Одним із завдань, поставлених перед учителем зарубіжної літератури є "формування особистістних рис громадянина України, який сприймає і поділяє національні та загальнолюдські цінності, відчуває свою приналежність до європейської спільноти".
Засобами літератури вчитель має виховувати патріотів рідної землі, які пишаються надбаннями своїх предків і з неослабним інтересом відслідковують, який вплив здійснила українська історія та культура на творчість світових майстрів слова. Українознавчий аспект на уроках зарубіжної літератури - це засіб глибще зрозуміти роль, значення української історії та культури у світовому літературному процесі. Вивчаючи зарубіжну літературу у зв язку з рідною, вчитель виховує справжнього гуманіста, який береже свою ментальність і з повагою ставиться до менталітету всіх людей планети.
Тема. Українські традиції у повісті М.В. Гоголя «Ніч перед Різдвом».
Мета: дослідити з учнями народні традиції та звичаї українського народу у повісті М.В. Гоголя; вчити, характеризувати образи героїв, художню своєрідність повісті; розвивати усне мовлення, аналітичне та асоціативне мислення, дослідницькі здібності; уміння висловлювати свою думку й обґрунтовувати її; виховувати інтерес до народних традицій, національної культури, формування патріотичних почуттів.
Хід уроку
«Воістину весела книга! Ось справжні веселощі, щирі, невимушені, без манірності, без буднючості. А подекуди яка поезія!»
О.С. Пушкін
- Про що вам говорить слова, сказані О.С. Пушкіним?
II. Сприйняття та засвоєння учнями навчального матеріалу.
2.1 Демонструється фрагмент фільму (момент колядок)
2.2 Виразне читання уривку
«Останній день перед Різдвом минув»
(Ніч перед Різдвом особлива: ніч напередодні найбільшого християнського свята – Народження Ісуса Христа, але разом з тим в цю ніч злі сили- чорт, відьма – ведуть себе найбільш активно, сміливо, намагаються зігнати зло на добрих людях)
2.3 Наближається Різдво – світле й радісне свято, яке приносить добро в наші душі. Це особливе і казкове свято.
- Діти, а що вт знаєте про святкування Різдва на Україні? (повідомлення учнів-фольклористів)
Додаток 1
2.4 – А як же святкують Різдво в Диканьці? ( учні зачитують уривки з повісті)
- Які народні звичаї описані автором?
2.5 Гра «Вкрадання місяця» ( місяць вважається вкраденим, якщо учень дав правильну відповідь за змістом)
Додаток 2
2.6 Літературна вікторина
«Кращий знавець оповідання»
Завдання: розташуйте цитати в тій послідовності, як розвиваються події (робота в групах).
Додаток 3
2.7 – Які ж дива можуть статися в Різдвяну ніч? ( люди вірять, що у Святвечір по землі вештаються відьми. І саме в цю ніч витівки нечистої сили досягають апогею, вони стараються зігнати все зло на добрих людях).
- Які Різдвяні дива відбуваються в Диканьці?
- Що завадило дівчатам і хлопцям вийти колядувати? ( чорт украв місяць, здійняв хуртовину, а відьма збирала зорі)
- Хто виступає у повісті в ролі нечистої сили? Що ви знаєте про цих персонажів?
(виступ учнів-етнографів).
Відьма – давня назва злих чаклунок. За народними повір'ями, відьми спроможні літати у повітрі на мітлі, у ступі. Ії уявляють у вигляді старих баб, з розтріпаним сивим волоссям. Вирушають вони на свої темні справи вночі і через піч потрапляють в оселі добрих людей.
Чорта в народі називають бісом. Біс- за народною уявою – маленький, гарненький, з довгим хвостом, копитами та ріжками і обов’язково кульгавий. Чорти люблять ходити один до одного в гості, галасливо справляють весілля. Вони здатні наслати негоду, хуртовину, можуть «закружити», «збити з шляху» добрих людей.
«Із труби однієї з хат повалив чорний дим і разом з ним вилетіла верхи на метлі відьма. Там, де вона пролітала, зірки зникали одна за одною. Відьма набрала їх повен рукав. Чорт, який теж з'явився на небі, обпікаючи руки, схопив місяць й сховав до кишені. Тому зробилося темно, що нічого не можна було розгледіти».
Солоха Чорт
Літературна вікторина «Впізнай героя»
Додаток 4
( Здавна в народі існують вірування: щоб місяць сприяв благополуччю родини, йому приносили жертву у вигляді вареників або галушок, що за формою нагадують місяць. Як і решту героїв, Пацюка наділено чарівними рисами й особливим знанням, тому він підказує Вакулі, що чорт у нього сидить за спиною) .
Евристична бесіда
( Складання синка ну до слова Оксана)
( Оксана – найвродливіша дівчина, примхлива, манірна, кокетлива, грайлива, самовдоволена і водночас приваблива, адже, як підкреслює автор, їй пасують навіть її недоліки).
( складання сенкану до слова «Вакула»)
2.15 «Літературне лото»
- Гоголь створив не просто народні характери, а саме образ України, де центром є Диканька. Він навіть подає словничок найбільш уживаних слів, використовує застарілі слова, які пов'язані з побутом і традиціями українців.
Завдання: пояснити значення слів ( кутя; таратайка; паляниця; китайка; запаска; варенуха, медовуха; кобеняк; кладовб; юпка.
Додаток 5
III Закріплення вивченого матеріалу. Узагальнююча бесіда.
IV Підсумки уроку
180 років пройшло з часу написання «Вечорів». Багато що змінилося, дещо втратило свою значимість, щось забулось. Але дуже хочеться, щоб наші національні традиції жили і відроджувались, щоб молоде покоління пам'ятало, щоб не переривався зв'язок часу і поколінь.
Ми маємо плекати в своїм серці любов до рідної землі, до нашого талановитого народу, проповідувати добро, як цього вчить М.В.Гоголь.
Додаток 6
Додаток 1
Різдво Христове – одне з найвеличніших свят і чи не найбагатше за різноманітністю народних обрядів. Починається воно 6 січня свят-вечором, до якого родина готується протягом тижня. Увечері, коли зійде перша зоря, сідають вечеряти, вечеря складається з 12 страв, бо у Христа було 12 апостолів. Молодь ходить колядувати, бажаючи здоров'я, врожаю то достатку господарям.
Додаток 2
Гра «Викрадання місяця» ( місяць вважається вкраденим, якщо учень дав правильну відповідь на питання)
Додаток 3
Розташуйте цитати в тій послідовності, як розвиваються події, співставте з ілюстраціями до твору.
( Кожна група отримує картки з цитатами і швидко виконує завдання).
Додаток 4
Додаток 5
Кутя
Таратайка
Паляниця
Китайка
Запаска
Варенуха, медовуха
Кобеняк
Кадовб
Каганець
- «Він знав, що багатий козак Чуб запрошений дячком на кутю».
( Каша із пшениці з медом і сухофруктами. Їли на Святвечір)
Додаток 6
Пам'ятка