Урок. Твір-опис природи за картиною

ТВІР – ОПИС ПРИРОДИ ЗА КАРТИНОЮ

6 клас

 М е т а: на основі здобутих текстологічних знань формувати в учнів відповідні текстотвірні вміння; удосконалювати культуру усного та писемного мовлення; сприяти уточненню й збагаченню словникового запасу школярів; розвивати спостережливість, емоції, відчуття прекрасного; зацікавити національнми образотворчим мистецтвом, зокрема творчістю Катерини Білокур.

 О с н о в н і    з а в д а н н я:

 творче застосування знань у нових умовах;

 проведення підготовчої роботи до написання твору – опису природи за картиною (добір матеріалу);

 складання спільного проекту (зразор твору – опису);

 розвиток творчого, логічного і критичного мислення;

 збагачення й уточнення словникового запасу школярів;

 виховання в учнів любові до рідної землі; формування здатності відчувати прекрасне й вербальними засобами відтворювати його; формування сталого інтересу до національного образотворчого мистецтва.

 Ц і л і.

 Учні повинні знати: відомості про стилі й типи мовлення; структуру опису; особливості будови опису природи за картиною; відомості про життя і творчість Катерини Білокур; образотворчу лексику та мовні засоби.

 Учні повинні вміти: складати письмові висловлювання на задану тему; добирати для твору матеріали, працювати з довідковою літературою; обирати відповідно до теми висловлювання стиль та тип мовлення; сприймати й оцінювати твори образотворчого мистецтва; використовувати мовні засоби відповідно до стилю мовлення.

 Т и п   у р о к у: урок розвитку зв’язного мовлення.

 О б л а д н а н н я: збільшені репродукції автопортрета художниці та її картин; Катерина Білокур: Альбом. – К., 1972; Яворівський В. Автопортрет з уяви. – К., 1981; Катерина Білокур: Я буду художником! – К.. 1995; Червоних сонць протуберанці: Збірник мистецтвознавчих і культурологічних праць до 100-річчя Катерини Білокур. – К., 2001.

 Домашнє випереджувальне завдання: підготувати відомості про життя і творчічть Катерини Білокур та історію створення картини «Рідне поле».

Хід уроку

 

 І. Стимулювання та мотивація навчально-пізнавальної діяльності.

 Учень декламує вірш В.Голобородька.

 Катерина Білокур: виготовлення пензлика

 Подивиться на кота і подивиться на кота:

• «Котику, мій братику!»

а той сидить на припічку

розцяцькований, як опішнянський глек:

і калачики, і королевий цвіт,

і чорнобривці по ньому цвітуть.

Уловить кота і уловить кота,

вистриже віхтик і вистриже віхтик,

віхтик на калачики,

віхтик на королевий цвіт,

віхтик на чорнобривці,

бо ж розквітають у різні пори року:

яка навесні,

яка о Петрі,

яка у бабине літо.

Витеше з вишневої гілочки держальце,

бляхою із консервної банки закріпить

котячу шерсть –

вже й готовий пензлик,

буде чим малювати.

От і бігає увесь рік їхній кіт,

обстрижений драбинкою,

як післявоєнний школяр:

сусідські коти його лякаються,

свого племені не визначають,

миші – ні, не бояться, бо мишей

          не ловить,

та ще й обстрижений, наче й не кіт.

«Що мені з ним робити, - скрушно

          промовить

мати, дивлячись на кота, -

хоть до лісу вивозь:

мишей не ловить, тільки дурно годуй,

цілими днями на припічку глечиком

          сидить,

хоч би на город вибрався та горобців

від соняшників відлякав,

стрижуть його на віхті, а він

хоч би шкрябнувся тобі, ні,

не зворухнеться, ніби куделя.

Господи, що мені з ним робити!»

        У ч и т е л ь. Пензлики були рівнесенькі, тонкі, однакової довжини, мов щойно застругані олівці. Їх було багато: для кожної фарби окремий. Катерина робила їх сама, ретельно добираючи для одного пензлика 9 волосинок, для другого – 12, для третього – 36. Хоч не вірила в жодні прикмети й забобони, знала з власного досвіду, що навіть нестача однієї волосинки або її зайвина – і вже виходить інший мазок.

        З діда-прадіда селянка, вона не переставала дивуватися й захоплюватися незбагненною силою землі. Де бере природа такі розмаїті барви, що їх не відтворити жодною фарбою, жодним пензлем?!

 Тонке сприйняття краси природи, творчий неспокій змушувати її переносити цю красу на папір, увіковічувати в картинах.

 

 

 ІІ. Визначення мети і завдань уроку.

               Б е с і д а

 Як називається опис природи в літературі, живописові? (Пейзаж.)

 У яких вивчених творах ви читали пейзажні описи? («Морозенко» Панаса Мирного; «Зоре моя вечірняя…», «Над Дніпровою сагою» Т.Шевченка; «Гаї шумлять…», «Де тополя росте…» П.Тичини.)

 З якою метою письменники використовують описи природи? (Щоб зацікавити читача, перенести його уяву на місце розгортання подій, висловити любов до рідної землі, захоплення її красою.)

 А чи потрібно це вміти робити вам? Для чого? (Так, потрібно. Щоб уміти описувати побачене, ділитися враженнями.

 Я навчаюся в художній школі й умію писати фарбами, але хочу навчитися описувати природу за допомогою слова.

 Я люблю природу й хочу образно відтворювати її красу.)

 ІІІ. Цілевизначення.

 У ч и т е л ь. Поміркуймо: що треба знати, аби описати природу за картиною? (Стилі мовлення і типи мовлення; відомості про життя і творчість художника, уявляти картину, яку належить описати; особливості опису.)

 Як ви вважаєте, яких умінь маєте набути в результаті виконаної на уроці роботи? (Складати твір – опис природи за картиною; правильно обирати стиль і тип мовлення, відповідні мовно-виражальні засоби; користуватися довідковою літературою тощо.)

 Отже, визначаємо цілі нашого уроку. (Учні читають уголос записані на дошці й у міні-конспектах цілі.)

 Підкресліть у міні-конспектах ті з них, які є особливо важливими для вас. Якщо у вас є власні цілі, запишіть їх.

 Хочу звернути вашу увагу на те, що над поставленими цілями ми працюємо два уроки: на першому, сьогоднішньому, уроці основне завдання – підготуватися до твору, а на другому – скласти опис письмово. Звичайно, будь-яку роботу виконувати легше, коли є зразок. Тому пропоную вам попрацювати над спільним проектом – так назвемо зразок до ваших майбутніх творів-описів. Кожен із вас має внести щось своє. Від кожного залежатиме успіх майбутнього проекту. Всі ми – одна команда. Успіх кожного – це успіх усіх!

 Рефлексія психологічної готовності до уроку.

 З яким настроєм ви розпочинаєте роботу? Покажіть це в кольорі. Розфарбуйте в міні-конспектах кружечки тим кольором, який відповідає вашому настроєві на початку уроку. Наприкінці уроку ви проведете самооцінку роботи, а також рефлексію – осмислите свої досягнення. Бажаю вам гарного настрою й успішної роботи.

 IV. Вивчення нового матеріалу.

 Презентація домашнього випереджувального завдання.

 Б і о г р а ф и. Повідомлення «З життєпису художниці».

 Народилася Катерина Василівна Білокур 7 грудня 1900 р. Прожила 61 рік у Богданівні на Київщині в селянській сім’ї. Родина жила дуже вбого й Катрю не посилали до школи. Вона самотужки навчилася читати й писати.

 У дитинстві, що пройшло у злиднях, малюванням не займалася, про мистецтво дізналася значно пізніше з книжок та від сільського вчителя. Перші спроби малювати робила вуглиною на шматку домашнього полотна.

 Через нестатки та нескінчену роботу по господарству, до якої була приставленя, через брак навіть початкової освіти, не могла вступити до якогось навчального закладу. Удень працювати в полі, на городі, а ввечері до ночі малювала. Її не розуміли й сварили рідні, вважаючи малювання безглуздям, осуджували односельці, які вбачали в ньому намагання ухилитися від роботи.

 На більшості полотен є авторський напис «Малювання з натури. Катерина Білокур». Справді, природа, «натура» були її найпершим учителем, а квіти – найулюбленішим мотивом. «Квіти, як люди, – живі, мають душу!» – казала художниця, й тому ніколи їх не зривала, а змальовувала, сидячи біля них.

 Вона тяжко й наполегливо йшла до мети («Я буду художником!»), долаючи глухий спротив. І прийшло визнання, успіх – виставки в Полтаві, Києві, Парижі, звання народної художниці України. Та нічого не змінилося в повсякденному житті: холодна хата взимку, хвороба матері й самої художниці, постійна нестача фарб, а пізніше – ліків. Вона просить друзів, державні установи про допомогу, але відгукувалися лише одиниці.

Б е с і д а

 Що вас найбільше вразило із почутого про Катерину Білокур?

 Які ще факти з життя художниці вам відомі?

 Які її картини ви знаєте?

 Робота над картиною. Катерина Білокур. «Рідне поле».

 Г р у п а   е к с п е р т і в. Повідомлення «З історії створення картини».

 Усеньке літо малювала Катерина картину «Рідне поле». А літечко 1949 року було рівне й тепле: у городі перед вікнами не цвіли – буяли пишні квіти! Понівечена бомбами й снарядами земля загоювала рани, вкривалася смарагдовими килимами. Художниця завжди малювала обмежені у просторі куточки городу, квітника, саду. А так хотілося змалювати всю землю!

 Тим часом творила своє улюблене суцвіття – весняні, літні, осінні квіти, зібрані в один вінок. Вона могла працювати над окремою квіткою так довго, поки та не одцвітала. День за днем, пелюсточку за пелюсточкою вимальовувала шість червоних жоржин біля тину, які вона наблизила до глядача. Суха сіро-коричнева лоза тину відтінила свіжу зелень, внесла в композицію відчуття простору. Тин підпирає кущ жоржин.

 Ці жоржини були особливі, ніяк не могла розлучитися з ними і почати писати поле. Хотілося лишити біля жоржин щось від себе – зняла з голови хустку і примістила на тиночку. Забута хустина зігріла картину теплом людської присутності. Тепер веселіше думалося і про поле, як вона почала малювати у вузькому просвітку між квітами. Буйним плетивом квітів обрамила клаптик лану. На полі ні хлібів, ні соняшників, ні буряків – земля, родюча, прекрасна, яка увібрала голубінь неба і соняшне проміння.

 1954 року в Парижі на міжнародній виставці демонструвалися її картини. Серед них  і «Рідне поле». Полотна високо оцінив Пабло Пікассо. Кажуть, він довго стояв біля них, мов загіпнотизований, а потім назвав Катерину Білокур геніальною і додав: «Якби в нас була такого рівня художниця, ми змусили б світ заговорити про неї…»

Б е с і д а

 Яке враження справила на вас ця картина? (Захопила красою, квітами, буйством кольорів.)

 Що на ній зображено? (Квіти, тин, виноград, калина, річка, поле, небо.)

 Яку пору року змалювала Катерина Білокур? (Весну. Літо. Кінець літа.)

 Чому непросто визначити пору року? (На картині зображені плоди і квіти, які цвітуть і достигають у різний час.)

 Чим це можна пояснити? (Художниця так любила природу, рідну землю, що хотіла на одному полотні вмістити все земне багатство, відтворити красу і щедрість природи, яку  вона дарує людині цілий рік.)

 Що символізують квіти, виноград, калина? (Квіти – красу землі, виноград – родючість, плодовитість, а калина – символ самої України.)

 Що зображено на передньому плані? Яку роль відіграє хустка в реалізації задуму автора? (На передньому плані Катерина Білокур зобразила царство квітів – тут волошки, троянди, кручені паничі, флокси, бузок, конюшина, мак, чорнобривці, ромашки, лілії, горошок, м’ята. Осібно виділяється кущ жоржин, що схилилися на тин. А на тину – хустка. Вона ніби нагадує про присутність людини, яка доклала рук до всієї цієї краси.)

Яким постає поле? (Воно безмежне, простяглося вдалину. На ньому нічого немає.

Сама по собі земля – це багатство.)

 Які кольори ви бачите на картині, який настрій вони випромінюють? (Теплі: жовтий, золотистий, жовтогарячий, червоний, рожевий – це барви сонця, тепла, життя на землі. Вони створюють спокійний, елегійний настрій. Холодні кольори – синій, блакитний, білий – наповнюють картину свіжістю, чистотою. А ще рахманна земля – вона умиротворює, уособлює повноту буття.)

 Чому картина має назву «Рідне поле», тоді як саме поле займає лише частинку полотна? Що символізує назва? (Для художниці-селянки земля – це саме життя, поле, щедро засіяне Небесним Творцем.)

 V. Засвоєння знань, формування вмінь і навичок.

 Робота у групах. Підготовка робочого матеріалу.

• Добрати синоніми до поданих слів.

Художник, малювати, полотно.

• Записати назви рослин і квітів, їхніх частин.
• Записати кольори, які ви бачите на картині, і  вказати, який настрій вони

передають.

• Дібрати епітети до поданих слів.

Поле, небо, хмарка, тин, хустина.

• Дібрати зі словника образотворчу лексику, яка знадобиться в роботі над твором.
• Прочитати виражно вірш. Зіставити прочитане і побачене на картині. Виписати

з тексту поезії словосполучення, які можна використати для опису.

Діти Катерини Білокур

      Богданівна – не Богом дане,   

      Не чортом прокляне село,

      А та земля, де на світанні

      Найбільше квітів розцвіло.

      І гомонять вони, як люди,

      І мова їхня – голосна.

      Таких квіток ніде не буде,

      Хіба що вицвітуть у снах.

      Такі – не хиляться, не в’януть.

      Таких морози не приб’ють.

      І навіть росами тумани

    Перед світанком не заллють.

    На них немає ні пилинки.

    Це їх не можна не любить.

    Це їх самотня добра жінка

    Колись навчила говорить.

    Усі вони у світ широкий

    Зітхають крильцями бджоли.

    Лиш човнобривчик кароокий

    Ще не говорить, бо малий.

Але і він – уже сміється,

І тулить личко до листка,

І сам собі таким здається,

Як хтіли пензель і рука.

Його сестра, струнка жоржина,

Усім розказує про те,

Що мама їхня – Катерина,

Що серце в неї – золоте.

В родинній злагоді – довірі,

Чи тепле літо, чи зима,

Гуляють квіти на подвір’ї.

А хтось казав: «Дітей нема!»

А то: збираються і їдуть,

Щоб дивувать красою свт.

А їх очікують сусіди

Та бур’янець коло воріт.

Вони вертаються, бо знають:

Яким не був би інший світ,

А квітка мальва спочиває,

Коли схиляється на пліт.

  В.Голобородько

 Проектна діяльність. Складання спільного проекту. Робота в малих групах.

 (Представник кожної групи доповідає про результати роботи. Група експертів опрацьовує результати, на основі яких готує проект-зразок твору-опису. Решта класу працює над творчими завданнями на основі ключових слів теми уроку: поле, Катерина, земля, квіти, природа, кіт…)

 Ознайомлення з проектом.

 VI. Підбиття підсумків, оцінювання результатів роботи.

Б е с і д а

 Що ми вчилися робити на сьогоднішньому уроці? (Вчилися описувати природу за картиною, добирати робочі матеріали, складати твір-опис природи за картиною.)

 Що треба для того, аби скласти твір-опис природи за картиною? (Ознайомитися з життям і творчістю художника; обрати відповідний стиль і тип мовлення; пригадати особливості пейзажу; знати структуру опису: Де? – Що? – Який? – Враження; дібрати робочі матеріали; скласти план.)

 Що нового для себе ви взяли з уроку? (Дізналися про народну художницю Катерину Білокур; навчилися описувати природу за картиною.)

 Як ви гадаєте, чи виконали ми завдання, визначені на початку уроку? (Так, виконали. Ми працювали над спільним проектом, і ми його склали.)

 Самооцінювання. (Робота в міні-конспектах.) Кілька учнів називають власні оцінки, обгрунтовуючи їх.

 Рефлексія. (У міні-конспектах – анкетування та кружечок настрою.)

 VII. Домашнє завдання. Систематизувати робочий матеріал для твору-опису. Написати вступну частину (враження).