5 жовтня о 18:00Вебінар: Використання дитячого фольклору на уроках іноземної мови

Урок-творча майстерня з елементами біоадекватної технології "Як запах "Зілля" Душу огорта - то Серце патріота прокидається...»

Про матеріал

Мета: ознайомити учнів з цікавими фактами життя і творчості Миколи Вороного, навчити учнів інтерпретувати прочитаний твір (формування власне читацької компетенції);

висловлювати власні роздуми, створювати алегоричний світ прочитаного, будувати зіставлення-асоціації (комунікативно-мовленнєва компетенція);

учити займати активну життєву позицію (соціальна компетенція);

  • придбати знання про самого себе; в процесі навчання змінити самооцінку дитини, осмислити суть своєї особистості, осягнути глибини власної душі і розуму;
  • дати вільний вибір інструментів для пізнавальної діяльності, свободу в побудові обраної роботи;
  • зрозуміти поняття - "безбатченко", патріотизм, любов до Батьківщини

Цілі:

активне сприйняття учнями навчального матеріалу;

творче осмислення навчального матеріалу;

саморозвиток учня;

підвищення інтересу до процесу навчання;

розвиток креативності

учні знатимуть: зміст, тему, ідею твору, образи-символи; тлумачення літературознавчих понять: підтекст, ліро-епічний твір, епітети, метафора;

учні вмітимуть: аналізувати образи, організовувати власні дослідження-проекти, аргументувати , впроваджувати проекти-висловлювання у власне життя.

Тип уроку: урок-майстерня з елементами біоадекватної технології

Обладнання: портрети, картина, схеми-таблиці, виставка «кольорових портретів, малюнків-віршів», опорні маршрутні листки уроку, комп'ютер, медіапроектор, слайди презентацій, буктрейлер "Євшан-зілля

Методи, прийоми і форми роботи: «словесний настрій», учнівські повідомлення, "карусель", словникова робота, «займи позицію», виразне читання під музичний супровід, робота у групах, «деталізація», «дослідження поезії під мікроскопом», випереджувальні завдання, «акваріум», «мікрофон», «спільний проект», "«Навчаючись - учусь», «ажурна пилка», «мозковий штурм», "навчаючи- учусь", "ситуаційна драматизація" , «синтез думок», виконання тестових завдань.

Перегляд файлу

1

 

                                Тернопільська Українська гімназія ім.І.Франка

 

 

 

 

 

 

Урок-творча майстерня з елементами біоадекватної технології

 

 

"Як запах "Зілля" Душу огорта - то Серце

патріота прокидається...»

 

 

Як тільки "Зілля" струн Душі  торкнеться

 - відразу Квіт у Серці ожива...

 

 

 

(за творчістю М.Вороного,

ліро-епічна поема "Євшан-зілля")

 

  Підготувала

учитель української мови та літератури                                    Тернопільської Української гімназії ім.І.Франка

Л.І. Гарматюк

 

 

Тернопіль - 2015

 

 

Мета: ознайомити учнів з цікавими фактами життя і творчості Миколи Вороного, навчити учнів інтерпретувати прочитаний твір (формування власне читацької компетенції);

  • висловлювати власні роздуми, створювати алегоричний світ прочитаного, будувати зіставлення-асоціації (комунікативно-мовленнєва компетенція);
  • учити займати активну життєву позицію (соціальна компетенція);
  • придбати знання про самого себе; в процесі навчання змінити самооцінку дитини, осмислити суть своєї особистості, осягнути глибини власної душі і розуму;
  • дати вільний вибір інструментів для пізнавальної діяльності, свободу в побудові обраної роботи;
  • зрозуміти поняття - "безбатченко",  патріотизм, любов до Батьківщини

 

Цілі:

  •                   активне сприйняття учнями навчального матеріалу;
  •                   творче осмислення навчального матеріалу;
  •                   саморозвиток учня;
  •                   підвищення інтересу до процесу навчання;

   розвиток креативності

  •  учні знатимуть: зміст, тему, ідею твору, образи-символи; тлумачення літературознавчих понять: підтекст, ліро-епічний твір, епітети, метафора;
  • учні вмітимуть: аналізувати образи, організовувати власні дослідження-проекти, аргументувати , впроваджувати проекти-висловлювання у власне життя.

Тип уроку:   урок-майстерня з елементами біоадекватної технології

Обладнання: портрети, картина, схеми-таблиці, виставка «кольорових портретів, малюнків-віршів», опорні маршрутні листки уроку, комп’ютер, медіапроектор, слайди презентацій, буктрейлер "Євшан-зілля

Методи, прийоми і форми роботи:  «словесний настрій», учнівські повідомлення,  "карусель", словникова робота, «займи позицію», виразне читання під музичний супровід, робота у групах, «деталізація», «дослідження поезії під мікроскопом», випереджувальні завдання, «акваріум», «мікрофон», «спільний проект», "«Навчаючись - учусь», «ажурна пилка», «мозковий штурм», "навчаючи- учусь", "ситуаційна драматизація" , «синтез думок», виконання тестових завдань.

 Ви знаєте, що таке зілля-євшан?

Це запах пшениці на рідному полі,

Який не уб"єш, не візьмеш на аркан -

Він кличе відступників з рабства до волі...

 

Оформлення дошки: символи уроку, епіграф , «динамічна дошка», опорні слова уроку, сигнальні картки.                   П е р е б і г        у р о к у

 Учитель роздає кольорові Серця – символ уроку, маршрутні листки-плани, папір А-1 для групової роботи, листки для самооцінювання);

1.Індукція  __1_~1 Демонструється  відеоролик „Квітка- зілля”у виконанні Антоніни Матвієнко для створення емоційно-чуттєвого настрою присутніх.

    Демонструється слайд  презентації (1). Учитель зачитує строфи:


Вічні будьте, калина й верба,

Мальви й ружі як спогад про матір стареньку.

Дух полину хай пробудить  у нашій душі

Пам'ять про рідну Вітчизну-неньку

Твоя Доля – це Крила небесні,

Це та Чайка, що щастя зигиче.

На ріднім плесі небеснім?

Чи на змерзлій чужій крижині?


Учитель. Діти, на вашу думку, про які поняття, духовні цінності, життєві епізоди  ми говоритимемо сьогодні на уроці? Діти називають слова-символи і прикріплюють їх до «рухливої дошки»: ДОЛЯ, ЗІЛЛЯ, ЛЮДИНА, ЩАСТЯ, РІДНЕ ПЛЕСО, ЧУЖИНА-КРИЖИНА, БАТЬКІВЩИНА, ЛЕЛЕКИ, СЕРЦЕ, ПАТРІОТИЗМ...

ДОЛЯ – жовтогарячий, немов чорнобривці або кольоровий рушник;

ПТАХ – білий, сизий; БАТЬКІВЩИНА -РІДНЕ ПЛЕСО – зелено –блакитний  і

зелень левади; ЧУЖИНА - КРИЖИНА – сіро-прозорий,       

Учні вимальовують на дошці ВЕСЕЛКУ кольорів, яка прокладає шлях до теми – поезії; додається музичний фон-релакс – СОПІЛКА

 

Учитель. Який колір навіює вам майбутній урок? Спробуймо об"єднатися у творчі майстерні за улюбленим кольором: зелений - майстерня "Літературна Веселка", червоний - "Словесний гердан", синій - "Театральний майдан", жовтий - "Духовні Сходинки", фіолетовий - "Історична довідкова", Майстерня "Пошуковціі"(пояснення про Майстерні: завдання вчителя-майстра створити особливу емоційну атмосферу, яка сприятиме перетворенню учня в творця. Використовуючи особистий досвід, дитина робить відкриття в предметі.

Так ми пізнаємо світ і щасливі, що маємо Дар відчувати все це. Які емоції нуртують ваше єство? Так, щоб пізнати , треба поглянути собі в душу й розгледіти "Квітку пізнання  

Учитель.  Чого ви очікуєте від уроку?  Діти наводять приблизні асоціації: навіювання краси,  натхнення, музи,  наснаги…

Учитель: А який запах запанував навколо? Ось сніп пшениці, гілка калини, полин, верба, віночки, свіча  ароматна, заморська сіль з ароматом олій, мандаринка...Що вам нагадує кожен з предметів? І може,  десь є підказка-тема нашої Великої Творчої Майстерні?  - Як тільки "Зілля" струн Душі  торкнеться - відразу Квіт у Серці ожива..." Учитель та учні записують тему уроку

Учитель.  У кожного на парті є зілля. Потріть його у долонях, відчуйте дух цього зілля . Скажіть, які асоціації виникають у вашій уяві?      * Воля;      * степ;      * рідний край;      * батьківщина;      * дух непоборності.

C:\Users\Comp\Downloads\1026223-img_0.png

 

2.Деконструкція 

Журавлями розліталися по всьому світові українці. Що змушувало їх залишати рідну землю? Чого шукали вони в чужих країнах? Багатостраждальна історія нашого народу. Ми не повинні забувати тяжких її сторінок. Страшно навіть через століття ступати болючими стежками тих страшних трагедій, що спіткали наш народ на благословенній землі квітучого українського краю.

Кінець XIX ст. Селяни західних українських районів покидають батьківську землю, залишаючи як пам'ятники по собі "камінні хрести", в пошуках "землі обітованої". Що чекає їх там, в далекій Канаді?

Рік 19І7, громадянська війна... Україна захлинається в крові братовбивчої війни, тут — у житниці Європи — у хліборобів відбирають хліб до зернини. Пухли старі й малі, вимирали роди й села. Смерть чекала на шляхах, у полі, в хатах. Здавалося, кістлява рука вдень і вночі не випускає своєї кривавої коси. Нескорені і горді сини народу не в змозі протистояти новій ідеології, боротись проти неї, шукають собі пристановища по країнах і світах. Звідти лине їхній голос, вони клянуться у вірності і любові, відданості народу, висловлюють віру у його безсмертя.

Учитель проводить „Мозковий штурм”, використовуючи метод Мікрофон”:

K:\Mama\атестація 15\урок\Новая папка\-1-638.jpg K:\Mama\атестація 15\урок\Новая папка\-2-638.jpg

Учитель.

  • Як ви розумієте  поняття „запах дитинства”?
  • Чому „той край найкращий, де виросли крила” людини?
  • Як ви розумієте вислів:”Відірвався від рідного гнізда”?
  • Коли говорять людині, що у неї замість серця - камінь?
  • Хто є безбатченко?
  • Що є для вас духовні цінності?
  • Що таке патріотизм?
  • Чи потрібні у житті ці точки опори? Для чого?
  • Чого побажаємо одне одному?

Діти прогнозують появу Музи, Дару -  бачити красиве і правдиве, вміння перевтілюватись…

3. Реконструкція (застосовуємо метод "Акваріум")

4.Соціалізація

Учитель. Отож станьмо "Творчою Майстернею", візьмімося за руки – і нехай тільки енергія Добра і Сонця полонить нас.

!  Завдання нашої Майстерні - створити "КНИГУ-ВІЧНИК"- путівець для майбутніх поколінь (Сповідь на перевалі Духу)

Головним Майстрам  роздано відповідного кольору конверт із завданнями. Пропонується  шкала оцінювання учнів у групах: зелена -10 балів, жовта – 6 балів, червона – 3 бали.   

1, Учасники Майстерні" Пошуковці"- працювала над  складанням запитань  до поеми,  і пропонують їх вам для обговорення (за правильну відповідь учасники Майстерень отримує ягідку калини або сердечко), а учасники спільноти-майтерні отримують бонуси-бали::

*Як малий половчанин потрапив до князя Володимира?

(Ясир)

*Як жилося хлопчикові? (Добре)

*Як почував себе старий хан-батько хлопчика?

(Страждав)

*Кого вирішив хан послати до сина? (Гудця)

*Як хан радив судцеві достукатися до серця хлопця? (Заспівати пісню, дати понюхати Євшану)

*Кого і що побачив хлопець під впливом запаху Євшан-зілля (Рідний степ і батька)

*Яке почуття стисло горло, сперло груди юнакові половчанину? (Відчуття волі)

*Що вчинив юнак під впливом спогадів? (Вирушив додому)

 

Нагадуємо завдання Майстерні "Пошуковці": протягом уроку створити "Мапу  Пізнання самого Себе" крізь призму образу Хлопчика-половця.

          

Микола Вороний мав найтепліші стосунки з єдиним сином Марком — талановитим юнаком, відомим на той час дитячим поетом. Саме синові поет присвятив вірш «Привітання», у якому є такі строфи:
 


Більше розуму та хисту,
Талану без краю;
Мати душу добру, чисту,
Вдачу чесну, кременисту —
Ось чого бажаю...
Не ходить рабом похилим,
Плачучи з одчаю,
А з обличчям ясним, милим
Бути певним, бути смілим —
Ось чого бажаю!


(Діти на аркуші А-3 малюють словесний портрет "Пізнай самого себе")

Учитель. Трагедія життя письменника Миколи Вороного, як це не парадоксально, була пов'язана із його любов'ю до рідної землі, до України, якої він не міг відцуратися, як і багато його сучасників. Саме проблему любові до Вітчизни й порушує автор у поемі „Євшан-зілля", яку було написано на основі реальних фактів.

До праці запрошуємо Майстерню "Пошуковці"(для них завдання описати довідку про історію написання поеми -"Не можна будувати майбутнє, не озираючись в минуле"  ( Завдання для учасників - скласти "Лист у Майбутнє". Літописна легенда (під муз. супровід)- звучить сопілка.

Тему і сюжет поеми „Євшан-зілля"М. Вороному навіяв „Галицько-Волинський літопис", у якому збереглася легенда про чарівну силу степового зілля Євшан (полян). Галицький літописець, виголошуючи похвалу князеві Роману, порівняв його з рідним дідом Володимиром Мономахом, і як похвалу князям, автор вмонтовує коротке героїчне оповідання про те, як Мономах розбив половців і вигнав їх за Дін, взявши в полон меншого сина Отрока половецького хана Сирчана. Коли помер князь Мономах (грізний супротивник половецьких ханів) тоді Сирчан  послав свого співця  Оря до Отрока, щоб співець піснями або зіллям розбудив у душі вигнанця почуття туги за рідним краєм і повернув його в землю Половецьку. Однак пісні не схвилювали Отрока, і тільки понюхавши зілля євшан, юнак згадав свою Батьківщину і вирішив повернутися в рідну землю.

5.Афішування.  Наша група підготувала для усіх майстерень по одному питанню - Гра "Цитатний серпантин"

Проаналізувати, а потім виконати завдання Картки (звучить "Колискова")

 

 

 

 

Співає УЧИТЕЛЬ:

*Чому саме колискову пісню обирає гудець?

*Яке символічне значення колиски, а значить і колискової пісні ? (Колиска - безсмертя роду, батьківщини, Батьківщини, зародження і продовження життя, початок чогось дуже важливого: поняття - синонімічні).

"Пошуковці" дослідили походження трави-зілля - ЄВШАН

Звучить пісня про "Євшан-зілля"

Повідомлення про євшан-зілля. Слово «євшан» за походженням тюркське. Означає полин. Полин – трав’яниста або напівкущова рослина родини складноцвіті з міцним запахом, гірка на смак. У світі існує близько 500 видів, в Україні налічується понад 20 видів. Росте й в нашому краї, як бур’ян. Деякі види використовують як лікарські рослини, а кримський різновид – ядовитий. (Учитель демонструє ілюстрації  із зображенням куточків України, показує, де може рости полин).

Образ євшан-зілля як народнопоетичну назву степового полину широко використовували в народній творчості, у художній літературі.

В українському фольклорі полин – надійний оберіг від русалок та іншої нечисті. За віруваннями, на Русалчин великдень мавка, перестрівши людину, запитувала: «Полин чи петрушка?» Якщо та показувала полин, русалка миттю зникала.

Майстер  оцінює учасників , показуючи бали-кольори.

Учитель

Перед вами лежить полин. Візьміть, будь ласка, гарно роздивіться, розітріть у долонях, понюхайте. Учені стверджують, що запах впливає на підсвідомість людини. Так, одні запахи заспокоюють, інші – збуджують, а є й такі, які викликають агресію. А що ви відчули, коли понюхали полин? Побудуйте асоціативний рядок. Свої відчуття запишіть на листочках рослини.                             Картка № 2

 

(Учні записують слова, по черзі дають відповіді).

Отже, деякі запахи можуть нагадати запах рідного дому. Це запах пирогів, хліба, рідної домівки, маминих рук. А запах кави, наприклад,  - спілкування з близькими людьми, друзями. А у творі М. Вороного євшан-зілля нагадало головному герою про Батьківщину.

Психоемоційна релаксація (під музичний супровід)

А зараз ми всі перепочинемо і на хвилинку перенесімося до літнього степу, напоєного пахощами полину, і спробуємо відчути те, що відчув ханський син. Візьміть пучки полину в руки і зажмурте  очі, уявіть, ви стоїте серед безкрайого степу, наповненого ароматом трав. Понюхайте. Ви самі, над вами чисте блакитне небо, ви відчуваєте, як вас оповіває ласкавий вітерець, а сонячне тепло сповнює енергію. Ви повністю заспокоюйтесь і згадуйте найприємніші хвилини свого життя, рідних вам людей. На вашому обличчі з'являється посмішка, ви повільно розплющуєте очі і повертаєтесь на урок.

Так який це запах степу, Євшану? (знайомий, рідний).

 Діти демонструють своє бачення  поеми і вимальовують почуте, побачене на аркуші паперу,а потім прикріплюють на дошки.

      

 До справи запрошуються Майстерня  "Літературна Веселка"обговоримо літературні родзинки твору й створимо - проект-сторінку "Мозаїка цитат" (афоризми на замітку). Складання  сенканів або центонів.

 До розмови приєднуються всі майстри. 

                         

Учитель. Пригадаємо вже визначення роду поеми (у парах). 

Зміст поеми ви добре знаєте. Зараз спробуємо довести рід поеми у парах.

На партах є у вас картки з ознаками епічного та ліричного творів.

Ваше завдання: у парах відзначити те, що стосується поеми „Євшан-зілля".

 

КАРТКА №1

Ознаки епічного твору.

1.Зміст розкривається у формі авторської розповіді про людей і події; наявний сюжет

2. Події , зображені у творі, подаються в минулому часі, тобто такі, що відбулися.

3.Твір написаний прозою або віршем. 4.Основні жанри: казка, переказ, оповідання, повість.  

 

КАРТКА №2

 Ознаки ліричного твору

1.Життя   відображається   через   призму   почуттів,   переживань   під впливом певних подій.

2.Чітко простежується позиція автора.

 3.Віршований твір. Отже, це ліро-епічний твір.

Ліро-епічний твір — це такий віршований художній твір, у якому поєднуються епічні сюжетно-розповідні елементи і властива ліриці емоційність.

Поема — це ліро-епічний твір, у якому зображено значні події та яскраві характери, а розповідь супроводжується розкриттям авторських переживань, роздумів.

 

 Необхідно визначити жанр даного твору (Поема). Довести свою думку, заповнюючи таблицю (Картка № 2):

   

Назва твору

Віршована/ прозова форма

Велика/ мала за розміром (на відміну від вірша)

Чи присутній напружений сюжет?

Наявність авторської позиції

Чи є ліричні монологи героя або автора

Висновок (жанр твіру)

«Євшан-зілля»

Віршована

Велика

присутній напружений сюжет

Наявна авторська позиція

Так

Поема

 

Отже, поема (з грецької – твір, творіння) – це невеликий за обсягом віршований твір, у якому зображуються видатні події минулого й сучасного, уславлюються люди з незвичайною долею, сильним, героїчним характером.

 Діти повідомляють ідею творів

.

 Робота над сюжетом поеми (питання ставлять учасники Майстерні)

-Друзі, а які ви знаєте складники сюжету?

-Чи можемо ми визначити сюжет у поемі «Євшан-зілля»?

1.Експозиція — знайомство з літописом „Якесь пророкування".

2.Зав"язка — „Ти піди у землю Руську, відшукай там мого сина..."

3.Розвиток дії - пов'язані із ханським сином і ханом

4.Кульмінація - юнак вдихає запах Євшан-зілля.

5.Розв"язка - юнак пішов додому.

6.Епілог — звертання до українців.

 

РОЗРИВ- Афішування  Завдання для Майстерні - (діти ) Завдання для Майстерні - створимо - проект-сторінку "Епілог для поеми" або" "Мозаїка цитат" (афоризми на замітку, сенкани, центони)


           __1_~1    (звучить фон-релакс) - сопілка    

Майстер оцінює роботу спільноти, її учасників, піднімаючи різнокольорові жетони. Учасники синіх займають свої місця, у середину класу запрошується    Майстерня  „Театральний майдан” (під супровід власного виконання)

 Робота в парах - "Упізнай героя" (Діти зачитують описи героів) Орієнтовні відповіді:

1. Ханський син – спочатку маленький хлопчик, а потім юнак, який потрапив у полон. Його не стратили, а навпаки виховували в розкошах та пошані. З часом забув про рідний край. І ніщо не могло заставити хлопчика пригадати рідну домівку – ні слова гудця, ні його пісні – то ніжні колискові, то грізні бойові. Тільки запах полину зміг проникнути в серце хлопця, збудити пам’ять, викликати бажання волі, прагнення повернутися до рідних.

Половецький хан – показав себе як люблячий батько, який страждає через розлуку з сином. Це мудра людина. Він розумів, що пройшло багато часу й хлопчик міг забути про рідну домівку. Тому передбачив, як зарадити цій справі.

Половецький гудець – віддана хану людина, пророк, чарівник, смілива людина, патріот своєї землі.

Дуже яскраво в поемі подано образ самого автора. Він переживає за долю своєї Батьківщини, наводить з історії приклади, які допоможуть читачам знайти поштовх в собі для відновлення патріотичних почуттів.

__1_~1Учасники групи оголошують завдання:

  •  виразне художнє читання уривків твору;
  • власна інтерпретація віршів – оживлення образів;
  • характеристика образів:  Хлопець-Безбатченко, князь, хан;
  • розігрування діалогу – Хан-Гудець

Відбувається оцінювання Майстром

РОЗРИВ -АФІШУВАННЯ - створити "Світлини уроку-майстерні"

 Майстерня " Словесний Гердан" (пригадуємо художні засоби-цитати -робота з групами-майстернями):

  1. Словникова робота.

    Еміграція – переселення із своєї Батьківщини в іншу країну, зумовлене соціально-економічними, політичними або релігійними причинами.

   Діаспора – (з гр. – розсіяння) – розсіяння по різних країнах народів, вигнаних за межі батьківщини завойовниками.

2. Упорядкувати події твору відповідно до їх розгортання, «нанизивши намистинки-цитати» на нитку.


  1. І гудець по струнах вдарив!

Наче вітер у негоду,

Загула невпинна пісня –

Пісня вільного народу…

  1. Де того єднання взяти,

Того зілля привороту,

Що на певний шлях направить, –

Шлях у край свій повороту?!

  1. Краще в ріднім край милім

Полягти кістьми, сконати,

Ніж в землі чужій ворожій

В славі й шані пробувати

  1. І схилилася стареча

Голова гудця та груди –

Там, де пустка замість серця,

Порятунку вже буде.

  1. Заспівай ти йому пісню

Нашу, рідну, половецьку,

Про життя привільне наше,

Нашу вдачу молодецьку.

  1. Зажурився, засмутився…

Вдень не їсть, а серед ночі

Плаче бідний та зітхає,

Сну не знають його очі.

  1. Жив у Києві, в неволі

Ханський син, малий хлопчина,

Половецького б то хана

Найулюблена дитина

  1. Єсть одно оповідання,

Що зворушує у серці

Найсвятіші сподівання

  1. Україно, мамо люба!

Чи не те ж з тобою сталось,

Чи синів твоїх багато

На степах твоїх зосталось?

 


http://savepic.ru/6383664.jpg

 

ЗАВДАННЯ: Для "Книги-Вічника"-  створити "Словесний Гердан" зі словами-образонами "Творчої світлиці": наприклад: Батьківщина, євшан-зілля, оберіг, колискова, мова, калина, безбатченко, патріот, пісня...;  нанизити їх в намисто і пояснити символічний зміст.

Для класу - нагадуємо цитати- художні засоби:

 

Гра "Художня мозаїка"

 *епітети :

слова гучні і мальовничі;  пісня рідна, половецька, невпинна; вчинки войовничі; спів ніжний, колисковий любий, сильний, дужий; рідний степ, вільний, пишнобарвний квітчастий; край веселий: в землі чужій, ворожій;  кохана дитина; вдача молодецька; походи молодецькі; він сидить німий, байдужий;чарівне зілля;

*метафори: оповідання зворушує почування, таїться пророкування;сну не знають його очі; кров’ю з серця слово точиться; виглядають очі; ти шугаєш соколом. Вовком скачеш

*порівняння: наче вітер у негоду, загула пісня, мов скажена хуртовина, мов страшні громи стогнали струни і той спів;

*риторичні питання і звертання:

 Україно! Мамо рідна!

Чи не те ж з тобою сталось?

Чи синів твоїх багато на степах твоїх зосталось?

 

*синоніми: зажурився, засмутився; улещає, намовляє; йде, приходить; шугаєш.

 

* окрім того,  у творі є крилаті вислови:.

 - Краще в ріднім краї милім

   Полягти кістьми, сконати,

   ніж в землі чужій, ворожій

   в славі й шані пробувати.

         

                

РОЗРИВ  Учні нанизують слова-символи, афоризми, слова-опори - створюють "Словесний Гердан",  Майстер оцінює учнів.

Майстер-учитель:

Які шляхи повернення "блудних" чи нещасних синів до свого рідного народу? Людина повинна знати, до якого народу вона належить, знати про його історію, звичаї, обряди. Але, як відомо, найголовнішою ознакою кожного народу є його мова. Усвідомлювати себе частиною свого народу ми починаємо з перших слів, вимовлених мовою мами, батька, бабусі.

Душа народу, його характер виливаються в піснях. Мова і пісня — це і є оте "євшан-зілля", що відвертає від безпам'ятства. Те чарівне зілля, пісня рідна, слово співця повертають юнака до "рідного степу", "веселого краю".

М. Вороний вказує на важливу роль слова, значення митця в суспільстві. Поет пишається, що є нащадком славних кобзарів, "що співали-віщували заповіти благородні". Але він зізнається з гіркотою:

... тієї сили,

Духу, що зрива на ноги,

В нас нема, і манівцями

Ми блукаєм без дороги!..

*Нам ще й зараз треба шукати того євшану-зілля, щоб бути свідомими громадянами вільної держави, не цуратись рідної мови й культури.

*Сьогодні на всіх континентах земної кулі українці, свідомі своєї національної належності, в яких не згасла любов до рідної землі, її героїчної історії, культури, повинні єднатися, щоб нащадки пишалися своїм народом.

*Чи можна  почуту історію якось пов’язати зі  сьогоденням?

(Так, сьогодні багато українців виїжджають за кордон у пошуках кращого життя, замість того, щоб зробити його ліпшим  в Україні. А є багато таких українців, що, і живучи в Україні, не дбають про неї).

Згадаємо слова Митрополита Шептицького:

*"Головними мірилами у взаєминах між державою і суспільством має бути гідність людської особи та абсолютна цінність людського життя. В основі ж патріотичного ставлення особи до своєї держави чи нації не повинно бути місця для ненависті до інших".

*“Не потоком шумних і галасливих фраз, а тихою, невтомною працею любіть Україну!” (Андрей Шептицький)

 

Учитель пропонує зайняти Майстерні свої позиції та запрошує в середину класу Майстерню „Духовне пізнання” (використовуємо прийом «Акваріум»): діти зачитують завдання свого путівця- листка і виконують його:   "Серце патріота" Діти підсумовують, яким було серце хлопчика-безбатченка?


Душа

   Устрій

        Характер

    МОва

     ЗВичаї

       Народна творчість

ВІрування

       Світогляд

       Традиції

       Ь


 


1.Намалюймо  словесно Серце "безбатченка" й Серце Юнака- патріота

2.Створити Молитву для людей-безбатченків) а також діти створюють "Асоціативний кущ")

3.Написати "СЛОВНИК СЕРЦЯ" для "КНИГИ-ВІЧНИКа"

 «Як запах "Зілля" Душу огорта - то Серце патріота прокидається...»  (можна згадати Схід України, нинішню Війну)

Сьогодні ми з вами неодноразово говорили про те, що поема М. Вороного «Євшан-зілля» є високопатріотичним оповіданням. Пропоную вам уявити, що наша Батьківщина – це один великий будинок. Подумаймо, що складає фундамент цього будинку. (Патріотизм, дух) А що тоді буде дахом? (Майбутнє держави.) Правильно, своїм дахом наша держава сягає в своє майбутнє,  а яке воно буду багато в чому залежить і від вас. І наш спільний проект - "КНИГА - ВІЧНИК" - буде допомогою багатьом.

Пропоную, наступного уроку підготувати свої особисті проекти «Майбутнє моєї держави, яким я його бачу» або буктрейлер "Вічне "Євшан-зілля" аби  скласти твір-роздум  «Як тільки "Зілля" струн Душі  торкнеться - відразу Квіт у Серці ожива..."

j0185604 Майбутнє   держави

 

     Патріотизм

6.Рефлексія-осяяння До роботи приєднуються всі МАЙСТЕРНІ  

*Виділити рядки, де автор висловлює сповідання, що всі українці зможуть повернутися в лоно нації, вивчити мову.

 

*Як ви гадаєте, у чому трагедія України? Як слід розуміти слова „манівцями ми блукаєм без дороги"? Кому адресований цей твір? (зачитайте з тексту).

 

*Що врятує Україну? Чи потрібне Євшан-зілля українцям

нині? („тим, котрі вже край свій рідний зацурали, занедбали")

 - історична пам'ять;  

- генетична пам'ять 

- національна свідомість.

 

*Чи є в наш час ті,  хто відцурався своєї землі, забув про неї?

* Що б ви побажали таким „землякам-безбатченкам"?

 

Учитель

Отже, Євшан-полин - це своєрідний душевний поштовх, останній шанс, надія. Полин - це зілля -  І символ пробудження свідомості всього народу. Століттями викорінювали в українців цю пам'ять: забороняли мову, спокушали матеріальними благами, знищували цвіт нації. Українцями-покручами, сліпцями, такими, на жаль, бачив частину земляків поет. Де ж знайти засіб, який би сколихнув їх, розбудив пам'ять. Поет залишає це питання без відповіді. Однак твір „Євшан-зілля" деякою мірою заставляє і нас з вами стрепенутися і задуматися: хто ми, якою мовою розмовляємо, чи ми справжні українці. А якщо ми є справжні українці, то - будьмо!

  Учні .   

Ми вважаємо, що останні рядки - це і є Вершина Дерева пізнання -ояяння

 

 

 

 

Учитель. Побажаймо собі окриленої душі, відчуття власної людської гідності, почуття національного духу та патріотизму…

 Учитель. А ми сьогодні були якими?

Ціна одного питання – 1 бал.

Таким чином, протягом уроку здійснено 2 види оцінювання: оцінка від вожака,  самооцінка за поданою шкалою, що роздана кожному учневі.

 

docx
Додано
18 липня 2018
Переглядів
560
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку