Завдання уроку: охарактеризувати український національний рух у Наддніпрянській Україні наприкінці 60-х — у 90-х рр. XIX ст., з'ясувати наслідки Емського указу для українського національного руху;удосконалювати навички роботи з історичними джерелами, розвивати уміння аналізувати та систематизувати матеріал, робити висновки, порівнювати, висловлювати власну думку, оцінювати історичні явища та події.
План вивчення: Яку роль у діяльності громад відіграв Південно-Західний відділ Російського географічного товариства. Як російський уряд поклав край активній діяльності Київської громади. Що передбачав Емський указ. Яку роль відіграло «Братство тарасівців» у національному русіЩо передбачало національне відродження кримських татар
Закріплення нових знань2. Виберіть твердження, що характеризують діяльність Старої Київської громади в 70-80-ті рр. 19 ст. Видання «Історичних пісень малоросійського народу» з примітками В. Антоновича та М. Драгоманова. 2. Перший вихід «Кобзаря» Тараса Шевченка.3. Видання «Граматики малоросійського наріччя» - першої граматики народної української мови. 4. Установлення контролю над газетою «Київський телеграф».5. Заснування Київського університету. 6. Заснування Південно-Західного відділу Російського географічного товариства. 7. Видання першої газети українською мовою - «Зорі Галицької». 8. Скликання з’їзду діячів науки та культури - «Собору руських учених».
Закріплення нових знань3. Які з тверджень стосуються Володимира Антоновича?Видавець першого українського часопису «Громада». 2. Під час роботи в Київській археографічній комісії підготував до видання 9 томів «Архіву Південно-Західної Росії». 3. Радикальні політичні погляди спричинили його розрив з Київською громадою. 4. Лідер та ідейний натхненник Київської громади протягом усього її існування. 5. Науковий наставник учених-істориків, зокрема М. Грушевського. 6. Відповідно до Емського указу був змушений залишити Україну.7. Започаткував систематичні археологічні дослідження на території України, ставши родоначальником вітчизняної археології.
Закріплення нових знань4. Прокоментуйте події (або явища), про які йдеться у фрагментах джерел. У чому їхнє історичне значення?«Таким чином з відкриттям відділу розпорошені українофіли одержали центр й опору, навколо якого згрупувалися й стали діяти сміливіше, так що протягом року з лишком їх успіх став впадати в очі» (3 доповідної начальника Київського губернського жандармського управління).«Стан нашого "Київського телеграфа" непевний. І своїм радикальством, і своїм українством, і критикою городських і краєвих справ, і просто конкуренцією "Киевлянину" він викликав проти себе багато ворогів, котрі вхопились за слова "український сепаратизм" як найліпшу палку проти нашої газети...» (М. Драгоманов)«Випускаючи нашу газету, ми хочемо заявити нашим читачам, що "Терджиман" намагатиметься передусім, з одного боку - давати потрібні та корисні для культурного життя знання, а з іншого - знайомити російське суспільство з нашими національними потребами. Наш шлях важкий і складний. Тому ми взялися за цю справу в ім'я Господа і взялися за перо в інтересах правди й науки» (І. Гаспринський).
Закріплення нових знань5. Поміркуйте, що дає підстави для пропонованого висновку. Наведіть кілька аргументів на підтвердження або спростування думки. Здобутки членів Південно-Західного відділу Російського географічного товариства у вивченні історії, етнографії, мови, економіки, їхня освітньо-культурницька та громадсько-політична діяльність сприяли піднесенню національної свідомості, подальшому розвитку українського національно-визвольного руху.
Закріплення нових знань. Аналізуючи внесок Михайла Драгоманова в українське національне відродження, видатний його сучасник, за молодих років послідовник і учень, а згодом суворий критик Іван Франко писав: «В особі Драгоманова побачили ми, побачила Європа перший раз новий тип - свідомого європейця й не менш свідомого українця». Прокоментуйте твердження Івана Франка. Чому Михайла Драгоманова називають чи не першим подвижником українського громадсько-політичного руху, першим неофіційним послом української справи в Європі?
Закріплення нових знань7. Чи не найкраще висловив те, що об’єднувало діячів громад, один із найактивніших київських громадівців Павло Житецький - згодом відомий учений-мовознавець. Він так характеризував світоглядні позиції громадівців: «Ми вже добре знали, що однієї свободи мало - без науки, без європейської освіти. Нам був дуже противний як польський, так і московський націоналізм з інстинктами державного насильства». Прокоментуйте цю думку. Визначте та обґрунтуйте роль громадівського руху в українському національному відродженні.
Закріплення нових знань8. Поміркуйте, що дає підстави для поданого нижче висновку. Наведіть кілька аргументів на підтвердження або спростування думки.«Реформа 1861 р. вивільнила селян від особистої залежності, а з іншого боку, виштовхувала їх заради сплати викупних платежів і податків на товарний ринок і ринок робочої сили».
Підсумок уроку: Культурницька робота в межах громад уже не задовольняла молоде покоління українських діячів. Одні представники громадівського руху намагались привнести поширені на той час у Європі ідеї соціалізму (М. Драгоманов і Молоді громади), інші — виступили з націоналістичними гаслами («Братство тарасівців»). Емський указ було витримано в дусі Валуєвського циркуляра, але він різко посилив обмеження проти української культури, заборонивши: увезення книжок українською мовою; друкування й видання в Росії оригінальних українських творів та перекладів, п’єс для театральних вистав, текстів до нот; діяльність громад. Загальним підсумком розвитку цього етапу українського руху в Наддніпрянщині став перехід до політичного етапу національно-визвольної боротьби. Початок національного відродження кримських татар став свідченням переходу їхньої боротьби за свої права як народу на новий якісний рівень. Найбільш яскравим представником молодотатарських ідей став Ісмаїл бей Гаспринський, погляди якого, хоча й були досить утопічними, знаходили підтримку у кримськотатарському середовищі.