Урок-тренінг на тему "Продукти харчування і здоров'я".

Тема уроку: Продукти харчування і здоров’я .

Мета уроку: формування споживчої грамотності; розвивати вміння читати й аналізувати інформацію, самостійно приймати рішення, комунікативну компетентність; виховувати свідоме ставлення до свого здоров’я.

Обладнання: набори упаковок продуктів харчування із штрих-кодами.

Тип уроку: комбінований урок засвоєння знань, умінь і навичок і творчого застосування їх на практиці.

Форма проведення уроку: урок-тренінг.

 

Хід  уроку

І. Організаційний етап

ІІ.Перевірка домашнього завдання. Актуалізація опорних знань.

Учні одержують аркуші із завданнями. За визначений час учні мають позначити всі правильні твердження серед запропонованих.

I варіант

1. Полімери — це органічні речовини, що мають невелику молекулярну масу і молекули яких складаються з декількох (не більше 10) однакових повторюваних груп атомів.

2. Молекули полімерів називають макромолекулами.

3. Структурна ланка — це багаторазово повторювана в макромолекулі полімеру група атомів.

4. Реакцією полімеризації називається процес одержання макромолекули полімеру, що супроводжується утворенням побічного низькомолекулярного продукту (води, амоніаку, гідроген сульфіду тощо).

5. Стереорегулярні полімери мають невпорядковану, хаотичну будову макромолекул.

6. Поліпропілен одержують за допомогою реакції полімеризації.

7. Полімер тефлон має більшу хімічну стійкість у порівнянні із золотом і платиною.

8. Термопластичність — це здатність полімеру при нагріванні ще більше тверднути й зміцнюватися.

9. Поліетилен є нестійким до дії високої температури.

10. У складі будь-якої пластмаси міститься лише полімер.

11. Антипірен — це речовина, що підвищує стійкість пластмаси до дії концентрованих кислот і лугів.

12. Полістирол має гарні теплоізоляційні властивості.

13. Еластомери — це полімерні матеріали, що мають властивість пластичності.

14. Дивініловий та ізопреновий каучуки за своїми фізико-механічними властивостями (еластичність, стійкість до стирання) аналогічні до натурального каучуку.

15. Бавовна й льон є натуральними волокнами рослинного походження.

16. Штучні волокна одержують шляхом хімічної переробки природного волокнистого матеріалу целюлози.

17. Синтетичне волокно лавсану одержують реакцією полімеризації.

18. Синтетичні волокна мають однакову гігроскопічність й стійкість щодо накопичення статичної електрики із натуральними.

 

II варіант

1. Мономери — це низькомолекулярні органічні сполуки, що використовуються для синтезу полімерів.

2. Ступінь полімеризації — це число, що показує, скільки елементарних ланок міститься в макромолекулі полімеру.

3. Структурна ланка збігається за хімічним складом із молекулою мономера в тому випадку, якщо полімер одержаний реакцією поліконденсації.

4. Реакцією сополімеризації називається процес об’єднання безлічі молекул мономера одного виду в макромолекулу полімеру.

5. Стереорегулярні полімери мають кращі фізико-механічні властивості, ніж нестереорегулярні.

6. Полістирол одержують за допомогою реакції поліконденсації.

7. Фенолоформальдегідна смола — це термопластичний полімер.

8. Поліетилен і поліпропілен стійкі до дії бромної води й водного розчину калій перманганату.

9. Термореактивність — це здатність полімеру при нагріванні ще більше тверднути і зміцнюватися.

10. Термопластичні полімери переробляють на готові вироби пресуванням.

11. Стабілізатор — це речовина, що підвищує стійкість пластмаси до дії сонячного світла, вітру, перепадів температури, радіації тощо.

12. Поліметилметакрилат є непрозорим і практично не пропускає ультрафіолетового випромінювання сонця. А при високих температурах розм’якшується й починає плавитися.

13. Натуральний каучук твердне і стає крихким за низьких температур.

14. Бутадієновий каучук за фізико-механічними властивостями (еластичність, стійкість до стирання) перевершує натуральний каучук.

15. Віскоза й ацетатний шовк є синтетичними волокнами.

16. Натуральні волокна одержують шляхом механічної переробки природних волокнистих матеріалів.

17. Синтетичне волокно капрону одержують реакцією полімеризації.

18. Синтетичне волокно лавсану широко використовують для виготовлення змішаних тканин на основі вовни.

 

III варіант

1. Полімери — це органічні речовини, що мають велику молекулярну масу і молекули яких складаються з безлічі однакових повторюваних груп атомів.

2. Молекули мономерів називають макромолекулами.

3. Структурна ланка збігається за хімічним складом із молекулою мономера в тому випадку, якщо полімер одержаний реакцією полімеризації.

4. Реакцією поліконденсації називається процес об’єднання безлічі однакових молекул мономера в макромолекулу полімеру.

5. Стереорегулярні полімери мають точно впорядковану будову макромолекул.

6. Полівінілхлорид одержують за допомогою реакції сополімеризації.

7. Поліетилен має більшу хімічну стійкість у порівнянні із золотом і платиною.

8. Полістирол згоряє на повітрі з виділенням великої кількості сажі.

9. Термопластичність — це здатність полімеру розм’якшуватися при нагріванні й затвердівати при подальшому охолодженні.

10. Термореактивні полімери переробляють на готові вироби способом лиття під тиском.

11. Пластифікатор — це речовина, що полегшує механічну переробку пластмаси за рахунок підвищення її пластичності.

12. Тефлонове покриття можна експлуатувати за температури 500 °С.

13. Еластомери — це полімерні матеріали, що мають властивість еластичності.

14. Бутадієн-стирольний каучук має підвищену водо- і маслостійкість.

15. Капрон, лавсан, нейлон є синтетичними волокнами.

16. Синтетичні волокна одержують шляхом хімічної переробки природного волокнистого матеріалу целюлози.

17. Синтетичне волокно нітрону одержують реакцією полімеризації.

18. Капрон і нейлон є поліефірними волокнами.

 

IV варіант

1. Мономери — це високомолекулярні органічні сполуки, що використовуються для синтезу полімерів.

2. Ступінь полімеризації та молярна маса не можуть бути постійними величинами навіть для одного окремо взятого полімеру.

3. Структурна ланка збігається за хімічним складом із молекулою мономера у випадку, якщо полімер одержаний реакцією полімеризації, і у випадку, якщо він одержаний реакцією поліконденсації.

4. Реакцією сополімеризації називається процес спільної полімеризації мономерів двох або декількох речовин.

5. Стереорегулярні полімери мають гірші фізико-механічні властивості, ніж нестереорегулярні.

6. Фенолформальдегідний полімер одержують за допомогою реакції поліконденсації.

7. Поліметилметакрилат — це термопластичний полімер.

8. Термореактивність — це здатність полімеру розм’якшуватися при нагріванні й затвердівати при подальшому охолодженні.

9. Поліетилен стійкий до дії концентрованої нітратної кислоти при нагріванні.

10. Пластмаса — це багатокомпонентна система, у складі якої містяться: полімер, наповнювач, пластифікатор, стабілізатор, барвник, антипірин.

11. Одержувати стереорегулярні полімери можна шляхом використання в реакціях полімеризації й поліконденсації каталізаторів.

12. При горінні полівінілхлориду не утворюються токсичні продукти.

13. Натуральний каучук не змінює своїх фізичних властивостей ні за низьких, ні за високих температур.

14. Бутадієн-стирольний каучук має високу водо- і газонепроникність.

15. Мідно-амоніачне волокно, ацетатний шовк і віскоза є штучними волокнами.

16. Штучні волокна одержують шляхом хімічного синтезу з вихідних мономерів.

17. Синтетичне волокно хлорин одержують реакцією поліконденсації.

18. Лавсан є поліефірним волокном.

 

Відповіді (правильні твердження):

I варіант — 2, 3, 6, 7, 9, 12, 14, 15, 16;

II варіант — 1, 2, 5, 8, 9, 11, 13, 16, 18;

III варіант — 1, 3, 5, 8, 9, 11, 13, 15, 17;

IV варіант — 2, 4, 6, 7, 10, 11, 14, 15, 18.

Викладач: У повсякденному житті кожен із нас є споживачем продуктових товарів. Реклама заповнює екрани телебачення, ми бачимо її на сторінках газет і журналів, чуємо по радіо. Настав час поговорити про економічну та споживчу грамотність, щоб навчитися приймати виважені рішення,що варто споживати аби зберегти своє здоров’я

Оголошення теми уроку.

Викладач: Сьогоднішній урок проведемо у формі тренінгу. Для цього запрошені тренери (викладачі економіки, товарознавства, біології).

  Учні об’єднуються в групи. Кожній групі пропонується по кілька різних упаковок з етикетками для харчових продуктів.

 

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

Тренер-економіст.(Демонстрація слайдів). Згідно із законом «Про захист прав споживачів», споживач має право вимагати від виробника, продавця необхідну та достовірну інформацію про його підприємство, товари та режим роботи.

  Інформація про товар повинна містити:

• найменування стандарту, вимогам якого відповідає даний товар;
• перелік основних споживчих властивостей товару, а для продуктів харчування – склад (зокрема – наявність усіх харчових добавок або генетично модифікованої продукції), масу нетто або об’єм, калорійність, наявність шкідливих для здоров’я речовин, а також протипоказання до окремих захворювань;
• вартість і умови придбання товару;
• гарантійні зобов’язання виробника товару;
• правила і умови безпечного користування товаром;
• термін придатності;
• адресу виробника і підприємства, уповноважених приймати претензії від споживача.

 

Кожній групі пропонується розглянути етикетки на виданих упаковках та визначити, чи достатньо на них інформації для визначення придатності до вживання продукції, чи відповідає склад продукту товарній назві. На цю роботу відводиться 5 хв. Потім кожна група дає відповідь на поставлені запитання.

Викладач. Упаковки більшості продуктів харчування містять етикетки з назвою продукту та інформацією про нього. Але крім тексту на етикетці є загадкові смужки різної товщини з цифрами. Це – штрих-код. А що він означає?  (Демонстрація слайду).

Тренер-товарознавець. Штриховий   код – це послідовність штрихів та проміжків визначеного розміру, за допомогою яких кодуються цифри, літери та інші символи. Закодовану в штриховому коді інформацію можна автоматично зчитати за допомогою спеціальних пристроїв – сканерів штрихового коду. Кожна цифра або літера в штриховому коді відтворює комбінацію штрихів та проміжків за чітко визначеними правилами. Під час зчитування сканер вимірює світло відбите від темних та світлих ділянок штрихового коду.

 

Приклади деяких кодів країн:

Україна             482

США і Канада    000-139

Франція               300-379

Німеччина           400-440

Японія                  450-459; 490-499

Росія                    460-469

Великобританія    500- 509

Греція                    520

Польща                  590

Фінляндія              640- 649

Китай                   690- 695

Туреччина             869

Австрія                    900- 919

 

У штрих-коді перші 2 – 3 цифри означають країну- виробника, наступні 5 – підприємство- виробника, ще 5 – найменування товару, споживчі властивості, розміри, масу, колір. Остання цифра – контрольна, для перевірки правильності зчитування штрих-коду сканером.

Групи більш детально досліджують етикетки упаковок, визначають країну-виробника.

Викладач. Останнім часом на етикетках можна побачити помітки про те, що продукт містить чи ні генетично модифіковані організми (ГМО).

Тренер-біолог. Поштовхом до створення генетично модифікованих організмів була благородна мета – зупинити голод, від якого страждає близько мільярда населення планети. Нині постала інша проблема: науковці не можуть спрогнозувати, якими будуть наслідки такого втручання з погляду біологічної єдності світу та життєдіяльності живих організмів, зокрема й людей. Екологи переконані: оцінити вплив генетичного забруднення за короткий час дуже важко, а ризики, пов’язані з ним починають виявлятись поступово.

  Наприкінці ХХ ст. площі посівів трансгенних рослин були незначними. На початку ХХІ ст. вже сотні гектарів засіяно модифікованими сортами. Це переважно соя, ріпак, соняшник, кукурудза.

  У 2007 р Кабінет міністрів України прийняв постанову, згідно з якою обіг харчових продуктів з умістом генетично модифікованих організмів здійснюється за наявності відповідного маркування із зазначенням якісного  складу таких продуктів. Заборонене ввезення, виробництво та реалізація таких харчових продуктів для дитячого харчування. Ця постанова – єдиний документ, що регламентує обіг генетично модифікованих організмів в Україні.

  Прибічники ГМО аргументують можливістю швидко наповнити ринки відносно дешевою продукцією, а супротивники наголошують на небезпеці втручання у генетичний код живих істот і ризик зміни існуючих екосистем.

  Багато країн, зокрема й учасники ЄС, обережно ставляться до генетично модифікованих продуктів. Нині від ГМО – продукції відмовились 130 країн світу.

  ГМО, або трансгени, мають у собі нову, неприродну комбінацію генетичного матеріалу. Існує понад сто найменувань ГМ—рослин: картопля, стійка до колорадського жука; томати, що отримали ген морозостійкості від атлантичної камбали; рис із геном людини, що відповідає за склад жіночого молока; пшениця з геном скорпіона тощо.

  Як вживання ГМО впливатиме на здоров’я людини? У Британії було проведено експеримент – давали щурам трансгенну картоплю, що негативно відбилось на імунній системі тварин, викликало хвороби печінки, нирок, мозку. Після споживання ГМ—томатів у тварин відбулися значні порушення тканин шлунка, зменшився об’єм мозку, з’явилися патології печінки, селезінки. Ці ж зміни, за спостереженнями дослідників, виникають і в людей: стійкість до антибіотиків, зміни в обміні речовин, складі крові тощо.

  По суті, всі тестування та дослідження ГМО і ГМ—продуктів були короткостроковими – їх негативний вплив може проявитися через тривалий час або відбитися на наших нащадках.

  Разом із цим треба звернути увагу на підвищення рівня алергізації населення та негативний вплив ГМ—продуктів на імунну систему. А фіто естрогени – рослини, що містять велику кількість жіночих гормонів (соя, горох, кукурудза, квасоля) мають здатність змінювати статеву поведінку людини й знижують індекс вагітності. Тому основна порада – слідкувати за своїм харчуванням, надаючи перевагу натуральним продуктам.

 

4. Узагальнення і систематизація знань.

Викладач пропонує всім учням:

1. у робочих зошитах скласти звіт про роботу у вигляді таблиці

 

Назва продукту
Упаковка (вид, стан)
Підприємство-виробник, його адреса
Маса товару
Склад
Калорійність
Термін придатності
Дата виготовлення
Штрих-код (країна-виробник)
Наявність ГМО та харчових добавок
Попередження про небезпеку

2. Проаналізувати отриману інформацію, оцінити повноту інформації на етикетці.

3. Зробити висновки про якість продукту та його необхідність у раціоні людини.

5. Підсумок уроку.

Інтерактивна вправа  «Мікрофон»

Учні підсумовують вивчене одним реченням, починаючи словами

« Я як споживач тепер знаю, що…»

6. Домашнє завдання.

Підготувати повідомлення:

1.               Значення їжі для життєдіяльності людини.
2.               Які найважливіші компоненти їжі?