Урок "Україна моя Батьківщина"

Тема. Україна моя Батьківщина.       

 Мета: поглибити знання учнів про нашу Україну; розвивати творчі задатки школярів, цікавість до рідного краю та села; виховувати патріотів держави, повагу до її символів, бажання стати гордістю своєї Батьківщини

Обладнання: сцена, прикрашена рушниками, вишивками, квітами-символами України; тин із соняхами, віночок, сонечко

Хід заходу

Вчитель:

         Сьогодні ми з вами у нашій світлиці поведемо розмову про найдорожче серцю кожної людини – про Батьківщину,  про рідний край, про народні звичаї, згадаємо народні символи України. Краю мій рідний, земле моя колискова! Із садками вишневими і солов’ями співучими, вербами кучерявими і джерелами чистими, дорогами тополиними і лелеками білокрилими, з хлібом-сіллю гостинними і людьми працьовитими.

(Пісня «Паляниця»)

(під час пісні вчитель говорить слова)

Гостей годиться хлібом-сіллю зустрічати,
Привітним, добрим словом віншувати.
Прийміть же хліб на мальовничім рушникові,
Щасливі будьте завжди і здорові.

(Вручають хліб)

Вчитель:

Рідний край...Він починається від батьківського порогу, стрункої тополі, твоїх воріт, з барвінку, який ніжно стелиться по садочку. Найсвятішими для нас є слова Україна, Батьківщина

1. Є край, де найкращі у світі пісні
І цвітом чарує калина,
Де сонечко вперше всміхнулось мені
Це дім мій – моя Україна.

2. Ось небо блакитне і сонце в зеніті!
Моя Україна — найкраща у світі!
Моя Україна — це ліс і озерця,
Безмежні степи і чарівні джерельця.

3. Красиві пейзажі і гори високі,
Маленькі струмочки і ріки глибокі.
Міста старовинні і замки прекрасні,
Великі будови і дуже сучасні.

4. Сади чарівні, мальовничії села,
Моя Україна — це пісня весела.
Це щира, багата, як світ, її мова,
Крилата, така мелодійна, чудова!

5. Її обереги — верба і калина.
Найкраща у світі — моя Україна.
Бо нам найрідніша Вітчизна і мати.
То як же нам, дітям, її не кохати!?

6. Моя Україна — козацькая слава!
Така волелюбна і мирна держава.
Вона дорога нам, і рідна, і мила,
Бо світ перед нами, як мати, відкрила.
Вітчизно свята, дорога Україно,
Для кожного з нас ти у світі — єдина.

(Пісня «Хай радіють усі»)

Вчитель:

Батьківщина - це не тільки Україна, а й рідна домівка і те місце, де ти народився і виріс, де минули найкращі роки твого життя.

7. Село моє, волошки край дороги,
В житах густих біжать стежинки знов
Ділю з тобою радості й тривоги,
Ділю кохання й зоряну любов.

8. Село моє – краплиночка на карті,
У світі невідоме, та дарма
Ну а чого б без нього були варті
Ми з вами всі і зокрема.

9. Неначе квітка на долині
Моє село, моя земля!
Я тут живу серед калини,
Де лине пісня солов’я.

Сценка

Вчитель:

Засперечались одного разу діти, яка стежка найкраща?

1 дитина:

– До магазину, - там є цукерки.

2 дитина:

– Ні, до школи, - там є діти.

3 дитина:

– Ні, до річки, - там можна купатись.

4 дитина:

– Ні, в садок, - там повно яблук та груш.

5 дитина:

– Ні, у поле, - там простір широкий.

Вчитель:

Але тут увійшла мама. Діти запитують її:

(хором)

- Яка стежка найкраща?

Вчитель:

Мама подивилась на дітей, лагідно посміхнулась і відповіла...

Мати:

- Додому, діти! До рідного дому!

(Пісня «Музика рідного дому»)

Вчитель:

Вся історія народу – в мові. Мова – душа народу. За мелодійність, Красу звучання українську мову називають барвистою, співучою.

10. Ми – українці з мовою своєю,
У нас держава й мудрий є народ.
І поки стежкою ідемо однією,
Ми з мовою досягнемо висот.

11. Ми з мовою звемося українці,
Вона нам інформацію несе.
Які б життя не кидало гостинці,
Ми разом з мовою здолаємо усе.

12. Народів на землі є так багато,
І мова в кожного звучить своя.
Для мене українська – в будні й свято,
Горджуся тим, що українець я!

13. У рідному краї і серце співає,
Навіть, коли дощик накрапає.

(Пісня «Дощик»)

Вчитель:

У невичерпній скарбниці духовної культури нашого народу є особлива, винятково важлива її частина – вишивка. З нею пов’язана вся багатовікова історія укр. народу, його творчі пошуки, радість і горе, його перемоги і поразки, сподівання на майбутнє. Вишиванка – це духовний символ українського народу, рідного краю, батьківської оселі, тепла материнських рук.

14. Обереги мої українські,
Ви прийшли з давнини в майбуття.
Рушники й сорочки материнські
Поруч з нами ідуть у життя.

15. Нам любов'ю серця зігрівають –
Доброта і тепло в них завжди.
Вони святість і відданість мають,
Захищають від лиха й біди.

(Танок з віночками)

Вчитель:

Завжди любили люди цілющу красуню калину, яка є символом дівочої краси, ніжності. Вона росла біля кожної хати. Красива вона в будь-яку пору року.

16. Калина – неодмінний атрибут оселі українця.

17. Калина – це слава рідної землі, отчого краю, батькової хати.

18. Калина - це той символ, що пам'ять людську береже, нагадуючи про милий край, це символ безсмертя.

19. Тож хай у кожній хаті, мов обнова,
Красується звабливий, чарівний
Калини кетяг, диво пурпурове,
Мого народу символ чарівний.

(Пісня «Калина»)

20. Ми всі діти українські,
Український славний рід.
Дбаймо, щоб про нас маленьких
Добра слава йшла у світ.

21. Свої здібності і сили
Розвиваймо раз у раз.
Щоб народу була втіха
І щоб користь була з нас…

22. Все, що рідне, хай нам буде
Найдорожче і святе,
Рідна віра, рідна мова,
Рідний край наш над усе.

23. Люблю тебе, Вітчизно, мила Україно,
Бо щастя жити ти мені дала.
Для мене ти одна і рідна, і єдина,
Я все зроблю, щоб ти завжди цвіла!

(Пісня «Квітуча Україна»)

Вчитель:

До всіх присутніх в залі хотілося б звернутися зі словами:

Любіть прекрасну Україну,
Цінуйте мову солов΄їну,
Шануйте маму завжди, тата!
Працюйте, щоб жилось багато!
Ще посадіть вербу, калину,
Оберігайте Україну!