Урок "Україна - єдина країна"

                                         Перший урок у 5-му класі

Тема уроку: Україна – єдина країна

Мета уроку: формувати відчуття приналежності до України, усвідомлення себе українцем, почуття особистої відповідальності за долю держави та українського народу; виховувати повагу до державних символів шанобливе ставлення до традицій українців; формувати почуття патріотизму та національної свідомості, виховувати любов до Батьківщини; розвивати мовлення та мислення учнів.

Обладнання уроку: слайди «Україна – єдина країна», квіти для віночка, стрічки, букет калини, свічка.

                                      Хід уроку:

                                      Вишита колоссям і калиною,

                                     Вигойдана співом солов’я,

                                     Звешся величаво -  Україною,

                                    Земле зачарована моя!

1. Привітання і знайомство.

Вчитель: У небі стільки сонця й просині,

                Розкрила хмарка білі поли…

                Добігло літечко до осені

               І знову нам пора до школи.

Дорогі діти! І от ви знову у школі, сіли за парти. Зі святом, дорогі діти (учні), батьки! Хай світлою буде ваша дорога до знань. Міцного здоров’я, щастя вам і наснаги!

      Сьогодні першим уроком буде – освідчення в любові дорогій і милій серцю Україні, Вітчизні- матері, що народила нас,дала нам щастя пізнати казковий світ, чути чарівні звуки землі, бачити неповторну і дивну красу, дивуватись надзвичайними пейзажами довкілля.

Моя найкраща в світі стороно,

Чарівна, неповторна Україно!

Для мене в цілім світі ти – одна

І рідна, й мила, дорога, єдина!

Ви всі малі пагінчики її

Прийшли у світ, щоб в нім добро творити.

Хоч, може, й кращі є на цій землі краї,

Та нам усім судилось в Україні жити.

Ми – патріоти, дочки і сини,

Для твого блага все в житті здолаєм!

Бо ти найкращий, краю мій ясний,

Вітчизну й матір ми не вибираєм.

А просто любимо, бо ця земля свята,

Вона нас народила і зростила.

Вітчизною зовемо неспроста

Бо нам вона дала і душу й крила.

Дорогі діти, сьогодні ми здійснимо уявну подорож просторами нашої держави. Мандруючи, потрапимо у наймальовничіші куточки нашої країни і зберемо віночок з її багатств.

      Україна – це щедра земля під волошковим небом, це задумливі степи, широкі поля, густі ліси та гірські вершини. Це сині озера й річки, калина край вікна, журавель у небі і соловей у лузі. Це рідний дім, дорога в школу, це рідна мова й пісня колискова, це мама, тато і вся родина. Це все наша Батьківщина, наша земля, наша Україна.

      Але зараз для нашої держави настали важкі часи. Нас хочуть розділити, але ми – українці – сильна нація, і наша Україна – єдина країна. Кожен з нас має любити свій народ, його культуру і традиції, як це робили всі ті, хто загинув за нашу незалежність на Майдані та на полі бою. Вшануємо пам’ять загиблих героїв хвилиною мовчання.

(Хвилина мовчання. Горить свічка пам’яті)

Маршрут 1: Рідний край, моя мала Батьківщина.

Вчитель: Отож, діти, вирушаємо у нашу подорож! І почнемо ми її із нашої маленької Батьківщини. А це наше рідне село Уличне. Воно дороге для нас, бо тут ми народилися, тут живе наша родина, тут ми ходимо до школи, навчаємось і працюємо на благо нашої України.

        Діти, уявіть собі, що до вас приїхав у гості ваш ровесник із закордону. Що цікавого ви б розповіли і показали йому у нашому рідному селі? ( Висловлювання учнів).

Вчитель: Ми всі любимо своє рідне село, ми є його мешканцями. Завдяки натхненній праці та творчості мешканців нашого села і розвивається наша мала Батьківщина.

Вплітаємо першу квітку у наш віночок і рухаємося далі.

Маршрут 2: Київ.

Ми наближаємося до столиці України – древнього міста Києва. Це величне місто відкриває перед нами свої простори. Київ – старовинне місто, що сягає історією у віки. Воно здавна було столицею Київської Русі. На чолі держави стояли у різні часи мудрі князі – Аскольд і Дір, княгиня Ольга, князь Володимир Великий, Ярослав Мудрий.

А з якою легендою пов’язане заснування міста Києва і чому саме так називається наша столиця? ( висловлювання учнів).

Вчитель: Приколюємо ще одну квіточку у наш український віночок і переходимо на інший маршрут.

Маршрут 3: Державні символи України.

Вчитель: Кожна держава у світі має свої символи. Має їх і наша держава – Україна. ( Учні називають державні символи України).

                 Україно! Символи твої

                 Пронесемо ми через віки!

Перший символ – це наш прапор. Це для всіх – ознака сили і слави. Маємо синьо-жовтий прапор – синє небо, жовте колосся. Оберігаймо свій прапор, тому що він – святиня, здіймаймо його гордо і пам’ятаймо, що з ним ми дужі і єдині, з ним ми є народом,- українським народом в Україні.

        Іншими державними символами нашої держави є герб – тризуб і гімн.

        Державний гімн ми знаємо усі. Це палка, врочиста пісня. Це наша клятва і священна заповідь (Душу й тіло ми положим за нашу свободу…). Нехай же чують і наші друзі, і наші вороги, що Україна вічна, що Україна незнищенна, і що від неї навкруги лише одне світло, яке світить для всіх нас.

        Державні символи стануть ще однією квіточкою у нашому вінку.

Маршрут 4: Народні символи держави.

Вчитель: Майже в усіх народів є улюблені рослини – символи. У нас це… (діти називають) верба, калина, тополя, барвінок. Про це говорить прислів’я: «Без верби і калини нема України». Калина – символ кохання, краси, щастя. Навесні вона вкривається білим цвітом, а восени палахкотить гронами червоних плодів. Калиною уквітчують весільний коровай, оселю, нею лікуються. Про калину складено багато пісень, легенд, приказок.

           Окрім краси, верба дає багато користі. Вона ніби ознака води на землі. Тому й копають криниці під вербою, бо на сухому місці це дерево ніколи не росте.

           А про барвінок існує така легенда. Ця рослина, коли ще не мала своєї назви, дуже заздрила запашній фіалці, бо та була у великій пошані серед людей. І тоді квітка звернулася до богині Флори, щоб та подарувала їй аромат, красу і людську любов. Але богиня не була всесильною – не могла вона нагородити рослину великою красою. Зате дала їй назву «вінка», що означає «перемога». І відтоді люди почали вбачати в барвінкові цілющу силу, яка перемагає тяжкі недуги. За це люди подарували рослині свою любов.

         Народні символи України – ще одна квіточка у нашому віночку.

Маршрут 5 і 6. Мій край – моя історія. Рідне слово – мова солов’їна.

Вчитель: На долю нашого народу випало багато героїчного і водночас трагічного. Історія України – це історія народу, який протягом багатьох століть боровся за свою незалежність. Мабуть, ніхто не уявляє України без Запорозької Січі, без Богдана Хмельницького, Івана Мазепи, Олекси Довбуша. За кращу долю народу боролися відомі світові діячі культури Леся Українка, Іван Франко, Михайло Грушевський і, звичайно, Тарас Шевченко. 2014 рік – це рік нашого великого Кобзаря. Ми святкували 200-річчя з Дня його народження.

          Український народ обдарований милозвучною, солов’їною, рідною українською мовою. Вона має статус державної. Про це записано у статті 10 Конституції України.

         Великі українські поети і письменники творили українською мовою свої безсмертні твори і пісні.

         Давайте і ми спробуємо себе у ролі поетів і підберемо риму до вірша про Україну.

(Вчитель зачитує вірш з незакінченими рядочками, а учні римуючи його доповнюють).

                               Вірш про Україну

Ось небо блакитне і сонце в зеніті!

Моя Україна найкраща у … (світі!)

Моя Україна – це ліс і озерця,

Безмежні степи і чарівні … (джерельця).

Красиві пейзажі і гори високі,

Маленькі струмочки і річки … ( глибокі).

Сади чарівні ,мальовничі села

Моя Україна – це пісня …(весела)

Це щира, багата , як світ ,її мова

Крилата така, мелодійна …(чудова)

Її обереги верба і калина,

Найкраща у світі – …(моя Україна)

Бо нам найрідніші Вітчизна і мати.

То як же нам, дітям, її не кохати!

Моя Україна – козацькая слава!

Така волелюбна і мирна … (держава).

Вона дорога нам, і рідна, і мила,

Бо світ перед нами, як мати, … (відкрила).

Вітчизна свята, дорога Україна,

Для кожного з нас ти у світі - … (єдина).

            В наш український віночок вплетемо останні дві квіточки. Подивіться, який він став пишний та красивий. Але все-таки чогось не вистачає? Чого?

Діти: Стрічок.

Вчитель: Мандруючи нашою Україною, ми ще раз переконалися, що наша держава …

(Вчитель прикріплює стрічки до віночка, на яких написані епітети до слова «Україна» : мальовнича, рідна, мелодійна, дивовижна, єдина, волелюбна).

   Підсумок уроку:

Вчитель: Саме ви, діти, - майбутнє нашої держави. Тож своїми знаннями, працею, здобутками збагачуйте її. Будьте гідними своїх предків, любіть рідну землю, бережіть волю і незалежність України, шануйте свій народ і нашу солов’їну мову.

       Ми – єдина країна! Незважаючи на негаразди, ми прагнемо одного – спокою, миру та чистого блакитного неба над головою!

        Слава Україні! Героям слава!