Урок-тренінг для 8 класу "Стать та гендер"

Урок-тренінг для 8 класу на тему «Стать та гендер»

Мета: Розкрити відмінності понять «біологічна стать» і «соціальна статева роль» (ґендер). Ознайомити учнів із концепцією ґендерної рівності.

Очікувані результати:

Наприкінці заняття учні:

•    розпізнають ознаки статі і ґендеру;

•    називають приклади ґендерних ролей і ґендерних стереотипів;

•    пояснюють, як ґендерні стереотипи можуть обмежувати права людей у сучасному світі.

Обладнання і матеріали:

•    Класна дошка і кольорова крейда або фліпчарт і фломастери.

•    Комп'ютер, доступ до інтернету, мультимедійний проектор (бажано).

Рекомендації щодо проведення уроку

1.Вступна частина.

1.1. Привітання / Відкритий мікрофон

  Учні називають своє ім’я і розповідають випадок, коли вперше зрозуміли, що вони хлопчик або дівчинка (наприклад, дівчинка хотіла обрізати волосся, а їй сказали, що дівчатка мають ходити з косичками).

1.2. Зворотний зв'язок

Продовжити фразу: «Попередній урок мені запам’ятався…»

1.3. Мотивація навчальної діяльності. Обговорення ситуації:

Слово вчителя: «Одного разу художниця намалюваламалюнок: два персонажі з червоними від морозу вухами стоять на вулиці в найхолодніший день року. Один каже: "Навіщо мені шапка, я не боюся морозу", а другий: "Я не ношу шапку, вона псує мені зачіску"».

Запитання для обговорення:

•    Хто з них, чоловік, а хто — жінка? Відповідь обґрунтуйте.

Підсумуйте: «Визначення статі персонажів цієї ситуації можливе лише завдяки нашим уявленням про типову поведінку чоловіків і жінок. Наприклад, як у цьому випадку, жінки більше турбуються про свій зовнішній вигляд, а чоловіки нічого не бояться».

1.4. Оголошення теми уроку

2. Основна частина

2.1. Інформаційний блок 1. Інформаційне повідомлення «Стать і ґендер» (ознайомити учнів із поняттями статі і ґендеру»)

Жінки і чоловіки, як представники біологічного виду «Homosapiens» («людина розумна»), розрізняються за статтю. У цьому разі слова «чоловік» і «жінка» асоціюються з такими ознаками, як відмінності репродуктивних функцій, будова тіла, анатомічні та фізіологічні особливості. Для того щоб вирізняти їхні суто біологічні ознаки, використовується поняття біологічна стать.

У хлопчиків і дівчаток усвідомлення своєї статі починається з 6–8 місяців, коли малюки вчаться розрізняти чоловіків і жінок; у півторарічному віці у них уже є первісна статева ідентифікація, тобто знання своєї статевої належності. У 6–7 років дитина розуміє, що ростиме хлопчиком чи дівчинкою назавжди. Але діти усвідомлюють не тільки свою біологічну стать. Спілкуючись одне з одним, спочатку через ігри та іграшки, пізніше у виборі занять, у розподілі домашніх обов’язків, вони починають набувати свого власного соціального досвіду. І виявляється, що у дівчаток і у хлопчиків він різний: дівчатка частіше починають гратися з ляльками, а хлопчики – з машинками, в загальних іграх дівчата частіше бувають медсестрами, вчительками, мамами, а хлопчики – командирами, капітанами, льотчиками.

Чому це відбувається? Тому що від самого народження дівчаткам і хлопчикам пропонують певні (але різні) правила поведінки, форми вияву почуттів. І оточення суворо стежить за тим, щоб вони беззаперечно виконувалися. Наприклад, коли від образи або болю плаче дівчинка, до неї ставляться із співчуттям і розумінням. Але коли рюмсає хлопчик, то йому говорять: «Будь чоловіком! Терпи! Чоловіки не плачуть!» Якщо хлопчик поводиться грубо, на це доволі часто не зважають, навпаки, можуть і похвалити: «Справжній чоловік!» Але якщо так поводиться дівчинка, їй тут же зауважать: «Адже ти ж дівчинка!» У класі може викликати здивування хлопчик, який любить шити або готувати, або дівчинка, яка піднімає штангу або займається армреслінгом. А просунуті хлопці-комп’ютерники впевнені: «Дівчисьок-хакерів не буває!» Все це говорить про те, що у суспільстві сформувалася різна оцінка занять дівчаток і хлопчиків, їх доброї й поганої поведінки. Ці соціальні настанови, культурні канони і є проявами ґендеру (від англійської – gender, що означає рід).

Ґендер – сукупність соціальних і культурних норм, які історично сформовані та залежать від біологічної статі людини.

Таким чином, від самого народження дитина формується не тільки як біологічний індивід, але одночасно і як соціальна особа. Одним із проявів соціалізації особи дівчаток і хлопчиків є їх ґендерна соціалізація. Тому ґендер називають ще «соціальною статтю».

2. 2. Вправа « Пантоміма»

Запропонуйте охочим (два–три учні) пантомімою зобразити вчительку, потім – учителя, ученицю – учня, брата – сестру, матір – батька, жінку – чоловіка. Після показу обговоріть:

1. На підставі яких характеристик були показані пантомімічні портрети людей? Які «зразки» були взяті за основу?

2. Як і де формуються наші знання про характери і поведінку жінок і чоловіків, дівчаток і хлопчиків?

2.3. Вправа «Чоловічі та жіночі павутинки слів»

1. Які характеристики типові для «портретів» жінок і дівчаток?

2. Які характеристики типові для «портретів» чоловіків і хлопчиків?

Відповіді на ці питання запишіть в два стовпчики:

Жінки, дівчатка – які? Чоловіки, хлопчики – які?

3.Назвіть одну характеристику з вашої павутинки слів, пов'язану з поняттям «бути чоловіком».

4. Чи є ця характеристика біологічно обумовленою («біологічна») чи соціально

обумовленою («соціальна»)?

5. Якщо учасники визначають «соціальну» характеристику як «біологічну», виправіть їх за допомогою запитання: Якщо хлопчик або чоловік не володіє цією

характеристикою, чи залишається він чоловіком (чоловічої статі)?

6. Проаналізуйте відповіді з позиції біологічних (статевих) і соціальних (ґендерних) відмінностей. Чи є серед перерахованих рис такі, які належать завжди і лише – дівчаткам і жінкам, а які – тільки хлопчикам і чоловікам? У випадках, коли ваша відповідь ствердна, назвіть їх і аргументуйте свій вибір.

6. Поміняйте місцями записи в колонках і проаналізуйте, які, на вашу думку, характеристики зі списку для дівчат і жінок можуть бути притаманні хлопцям та чоловікам, а які зі  списку хлопців та чоловіків – дівчатам і жінкам.

Підсумуйте: «Родина, школа, культура, релігія, ЗМІ формують певні правила поведінки і створюють уявлення про те, хто є «справжній чоловік» і якою має бути «справжня жінка». Згодом на основі цих уявлень формуються ґендерні стереотипи в суспільстві».

2.4. Інформаційний блок 2. Інформаційне повідомлення «Ґендерні стереотипи» (пояснити процес формування ґендерних стереотипів)

Слово вчителя: «Ґендерні стереотипи — стійкі для певного суспільства в конкретний історичний період уявлення про відмінність між чоловіком і жінкою, про їхнє місце і роль у суспільстві.

2.5. Перегляд відеоролика про ґендерні стереотипи.

http://autta.org.ua/ua/materials/ material/Gendern--stereotipi-/

Запитання для обговорення:

•    З якими із поданих у мультфільмі стереотипів ви стикалися у житті?

•    Чи знаєте людей, які не відповідають цим стереотипам? Назвіть їх.

•    Чи всі ґендерні стереотипи шкідливі? Наведіть приклади.

2.6. Робота в парах «Аналізуємо ґендерні стереотипи»

1. Об'єднайте учнів у пари (за допомогою руханки «Струмочок»).

Запитання для обговорення:

•    Які з цих стереотипів, на вашу думку, є застарілими?

•    Як вони можуть зашкодити людині?

Підсумуйте: «Більшість ґендерних стереотипів допомагають хлопчикам і дівчаткам підготуватися до соціальних ролей, які вони виконуватимуть у дорослому житті — матері чи батька, чоловіка чи дружини. Однак деякі стереотипи сформувалися дуже давно, в цілком інших історичних і соціальних умовах. Багато з них застаріли й нерідко обмежують можливості людей у сучасному світі».

3. Заключна частина

3.1. Зворотний зв’язок

Запропонувати учасникам згадати, що вони робили під час тренінгу та продовжити фразу: - «Я радий(а), що я хлопець (дівчина), тому що…»

3.2 Ритуал прощання