Урок "Три чоловічих серця , по-різному створених" (Тема кохання в романі "Собор Паризької Богоматері" В. Гюго)
Тема: «Три чоловічих серця, по – різному створених ».
Тема кохання у романі «Собор Паризької Богоматері»
В. Гюго.
Мета уроку : дослідити особливості стосунків головних героїв роману; розвивати навички дослідницької діяльності, формувати вміння узагальнювати матеріал, аргументувати відповідь; виховувати повагу до високих людських почуттів, розуміння справжньої краси.
Тип уроку : урок засвоєння нових знань, урок – дослідження.
Обладнання : портрет письменника, ілюстрації до роману, зображення собору Нотр – Дам де Парі, пісня «Belle» із мюзиклу «Nоtre Dame de Paris».
Епіграф : Кохання подібне до дерева, що виростає само по собі ; глибоко пускає в нас своє коріння й нерідко продовжує зеленіти навіть на руїнах нашого серця.
В. Гюго
Навчитися кохати може не кожен. І не кожному доля посилає таке щастя.
В. Гюго
Зміст уроку
І. Вступне слово вчителя
Світ людського життя – дивний, незрозумілий, оманливий і таємничий. Є в ньому добре, світле, животворне начало, а є також темні, потаємні сторони, незбагненні самою людиною. І надто тонкою буває межа, яка розділяє добро і зло, любов і ненависть, злети і падіння. Ніхто ще до кінця не збагнув сутність цих сторін людського життя. Але хоч трішечки доторкнутися до них, поміркувати над ними ми можемо, адже роман В. Гюго «Собор Паризької Богоматері» дає для цього багатющий матеріал.
ІІ. Актуалізація опорних знань
*Бліцопитування
Перш ніж ще раз перегорнути сторінки роману В. Гюго перевіримо ваше знання тексту.
Завдання на карточках :
прочитати цитати з тексту роману, з’єднати з іменами героїв
- Що об’єднує всіх цих героїв ?
ІІІ. Визначення мети і завдань уроку
1. Прослуховування пісні «Belle» із мюзиклу «Nоtre Dame de Paris»
- Чи впізнаєте ви музику ?
- Як вона стосується героїв роману В. Гюго ?
2. Постановка проблемного питання
Отже, В. Гюго і Рікардо Коччіанте, автор музики, змальовують кохання трьох чоловіків до однієї жінки. А що така кохання ? Що воно дає людині ? Кохання – це радість і надія, мука і щастя, смерть та безсмертя. Феба де Шатопера, Клода Фролло, Квазімодо об’єднує кохання до Есмеральди. Та чи однаковою була любов кожного героя до Есмеральди ? Саме це ми маємо з’ясувати з вами сьогодні на уроці.
3.Оголошення теми, епіграфа, завдань уроку.
Отже тема нашого уроку: Три чоловічих серця, по – різному створених ». Тема кохання у романі «Собор Паризької Богоматері» В. Гюго.
Завдання нашого уроку : провести порівняльний аналіз чоловічих образів роману, ставлення героїв до Есмеральди, визначити причини їхнього різного ставлення до найважливішої духовної цінності – кохання.
Можливо, історії кохання головних героїв роману В. Гюго «Собор Паризької Богоматері» комусь із нас допоможуть уникнути фатальних помилок.
В. Гюго писав «Навчитися кохати може не кожний. І не кожному доля посилає таке щастя». Що ж означає «кохати» ? Як показав це в романі В. Гюго ? Про це і піде мова на уроці.
4. Очікування – мотивація
- Чого ви очікуєте від сьогоднішнього уроку ? Запишіть свої думки на картках (Листки сподівання).
(Учні записують очікування на картках, окремі думки озвучують).
IV. Робота над темою уроку
1. Робота з епіграфом
« Кохання подібне до дерева, що виростає само по собі, глибоко пускає в нас своє коріння й нерідко продовжує зеленіти навіть на руїнах нашого серця, » - таким уявлялося кохання В. Гюго. Це художнє визначення кохання відображає дві, на мій погляд, дуже важливі особливості цього почуття. Як ви гадаєте, які саме?
- кохання « виростає само по собі», тобто це почуття, яке виникає незалежно від бажання людини;
- воно « глибоко пускає в нас своє коріння », тобто від цього почуття не можна відмовитися, втекти. Навіть, якщо це нещасливе кохання, воно все одно «продовжує зеленіти … на руїнах нашого серця».
Яке це щастя, якщо « глибоко пускає в нас своє коріння» справжнє велике кохання. А якщо «само по собі» приходить почуття, яке руйнує наше серце , сповнює життя стражданням і розчаруванням? Чи можна якось уникнути цього, «зачинити» своє серце для почуття, що руйнує його ?
2. Огляд « картинної галереї».
( ілюстрації, де зображено Есмеральду, Феба де Шатопера, Клода Фролло, Квазімодо ; під ілюстраціями слова – освідчення кожного з героїв – цитати з тексту, що свідчать про ставлення кожного з героїв до Есмеральди.)
- Давайте поглянемо на ці ілюстрації. Ви впізнали героїв, зображених на цих малюнках?
- Ви уже сказали, що всіх їх об’єднує кохання. А раз кохають, значить освідчуються в цьому. Давайте зачитаємо, якими саме словами освідчується кожен з героїв.
( - Чи зізнається Квазімодо у коханні Есмеральді ?
- Ні. Про своє кохання він лише співає сумну пісню.)
3. Початковий етап створення опорної схеми « Кохання в романі « Собор Паризької Богоматері » ».
- Отже, всіх чотирьох героїв, зображених на малюнках, об’єднує кохання. Спробуйте схематично зобразити стосунки головних героїв.
Квазімодо Есмеральда
Феб де Шатопер Клод Фролло
Слово вчителя .
Отже, тут кохають усі : Есмеральда, Клод Фролло, Квазімодо, Феб де Шатопер. Але що є кохання для кожного з них ? Що несе воно тим, кого вони кохають ? І де кохання справжнє, піднесене, натхненне, а де – руйнівне та жахливе ?...
Кохання, на думку романтиків, є сутністю самої людської душі, у ставленні до любові виявляється глибина внутрішнього світу особистості, справжнє обличчя людини.
Яким же є справжнє обличчя закоханих у романі В. Гюго ? Про це ви дізнаєтесь, попрацювавши в групах і провівши свої дослідження.
4. Дослідницька робота в групах.
Дослідження типу кохання героїв
І. група. Есмеральда – Феб
ІІ. група. Феб - Есмеральда
ІІІ. група. Клод Фролло - Есмеральда
IV. група. Квазімодо – Есмеральда.
5. Презентація роботи груп і закінчення складання схеми «Кохання в романі Собор Паризької Богоматері ».
(учні узагальнюючи свої спостереження, на серці, яке є в кожній групі, записують, який це тип кохання, зображують, що є символом цього кохання, з чим воно асоціюється і можна кольоровим олівцем його зафарбувати, і ці серця прикріплюють на дошці на схемі біля імені героя).
Квазімодо чиста, щира, висока, жертовна, любов Есмеральда
щире, справжнє чисте кохання.
Феб де Шатопер Клад Фролло
V. Узагальнення одержаних знань
1. «Коло думок»
Отже, кохання в романі « Собор Паризької Богоматері » В. Гюго багатогранне: це і гра в кохання Феба де Шатопера, і кохання – ненависть Клода Фролло, і сліпе кохання Есмеральди, і справжнє піднесене кохання Квазімодо.
- Хто з героїв, на вашу думку, найбільш гідний кохання Есмеральди?
- А чи можна « зачинити » своє серце для кохання?
- Вирішення проблемного запитання.
- Як вплинуло кохання на долю головних героїв роману В. Гюго – Есмеральди, Квазімодо, Клода Фролло?
( Есмеральда у своєму почутті тягнулася до краси, тому її кохання чисте, сильне і трагічне. Вона і помирає з вірою в чоловіка, якого любила. Та чи вартий він цього? Звичайно, ні. Недарма в народі кажуть, що любов сліпа. Мені здається, що тут більше нічого додати.)
Осліплена першим коханням, Есмеральда гине. Квазімодо з « майже людини » перетворюється в людину. Любов дала йому духовну силу і красу, а це – найголовніше.
Клода ж Фролло це почуття перетворило на злочинця. За злочини – треба платити. А Феб де Шатопер?
- Про нього автор говорить: « Феб де Шатопер скінчив трагічно. Він одружився. » Чому?
( Феб одружується з розрахунку, не думаючи ні про яку любов.) У кожного з героїв висвітлилася своя грань кохання, яка спалахнула миттєво і погасла раптово, як небесна зірка.
- Робота в групах. Створення сенканів.
- Для закріплення матеріалу я пропоную скласти сенкан до теми, яку ми обговорювали на уроці – кохання.
VI. Підбиття підсумків.
Заключне слово вчителя.
В. Гюго показав багатогранність кохання. Як ми з вами переконалися, усе в житті починається з любові. Знову і знову замислюючись над долею героїв «Собору Паризької Богоматері» я б хотіла побажати всім тільки щасливого кохання. Хай людина, яку ви полюбите, обов’язково виправдає вашу віру, ваші надії й сподівання. Хай кохання зробить вас крилатими людьми, здатними принести щастя собі і своїм близьким.
Кохайте і будьте коханими...
А зараз повернемося до листків – сподівань. Чи справдились ваші сподівання ?
VІІ. Оцінювання.
VІІІ. Домашнє завдання : 1) написати листа одному з героїв
роману В. Гюго або твір – мініатюру
«Є серця, в яких кохання не живе »;
2) підготувати повідомлення
«Собор – образ –символ епохи
Середньовіччя »;
3) дати відповідь на запитання :
Чому в романі В. Гюго ми не
зустріли жодної щасливої історії
кохання ?
1
про публікацію авторської розробки
Додати розробку