Урок"Творець першої української конституції.Пилип Орлик".

                                                    ІСТОРІЯ УКРАЇНИ

                                                               8 КЛАС

                                                                                                                                                                                                                                 Тема: Творець першої української конституції.

Пилип Орлик.

Вступна частина.

     Більш ніж через півстоліття після ліквідації Гетьманщини Тарас Шевченко писав:

Була колись Гетьманщина,

Та вже не вернеться!

Було колись панували,

Та більше не будем.

Тії слави козацької

Повік не забудем.

"Частина мапи „Україна – земля козаків”. 1716 рік. Склав Йоган Бабтист Гоман В центральній частині гравюри під підписом назви мапи зображено реєстрового козака Гетьманщини. Обпершись на великий чувал (мішок) із добром, він спокійно палить тютюнову люльку, „щоб дома не журились”, та й гадає свою думку. З лівого боку, нахиливши голову і докоряючи та погрожуючи шаблею у правиці, стоїть лях із Речі Посполитої. За його спиною – московський солдат з прапором, на якому зображено герб Росії – двоголового орла. З правого боку від козака сидить кримський татарин і, виявляючи своє невдоволення, вказує правицею на козака. Вище стоїть яничар турецької армії і підпирає козака шаблею вбік.

-      Як ви думаєте чому саме так зобразив автор мапу „Україна – земля козаків”?

-      Чи можна відтворити історію за допомоги цього джерела?

Урок супроводжується презентацією.

1.             Актуалізація опорних знань учнів

Завдання:

1 -   співвіднесіть події та дати,

2 -  складіть розповідь

• Північна війна і Україна, 
• договір,
• Полтавська битва,
• результати, наслідки для України;
• 1700-1708/09рр.,
• 1708р.,
• 1709р.,

******************************************************

1.    Чому за часів Північної війни в Україні поширюються антимосковські настрої?

2.    Що передбачав договір, укладений Мазепою з Карлом XII?

3.    Коли відбулася Полтавська битва? Якими були її результати?

4.    Що спричинило поразку шведського війська у битві під Полтавою?

5.    Якими були її наслідки для України?

6.-  Чому плани Мазепи не були втілені в життя?

7.    Якими були наслідки антиколоніального повстання гетьмана Івана Мазепи проти Росії?

8.    Яка доля спіткала Івана Мазепу та його прибічників після Полтав­ської битви?

********************************************************************

Мотивація навчальної діяльності

Представлення теми та мети уроку

Учитель . Вся історія проходить через особистості «все є справою рук людських».

У чому полягав велич, героїзм та трагізм постаті П. Орлика?

Мета:

• дати характеристику діяльності гетьмана Пилипа Орлика,
• ознайомити учнів з основними положеннями першої української Конс­титуції,
• розвивати в учнів уміння досліджувати джерела правового ха­рактеру, отримувати необхідну інформацію, узагальнювати її;
• робити висновки, висловлювати власну точку зору й аргументувати її.

Учитель.

Обрання Пилипа Орлика гетьманом у вигнанні.

       Після смерті гетьмана Івана Мазепи та частина козаків, яка пішла з ним у вигнання, залишилася без керівника. Постала потреба обрати нового гетьмана. І хоча кандидатура претендента на гетьманський уряд майже ні в кого не викликала заперечень, проте з виборами через несприятливу ситуацію зволікали півроку. Нарешті, 5 квітня 1710р. в Бендерах (Молдова) відбулася козацька рада. Гетьманом було обрано найближчого сподвижника Івана Мазепи - генерального писаря його уряду Пилипа Орлика. Ця подія започаткувала нову сторінку в історії українських визвольних змагань, адже ще ніколи гетьмана не обирали за кордоном. Пилип Орлик очолив першу потужну українську політичну еміграцію в Західній Європі. Зробив спробу згуртовати сили з-за для протидії деспотизмові російського самодержавства.

III. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу

Учитель.

-      А що думав сам гетьман в той час . Відтворимо за допомогою історичного документу.

Учень (від імені гетьмана П. Орлика )

          …Я виконував різні дипло­матичні доручення гетьмана І. Мазепи і знав про його відносини зі шведським королем Карлом XII і його ставлеником — польським кролем Станіславом Ліщинським. Одним із перших я дізнався про намір підняти пов­стання проти московського царя. Навіть після трагічної поразки під Полтавою я залишився відданим Мазепі і разом з ним вирушив на чужину у вигнання.

Завдання :

За допомогою історичної довідки учні знайомляться з біографією Пилипа Орлика.

 Джерела: підручник, @- довідка, роздатковий матеріал.

… Історична довідка історичний портрет

Пилип Орлик

Народився в 1672 р. неподалік Вільнюса, навчався в єзуїтському ко­легіумі та Києво-Могилянській колегії. •    Був управителем справ Генеральної військової канцелярії, потім, ге­неральним писарем і найближчим радником І. Мазепи.

•     Підтримав антиколоніальне повстання Івана Мазепи, після поразки в Полтавській битві вирушив разом з ним в еміграцію. По смерті Мазепи був обраний гетьманом.

Між ним і козаками було укладено угоду «Пакти і Конституція прав і вольностей Війська Запорозького», яка пізніше дістала назву «Кон­ституція П. Орлика».

•    У 1711 р. організував похід на Правобережжя, під час якого правобе­режні полки визнали його владу.

•     Протягом 1711—1714 рр. робив спроби організувати антимосковську коаліцію.

•     Був останнім гетьманом часів Гетьманщини, який поставив питання про створення незалежної Української держави. Помер у 1742 р у Яссах.

Завдання

-Як ви думаєте, чому козаки в еміграції після смерті Івана Мазепи обрали гетьманом Пилипа Орлика?

Доповнення вчителя:

 Генеральний писар керував діяльністю Генеральної військової канцелярії, приймав іноземних послів, брав участь у виробленні умов міжнародних договорів, вів дипломатичне листування. Генеральний писар зберігав державну печатку; Іноземці називали його канцлером.

Додаткова інформація

        Вісімнадцяте століття, а точніше, його останні два десятиріччя,— це час, коли схвалювалися конституції: 1787 — конституція Сполучених Штатів Америки, 1791 — конституції Франції та Польщі. В Російській імперії спроби створити конституцію мали місце тільки у першій чверті XIX ст., але закінчилися трагічним повстанням декабристів 1825 р. І тут ми можемо з гордістю стверджувати, що Україна вела у цьому перед. Наша Конституція була схвалена 5 квітня 1710 р. Цей вікопомний документ української політичної думки склався як договір поміж трьома основними політичними силами козацької держави: гетьманом, генеральною старшиною та Військом Запорозьким. Як і польська конституція 3 травня 1791 р., Конституція гетьмана Пилипа Орлика була схвалена у часи боротьби за незалежність: польська конституція постала поміж першим (1772) та другим (1793) поділами Польщі, що в той час не обіймала усіх польських територій. Влада гетьмана П. Орлика поширювалася на Правобережну Україну, що тоді була під зверхністю Туреччини, союзниці Карла XII. Обидві конституції діяли досить короткий час: польська — у 1791— 1795 pp. (до третього, кінцевого, поділу Польщі), а українська — у 1710—1714 pp. Однак це не применшує значення цих унікальних документів. День 3-го травня й по сьогодні святкуеться у Польщі як національне свято. Час, щоб і 5 квітня в Україні набуло такого ж відзначення.   5 квітня 1710 р коли був вибраний гетьман в еміграції— Пилип Орлик  була проголошена і перша в іс­торії  України і всієї Європи конституція,договір , який дістав назву «Конституція прав і вольностей Війська Запорозького».

Учитель

КОНСТИТУЦІЯ: історія, поняття, функції

Термін конституція  (як вважається, від лат. Constitutio – устрій, установлення) у різні часи використовувався в різних значеннях. Так, зокрема, у Стародавньому Римі конституціями називали деякі акти імператора, а у середньовічній Європі - акти, в яких закріплювалися привілеї та вольності феодалів (Велика хартія вольностей 1215 р. в Англії, Великий березневий ордонанс 1358 р. у Франції тощо).

Конституція будь-якої держави є її основним, найголовнішим законом. Конституція виступає як джерело права. Вона закріплює відносини, що склалися, Конституція установлює норми взаімовідносин особистості і держави, права та обов'язки сторін – «особистость - держава», гарантії та межі прав і свобод людини в даному суспільстві, правила взаїмовідносин між людьми.

Конституція (слово походить від латин­ського «устрій») — Основний Закон держа­ви, який закріплює устрій, порядок діяль­ності державних органів, права та обов'язки громадян та ін.

Учитель

Роздатковий матеріал

Робота з документом

Документ 2. Із Конституції Пилипа Орлика (1710 р.)

...Щоб на Україні була утверджена вічно єдина віра православна східного сповідання під послушенством святійшого апостольського трону константинопольського.

...Вітчизна наша щоб у потверджених пактами Річі Посполитої і Московської держави кордонах, які відійшли по ріку Случ за гетьман­ства славної пам'яті Богдана Хмельницького, була відступлена, вічно віддана й пактами укріплена від Речі Посполитої в гетьманську область, щоб не були насильно змін"ені й порушені її кордони.

...Має Ясновельможний Гетьман із найяскравішим ханом крим­ським дбати через послів про відновлення давнього з Кримською де­ржавою братерства, військової колегації та потвердження постійної приязні, на яку оглядаючись довколишні держави не наважувалися б бажати уярмлення собі України і її будь-чому присилування.

...При трактуванні найяснішого його милості короля шведського з Мос­ковською державою про мир об тім дбати, щоб Дніпро від городків та фор­тець московських, так і грунти військові було очищено від московської посесії і до первісної області Війська Запорозького повернено.

...Коли деякі Війська Запорозького гетьмани, привласнивши собі неслушно й безправно самодержавну владу, узаконили самовладне таке право: «Так хочу, так повеліваю!» — то через те самодержавство, невластиве гетьманському урядуванню, виросли численні в запорозькому війську незлагоди, розорення прав та вольностей, посполите утяження, легке насильне і купне розкладення урядів військових: генеральної старшини, полковників та значного товариства. Отож ми, генеральна старшина, кошовий отаман і все Військо Запорозьке домовилися й постановили з Ясновельможним Гетьманом таке право, яке має бути збережено пос­тійно в Запорозькому Війську: щоб у Вітчизні нашій першими радника­ми була генеральна старшина... За ними за звичайним порядком сліду­ють городові полковники, нехай вони будуть пошановані як публічні радники. Крім того, з кожного полку до загальної Ради мають бути об­рані за гетьманською угодою генеральні радники— по одній значній старовинній, добророзумній та заслуженій особі. І з тими всіма гене­ральними особами, полковниками й генеральними радниками мають радитися Ясновельможний Гетьман та його наступники про цілісність Вітчизни, її загальне добро і всілякі публічні справи, нічого без їхнього дозволу й поради не зачинаючи приватною своєю владою, не встанов­люючи і до завершення не приводячи.

...У гетьманській резиденції тричі на рік має обиратися генеральна Рада: на Різдво, Великдень і Покрову. На ній, окрім названих вище представників, мають бути посли Запорозького Низового війська, тобто Січі. Між Радами Україною правитиме гетьман з генеральною старши­ною. Листи з інших держав гетьман повинен зачитувати старшині, так само й відповіді.

...А коли б щось було б помічено з Ясновельможного Гетьмана супро­тивного, негаційного, шкідливого правам та вольностям військовим, тоді ж таки генеральна старшина, полковники й генеральні радники матимуть силу вільними голосами чи то приватно, чи публічно на Раді його вельмож­ності виказати і заявити про порушення прав та вольностей вітчизняних без найменшого ушкодження високого рейментарського гонору. На такі вика­зи не має Ясновельможний Гетьман вражатися і чинити помсти, а дбатиме такі недолади справити».

«...Якщо хтось... учинить злочин, що шкодить Гетьманській честі, виявившись винним через нечестивий умисел або випадково, у такому разі подібних винуватців не повинен карати сам Ясновельможний Гетьман, але таке правопорушення має підлягати розглядові Генераль­ного Суду, який повинен винести рішення не поблажливе й не лицемір­не, а таке, якому кожен мусить підкоритися як переможений законом.

...Подібно до того, як Ясновельможному Гетьману з обов'язку його уряду належить керувати й наглядати за порядком щодо всього Війська Запорозького, так само він повинен пильно дбати про те, щоб на рядо­вий і простий народ не покладали надмірних тягарів, утисків і надмір­них вимог...» (Баханов К. О. Дослідницька робота учнів на уроках історії. — Харків: ВТ«Основа», 2004. — С. І40)

Завдання 1

Проаналізуйте Конституцію Пилипа Орлика за таким планом:

1)   релігія;

2)   територія;

3)   управління;

4)   судочинство;     

5)   військо;

6)   міжнародні відносини;

7)   становище народу.

Завдання 2

завдання в групах:

дати відповідь на запитання.

1.    На якому принципі ґрунтувалося управління Україною згідно з Кон­ституцією Пилипа Орлика: спадкової чи виборної влади?

2.    Кому належала провідна роль в управлінні — гетьманові чи гене­ральній старшині?

3.    Чим можна пояснити запровадження Генеральної Ради?

4.    В який спосіб мав здійснюватися зв'язок між владою і народом?

5.    Що гарантувала влада народові?

6.    Які норми Конституції свідчили про її демократичний характер?

7.    Визначте значення Конституції Пилипа Орлика.

Учитель

Доповнення та узагальнення .

Таким чином, у Конституції Пилипа Орлика узагальнено попередній до­свід існування Української держави і визна­чено шляхи розвитку України в майбутньо­му, викладена історія Війська Запорозького, проголошено основні принципи, на яких має будуватись Українська держава після визволення з-під влади Росії. Учитель. Головним постулатом Консти­туції була цілковита незалежність України від Польщі та Росії.

Трагедія П. Орлика полягала в тому, що весь період його гетьманування пройшов в еміграції.

Він помер на 70-у році життя в цілковитій самоті, без будь-якої надії побачити перед смертю своїх близьких. Важ­кий життєвий шлях першого політичного емігранта завершився 24 травня 1742 р.

30-річна практична діяльність П. Орлика не мала практичних наслідків, проте він багато зробив в ідеологічному плані, поширюючи Європою ідею створення незалежної України.

IV.  Закріплення вивченого матеріалу

Учні відповідають на питання:   .

1.    За яких обставин П. Орлик розробив свою Конституцію?

2.    Якою була основна мета політичної діяльності П. Орлика?

Висновки до теми.

Який же висновок ми можемо з усього, що було прочитано вище? Можна довго сперечатися з приводу того, що було б, якщо Україна почала жити за законами Орлика. Але, як відомо, історія нехтує такими питаннями. Того, чого не трапилось, на мою особисту думку, бути не могло – такий закон часу ,– а, з того що було можна і треба робити висновки. На жаль у 18му сторіччі Україна не перетворилася ні на Англію, ні на Францію, ні на США, та це ще зовсім не означає що ми щось незворотньо втратили.

У 1991 році доля знов дала українській нації ще один шанс стати на ноги та йти своїм, вільним шляхом, яким би важким і теренистим він не був. І щоб пройти цей шлях до кінця нам перш за все треба вивчати та пам'ятати історію, свою та чужу, бо легше вчитися на помилках попередників, ніж на своїх.

Ми повинні знати все, що було в історії доброго та поганого, славетного та ганебного, реального та нездійсненного, бо тількі тоді будемо точно знати кто ми, куди ми йдемо та чого прагнемо.

І обов'язково в цій книзі судеб українського народу однією і найславетніших і найсумніших сторінок буде спроба гетьмана Орлика дати своєму народу не світле майбутне, а світле сьогодення, і зробити це не на крові, а цивілізованим шляхом демократії та закону, загальної злагоди та добробуту.

V.   Домашнє завдання

1.    Опрацювати відповідний матеріал у під­ручнику та за конспектом «Гетьман Пи­лип Орлик і його спроба створення не­залежної української держави».

2.    Скласти політичний портрет україн­ського гетьмана П. Орлика