет якогось стилю.

•              Як на сонях дивиться ваза? (Очима предків).
•              Яка роль очей на картині? (Вони увиразнюють центральну позицію вази. Очі не губляться на тілі птахів. Вони – їхня суть).
•              Що, на вашу думку, закодовано у вазі, глині, корінні? (Ідею відродження світу, роду, повноти життя, невичерпності життєвих сил).
•              Про що свідчить ваза у М. Приймаченко, глина у Б.-І. Антонича? (Про інформаційну місткість символів, у яких сконденсовано досвід предків).
•              Чи спрацювали знакові образи глини – коріння і вази у творах обох митців? (Так. Беручи до уваги прадавні знання про глину як космічну праматерію, можна говорити і про космосимволізм образу Дерева життя. Ваза, глина, коріння увиразнюють Дерево роду).

Теорія літератури.

Космосимволізм – народне уявлення про часово-просторову модель світобудови, головні засади світоглядних орієнтацій українства в космосі, тобто в упорядкованій (на противагу хаотичній) навколишньості духовно-естетичних спрямуваннях українців.

• Чим сповнені обидва твори? (Експресії, динаміки).
•              Який афористичний рядок Б.-І. Антонича міг би стати їхнім ідейним стрижнем? («Написана єдина істина: рости!..»).

Теорія літератури.

Афоризм – короткий влучний вислів.

VI. ПІДСУМОК УРОКУ

Слово вчителя.

 Художні світи Б.-І. Антонича і М. Приймаченко сформовані з урахуванням прадавніх знань, вірувань, традицій нашого народу. Образи у творах обох митців наділені магічною силою, творять неповторний і глибоко символічний світ, увиразнюють сутнісне в його структурі. У творах митців ідею збереження природи представлено як традицію, що наближає нас до прапервнів життя.

Робота з епіграфами.

• Поміркуйте, яким чином епіграфи пов'язані з темою уроку?
• Чи згодні ви зі словами Б.-І. Антонича і М. Приймаченко?
• Обгрунтуйте свою відповідь.
• Чому форма уроку визначена як літературно-мистецьке перехрестя?

VII. РЕФЛЕКСІЯ

«Мікрофон» (усно).

Сьогодні я дізнався…

Було цікаво…

Було важко…

Я зрозумів, що…

Тепер я можу…

Я навчився…

Мене здивувало…

VIII. ОЦІНЮВАННЯ

ІХ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Обов’язкове:

1. Написати письмовий твір на одну з тем:

Художні світи Б.-І. Антонича і М. Приймаченко.

Діалог митців пензля й слова.

Закохані у життя українці.

Чарівний дивосвіт мистецтва.

 

За бажанням:

1. Створити відеофільм про місцевого художника (скульптора, композитора).
2. Створити «рекламу» (буклет, презентацію) про художника (письменника) Кіровоградщини (на вибір).
3. Створити карту «Кіровоградщина мистецька».
4. Зробити порівняльний аналіз творів Фріди Кало і Катерини Білокур.

 

 

 

 

 

 

 

ЛІТЕРАТУРА

 

1. А н т о н и ч Б.-І. Велика гармонія / Б.-І. Антонич. – К.: Веселка, 2003.
2. Н а л и в а й к о Д. Теорія літератури і компаративістика / Д. Наливайко. – К.: ВД «Києво-Могилянська академія», 2006.
3. Г о р б о л і с Л. Суголосність художніх світів закоханих у життя українців. – Дивослово. - №8, 2012. – С.56-59.
4. Г о р б о л і с Л. Суголосність художніх світів закоханих у життя українців. – Дивослово. - №9, 2012. – С.57-61.
5. З мистецької спадщини Марії Приймаченко / Дивослово. - №10, 2005. – С.73.
6. htt: // www.bibl.com /primachenko.