урок-турнір «Узагальнення вивченого про фразеологізми»

Тема: урок-турнір «Узагальнення вивченого про фразеологізми»

Мета уроку: поглибити й узагальнити знання учнів із фразеології; навчитись пояснювати значення фразеологізмів і доречно їх вживати; розвивати спостережливість, логічне мислення, вміння аналізувати, узагальнювати; виховувати повагу до слова, підтримувати інтерес до вивчення рідної мови.

Тип уроку: узагальнення та закріплення знань, умінь, навичок (ігрове навчання).

Урок-турнір можна використати для додаткових чи факультативних занять, а також в позакласній роботі.

Методи та прийоми: мозковий штурм, робота в парах, робота в малих групах.

Обладнання: підручник, картки-«латки», робочі зошити, фразеологічний словник, словник антонімів, словник синонімів.

Хід уроку

 

Фразеологізми – іскрометні скарби мовної образності –

передають найтонші відтінки душевних порухів,

обарвлюють висловлене в національний колір.

В. Ужченко

 

І. Організаційний момент.

Повідомлення про порядок та проведення мовознавчої гри:

• дві команди гравців, які в свою чергу поділяються на підгрупи в залежності від складності чи накопичення завдань;
• гра складається з 12-ти завдань.

ІІ. Повідомлення теми, мети, завдань уроку, очікування навчальних результатів. Мотивація навчальної діяльності учнів.

Слово вчителя: Ви знаєте, я сьогодні зайшла в кабінет і на столі побачила телеграму. Нас запрошують в країну Фразеологію, там відбудеться турнір на кращого знавця рідної мови. Я вважаю, що нам не потрібно відмовлятися, правда? Переможці будуть відзначені. Отож, почнемо.

ІІІ. Застосування учнями знань і вмінь у нестандартних умовах.

1 раунд. Розминка.

1. Що вивчає фразеологія?
2. Що таке фразеологізм?
3. Які ознаки властиві фразеологізмам?
4. Які за походженням фразеологізми є в українській мові?
5. Яка роль фразеологізмів у мовленні?
6. Якими членами речення можуть бути фразеологізми?
7. З якими розділами мовознавства пов’язана фразеологія?
8. У висловлюваннях якого стилю фразеологізми вживаються найчастіше?

(О. Глазова, Ю. Кузнєцов. Рідна мова. 5 клас, стор. 247. Тут і надалі завдання подані за згаданим підручником)

2 раунд. «Латка на фразеологізм». Доповнити поданими «латками» слова, щоб отримати фразеологізм (завдання для двох груп на швидкість).

1. «Латка»: рука, нога, око, палець, шия

У чотири … грати; у три … вигнати; як свої п’ять … знати; в четверо … дивитися; стояти однією … в могилі.

2.  «Латка»: заєць, півень, собака, кінь, півень

Убити двох …; як … п’ята нога; до других …; як на сто … висадив; після третіх … .

3 раунд. «Розумній голові досить два слова» (для двох груп)

Дібрати фразеологічне порівняння.

1. Вивчити / знати (як свої п’ять пальців)

Потрібний (як собаці п’ята нога)

Краще (як сім баб пошептало)

Жити (як одна душа)

2. Один (як палець)

На обличчі ( ніби чорт сім кіп гороху змолотив)

Чудово (як на сто коней висадив)

Тихо (мов три дні хліба не їв)

4 раунд. «Маєш голову – май же й розум»

Розкрити значення фразеологізмів.

1. Ставити на одну дошку (прирівнювати кого-небудь до чогось)

Ставити на перший план (вважати щось основним)

Одинадцятий номер (пішки)

Посилати сто сот чортів на спину (проклинати)

Одним мізинцем (без затрати зусиль)

Обливатися сьомим потом (тяжко працювати)

2. Іти в одній упряжці (спільно діяти)

Грати першу скрипку (бути першим)

Закласти перший камінь (розпочати будівництво)

З третіх рук (не безпосередньо)

Під сімома замками тримати (дуже надійно)

Ні в п’ять ні в десять стояти (розгубитися)

5 раунд. «Слово – не горобець, вилетить – не впіймаєш»

Вказати, які словосполучення вільні, а які стійкі.

1. Байки правити, писати байки; без п’яти хвилин дев’ята година, без п’яти хвилин студент; трава в’яне, вуха в’януть; варити борщ, варити воду.
2. Дитя водити, водити за ніс; витрішки купувати, зошити купувати;

годувати кашею, годувати жданиками; горить у руках, горить на плиті.

6 раунд. «Око бачить далеко, а розум ще далі»

Прочитати вправу 506, стор. 237, користуючись віршем як прикладом, скласти висловлювання, використавши якнайбільше фразеологізмів.

7 раунд. «Не пером пишуть, а умом»

Пояснити значення фразеологізмів, скласти з ними кілька речень, визначити, яким членом речення виступає фразеологізм.

1. Палати з цікавості, перетворитися на слух, душа співає, кирпу гнути.
2. Підбитий вітром, заговорила совість, низько слатися, пасти задніх.

8 раунд. «Страшне перо не в гусака, а в дурня»

Пояснити значення фразеологізмів, дібрати із довідки до них по кілька синонімічних.

1. Товктися на одному місці; закручувати одну і ту ж пластинку; три мішки гречаної вовни і всі неповні; стояти однією ногою в могилі

(Довідка: залишатися на одному місці; співати в один голос; співати однієї й тієї ж; три мішки усячини; сім мішків гречаного Гаврила; три чисниці до смерті)

2. На один лад; одним мізинцем; у три поти трудитися; іти однією стежкою

(Довідка: на один манір; на один аршин; на одному подихові; до десятого поту працювати; стати на одну лінію)

9 раунд. «В голову, як у торбу, що знайдеш, те й сховаєш»

До поданих слів підібрати фразеологізми синоніми зі складовими числівниками:

1. Дешево – (хоч по сім за цибулю продавати)

Надійно – (під сімома замками тримати)

Худий – (одні кістки та шкіра)

Найкращий – (перший сорт)

Досвідчений – (кований на всі чотири ноги)

2. Трохи – (хоч одним боком підійти)

Дурний – (немає однієї клепки в голові)

Знавець – (майстер першої руки)

Красуні – (три грації)

Однакове – (два боки однієї медалі)

10 раунд. «Де грамотні люди, там біди не буде»

Розкрити значення фразеологізмів, до кожного підібрати протилежне значення – антоніми.

1. Води в рот набрати, з відкритою душею, бути на сьомому небі.

(Довідка: держати камінь за пазухою, розпускати язика, мов у воду опущений).

2. Видимо-невидимо, спустивши рукава, різати правду-матінку.

(Довідка: висмоктати з пальця, закачавши рукава, один як палець).

11 раунд. «Пташка красна своїм пір’ям, а людина своїм знанням»

Прочитати вправу 528 і 530, стор. 248, 249, за поданими фразеологізмами скласти і розіграти діалог.

12 раунд. «Хто більше читає, той більше знає»

 Дописати афоризми, сказати, що це за афоризми.

1. Дитина плаче, а... (матері боляче); не одежа красить людину, а ...(добрі діла); бачить чуже під лісом, а... (свого не бачить під носом); за дурною головою і...(ногам нема спокою).
2. В очі співає, а ... (позаочі лає); осла взнаєш по вухах, а ... (дурня по балачках); дерево міцне корінням, а... (людина друзями); така правда, як ...( на вербі груші ростуть).

Конкурс кращих знавців фразеологізмів

Розгадайте кросворд, у якому всі слова – назви професій, що спричинили виникнення фразеологізмів.

По вертикалі:

1. Видавати на-гора

3. Вставляти палиці в колеса.

4. Дати зелену вулицю.

8. Намилити шию; під одну гребінку.

9. Куй залізо, поки гаряче; брати в лещата.

10. Не нюхати пороху; залишити поле бою; зі щитом чи на щиті; влучити в ціль; на два фронти; тримати порох сухим.

По горизонталі:

2. Розмотати клубок; прясти на тонку; де тонко, там і рветься.

5. Грати першу скрипку; підвищувати тон; як по нотах.

6. Міряти на свій аршин.

7. Точити баляси; знімати стружку.

11. Не святі горщики ліплять.

12. Як нитка за голкою; білими нитками шите.

13. Летючий голландець; тримати ніс за вітром; брати на буксир; пливти за течією; на всіх парах; кинути якір.

14. І слід прохолов; лізти на рожен; тримати слід; по гарячих слідах; по свіжих слідах.

 

						1
				2
									3
	5		4
	6
7
					8
	9									10
11
			12
									13
				14

 

Відповіді:

По вертикалі: 1. Шахтар; 3. Стельмах; 4. Залізничник; 8. Перукар;
9. Коваль; 10. Військовик.

По горизонталі: 2. Ткач; 5. Музикант; 6. Крамар; 7. Столяр; 11. Гончар; 12. Кравець; 13. Моряк; 14. Мисливець.

ІV. Рефлексія (порівняння результатів з очікуваними, проаналізувати, зробити висновки)

Продовжте незакінчені речення:

• я зрозумів...
• найбільші труднощі я відчув...
• я не вмів, а тепер вмію...
• я не знав, а тепер знаю....
• на наступних уроках мені хотілося б...

V. Оцінювання учнів, з коментуванням.

VІ. Домашнє завдання.

1) Складіть і запишіть речення, у яких подані фразеологізми виступатимуть у ролі певних членів речення: Прометеїв вогонь – підмет; підливати у вогонь олії – присудок; домашнє вогнище – додаток; між двох вогнів – обставина.

2) Творче завдання: складіть невелике висловлювання «З ким я хотів би / хотіла б дружити». Використайте фразеологізми: запасти в серце; хліб і сіль; гострий на язик; за словом в кишеню не полізе; не в тім’я битий; закачувати рукава; вкладати душу; бути на сьомому небі.